Постанова

від 15.12.2010 по справі 34/177-08(8/250-07(31/371-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/177-08(8/250-07(31/371-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2010 року                                    Справа №  34/177-08(8/250-07(31/371-06)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                            Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                  Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі

з участю представників сторін :

позивача –Синькова Н.І., Шевчук О.М.

відповідача-6 –Романова З.М.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Ісіда” на рішення  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1.10.2010р. у справі

за позовом            Приватного підприємства “Ісіда”, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес-МРХ”, м. Дніпропетровськ

    відповідача-2 Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” міністерства юстиції України

    відповідача-3 Державної виконавчої служби у Самарському районі м. Дніпропетровська

    відповідача-4 Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії –Лівобережне відділення №8420, м. Дніпропетровськ

    відповідача-5 Товариства з обмеженою відповідальністю “Будпанорама”, м. Дніпропетровськ

    відповідача-6 Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідросервіс-Л”, м. Дніпропетровськ

з участю третьої особи без самостійних вимог –комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”

про визнання недійсними прилюдних торгів та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гідросервіс-Л” про визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

   27.09.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов приватного підприємства “Ісіда”  (далі ПП “Ісіда”) про визнання недійсним прилюдних торгів. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що державна виконавча служба у Самарському районі м. Дніпропетровська (далі ДВС) провела торги від 21.08.2006р. по реалізації майна позивача з порушенням вимог закону та за ціною, яка не відповідала дійсній вартості майна. На цій підставі позивач просив визнати недійсними прилюдні торги від 21.08.2006р., протокол проведення торгів та акт про проведення торгів.

     Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої вимоги (т1 а.с.115-122, т4 а.с.129-142, т9 а.с.76-85). В остаточній редакції позову ПП “Ісіда” просило визнати недійсним договір, укладений між ДВС та спеціалізованим державним підприємством “Укрспецюст” міністерства юстиції України (далі ДП “Укрспецюст”), прилюдні торги від 21.08.2006р., протокол та акт про проведення торгів, свідоцтво про придбання спірного майна з публічних торгів. Крім того, позивач просив скасувати реєстраційне посвідчення про реєстрацію права власності на спірне майно за товариством з обмеженою відповідальністю “Гідросервіс-Л” (далі ТОВ “Гідросервіс”) та витребувати у ТОВ “Гідросервіс” вказане майно. Свої вимоги позивач мотивував тим, що під час організації та проведенні торгів ДВС було припущено порушення вимог закону. Крім того, відчуження майна на торгах відбулась при наявності судової заборони вчиняти вказані дії, про проведення торгів позивача проінформовано не було, а саме відчуження відбулось за заниженою ціною. Подальші договори щодо відчуження спірного майна іншим особам, в тому числі і ТОВ “Гідросервіс” є недійсними.

   ТОВ “Гідросервіс” звернулось з зустрічним позовом та в остаточній редакції свого позову  просило визнати за ним право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Роторна,2а (т8 а.с.2-4, 82-84, т11 а.с.48). Свої вимоги позивач мотивував тим, що спірне майно ТОВ “Гідросервіс” придбало в січні 2008р. у  товариства з обмеженою відповідальністю “Будпанорама” (ТОВ “Будпанорама”). Оскільки ПП “Ісіда” не визнає право власності ТОВ “Гідросервіс” на об'єкти нерухомості, останнє просило визнати його власником спірного майна.

    Справа розглядалась господарськими судами різних рівнів (т2 а.с.85-88, 118-121, 186-190).

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 1.10.2010р. (судді Первушин Ю.Ю., Назаренко Н.Г., Суховаров А.В.) в задоволенні позову ПП “Ісіда” відмовлено, зустрічний позов задоволено.

    Не погодившись з рішенням ПП “Ісіда” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та задовольнити первісний позов. При цьому апелянт зазначив що судом безпідставно не прийнято до уваги доводи, викладені у позовній заяві та не виконано вказівок касаційної інстанції.  

    У своєму відзиві ТОВ “Гідросервіс” зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2002р. між позивачем та відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії –Лівобережне відділення №8420 (далі Банк) та позивачем укладено договір про заставу майнового комплексу (іпотеку), відповідно до якого ПП “Ісіда” передало в заставу майновий комплекс по виробництву безалкогольних напоїв, розташований за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Роторна,2а (т1 а.с.19-20).

    Рішенням господарського суду від 25.04.2005р. у справі №35/86 задоволено позовні вимоги Банку та стягнуто з ПП “Ісіда” борг в сумі 810996,53гр. шляхом звернення стягнення на заставлений відповідно до договору про заставу майновий комплекс (т1 а.с.15-18).

    Наказ суду про примусове виконання рішення надійшов до ДВС 30.08.2005р.

    Після відкриття 31.08.2005р. виконавчого провадження та надання ПП “Ісіда” строку на добровільне виконання рішення суду, ДВС здійснило дії по підготовці та проведенню прилюдних торгів, а саме : описано та арештовано майно, призначено експертизу, проведення торгів доручено ДП “Укрспецюст”. Прилюдні торги відбулись 21.08.2006р., внаслідок чого переможець - товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес-МРХ” (далі ТОВ “Прогресс”) придбало спірне майно за 1150000гр. (т1 а.с.7,10,58-71).

    22.08.2006р. ПП “Ісіда” перерахувало на рахунок Банку 802318гр. в якості погашення боргових зобов'язань (т1 а.с.124). В подальшому вказану суму Банк повернув позивачу, а спірне майно неодноразово відчужувалось і було придбано ТОВ “Гідросервіс”.

    ПП “Ісіда” вважає, що торги відбулись з порушенням вимог чинного законодавства через те, що майно було продано за ціною, нижчою, ніж його реальна вартість, а його вартість визначено експертами неправильно. Крім того, на час проведення торгів існувала ухвала суду про заборону відчуження вказаного майна, а самі торги проведені організацією, яка не повинна була їх здійснювати.  

    Вказані доводи є безпідставними з огляду на таке.

    Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2005р. у справі за позовом Сингур Л.О. до Синькової Н.І. забезпечено позовні вимоги та заборонено Синьковій Н.І., іншим особам, вчиняти дії, пов'язані з відчуженням, ліквідацією ПП “Ісіда” та відчуженням майна ПП “Ісіда” (т1 а.с.137).

     Відповідно до ст.153 ЦПК України (в редакції станом на серпень 2006р.) ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Ст.368,369 ЦПК передбачено, що у випадку прийняття ухвали щодо забезпечення позову, суд, за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, разом із виконавчим листом, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про виконавче провадження", видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

    Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на серпень 2006р.) органом примусового виконання рішень суду є Державна виконавча служба.

    Як вбачається з матеріалів справи на день проведення торгів виконавчі документи щодо заборони відчуження майна ПП “Ісіда” до виконавчої служби не надходили. При цьому ні особа, на чию користь було прийнято ухвалу, ні Синькова Н.І., яка була і є генеральним директором ПП “Ісіда”, не проінформували ДВС у Самарському районі про наявність такої заборони.

    Що стосується Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна до якого ухвала суду про заборону відчуження надійшла 3.09.2005р. (т1 а.с.139), то з наказу Мінюсту про затвердження Положення про Єдиний реєстр та змісту самого Положення вбачається, що його створено для потреб нотаріусів України і вони є єдиними особами, котрих вказаним Положенням зобов'язано враховувати в своїй діяльності інформацію реєстру.

    Отже, на час проведення торгів ані ДВС, ані ДП “Укрспецюст” не знали та не могли знати про існування вказаної заборони, не могли та не повинні були її виконувати, а тому відсутні підстави вважати, що вони своїми діями порушили приписи Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затв. наказом Мінюсту 27.10.1999р.).

    Щодо доводів позивача про заниження оцінки майна, то колегія суддів враховує наступне.

    Під час підготовки до проведення торгів ДВС було призначено експертизу вартості спірного майна. Відповідно до висновків експертів вартість майна складає 1145405гр. (т1 а.с.65). ПП “Ісіда” оскаржило вказаний висновок до суду і ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 2.03.2006р. вказаний висновок визнано недійсним (т1 а.с.149-151). Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 18.05.2006р. ухвалу суду скасовано і на час проведення торгів постанова апеляційної інстанції була чинною (т1 а.с.35-86). З огляду на це ДВС та ДП “Укрспецюст” не мали підстав не застосовувати висновок експертів в якості стартової ціни про проведенні торгів.

    Крім того, судом першої інстанції було призначено судову експертизу, відповідно до висновків якої (т7 а.с.10-35) ринкова вартість спірного майна на час його реалізації ставила 1367178гр. (з ПДВ) та 1139315гр. (без ПДВ).

     Суд не має підстав сумніватися у правильності вказаних висновків, оскільки експертизу проведено експертами, що мають відповідну освіту, кваліфікацію та достатній стаж експертної роботи. Експертів було попереджено про кримінальні відповідальність, всі вони не зацікавлені у розгляді справи, отже відсутні підстави сумніватися у їх об'єктивності та компетентності. Висновки експертизи відповідають проведеним дослідженням та не суперечать ним. З огляду на це суд першої інстанції обґрунтовано надав перевагу вказаному доказу, не прийнявши до уваги заперечення позивача з цього питання, оскільки вони не підтверджені  доказами, передбаченими ст.32,41 ГПК України.

    При цьому безпідставними є посилання позивача на те, що експертизою не було враховано, що на торги було виставлено цілісний майновий комплекс, а тому визначення вартості майна повинно відбуватися на підставі інших методик.

    Відповідно до ст. Закону України “Про оренду державного та комунального майна” цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

    Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не надав доказів того, що нежитлові будівлі, які було продано з прилюдних торгів є цілісним майновим комплексом.

    Не зважаючи на те, що під час апеляційного перегляду справи судом позивача було зобов'язано надати відповідні докази та надано необхідний для цього час, ПП “Ісіда” не спромоглось належним чином довести обґрунтованість своїх посилань в цій частині. В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що продані з торгів майно могло здійснювати якийсь завершений цикл виробництва, знаходилось на земельній ділянці, яка дозволяє здійснювати видобуток придатної для подальшої переробки та реалізації з метою споживання води, тощо.

    Застосований в договорі іпотеки та рішенні суду від 25.04.2005р. термін “майновий комплекс” неможливо ототожнювати з поняттям цілісного майнового комплексу в розумінні Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. З огляду на це судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що спірні будівлі не є цілісним майновим комплексом.

    Таким чином,  майно ПП “Ісіда” було виставлено на торги за ціною, яка перевищувала його ринкову вартість, отже відсутні підстави вважати, що відчуження майна порушило майнові інтереси позивача.

    Також відсутні підстави для визнання недійсним договору, укладеного 2.08.2006р. між ДВС та ДП “Укрспецюст” (т1 а.с.59-60) з огляду на таке.

    Відповідно до ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

    Статтею 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, що створені і діють відповідно до закону. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. Місце проведення прилюдних торгів визначається спеціалізованою організацією за погодженням з іпотекодержателем. Банк, як іпотекодержатель, скористався наданим йому правом вибору спеціалізованої організації та погодився на залучення ДП “Укрспецюст” для цих цілей.

    Судом першої інстанції в повній мірі виконано вказівки, що містяться у постанові Верховного суду України від 5.06.2007р. (т2 а.с.186-190), досліджено та дано оцінку всім зауваженням, викладеним у постанові.

    Таким чином, відсутні підстави вважати, що під час організації та проведення торгів було припущено такі порушення положень Закону України “Про виконавчу службу”, які є беззастережною підставою для визнання торгів недійсними.

     Оскільки відсутні підстави для визнання торгів недійсними, не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо витребування спірного майна у ТОВ “Гідросервіс” та позбавлення його права власності на це майно.

    Крім того, колегія суддів враховує таке.

    Рішення щодо погашення заборгованості позивача перед Банком не виконувалось ПП “Ісіда” більше ніж рік. Лише на наступний день після проведення торгів позивач перевів на рахунок стягувача всю суму, необхідну для погашення своїх зобов'язань. Всі дії позивача як під час виконавчого провадження, так і після його закінчення, свідчать про намагання унеможливити виконання рішення суду, що є зловживанням своїми правами та порушенням прав банківської установи, яка у випадку визнання торгів недійсними, повинна буде повернути все отримане від продажу майна і опиниться у невизначеній ситуації щодо можливості задовольнити свої законні майнові вимоги до ПП “Ісіда”,

    В той же час, перевіривши матеріали справи у повному обсязі, колегія суддів вважає, що судом безпідставно задоволено зустрічні позовні вимоги.

    Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    Зустрічний позов обґрунтовано тим, що з дій ПП “Ісіда” вбачається, що останнє не визнає право власності ТОВ “Гідросервіс” на спірне майно.

    Задовольнивши зустрічний позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст.202,204 ГПК України правочин є правомірним, тобто таким, що спричинив набуття певних прав, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

    Само по собі звернення ПП “Ісіда” до суду з позовом про визнання торгів недійсними не свідчить про те, що право власності ТОВ “Гідросервіс” потребує судового захисту. Оскільки правочин, на підставі якого ТОВ “Гідросервіс” набуло право власності на спірне майно судом недійсним не визнано, а державою здійснено реєстрацію права власності у передбачений законом спосіб, відсутні підстави для судового захисту інтересів ТОВ “Гідросервіс” шляхом прийняття рішення про визнання за ним права власності.

    За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути змінено на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України в частині, що стосується зустрічного позову та стягнення судових витрат по ньому з ПП “Ісіда” через неправильне застосування судом норм процесуального права.       

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу приватного підприємства “Ісіда” задовольнити частково.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 1.10.2010р. в частині, що стосується зустрічного позову та стягнення з ПП “Ісіда” судових витрат змінити.

    В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Гідросервіс-Л” відмовити.

    В решті рішення залишити без змін.

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                               В.Г. Головко

    Суддя                                                                                                               Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови виготовлено 17.12.2010р.