Ухвала від 06.08.2025 по справі 440/8552/24

УХВАЛА

06 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 440/8552/24

адміністративне провадження № К/990/30518/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №440/8552/24 за позовом Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи - Комунальне медичне підприємство «Лікарня Придніпровська», Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського», про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Вільна профспілка машиністів локомотивного депо Кременчук звернулася до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Ради «Про припинення комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» від 17 травня 2024 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне медичне підприємство «Лікарня Придніпровська». Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вільна профспілка машиністів локомотивного депо Кременчук та Первинна профспілкова організація Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» Вільної профспілки міста Кременчука, яка не брала участі у розгляді справи, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, не погодилися з рішенням суду першої інстанції та звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук та Первинної профспілкової організації Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» вільної профспілки міста Кременчука на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №440/8552/24.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Первинної профспілкової організації Комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» вільної профспілки міста Кременчука на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №440/8552/24.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року апеляційну скаргу Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року залишено без змін.

17 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №440/8552/24. Заявник просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 липня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді - Берназюк Я.О., Бучик А.Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2025 року задоволено заяви про самовідвід суддів Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю. Відведено суддів Шарапу В.М., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №440/8552/24 за позовом Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне медичне підприємство «Лікарня Придніпровська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Передано матеріали касаційної скарги до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Смокович М.І.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

В обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в постанову не застосував норму права з урахуванням висновку у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. При цьому, заявник посилається на постанови від 31 березня 2021 року у справі №640/21611/19 та від 30 липня 2024 року у справі №500/320/20.

Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі цього пункту є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Перевіряючи доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявником лише зазначено про постанови Верховного Суду, проте не зазначено конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а також в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i щодо якої подається касаційна скарга).

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

При цьому, Суд зазначає, що формальне посилання скаржника на постанови Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців постанов) не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Щодо посилання заявника на пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, який містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд зазначає, що посилання на цей пункту частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій, часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судом обставин та досліджених ним доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд зауважує, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №440/8552/24 за позовом Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи - Комунальне медичне підприємство «Лікарня Придніпровська», Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського», про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Білак