КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2010 № 33/330
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Новіко ва М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представникі в:
від позивача -не з' яви вся
від відповідача -Рямушкі н І.Є. (дов. №45/2 від 04.11.2010 р.)
розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_2
на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 05.10.2010
у справі № 33/330 ( .....)
за позовом Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_2
до Публічного акціонер ного товариства "Райффайзе н Банк Аваль"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним кредитного договору №010/95-04/05/797М від 22.10.2009р.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприє мець ОСОБА_2 (далі за текст ом - ФОП ОСОБА_2, позивач) зв ернувся до Господарського су ду міста Києва з позовом до Пу блічного акціонерного товар иства „Райффайзен Банк А валь” про визнання недійсним кредитного договору № 010/95-04/05/797М від 22.10.2009 р.
Рішенням Господарського с уду міста Києва від 05.10.2010 р. в поз ові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, позивач звер нувся до Київського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить скасувати рішення Госп одарського суду міста Києва від 05.10.2010 р. у справі №33/330 та прийн яти нове рішення, яким задово льнити позовні вимоги.
Підставою для скасування р ішення суду апелянт зазначив неповне з' ясування обстави н, що мають значення для справ и, невідповідність висновків , викладених у рішенні місцев ого господарського суду, обс тавинам справи, а також поруш ення судом норм матеріальног о та процесуального права. Пр и цьому апеляційна скарга мо тивована тим, що на думку пози вача кредитний договір вчине ний під впливом тяжких обста вин і на вкрай невигідних умо вах, а тому просить визнати йо го недійсним.
Позивач та представник поз ивача в судове засідання апе ляційної інстанції 08.12.2010 р. не з ' явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають міс це докази належного повідомл ення всіх учасників судового процесу про час та місце пров едення судового засідання по розгляду апеляційної скарги , колегія суддів вважає можли вим здійснити перевірку ріше ння суду першої інстанції у д аній справі в апеляційному п орядку за наявними матеріала ми справи та без участі позив ача, представника позивача.
В судовому засіданні апеля ційної інстанції 08.12.2010 р. предст авник відповідача заперечув ав проти апеляційної скарги, просив залишити її без задов олення, рішення Господарсько го суду міста Києва від 05.10.2010 р. у справі №33/330 - без змін, вважаю чи оскаржуване рішення закон ним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представника відпо відача, дослідивши докази, пр оаналізувавши на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи правильність засто сування судом першої інстанц ії норм законодавства, Київс ький апеляційний господарсь кий суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню з наступних підстав.
22.10.2009 р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, як кредитором , правонаступником якого є ві дповідач у справі, та фізично ю особою-підприємцем ОСОБА _2, як позичальником, укладен о кредитний договір №010/95-04/05/797М, в ідповідно до умов якого кред итор надає позичальнику кред ит у вигляді невідновлювальн ої кредитної лінії, а позичал ьник зобов' язується отрима ти кредит в розмірі 850000 грн., вик ористати його за цільовим пр изначенням, повернути суму к редиту (остаточною датою пог ашення кредиту є 12.06.2018 р.), сплати ти проценти (процентна ставк а 22,5 % річних) за користування к редитом та комісії, а також ви конати інші обов' язки, визн ачені цим Договором (п.1.1, п.1.2 Дог овору).
Причиною виникнення спору у даній справі є те, що на думк у позивача кредитний договір вчинений під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідн их умовах, що є підставою для в изнання недійсним вказаного кредитного договору.
Відповідно до ст. 204 Цивільно го кодексу України правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.
Підставою недійсності пра вочину, у відповідності до ст . 215 Цивільного кодексу Україн и є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.
Крім того, статтею 233 Цивільн ого кодексу України визначаю ться правові наслідки правоч ину, який вчинено під впливом тяжкої обставини, за якою пра вочин, який вчинено особою пі д впливом тяжкої для неї обст авини і на вкрай невигідних у мовах, може бути визнаний суд ом недійсним незалежно від т ого, хто був ініціатором тако го правочину.
Під тяжкими обставинами ро зуміють скрутне майнове стан овище особи, яке виражається у відсутності коштів, необхі дних для нормального існуван ня людини, наприклад, для прид бання предметів першої необх ідності (продуктів харчуванн я, ліків тощо) або нормального функціонування та ведення г осподарської діяльності юри дичної особи. Поняття вкрай н евигідних умов правочину охо плює два моменти: об'єктивний і суб'єктивний. Перший з них в ідображає нееквівалентніст ь передання майна, другий - оче видність цієї обставини для сторін правочину.
Виходячи зі змісту ст. 3 Госп одарського кодексу України п ід господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господ арювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на в иготовлення та реалізацію пр одукції, виконання робіт чи н адання послуг вартісного хар актеру, що мають цінову визна ченість. Господарська діяльн ість, що здійснюється для дос ягнення економічних і соціал ьних результатів та з метою о держання прибутку, є підприє мництвом, а суб'єкти підприєм ництва - підприємцями.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується С відоцтвом про державну реєст рацію фізичної особи- підпр иємця серії НОМЕР_1, ОСОБ А_2 є фізичною особою-підпри ємцем, а отже здійснює господ арську діяльність з метою от римання прибутку, яка є підпр иємництвом.
Підприємництво - це самості йна, ініціативна, систематич на, на власний ризик господар ська діяльність, що здійснює ться суб'єктами господарюван ня (підприємцями) з метою дося гнення економічних і соціаль них результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарськог о кодексу України).
У відповідності до ст. 44 Госп одарського кодексу України п ідприємництво здійснюється на основі: самостійного форм ування підприємцем програми діяльності, вибору постачал ьників і споживачів продукці ї, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фіна нсових та інших видів ресурс ів , використання яких не обме жено законом; комерційного р озрахунку та власного комерц ійного ризику та ін.
Таким чином, в разі здійснен ня підприємницької діяльнос ті особа має усвідомлювати, щ о така господарська діяльніс ть здійснюється нею на власн ий ризик, а тому користуючись правом самостійного залучен ня фінансових ресурсів, має з дійснювати власний комерцій ний розрахунок щодо наслідкі в укладення відповідних прав очинів та самостійно нести в ласний комерційний ризик нес приятливих наслідків, що мож уть настати в результаті так их правочинів. Підприємець с амостійно має розрахувати ри зики настання несприятливих наслідків в результаті тих ч и інших його дій, та самостійн о прийняти рішення про вчине ння таких дій (чи утриматись в ід таких дій). Настання неспри ятливих наслідків в господар ській діяльності підприємця є його власним комерційним р изиком, на основі якого і здій снюється підприємництво.
Згідно зі ст.202 Цивільного ко дексу України дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Відповідно до ст. 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.
Сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості (ст .627 Цивільного кодексу України ).
Згідно із ст. 1054 Цивільного к одексу України за кредитним договором банк або інша фіна нсова установа (кредитодавец ь) зобов'язується надати грош ові кошти (кредит) позичальни кові у розмірі та на умовах, вс тановлених договором, а пози чальник зобов'язується повер нути кредит та сплатити проц енти.
Статтею 638 Цивільного кодек су України встановлено, що до говір є укладеним, якщо сторо ни в належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору. Істотними умовами дог овору є умови про предмет дог овору, умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди.
З огляду на викладене, колег ія суддів погоджується з вис новком місцевого господарсь кого суду про те, що позивач, я к самостійний господарюючий суб' єкт, здійснюючи власну підприємницьку діяльність м ав самостійно прийняти рішен ня про доцільність укладення спірного договору в економі чно ризикованих умовах, само стійно оцінити власну платос проможність для виконання зо бов' язань за цим договором та ризики настання несприятл ивих для нього наслідків в ре зультаті його укладення, в то му числі і в разі погіршення е кономічної ситуації в країні . Уклавши спірний договір на у мовах, які в ньому зазначені, п озивач фактично погодився з тим, що в існуючих на час уклад ення договору умовах за резу льтатами здійсненого ним ком ерційного розрахунку він буд е мати можливість виконувати умови цього договору, а тому н астання для позивача несприя тливих наслідків за договоро м є його власним комерційним ризиком.
Виходячи із змісту п. 1.1.2.1 Дого вору його укладення між стор онами здійснено з метою рефі нансування частини заборгов аності по Кредитному договор у №010/05-04/05/730М від 13.06.2009 р. шляхом учас ті на аукціоні НБУ або на Міжб анківському валютному ринку України для купівлі валюти, т ому Договір не може вважатис я угодою укладеною на вкрай н евигідних умовах, оскільки н евигідність умов для позивач а може стосуватися, зокрема, с плати відсотків за користува ння кредитними коштами банку , а не отриманням кредиту.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни №9 від 06.11.2009 р. “Про судову пр актику розгляду цивільних сп рав про визнання правочинів недійсними” правочин може бу ти визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо й ого вчинено особою під вплив ом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, ч им друга сторона правочину с користалася. Тяжкими обстави нами можуть бути тяжка хворо ба особи, членів її сім'ї чи ро дичів, смерть годувальника, з агроза втратити житло чи заг роза банкрутства та інші обс тавини, для усунення або змен шення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізичн а чи юридична) має вчиняти так ий правочин добровільно, без наявності насильства, обман у чи помилки. Особа, яка оскарж ує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставин и правочин не було б вчинено в загалі або вчинено не на таки х умовах.
Відтак, позивач, який оскарж ує зазначений правочин має д овести, що за відсутності тяж ких обставин він взагалі або на зазначених умовах не укла в би правочин.
Позивачем не надано доказі в того, що на момент укладення спірного договору він переб ував під впливом насильства, омани та не доведено, що уклад ення даного правочину було с причинено під впливом тяжкої обставини.
Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна із сторін повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування (ст. 34 ГПК України).
З огляду на викладене, колег ія суддів вважає, що позиваче м не доведено та не надано нал ежних доказів на підтверджен ня наявності правових підста в для визнання недійсним кре дитного договору №010/95-04/05/797М від 22.10.2009 р., а тому позовні вимоги є б езпідставними та такими, що н е підлягають задоволенню.
Доводи, викладені в апеляці йній скарзі, висновків місце вого господарського суду не спростовують.
З огляду на викладене, колег ія суддів не вбачає порушень матеріального та процесуаль ного права при постановленні місцевим господарським судо м оскаржуваного рішення, а то му Київський апеляційний гос подарський суд приходить до висновку, що підстав для задо волення апеляційної скарги, скасування чи зміни зазначен ого рішення суду не вбачаєть ся.
У зв' язку з відмовою в задо воленні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України, витрати по сплаті де ржавного мита за її подання і розгляд покладаються на поз ивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господ арського процесуального код ексу України, Київський апел яційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_2 залишити без задовол ення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 р. у сп раві №33/330 залишити без змін.
Матеріали справи №33/330 поверн ути до Господарського суду м іста Києва.
Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
17.12.10 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2010 |
Оприлюднено | 23.12.2010 |
Номер документу | 12956984 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Зубець Л.П.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні