Ухвала

від 25.04.2025 по справі 619/3387/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 619/3387/21 Номер провадження 22-ц/814/2401/25Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

25 квітня 2025 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Чумак О.В., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Клімова Миколи Пимоновича

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2025 року, ухвалене суддею Шолудько А.В.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солоницівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Котелевського районногосуду Полтавськоїобласті від26лютого 2025року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солоницівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Тетяна Анатоліївна про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Клімов М.П. оскаржив його в апеляційному порядку подавши засобами поштового зв?язку апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше ніж як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тлумаченнястатті 136 ЦПК Українитастатті 8 Закону України «Про судовий збір»свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

У пункті 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно дост.8Закону України«Про судовийзбір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв`язку із цим, саме по собі клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, без підтверджуючих на те документів, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннямист. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, згідно вимогЗакону України «Про судовий збір»таЦПК Україниєдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони наприклад: довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Разом з тим, заявником до апеляційної скарги не долучено доказів майнового стану ОСОБА_1 , що унеможливлює суд апеляційної інстанції задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, апелянту необхідно надати апеляційному суду докази сплати судового збору у розмірі6767,55 грн. (4511,70 грн. ? 150 %).

Оплата повинна здійснюватися за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/22030101

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37959255

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача: (МФО) 899998

Рахунок отримувача: UA528999980313111206080016719

Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: (*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Датаоскаржуваного рішення)по справі

---

(Номер справи), Полтавський апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа)).

Окрім того, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.356ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Проте, до апеляційної скарги не долучено докази на підтвердження повноважень адвоката Клімова М.П. звертатись з апеляційною скаргою та представляти інтереси ОСОБА_1 в Полтавському апеляційному суді.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356 цього Кодексу, застосовуються положеннястатті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ч. 2 ст.185, ч.2 ст.357 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Клімова Миколи Пимоновича про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаКлімова МиколиПимоновича нарішення Котелевськогорайонного судуПолтавської областівід 26лютого 2025року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Чумак