Ухвала від 31.07.2025 по справі 127/37690/24

Справа №127/37690/24

Провадження №2/127/5534/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Пращука В. В.

розглянувши в залі суду в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усунення перешкод у користуванні майном,

У С Т А Н О В И В :

15.11.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшлапозовназаява ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усунення перешкод у користуванні майном.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 15.11.2024 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 18.11.2024.

Ухвалою суду від 05.12.2024 вище зазначена позовна заява залишена без руху.

11.12.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків. Позивач надала позовну заяву в новій редакції, яка мотивовано тим, що 24.02.2017 державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Вінниці було відкрито виконавче провадження № 53469289 за виконавчим документом, виданим згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2016 у справі № 127/15699/16-ц. 20.09.2019 в рамках виконавчого провадження №53469289 державним виконавцем була винесена постанова про розшук майна боржника. 26.12.2023 державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 53469289 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Належний позивачеві на праві власності автомобіль MERSEDES BENZ VITO l15CDI (рік випуску - 2005) колір-сірий, ДНЗ AB4622ВО, номер шасі - НОМЕР_1 досі перебуває у арешті, хоча він не відчужувався і зберігався у батька позивача - ОСОБА_2 . Крім того, на момент подання позову на автомобіль накладено обтяження у виді розшуку, хоч виконавче провадження завершено.

Позивач стверджує, що вона зверталась до відповідача з проханням зняти арешт, проте їй усно було відмовлено, арешт знятий не був, тому позивач вимушена звернутися з цим позовом до суду для захисту своїх прав та просить суд, усунути перешкоди у користуванні майном шляхом визнання неправомірною бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невинесення постанови про скасування арешту на автомобіль MERSEDES BENZ VITO l15CDI (рік випуску - 2005), колір сірий, ДНЗ AB4622ВО, номер шасі- НОМЕР_1 , та зняття з розшуку цього транспортного засобу. Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про скасування арешту на автомобіль MERSEDES BENZVITO l15CDI (рік випуску - 2005), колір сірий, ДНЗ AB4622ВО, номер шасі- НОМЕР_1 , та зняття з розшуку, у межах виконавчого провадження № 59826352, та надіслати її до Інформаційного порталу Національної поліції України.

Разом з позовною заявою в новій редакції позивачем ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування від Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріалів виконавчого провадження ВП №53469289 для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.12.2024 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

14.01.2025від начальника Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шуляка В. надійшов лист вих. №404 від 07.01.2025, який за своєю суттю є відзивом на позовну заяву, в якому він не погоджується з обставинами викладеними у позовній заяві про усунення перешкод у користуванні майном ОСОБА_3 з огляду на таке.

24.02.2017 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №АСВП 53469289 за виконавчим листом №127/15699/16-ц від 21.02.2017, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 збитки в розмірі 213690, 00 грн та 2136, 91 грн судового збору, в який було внесено виправлення щодо стягувача. Стягувачем також зазначений ОСОБА_6

24.02.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та накладено обтяження в реєстрах рухомого та нерухомого майна.

В рамках виконавчого провадження, згідно з відповіддю з Територіального сервісного центру 0541 регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області щодо наявності транспортних засобів встановлено, що за боржником значиться транспортний засіб - марки MERSEDES VITO 115CDI, 2005 року випуску, ДНЗ - НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2148 см. куб., колір - сірий, тип - фургон малотонажний - В, номер шасі НОМЕР_1 .

03.05.2018 державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника визначеним у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , але майна боржника, в тому числі транспортного засобу MERCEDES BENZ VITO 115CDI, 2005 року випуску, ДНЗ - НОМЕР_2 , належного боржнику не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця. Того ж дня, державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника та направлено до відповідних установ для виконання.

Після встановлення місця знаходження автомобіля, 24.07.2018 державним виконавцем було винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: транспортного засобу - марки MERCEDES BENZ VITO 115 CDІ, 2005 року випуску, ДНЗ - НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2148 см. куб., колір - сірий. Тип - фургон малотонажний - В, номер шасі - НОМЕР_1 , місце знаходження: м. Вінниця, вул. Пирогова, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 133, (гаражний кооператив №6); того ж числа було здійснено його опис.

24.07.2018 відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні та призначено ТОВ «Експертно-консалтинговий центр» для проведення незалежної оцінки вище зазначеного транспортного засобу.

В зв`язку з тим, що у ВФ ДП «Сетам» не було технічної можливості вилучити транспортний засіб, відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» його зберігачем призначено ОСОБА_2 , який є батьком боржника, ОСОБА_3 .

На заяву ОСОБА_2 від 23.11.2018 щодо зняття арешту та розшуку з вище вказаного транспортного засобу разом із наданням зберігачу прав на користування транспортним засобом, відповідачем було надано відповідь, в якій значилось, що зберігач має право користуватися арештованим майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування, арешт та розшук з транспортного засобу знято не буде. Одночасно у цій відповіді зазначалось, що про час та місце передачі вище вказаного майна на реалізацію та про його передачу на відповідальне зберігання іншому зберігачу, а саме представнику ДП «Сетам», про що він буде повідомлений додатково.

18.01.2019 державним виконавцем було направлено лист ОСОБА_2 , який йому було вручено 21.01.2019 щодо часу та місця проведення виконавчих дій. Зберігач державного виконавця до автомобіля не допустив, про що був складений акт від 24.01.2019.

Післятого якдо автомобілябув одержанийдоступ,07.02.2019до ЦентральногоВДВС м.Вінниця ГТУЮу Вінницькійобласті надійшовлист зВФ ДП«Сетам» щодонеможливості транспортуваннявище вказаноготранспортного засобуу зв`язкуз імовірністюпошкодження коробки-автомат.

В цей же день до відповідача надійшов звіт про незалежну оцінку транспортного засобу, згідно з яким встановлена вартість автомобіля 135322, 00 грн; державним виконавцем надіслане повідомлення сторонам виконавчого провадження про оцінку арештованого майна.

20.03.2019 державним виконавцем в порядку, встановленому законодавством було направлено заявку про реалізація арештованого майна.

03.06.2019 державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження транспортного засобу, де вище вказаного майна не виявлено. Зі слів охоронця гаражного кооперативу №6 транспортний засіб було вивезено з місця, визначеного для зберігання, ОСОБА_2 та іншими невідомими охоронцю особами.

03.06.2019 державним виконавцем у Вінницький відділ поліції ГУНП у Вінницькій області було направлено подання про притягнення до відповідальності, передбаченої ст. 388 КК України. Станом на 07.01.2025 відповідь за результатами розгляду вище вказаного подання до відділу не надходила. У телефонній розмові з працівниками поліції було встановлено, що подання зареєстровано у ЄДРДР та допитано ОСОБА_2 щодо місця знаходження транспортного засобу - марки MERCEDES BENZ VITO CDІ, 2005 року випуску, ДНЗ - НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2148 см. куб., колір сірий, тип - фургон малотонажний -В, номер шасі - НОМЕР_1 . Батько боржника надав відповідь, що він не пам`ятає, де залишив майно, є пенсіонером і людиною похилого віку. Разом з тим, ОСОБА_2 неодноразово звертався до відділу та нецензурною лексикою вимагав зняття всіх обтяжень з майна його дочки.

26.12.2023 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа згідно з п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено сторонам виконавчого провадження. Виконавчий документ повторно до відділу не надходив.

23.09.2024 відповідачу надійшла заява позивача про зняття арешту та припинення розшуку транспортного засобу, на яку було надано відповідь.

Від позивача в усній бесіді була отримана інформація, що спірне майно передане в користування третім особам.

На момент винесення постанови про повернення виконавчого документ стягувачу 26.12.2023 відповідно до п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено скасування заходів примусового виконання рішень, а саме зняття арешту та припинення розшуку майна боржника, накладеного в рамках виконавчого провадження №47900953.

В ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції (№ 2269 - VIII від 18.01.2018) передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, а саме: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вище викладене зняти арешт з майна боржника в рамках ВП № 247900953 є неможливим.

Додатково відповідачповідомляє,що відповіднодо розділу8п.15Інструкції зорганізації примусовоговиконання рішення(уредакції наказуМіністерства юстиціїУкраїни від29.09.2016№ 2832/5)при скасуваннісудом заходівзабезпечення позовуза завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, відповідач просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити у повному обсязі.

16.01.2025 позивачем ОСОБА_1 було повторно подано клопотання про витребування доказів.

05.02.2025 позивачем ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про відхилення доказу, який за своїм змістом є відзивом. Позивач просить відхилити лист відповідача і не вважати його відзивом у розумінні ст. 178 ЦПК України.

26.03.2025 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 23.05.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити; суду надала пояснення аналогічні, зазначеному в позовній заяві та доповнила, що є власником автомобіля MERCEDES BENZ VITO 115CDI, ДНЗ НОМЕР_2 , 2005 року випуску; транспортний засіб був вилучений у неї 14.09.2024 та поміщений на штраф майданчик. Ким був вилучений автомобіль їй точно невідомо, не відомо точно і місце знаходження транспортного засобу на час розгляду справи судом. Автомобіль евакуювали, за що вона заплатила, але автомобіль їй не повернули. Акт вилучення транспортного засобу їй не дали.

Вона в рамках виконавчого провадження була боржником, виконавче провадження закрито, виконавчий документ повернутий стягувачу. Було рішення суду про стягнення коштів, більше 200000, 00 грн, але воно їй було незрозуміле, тому вона його не виконувала; вона не розуміла, кому і скільки вона винна. Рішення суду не виконане, бо вона не працює, у неї відсутнє майно, наскільки їй відомо стягувач померла. З транспортного засобу арешт та розшук не знятий, хоча виконавче провадження закрите, що порушує її право власності на транспортний засіб. Автомобіль від неї переховують, так як він мав бути на штраф майданчику на вул. Арабея у м. Вінниці, як їй повідомили, а на справді є на вул. Ботанічній у м. Вінниці, де вона його бачила через паркан.

В судовому засіданні представник відповідача головний державний виконавець Центрального ВДВС у м. Вінниці Центрального МРУМЮ (м. Київ) Пращук В. В. суду пояснив, що він повністю не погоджується зі змістом позовних вимог.

24.02.2017 відкрито виконавче провадження №53469289, 03.05.2018 постановою державного виконавця спірний транспортний засіб оголошено в розшук. Автомобіль був на відповідальному зберіганні у батька позивача ОСОБА_2 . Після проведення оцінки транспортного засобу виникло питання про його передачу на зберігання до ДП «Сетам», одразу не змогли забрати його так як він був в гаражі гаражного кооперативу, а потім транспортний засіб зник. Батько позивача ОСОБА_2 та інші невідомі особи вивезли автомобіль. За зверненням ДВС було порушено кримінальне провадження, яке 27.06.2020 було закрито. ОСОБА_2 повідомив поліції, що страждає на втрату пам`яті і не пам`ятає куди він дів транспортний засіб.

Автомобіль ДВС був виставлений на продаж, виконання відкладалося 4 роки із-за неможливості встановити місце знаходження транспортного засобу, тому постановою державного виконавця автомобіль оголосили в розшук.

Виконавчий документ ДВС було повернуто стягувачу. Законних підстав для зняття арешту немає, бо строк повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплинув. Стягувач може звернутися щодо повторного виконання.

Представник відповідача наполягає, що підстав для зняття арешту та скасування розшуку не вбачається, дії державного виконавця правомірні, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він є батьком позивачки, йому відомо, що в лютому 2017 року відкрито виконавче провадження про стягнення з його доньки коштів, про яке вони дізналися в травні 2017 року. В травні 2018 спірний автомобіль було оголошено в розшук. В липні 2018 року автомобіль передали йому на відповідальне зберігання. Транспортний засіб довгий час знаходився на зберіганні в гаражному кооперативі в м. Вінниця. Він звернувся до ДВС та попросив зняти автомобіль з розшуку, але начальник ВДВС не дозволив цього зробити. ДВС був залучений експерт, який з порушенням порядку оцінки оцінив автомобіль по заниженій вартості. В червні 2019 року державний виконавець звернувся до поліції, про те, що він викрав автомобіль, але автомобіль був у Вінницькому районі в с. Гавришівка, вул. Вишнева, буд. 22, і стояв там до 2024 року. Наскільки йому відомо, складу злочину працівниками поліції не встановлено. Автомобіль був в гаражному кооперативі, до тих пір, доки тесть не відсудив гараж, тоді він автомобіль забрав, виконавця про це повідомив. В постанові про передачу майна на зберігання, яка є у виконавчому провадженні, не зазначено місце зберігання автомобіля, тому він його зберігав там, де у нього була можливість.

В кінці 2023 року він дізнався, що виконавчий лист повернуто стягувачу. У нього є доступ до електронного виконавчого провадження, код доступу йому надала донька, тому він має можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Коли транспортний засіб знаходився у нього, він відремонтував його. Після ремонту ОСОБА_4 використовувала автомобіль і він був вилучений у неї. Після закриття виконавчого провадження вони з донькою взяли в ДВС копію постанови про закриття виконавчого провадження, але автомобіль їм не повернули, тому що він знаходиться в розшуку та арешті. Виконавець повідомив, що не може зняти обмеження, бо стягувач може повторно звернутися щодо виконання рішення.

Представником відповідача в судове засідання було надано для огляду матеріали виконавчого провадження №53469289. В судовому засіданні була оголошена перерва для ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження та повідомлення суду, які саме документи вона просить суд оглянути. В зв`язку з значним обсягом виконавчого провадження позивач не наполягала на його огляді. За клопотанням позивача до справи було долучено копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.12.2023.

Дослідивши заяви по суті справи, надані сторонами, та письмові докази у справі у їх сукупності, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, а також допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , суд встановив, що в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 53469289 з примусового виконання виконавчого листа №127/15699/16-ц, виданого 21.02.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_4 , позивача у справі, на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 збитків в розмірі 213690, 00 грн та 2 136, 91 грн судового збору, за яким виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» через невиявлення транспортного засобу, який перебував в розшуку протягом року з дня оголошення в розшук та відсутність іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення. Виконавчий докумнент може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 26.12.2026.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , 18.10.2018 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено актовий запис №2961. Прізвище після державної реєстрації шлюбу у дружини - ОСОБА_8 .

Так судом встановлено, що постанова про відкриття ввиконавчого провадження №53469289 винесена державним виконавцем 24.02.2017. Постанову про арешт майна боржника державний виконавець виніс 28.02.2017. 24.07.2018 була винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника щодо вище зазначеного транспортного засобу. 05.05.2018 державним виконацем була винесена постанова про розшук майна боржника щодо спірного транспортного засобу. 26.12.2023 державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, посилалася на те, що їй на праві власності належить спірний транспортний засіб, на який постановою державного виконавця накладений арешт та оголошений його розшук. Позивач зазначала, що державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу, проте арешт та розшук з майна не зняв, в зв`язку з незаконними рішеннями державного виконавця транспортний засіб у неї вилучений і місце знаходження транспортного засобу їй точно невідомо.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.07.2018) заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно дост.56Закону України«Про виконавчепровадження» арештмайна (коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арештна майно(кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова проарешт майна(коштів)боржника виноситьсявиконавцем підчас відкриттявиконавчого провадженнята непізніше наступногоробочого дняпісля виявленнямайна. Виконавецьза потребиможе обмежитиправо користуваннямайном,здійснити опечатуванняабо вилученняйого уборжника тапередати назберігання іншимособам,про щовін виноситьпостанову абозазначає обмеженняв постановіпро арешт.Вид,обсяг істрок обмеженнявстановлюються виконавцему кожномуконкретному випадкуз урахуваннямвластивостей майна,його значеннядля власникачи володільця,необхідності використаннята іншихобставин. Арештнакладається урозмірі сумистягнення зурахуванням виконавчогозбору,витрат виконавчогопровадження,штрафів таосновної винагородиприватного виконавцяна всемайно боржникаабо наокремі речі. Копіїпостанов,якими накладеноарешт намайно (кошти)боржника,виконавець надсилаєбанкам чиіншим фінансовимустановам,органам,що здійснюютьреєстрацію майна,реєстрацію обтяженьрухомого майна,в деньїх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок про те, що відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ч.1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України (в редакції на час звернення позивача до суду) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, у разі, якщо опис та арешт, розшук майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, проводиться його розшук, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, тому вона не може захтщати свої права у позовному провадженні, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Однак позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод шляхом визнання неправомірної бездіяльності відповідача щодо невинесення постанови про скасування арешту та зняття з розшуку вище зазначеного транспорного засобу, зобов`язання відповідача винести постанову про скасування арешту та зняття з розшуку та надіслання постанови до Інформаційного порталу Національної поліції України за правилами позовного провадження, а отже обрала невірний спосіб захисту.

Аналогічний правовий висновок наведений Верховним судом в постанові від 11.03.2024 у справі № 932/6245/22 (провадження № 61-11086св23).

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

У зв`язку з викладеним суд, доходить висновку про необхідність закриття провадження в цій цивільній справі. Закриваючи провадження в справі з означеної підстави, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 її право на звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку розділу VII ЦПК України. А також положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 20, 255, 256, 260, 261, 352, 354, 447 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усунення перешкод у користуванні майном закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду зі скаргою на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця відповідно до правил розділу VII ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 05.08.2025.

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА