Рішення

від 26.02.2025 по справі 619/3387/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/3387/21

Провадження № 2/535/52/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шолудько А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Плотник І.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №619/3387/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Солоницівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним; визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним; встановлення факту, що має юридичне значення; визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2021 ОСОБА_6 через свого представника адвоката Клімова Миколу Пимоновича, який діє на підставі ордера серії ХВ №726 від 01.07.2021, договору №12 про надання правових послуг адвоката від 19.04.2021 (том 1 а.с. 27, 28), звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом (який уточнив під час судового розгляду), до відповідачів про: визнання заповіту складеного ОСОБА_6 в Полівській сільській раді на ім`я ОСОБА_4 недійсним; визнання свідоцтва про право власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 70,6 кв.м, житловою площею 49 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 недійсним; встановлення факту проживання ОСОБА_3 з 2008 року і по теперішній час у квартирі АДРЕСА_2 , та про визнання за ОСОБА_3 права власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 70,6 кв.м, житловою площею 49 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 зазначив, що його батьки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та брат ОСОБА_8 мали у власності трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які на даний час померли. Позивач посилається на те, що у 2008 році після того як його особисте життя у м. Протвіно московської області не склалося, він переїхав проживати у квартиру батьків. За станом здоров`я працевлаштуватися не зміг, інвалідності не оформляв. З 2008 по 2019 роки він кожні три місяці їздив до кордону для обліку та реєстрації. З 2010 року він звертався до селищної ради за допомогою в оформленні посвідки на постійне проживання в Україні, але реальної допомоги не отримав. У 2015 році голова сільської ради ОСОБА_9 взяла всі його документи для оформлення виду на проживання в Україні, але не допомогла. Скориставшись його тяжким становищем після контузії, селищний голова організувала оформлення заповіту від імені його батька на ім`я сина ОСОБА_4 , який є власником квартири з 19.10.2019. Він пам`ятає, що за життя батько оформив заповіт на все належне йому майно на його (позивача) ім`я. Позивач зазначає, що батько ще в середині 2016 року показував йому другий примірник свого заповіту, який був складений на двох аркушах, і показував цей заповіт своїм сусідам. Позивач впевнений, що іншого заповіту батько не складав, а даний заповіт був сфальсифікований секретарем Полівської сільської ради, де спадкоємцем виявився син голови Полівської сільської ради ОСОБА_4 ; на першій сторінці заповіту відсутній підпис заповідача, навіть при його волевиявленні, що є завідомо продуманою підготовкою до фальсифікації заповіту, який був зареєстрований через два місяці після його складання. Позивач категорично не погоджується з даною фальсифікацією, ставить питання про визнання заповіту недійсним, про порушення його прав як спадкоємця, та про скасування свідоцтва на право власності на квартиру за ОСОБА_4 . Той факт, що він (позивач) проживав з моменту отримання квартири як член сім`ї батьків ОСОБА_10 , підтверджується його документами: свідоцтвом про народження, свідоцтвом про восьмирічну освіту, дипломом про закінчення ПТУ №6 у 1983 році та іншими документами та показаннями свідків. З даної квартири він був призваний на службу в Афганістані з 1983 по 1985 роки. За таких обставин він має повне право претендувати на спірну квартиру у порядку спадкування за законом як спадкоємець першої черги (том 1 а.с. 1-30; 65-68).

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 05.08.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с. 36).

08.02.2022 ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (том 1 а.с. 101, 102).

Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2022 справа №619/3387/21 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В. (том 1 а.с. 107).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2023 справу №619/3387/21 прийнято до провадження з повторним проведенням підготовчого провадження, задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів (том 1 а.с. 108, 109).

28.11.2023 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області у справі №619/3387/21 призначено судову технічну експертизу документів (том 1 а.с. 253-255; том 2 а.с. 2).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 15.01.2024 провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта (том 2 а.с. 21), після вирішення якого на час проведення призначеної у справі експертизи провадження у справі зупинено на підставі ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 05.02.2024 (том 2 а.с. 39, 40).

09.08.2024 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшов висновок експерта №26442 за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 01.08.2024, складений на виконання ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 28.11.2023 (том 2 а.с. 69-81).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 12.08.2024 провадження у справі поновлено (том 2 а.с. 82).

04.09.2024 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 а.с. 104-106).

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (том 2 а.с. 239, 248), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подавав.

Під час судового розгляду даної справи у судовому засіданні 17.12.2024 позивач позов підтримував у повному обсязі з підстав зазначених у ньому, та додатково пояснив, що він особисто бачив у 2016 році заповіт батька ОСОБА_6 на його (позивача) ім`я, який був складений на двох аркушах паперу. Заповіт складала ОСОБА_9 у присутності батька. Коли батько оформляв субсидію на житлово-комунальні послуги на квартиру, цей заповіт забрала ОСОБА_9 і не повернула його. Про існування іншого заповіту він дізнався лише коли звернувся до адвоката Клімова М.П. з питання оформлення паспорта. Позивач зазначив, що відповідача ОСОБА_4 , на ім`я якого складений заповіт, він ніколи не бачив, у родинних відносинах з ним не перебуває. Крім того, позивач пояснив, що з батьком він проживав у спірній в квартирі з січня 2008 року.

Під час судового розгляду представник позивача адвокат Клімов М.П. позов підтримував у повному обсязі з підстав зазначених у ньому та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130 ЦПК України (том 2 а.с. 241, 244, 250-251), про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130 ЦПК України (том 2 а.с. 238, 244, 252-253), про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала.

Представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокат Цимбалюк Сергій Васильович, який діє на підставі довіреностей від 25.10.2024 й 29.10.2024 (том 2 а.с. 206, 207, 208), під час судового розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю та заначив, що позивачем не надано доказів недійсності заповіту складеного ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 чи існування іншого заповіту, складеного на ім`я позивача; висновок судової технічної експертизи спростовує посилання позивача на підроблення заповіту складеного ОСОБА_6 . Не встановлено під час судового розгляду й доказів на підтвердження факту постійного проживання позивача у квартирі АДРЕСА_2 . Після смерті батьків позивач не звертався до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. З врахуванням вище викладеного, позивачем не доведено позов і в частині похідних від зазначених вище позовних вимог, а саме про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання за позивачем права власності на спірну квартиру.

Представник відповідача Солоницівської селищної ради Харківської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (том 2 а.с. 245). До суду надійшла заява, сформована у системі «Електронний суд» 06.02.2025 про розгляд справи за відсутності представника селищної ради за наявними доказами (том 2 а.с. 246-247).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна, у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала (том 2 а.с. 243). 08.05.2023 до суду надійшла заява приватного нотаріуса Арнаутової Т.А. про розгляд справи без її участі (том 1 а.с. 130).

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , допитавши свідка, приходить до переконання, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

ОСОБА_6 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 11.06.1965, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Полівською селищною радою Золочівського району Харківської області 11.06.1965 (том 1 а.с. 148).

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Полівською селищною радою Золочівського району Харківської області 11.06.1965 (том 1 а.с. 10).

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Полівською селищною радою Дергачівського району Харківської області 10.02.1970 (том 1 а.с. 26).

На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.03.1998 комісією по приватизації державного житлового фонду Установи ЮЖ 313/109, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 70.6 кв.м, дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 (том 1 а.с.7, 162).

Згідно з повідомленням Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос» від 26.04.2021 №895, квартира АДРЕСА_3 , станом до 01.01.2013 зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду Установи ЮЖ 313/109 від 15.03.1998 (Кн.11 р№171) (том 1 а.с. 6).

Відповідно до повідомлення Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос» від 01.10.2019, квартира АДРЕСА_4 , зареєстрована в 1/3 частині за ОСОБА_8 , в 1/3 частині за ОСОБА_6 , в 1/3 частині за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду Установи ЮЖ 313/109 від 15.03.1998. Зміна адреси відбулася на підставі рішення Полівської сільської ради від 11.11.2003 №143. Відомості про накладення арешту чи заборони відчуження квартири в КПТІ «Інвенрос» відсутні (том 1 а.с.156).

Відповідно до заповіту, посвідченого 18.11.2016 секретарем виконавчого комітету Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Гамісонія А.М. в с. Дворічний Кут Дергачівського району Харківської області, та зареєстрованого у реєстрі за №60, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_1 , діючи добровільного і перебуваючи у здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлений секретарем виконкому Полівської сільської ради з приписами цивільного законодавства на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким все його майно де б таке не знаходилося та з чого б воно не складалося та взагалі все те, що йому буде належати за законом на день його смерті й на що він за законом матиме право, всі його права та обов`язки, які йому належать на момент складання цього заповіту, а також ті права і обов`язки, які можуть належати йому в майбутньому, заповів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зміст статті 1241,1254,1307 Цивільного кодексу України заповідачу секретарем виконавчого комітету Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області роз?яснено. Цей заповіт складено у двох примірниках, один з яких знаходиться у справах Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, а другий видано заповідачу. Заповіт записано секретарем зі слів заповідача на його прохання за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. На прохання заповідача та з його слів заповіт секретарем виконавчого комітету Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області складено та записано вірно, ним вголос прочитано, після чого підписано власноручно, що підтверджується і власноручним записом заповідача про це (том 1 а.с. 143, 182, 220). Згідно з відміткою секретаря виконкому Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 04.05.2017 даний заповіт не змінено та не скасовано (том 1 а.с. 143).

На підставі виписки з реєстру нотаріальних дій Полівської сільської ради за 2016 рік, 18.11.2016 під номером 60 зареєстровано посвідчення заповіту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , з відміткою про суму сплаченого державного мита 0,85 грн, кв. 88 від 17.11.2016 (том 1 а.с. 17).

Посвідчення вказаного вище заповіту підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №46458368 від 18.01.2017 (том 1 а.с. 18).

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1244 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вимоги, щодо порядку посвідчення заповіту, встановлені ст. ст. 1251-1252 ЦК України.

За змістом ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це право, а також заповіт, складений із порушенням вимоги щодо його форми та посвідчення.

Згідно з підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент посвідчення заповіту), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Пунктом другим частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) визначено, щоу сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти (крім секретних).

Пунктами 1.2., 1.3 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5 (в редакції, чинній на момент складання заповіту), передбачено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій. Відповідно до статті 7 Закону України «Про нотаріат» посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в селищі Південне Дергачівського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно 19.05.2021 Відділом реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (том 1 а.с. 22).

Згідно з довідкою Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 18.10.2019 за вих. №861 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 11.08.1998 по день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті за вказаною адресою мешкали та постійно зареєстровані: чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 1 а.с. 145, 159).

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Дергачі Дергачівського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 19.05.2021 Відділом реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (том 1 а.с. 21).

Згідно з довідкою Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 18.10.2019 за вих. №860 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 26.05.1997 по день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою мешкав та постійно зареєстрований: батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1 а.с. 149, 158).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Вільшани Дергачівського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно 19.05.2021 Відділом реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (том 1 а.с. 20).

Згідно з довідкою Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 03.05.2017 за вих. №304 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 11.08.1998 по день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав один (том 1 а.с. 139, 144).

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218, 1220-1221 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ст. ст. 1222-1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

На підставі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно доч.1,3,4ст.1268ЦК України,спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертоюстатті 1273 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Під час судового розгляду не встановлено доказів того, що позивач був непрацездатним на момент відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 .

Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 заведена приватним нотаріусом Харківського (колишнього Дергачівського) районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А. 04.05.2017 за №105/2017 за заявою ОСОБА_4 №271 від 04.05.2017 про прийняття спадщини (том 1 а.с. 131-174).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №47613074 від 04.05.2017, від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчено один заповіт, а саме: 18.11.2016 Полівською сільською радою Дергачівського району Харківської області за реєстровим №60 (том 1 а.с. 142).

ОСОБА_4 19.10.2019 звернувся із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (том 1 а.с. 160).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 19.10.2019 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А., ОСОБА_4 у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.03.1998 комісією по приватизації державного житлового фонду Установи ЮЖ 313/109, квартира №8, 3-є відділення Установи ЮЖ 313/109, згідно з розпорядженням №171 від 15.03.1998; спадкоємцем ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 є її чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_8 , в рівних частках, які померли та не оформили своїх спадкових прав, після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , в спадщину вступив, але не оформив своїх спадкових прав його батько ОСОБА_6 , 1935 року народження (а.с. 169, 170, 172).

Згідно з матеріалами спадкової справи позивач не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №253620260 від 21.04.2021, право приватної власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 70.6 кв.м, житловою площа 49 кв.м, зареєстровано 19.10.2019 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1891, виданого 19.10.2019 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Тетяною Анатоліївною (том 1 а.с. 8).

Допитаний під час судового розгляду справи по суті свідок ОСОБА_13 пояснив, що він знає позивача з 1981 року. Свідку відомо, що позивач приїхав з росії у 2008 році, у квартирі на момент приїзду позивача проживали його батьки та брат ОСОБА_14 . Брат позивача помер у 2015 році, коли померла мати позивача він не пам`ятає. Про складання заповіту батьком позивача йому нічого невідомо. Щодо підстав проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 (постійне/тимчасове місце проживання, відвідування родичів тощо) свідок пояснень не надав.

Під час судового розгляду даної справи 17.12.2024 позивач та представник позивача не наполягали на повторному виклику до суду свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які повторно не з`явилися в судове засідання (том 2 а.с. 211-214).

Суд критично ставиться до пояснень позивача, про те, що він проживав у спірній квартирі разом з батьком постійно з 2008 року, оскільки самим же позивачем додано до позовної заяви акт, складений 11.05.2021 депутатом Солоницівської селищної ради Гамісонією Анною Миколаївною, про те, що ОСОБА_3 , 1965 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , частково з 2011 року (том 1 а.с. 23). У той же час, зазначений акт депутата не містить даних про підстави його складання та посилання на підстави і строки проживання (часткового проживання) ОСОБА_3 за вказаною адресою, й суперечить довідці Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 03.05.2017 за вих. №304.

Надані позивачем копія свідоцтва про його народження, згідно з яким він народився на території України в с. Південне Золочівського району Харківської області, копія свідоцтва про восьмирічну освіту, відповідно до якого він закінчив у 1980 році Дворічанську восьмирічну загальноосвітню трудову політехнічну школу Золочівського району Харківської області, диплом про закінчення у 1983 році повного курсу середнього професійно-технічного училища №6 м. Харкова, не посвідчують факт постійного проживання позивача з 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 10, 11, 12, 15).

Позивачем надано копію паспорта громадянина російської федерації НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 03.10.2001 відділом внутрішніх справ м. Протвіно московської області, який містить відмітку про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 , з 25.07.1996, відмітка про зняття з реєстрації відсутня (том 1 а.с. 13-14).

Надані позивачем копія посвідчення серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_3 , яке підтверджує наявність пільг ветерана на всій території російської федерації безстроково, видане 26.08.2005 та копія єдиного соціального проїзного документу серії НГ № 1267937, виданого 08.12.2005 на ім`я ОСОБА_3 , як ветерану бойових дій, щодо пільгового проїзду громадським транспортом на території московської області (том 1 а.с. 9), разом із зазначеним вище паспортом громадянина російської федерації підтверджують факт перебування позивача на території вказаної держави, але не підтверджують, обставини на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Суд не приймає до уваги надану позивачем копію паспорта громадянина СРСР для виїзду за кордон НОМЕР_9 , виданого 01.09.1992 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі строком дії до 01.09.1997, оскільки вона не підтверджує обставин заявленого позивачем позову (том 1 а.с. 15).

Враховуючи вище викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2008 року або на день смерті батька ОСОБА_6 , а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

На підставі ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред?явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб?єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16).

Згідно з повідомленням Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області від 19.05.2021 №02-22/1425, заповіт від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_3 , 1965 року народження, який проживав в АДРЕСА_1 , за період 2015 року по 2017 рік і по день смерті у виконавчому комітеті Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області не складався (том 1 а.с. 16).

На підставі повідомлення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області від 11.06.2021 №02-22/1777, заповіт від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_3 , 1965 року народження, виконавчим комітетом Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області не складався (том 1 а.с. 24).

Відповідно до висновку експерта №26442 за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 01.08.2024 встановити, чи на одному і тому ж друкуючому пристрої надруковані текст на сторінці 1 та текст на сторінці 2 наданого для дослідження заповіту від 18.11.2016 від імені ОСОБА_6 не представляється можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку. Встановити, чи одночасно виконані друкований текст на сторінці 1 та друкований текст на сторінці 2 наданого заповіту від 18.11.2016 від імені ОСОБА_18 не представляється можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку. У наданому заповіті від 18.11.2016 від імені ОСОБА_6 тонер із штрихів друкованого тексту на сторінці 1 та тонер зі штрихів друкованого тексту на сторінці 2 має (-ють) спільну родову належність за якісним складом барвників (том 2 а.с. 70-79).

Згідно з дослідницькою частиною висновку експерта, порівняльним мікроскопічним дослідженням тексту на сторінці 1 та тексту на сторінці 2 наданого заповіту від 18.11.2016 від імені ОСОБА_19 встановлено, що знаки тексту на порівнювальних сторінках збіжні за розміром і конфігурацією знаків, шириною штрихів та мікроструктурою штрихів загальні ознаки; при цьому, спостерігається розбіжність за розподілом тонера навколо штрихів - загальна ознака. Дана розбіжна ознака може бути обумовлена як використанням різних картриджів при друці тексту на сторінках досліджуваного документа, так і використанням одного і того ж картриджа у різний час, а також роботою друкуючого пристрою при одночасному (послідовному) виконанні тексту на сторінках документу. Будь-яких власних (ознак (збіжних або розбіжних), що індивідуалізують друкуючий пристрій та дають можливість дійти якогось категоричного висновку (позитивного, негативного), а саме ознак фотопровідного циліндра, інших окремих вузлів та механізмів друкуючого пристрою, на сторінках досліджуваного документа немає. Встановити час виконання друкованого тексту на сторінці 1 та друкованого тексту на сторінці 2 наданого заповіту від 18.11.2016 від імені ОСОБА_19 неможливо через відсутність криміналістичної науково-розробленої методики зі встановленні віку штрихів, що виконані тонерами. При хроматографічному дослідженні встановлено, що тонер із штрихів тексту на сторінці 1 та тонер зі штрихів тексту на сторінці 2 утворюють по плямі коричнювато-сіруватого кольору (Rf-0,88). У результаті хроматографічного дослідження встановлено, що у наданому заповіті від 18.11.2016 від імені ОСОБА_19 тонер із штрихів тексту на сторінці 1 та тонер зі штрихів тексту на сторінці 2 має(-ють) однакову хроматографічну картину, отже, виготовлено(-і) на базі однакових типів барвників (збіжні за якісним складом барвників), тобто має(-ють) спільну родову належність за якісним складом барвників (том 2 а.с. 70-79).

Судом встановлено, що позивач у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, не звертався.

Ураховуючи те, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини і не прийняв її відповідно до статті 1268 ЦК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання заповіту недійсним, у зв?язку з тим, що оспореним заповітом його права не були порушені.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 362/3878/16-ц.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням вищевикладеного, слід відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 70,6 кв.м, житловою площею 49 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 (яким фактично є свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 19.10.2019), та позовні вимоги про визнання за ОСОБА_3 права власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_7 та батька ОСОБА_6 , оскільки зазначені позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання недійсним заповіту та про встановлення факту проживання позивача з 2008 року і по теперішній час у спірний квартирі, які задоволенню не підлягають.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у позов не підлягає до задоволення у повному обсязі, судові витрати, понесені ОСОБА_3 , покладаються на позивача. Про понесення судових витрат відповідачем не заявлено. Отже, судові витрати сторін у справі розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Солоницівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_5 про визнання заповіту складеного ОСОБА_6 в Полівській сільській раді на ім`я ОСОБА_4 недійсним; визнання свідоцтва про право власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 70,6 кв.м, житловою площею 49 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 недійсним; встановлення факту проживання ОСОБА_3 з 2008 року і по теперішній час у квартирі АДРЕСА_2 , та про визнання за ОСОБА_3 права власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 70,6 кв.м, житловою площею 49 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом 1 черги після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити повністю.

Судові витрати сторін у справі розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Відповідачка ОСОБА_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач Солоницівська селищна рада, місцезнаходження: вул. Визволителів, 6, селище Солоницівка Харківського району Харківської області, поштовий індекс 62370, код ЄДРПОУ 04398821.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна, місцезнаходження: вул. Захисників, 5, с-ще Пересічне Харківського району Харківської області, поштовий індекс 62362.

Повне судове рішення складено 27.02.2025.

Суддя А.В. Шолудько