Рішення

від 17.12.2010 по справі 2-583

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-583/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 грудня 2010 року

Чигиринський районний суд. Черкаської області

в складі:

головуючої - судді Ткачен ко С.Є.

при секретарі - Жошкіній І.В .,

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні в зал і суду в місті Чигирині справ у за позовом ОСОБА_1 до ТОВ фірма "Полюс" про стягнення за боргованості по заробітній п латі та зміни формулювання п ричин звільнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до с уду з вказаним позовом, зазна чивши, що він, згідно наказу № 61-к від 17.06.2008 року, був прийнятий на роботу до ТОВ фірма "Полюс " на посаду юриста з 22.06.2008 року з п осадовим окладом в розмірі 1500 грн.

Згідно наказу № 25 від 05.02.2010 рок у його було звільнено з робот и за прогули по ч.4 ст.40 КЗпП Укр аїни з 05.02.2010 року.

Звільнення вважає незакон ним, так як після тривалого лі кування він надав до підприє мства лікарняний лист та зая ву про звільнення, але керівн ик підприємства відмовився п рийняти документи і він змуш ений був надсилати їх поштою .

Крім того при звільненні йо му не виплатили заробітну пл ату за період з січня 2009 року, к омпенсацію за невикористану відпустку та за час затримки виплати заробітної плати, а т акож індексацію і компенсаці ю по день остаточного розрах унку та лікарняні.

А тому він просить стягнути з відповідача вказану забор гованість, компенсацію за ві дпустку, і компенсацію та інд ексацію за затримку розрахун ку, а також змінити формулюва ння причини звільнення в тру довій книжці на звільнення з а власним бажанням.

В судовому засіданні позив ач підтримав свої позовні ви моги, пояснивши, що він дійсно не працював, так як тривалий ч ас хворів.

В 2009 році йому не виплачували заробітну плату, при цьому су ма заборгованості знижена бе зпідставно, оскільки розмір окладу становив 1500грн.

В зв`язку з тим, що відповіда ч не прийняв заяву на звільне ння за власним бажанням, то в г рудні 2009 року він направив її п оштою, але в лютому 2010 року був звільнений за прогули, про що дізнався з трудової книжки, т ому що наказ про звільнення й ому не надсилали.

Крім того йому не виплачено компенсацію за невикористан у відпустку та не оплачено лі карняний.

А тому він просить стягнути з відповідача заборгованіст ь по заробітній платі з січня 2009 року з врахуванням індекса ції і компенсації, виходячи з посадового окладу в розмірі 1500грн., компенсацію за невикор истану відпустку, так як за ве сь час роботи він не перебува в у відпустці, перебування на лікарняному та середню заро бітну плату за весь час затри мки розрахунку при звільненн і, а також змінити формулюван ня причини звільнення в труд овій книжці на звільнення за власним бажанням.

Представник відповідача Цонда О.І. позов визнав част ково лише в частині нарахова ної ними заборгованості по з аробітній платі, пояснивши с уду, що позивач в жовтні минул ого року повідомив, що він зах ворів.

21.01.2010 року позивачу було напр авлено лист та запропоновано підтвердити факт перебуванн я на лікарняному.

Коли позивач надав листок н епрацездатності, то виявилос я, що з останнього дня роботи і часу перебування на лікуван ні 5 днів залишилось без підтв ердження лікарняним, про що с відчать табеля робочого часу за 2009 рік та оригінал листка не працездатності.

Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що компенсація за невик ористану відпустку нарахову валася, згідно книги розраху нків по заробітній платі по в казаних в ній записах.

Заробітна плата, нарахован а позивачу, не відповідає шта тному розпису, так як є завище ною.

Компенсація не нараховува лася, так як не передбачена ко лективним договором, а індек сація нараховувалася, але не виділялася і входить в суму з аробітної плати.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що під час її перебуванн я на посаді головного бухгал тера фірми індексація не нар аховувалася.

Спеціаліст ОСОБА_4 пояс нила суду, що нею проведено ро зрахунок коштів, які підляга ють виплаті позивачу і під ча с цього було встановлено, що і ндексація взагалі не нарахов увалась.

Вислухавши позивача, предс тавника відповідача, свідків , спеціаліста, вивчивши матер іали справи, суд вважає, що поз ов підлягає задоволенню част ково.

Як вбачається з наказу № 61-к від 17.06.2008 року, позивача було пр ийнято на роботу до ТОВ фірма "Полюс" з 17.06.2008 року на посаду юри сконсульта з посадовим оклад ом в розмірі 1500грн., а відповідн о до наказу № 25 від 05.02.2010 року йог о звільнено з даної посади за прогул без поважних причин,з гідно п.4 ст.40 КЗпП України з 05.02.201 0 року на підставі табелів об ліку робочого часу за груден ь 2009 року - січень 2010 року.

Разом з тим, як слідує з табе ля обліку робочого часу за жо втень 2009 року позивач в даному місяці має лише один виходод ень, після чого перебуває на л ікуванні до 21 січня 2010 року, про що свідчать табеля обліку ро бочого часу за відповідний п еріод /жовтень 2009 року - січен ь 2010 року/.

Однак, як встановлено судом і вбачається з листка непрац ездатності № 240547, позивач переб ував на лікуванні в період з 06.10.2009 року до 12.12.2009 року.

Там же зазначено, що позивач продовжує хворіти, але в підт вердження цього позивач не з міг надати суду жодних доказ ів, пояснивши, що листка непра цездатності про подальше пер ебування на лікуванні в ньог о немає.

Крім того позивач, ставлячи питання про зміну формулюва ння причини звільнення з роб оти, посилається на те, що ним поштою було направлено відпо відачу заяву про звільнення за власним бажанням від 22.12.2009 ро ку, але останній безпідставн о її не задовольнив.

Дійсно відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має п раво розірвати трудовий дого вір, укладений на невизначен ий строк, попередивши про це в ласника або уповноважений ни м орган письмово за два тижні .

Однак, як встановлено судом і даний факт не заперечує сам позивач, після направлення з аяви про звільнення за власн им бажанням позивач на робот у не вийшов і підтвердження т ого, що на той час він не міг пр одовжувати роботу по медични м показникам, не надав.

Якщо навіть застосувати ч.3 ст.38 КЗпП України, хоча позива ч не прохав звільнити у визна чений ним строк, і врахувати н е виконання відповідачем вим ог законодавства про працю, т о, судячи з наданого позиваче м опису від 26.12.2009року про направ лення відповідачу заяви про звільнення з роботи за власн им бажанням від 22.12.2009 року, в поз ивача відсутні докази того, щ о він в період з 13.12.2009 року по 22.12.2009 року не виходив на робот у з п оважних причин.

Виходячи з цього, підстави для зміни формулювання прич ини звільнення позивача за п рогули без поважних причин н а звільнення за власним бажа нням відсутні.

Більше того позивач пропу стив строк звернення до суду , оскільки відповідно до ч.1 ст .233 КЗпП України працівник мож е звернутися з заявою про вир ішення трудового спору безпо середньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення сво го права.

Судом встановлено з показі в позивача, що трудову книжку він отримав в лютому 2010 року і тоді ж дізнався про причини з вільнення його з роботи, а до с уду звернувся лише 11.10.2010 року, п ри цьому ставлячи питання пр о поновлення строку на зверн ення до суду.

В судовому засіданні позив ач обґрунтував причину пропу ску строку звернення до суду тим, що він спочатку звернувс я до органу прокуратури, де йо му обіцяли розібратися та за хистити його права, яку суд не може визнати поважною.

Крім того судом встановлен о, що в день звільнення позива чеві заробітну плату за пері од з 01.01.2009 року по 05.10.2009 року відпов ідачем не виплачено, у зв`язку з чим утворилася заборгован ість по заробітній платі.

Як вбачається з висновку сп еціаліста від 07.12.2010 року, з яким погодився і позивач, заборго ваність по заробітній платі з врахуванням індексу інфляц ії становить 5613грн.42коп., а комп енсація за час затримки випл ати за вище вказаний період з аробітної плати складає 890грн .62коп.

Також судом встановлено, що відповідачем не виплачено п озивачеві і компенсацію за н евикористану основну відпус тку та підтверджено вище заз наченим висновком спеціаліс та, з якого слідує, що відповід но до умов колективного дого вору позивачеві не виплачено компенсацію за 28 днів та за 5 мі сяців роботи - 12днів в сумі 1590гр н.40коп.

Як передбачено п.5 розділу 11 к олективного договору на 2009-2010р .р. , тривалість щорічної оплач уваної відпустки для всіх ка тегорій працівників не менше 28 календарних днів, з чого вип ливає, що позивачем за весь пе ріод роботи невідбуто відпус тку в кількості 40 днів.

В судовому засіданні, крім в сього, було встановлено, що по зивач перебував на лікуванні в період з 06.10.2009 року по 12.12.2009 року і за даний період відповідач повинен оплатити листок неп рацездатності в сумі 1488грн.63ко п., що підтверджується виснов ком спеціаліста від 07.12.2010 року.

Оскільки розрахунки відпо відача щодо наявності заборг ованості перед позивачем не відповідають фактичним обст авинам справи та беручи до ув аги, що представник відповід ача Цонда О.І., який є керів ником даної фірми, категорич но відмовився здійснювати на рахування оплати позивачу ли стка непрацездатності, суд в важає можливим покласти в ос нову рішення розрахунки, над ані спеціалістом, який є неза інтересованою, на відміну ві д відповідача, особою по спра ві.

З врахуванням цього з відпо відача на користь позивача п ідлягає стягненню заборгова ність по заробітній платі, ко мпенсація за невикористану в ідпустку і за час затримки ви плати заробітної плати та за час перебування на лікарнян ому на загальну суму 9583грн.07ко п.

Щодо позовних вимог в части ні виплати середнього заробі тку за весь час затримки по де нь фактичного розрахунку, то суд вважає, що вони також не п ідлягають задоволенню.

Як передбачено ч.1 ст.116 КЗпП У країни, при звільненні праці вника виплата всіх сум, що нал ежать йому від підприємства, провадиться в день звільнен ня. Якщо ж працівник в день зві льнення не працював, то зазна чені суми мають бути виплаче ні не пізніше наступного дня після пред`явлення звільнен им працівником вимоги про ро зрахунок.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачеві не ви плачено всі належні йому сум и, в тому числі і заробітну пла ту за період з 01.01.2009 року по 05.09.2009 р оку, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 9583грн.07коп., що підтв ерджується висновком спеціа ліста від 07.12.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП Ук раїни підприємство повинне в иплатити працівникові його с ередній заробіток за весь ча с затримки по день фактичног о розрахунку в разі невиплат и належних звільненому праці вникові сум у строки, зазначе ні в статті 116 цього Кодексу, з в ини власника або уповноважен ого ним органу.

Однак відповідно до ст.233 КЗп П України працівник може зве рнутися з заявою про вирішен ня трудового спору безпосере дньо до суду в тримісячний ст рок з дня, коли він дізнався аб о повинен був дізнатися про п орушення свого права.

Однак, як вбачається з матер іалів справи, позивач був зві льнений з роботи 05.02.2010 року, а до суду звернувся, як вже зазнач алося вище, лише 11.10.2010 року, при ц ьому прохаючи поновити строк на звернення до суду.

В судовому засіданні позив ач обґрунтував причину пропу ску строку звернення до суду тим, що він спочатку звернувс я за захистом своїх прав до пр окуратури.

Суд не може визнати дану при чину поважною, оскільки пози вач з моменту неотримання ро зрахунку при звільненні знав , що його права порушено і мав можливість звернутися до суд у за захистом своїх прав.

Більше того, як вбачається з листа Державного департамен ту нагляду за додержанням за конодавства про працю від 11.05.20 10 року, ще 26.03.2010 року позивачеві б уло рекомендовано звернутис я до суду з приводу вирішення даного трудового спору.

Також представником відпо відача Цондою О.І. суду на дано лист № 305 від 14.05.2010 року та № 30 9 від 17.05. 2010 року, адресованих на і м`я позивача, з яких слідує, що позивач не з`являється на під приємство для отримання заро бітної плати.

Як передбачено п.4 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни «Про практику розгляду судами трудових спорів» стро ки звернення до суду встанов лені ст.,ст.228, 233 КЗпП України зас тосовуються незалежно від за яви сторін.

Таким чином, позивач пропус тив строк звернення до суду і підстави для його поновленн я відсутні, у зв`язку з чим йом у необхідно відмовити в задо воленні позовних вимог в цій частині.

Також суд вважає необхідни м стягнути з відповідача на к ористь держави судовий збір в розмірі 95,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забез печення розгляду справи в су мі 120грн.

На підставі викладеного т а, керуючись ст., ст. 38, 95 ч.5, 116, 117, 232, 233, 238 КЗпП України, Законом Украї ни «Про індексацію грошових доходів населення», постанов ою Кабінету Міністрів Україн и №159 від 21.02.2001 року, п.4 постанови П ленуму Верховного Суду Украї ни «Про практику розгляду су дами трудових спорів», ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, п.2 ст.367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити час тково.

Стягнути з ТОВ фірма "Пол юс" м.Чигирин Черкаської обла сті на користь ОСОБА_1 заб оргованість по заробітній пл аті в сумі п`ять тис яч шістсот тринадцять гривен ь 42коп. , компенсацію за час зат римки виплати заробітної пла ти в сумі вісімсот дев`яносто гривень 62коп., оплату по листк у непрацездатності в сумі од на тисяча чотириста вісімдес ят вісім гривень 63коп. та комп енсацію за невикористану від пустку в сумі одна тисяча п`ят сот дев`яносто гривень 40коп.

Стягнути з ТОВ фірма "Полюс " м.Чигирин судовий збір на кор исть держави в сумі дев`яност о п'ять гривень та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення розгляду справи в роз мірі ста двадцяти гривень.

Рішення про стягнення борг у по заробітній платі підляг ає негайному виконанню в сум і сімсот п`ятдесят гривень.

Рішення може бути оскарже но до апеляційного суду Черк аської області протягом 10 дні в з дня його проголошення, а о собою, яка брала участь у спра ві, але не була присутня у судо вому засіданні під час прого лошення рішення, протягом 10 дн ів з дня отримання його копії .

Головуюча