Ухвала від 01.08.2025 по справі 619/3387/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 619/3387/21 Номер провадження 22-ц/814/2401/25Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

01 серпня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії судді судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Чумак О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатаКлімова МиколиПимоновича

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2025 року, ухвалене суддею Шолудько А.В.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солоницівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Котелевського районногосуду Полтавськоїобласті від26лютого 2025року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солоницівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Клімов М.П. оскаржив його в апеляційному порядку подавши засобами поштового зв?язку апеляційну скаргу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаКлімова МиколиПимоновича на рішення Котелевського районногосуду Полтавськоїобласті від26лютого 2025року залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності доказів на підтвердження повноважень адвоката Клімова М.П. представляти інтереси ОСОБА_1 в Полтавському апеляційному суді, в тому числі підписувати апеляційну скаргу.

На виконання вищевказаної ухвали від адвоката Клімова М.П. до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено квитанцію про сплату судового збору.

Разом з тим, недоліки апеляційної скарги, які викладені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року в повному обсязі не усунуто, оскільки адвокатом Клімовим М.П. в порушення ч.ч. 3, 4 ст. 356 ЦПК України не долучено доказів, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які б підтверджували наявність у нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському апеляційному суді.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги представникаОСОБА_1 адвокатаКлімова МиколиПимоновича на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2025 року, а саме для подачі доказів які б підтверджували наявність у нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському апеляційному суді та відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України зазначити відомості про наявність Електронного кабінету.

11 липня 2025 року від адвоката Клімова М.П. до суду надійшла заява, в якій він повідомив суд про те, що у зв?язку з отриманням (повторно) свідоцтва про адвокатську діяльність, в якому будуть виправлені помилки, а саме в його прізвищі, ним одразу буде зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС.

24 липня 2025 року від адвоката Клімова М.П. до суду надійшла заява, в якій він повідомив про реєстрацію електронного кабінету та долучено копію свідоцтва про право на зняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, адвокат Клімов М.П. не усунув недоліки апеляційної скарги щодо надання доказів, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які б підтверджували наявність у нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському апеляційному суді.

У частинах першійстатті 58 ЦПК Українипередбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,ст. 62 ЦПК Українидокументами, що посвідчують повноваження адвоката як представника, можуть бути довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша-другастатті 64 ЦПК України).

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За змістом статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Звернення до суду передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження №11-44заі19).

В матеріалах справи наявний ордер серія ХВ № 726 та договір № 12 про надання правових послуг адвоката від 19.04.2021 на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Клімовим М.П. в Дергачівському районному суді Харківської області (т. 1, а.с. 27-28).

Звертаючись до суду з апеляційної інстанції з апеляційною скаргою адвокат Клімов М.П. не надав доказів визначених законом доказів наявністі у нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському апеляційному суді, зокрема підписувати апеляційну скаргу.

Таким чином, до апеляційної скарги не надано доказів належного уповноваження адвоката Клімова М.П. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені ОСОБА_1 у розумінні статтей58,62 ЦПК України.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 356 ЦПК Україниапеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до п. 1 ч. 5ст. 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала, у відповідності до вимог п. 1 ч. 5ст. 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає скаржнику повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст. 356 ЦК України, та скаржникмає право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої на здійснення представництва не підтверджені, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 353, 356,357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Клімова Миколи Пимоновича на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2025 року повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.В. Чумак

Судді: Ю.В. Дряниця

Л.І. Пилипчук