Ухвала від 07.08.2025 по справі 463/1452/24

Справа №463/1452/24

Провадження №1-кс/463/6826/25

У Х В А Л А

07 серпня 2025 року м. Львів

Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львів клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, арешт на яке накладено згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.03.2024 року,

у кримінальному провадженні № 62023000000000520 від 15.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 332 КК України,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна, арешт на яке накладено згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.03.2024 року, у кримінальному провадженні № 62023000000000520 від 15.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 332 КК України, а саме просить: скасувати арешт на майно: - ноутбук марки HP rth8822ce, ноутбук марки Hp 5168nfw, ноутбук марки Hp rtl8723de, мобільний телефон Iphone 11 pro hwc82fs1a.

Клопотання мотивує тим, що на даний час з моменту вилучення 23.02.2024 року стороною обвинувачення майна ОСОБА_4 минув один рік та п`ять місяців, за вказаний час в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчим допитано в якості свідка ОСОБА_4 та відібрано необхідні зразки підписів. Орган досудового розслідування мав достатньо часу для огляду вказаної техніки та проведення відповідних експертиз. В даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання підтримав, просить таке задоволити.

Слідчий в судове засідання не з`явивсяь та не повідомив причини своєї неявки.

Заслухавши адвоката, дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту на майно та матеріали клопотання про скасування такого, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 62023000000000520 від 15.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідування кримінального провадження встановлено, що службові особи Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі ГУНП у Волинській області), діючи умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, організували схему протиправної діяльності, що полягає у отриманні неправомірної вигоди від керівників територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області та їх заступників за укриття злочинів, безпідставного закриття кримінальних проваджень та організації схем незаконного переміщення осіб через державний кордон.

Так, протягом 2020 2022 років начальник ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимагав від підлеглого співробітника ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 купувати за власні кошти та передавати у власність пов`язаних з ОСОБА_5 осіб наступні транспортні засоби: автомобіль «Шкода Октавія», 2015 р.в., вартістю близько 11 000 доларів США, квадроцикл «Баггі BRP» вартістю 10 000 доларів США, автомобіль «Dadi» вартістю 3300 доларів США, автомобіль «Ssang Young Rexton» вартістю 6000 Євро. У випадки відмови ОСОБА_5 погрожував створювати для ОСОБА_6 штучні перешкоди у проходженні служби в органах Національної поліції України.

Також, в ході виконання доручення слідчого встановлено, що начальник ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучивши підлеглих службових осіб, з метою отримання неправомірної вигоди, організував схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України. З метою реалізації свого злочинного замислу, начальник ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та керівника Первинної профспілкової організації головного управління національної поліції у Волинській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово готували, підписували та скеровували листи в адресу Волинської обласної військової адміністрації, щодо сприяння у виїзді з України до Республіки Польща їхніх довірених осіб, для начебто здійснення перевезення гуманітарної допомоги, яка мала використовуватись на потреби ГУНП у Волинській області та Збройних сил України. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету міністрів України № 194 від 03.03.2022 року «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних в умовах правового режиму воєнного стану», встановлено порядок пропуску через державний кордон України окремих категорій військовозобов`язаних громадян України, які здійснюють перевезення гуманітарної допомоги. Зокрема з метою тимчасового виїзду за межі державного кордону України необхідно отримати відповідний дозвіл-підтвердження від обласної військової адміністрації щодо необхідності перетину кордону в гуманітарних цілях. Так, скориставшись внесенням змін до податкового законодавства щодо 0% розмитнення автомобілів із за кордону, та маючи намір на особисте незаконне збагачення, вказана злочинна група з числа начальника ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вносили в офіційні документи, листи, клопотання до Волинської обласної військової адміністрації завідомо неправдиві відомості щодо мети виїзду осіб «перевезення гуманітарних вантажів з країн ЄС», хоча насправді такі особи здійснювали перевезення комерційних автомобілів до України, які в подальшому реалізовували громадянам України. Аналізом вище вказаних листів, поданих до Волинської ОВА від імені начальника ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та голови первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 встановлено, що всі особи в кількості більше 20 чоловік за допомогою яких ввезено понад 70 автомобілів є довіреними особами ОСОБА_5 , начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 .

Додатково встановлено, що ОСОБА_5 із метою легалізації та приховування від декларування доходів та майна, одержаних злочинним шляхом, залучив свого товариша громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець: Житомирська область, м. Андрушівка, на якого здійснює реєстрацію нерухомого та рухомого майна, отриманого в ході здійснення протиправної діяльності. Таким чином ОСОБА_5 у 2019 році особисто придбав автомобіль марки «Volkswagen Touareg», 2015 р.в., вартістю 42000 доларів США, та з метою приховання не задекларованих доходів надав вказівку зареєструвати даний автомобіль на ОСОБА_8 . В подальшому, перебуваючи на посаді начальника ГУНП у Волинській області, за вказівкою ОСОБА_5 , укладено договір позики №131 від 08.04.2020 року, даного авто між ГУНП у Волинській області в особі ОСОБА_5 та Волинським обласним Благодійним фондом «Правопорядок і безпека громадян» про безоплатне користування даним автомобілем. В подальшому, у жовтні 2020 року ОСОБА_5 здійснив обмін автомобіля «Volkswagen Touareg», 2015 р.в., на автомобіль «Тойота Ланд Крузер 200», 2017 р.в., орієнтовною вартістю 70000 доларів США, стосовно якого також укладено договір позики №230 від 19.10.2020 року, між ГУНП у Волинській області в особі ОСОБА_5 та Волинським обласним Благодійним фондом «Правопорядок і безпека громадян» про безоплатне користування даним автомобілем.

23.02.2024 слідчими ТУ ДБР у м. Львові проведено обшуку приміщенні будинкуза місцем проживання керівника Первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від «22» лютого 2024 року у справі №463/1452/24 про надання дозволу на проведення обшуку, під час якоговилучено в тому числі: ноутбук марки HP rth8822ce, ноутбук марки Hp 5168nfw, ноутбук марки Hp rtl8723de, мобільний телефон Iphone 11 pro hwc82fs1a.

Постановою слідчого таке майно визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.03.2024 року, накладено арештна майно, в тому числі на: ноутбук марки HP rth8822ce, ноутбук марки Hp 5168nfw, ноутбук марки Hp rtl8723de, мобільний телефон Iphone 11 pro hwc82fs1a.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майнадопускаєтьсязметою забезпечення: збереженняречовихдоказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайнаяквиду покаранняабозаходукримінально-правовогохарактерущодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства, щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Разом зтим,відповіднодост.28КПКУкраїни -підчаскримінального провадженнякожнапроцесуальнадія абопроцесуальнерішенняповинні бутивиконаніабоприйняті врозумністроки.Критеріїдлявизначення розумностістроківкримінальногопровадження визначеніч.3ст.28КПКУкраїни,однак,вінмаєбути об`єктивнонеобхіднимдляприйняття процесуальнихдійтаприйняття процесуальнихрішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечується прокурором.

Відповідно дост.131КПКУкраїни - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч.ч.1,2ст.100КПКУкраїни - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування.

Згідно положень ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З аналізувказанихположеньвбачається,щослідчий,прокурорзобов`язанісамостійно обстоюватиїхпозицію,щодонеобхідності застосування чи подальшого застосування арешту майна.

Водночас слідчий в судове засідання не з`явився, не обґрунтував позицію органу досудового розслідування щодо необхідності подальшого застосування арешту майна, а також доказів на підтвердження того, що на даний момент арештоване майно третьої особи є об`єктом кримінально-протиправних дій та набуте в результаті вчинення злочину, тобто відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України не подав. Разом з тим, органом досудового розслідування на даному етапі не доведено існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом щодо майна, на яке було накладено арешт.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбаченихпунктами 2,3,4частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З врахуванням того, що ноутбук маркиHPrth8822ce, ноутбукмарки Hp5168nfw,ноутбук маркиHprtl8723de,мобільний телефонIphone11prohwc82fs1a вилучено 23.02.2024 року, тобто в органу досудового розслідування було достатньо часу для огляду таких та копіювання інформації, яка міститься в мобільному телефоні та ноутбуках, дані речі не являється предметом вчинення кримінального правопорушення, тому приходжу до висновку що клопотання є підставним..

Слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують подальший ступінь втручання у права і свободи власника, зокрема право володіння, розпоряджатися, користуватися своїм майном.

Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо арешту майна, слідчий суддя також враховує сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

При цьому, втручання є виправданим, у випадку, якщо воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

На думку слідчого судді таке втручання у право власності заявника було необхідне, до поки в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба. Враховуючи конкретні обставини справи, скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна), жодним чином не зашкодить виконанню завдань кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене,приходжу до висновку, що клопотання про скасування арешту з майна є підставним та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.132, 174 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання задоволити.

Арешт на ноутбук марки HP rth8822ce, ноутбук марки Hp 5168nfw, ноутбук марки Hp rtl8723de, мобільний телефон Iphone 11 pro hwc82fs1a, який накладений ухвалою слідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львова від 12.03.2024 року по справі 463/2057/24, скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1