Постанова від 13.08.2025 по справі 160/8007/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8007/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі прокурора Дидюк Н.О.

представника відповідача ТОВ «Елін Плюс» Герасимчука С.С.

представника третьої особи ТОВ «БК «Альтабуд Компані» Герасимчука С.С.

представника третьої особи АТ «ЗНВКІФ «Аннона» Руднєвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», Державної інспекції архітектури та містобудування України, Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона», заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтабуд Компані» про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) в справі № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтабуд Компані», про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександр Анатолійович в інтересах держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, про:

визнання протиправною бездіяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

припинення права ТОВ «Елін Плюс» на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт повернуто позивачу заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 160/8007/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 січня 2025 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24 скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції справу щодо позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Щодо інших позовних вимог ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24 залишено без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Визнано протиправним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Елін Плюс» просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Аргументи апелянта наступні:

1) адміністративну справу № 160/8007/24 розглянуто неповноважним складом суду, обраним з порушенням встановленої статті 31 КАС України процедури, адже справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ, що включає в себе розбіжність у часі реєстрації документів, розподіл справи до моменту фактичної реєстрації, неправомірне присвоєння коефіцієнта складності та невідповідності документів, які підлягали розподілу, фактичним, що вказує на розгляд справи неповноважним складом суду і є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення на підставі п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України;

2) справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; не розглянуто клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та всупереч вимогам ст. 253 КАС України ухвалою від 24 лютого 2025 року про виправлення описки змінено зміст ухвали від 19 лютого 2025 року;

3) необґрунтоване вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, а саме: повторно здійснено розгляд заяви про забезпечення позову від 28 березня 2024 року, щодо якої вже було прийнято судове рішення про її повернення;

4) рішенням вирішені права, свободи та інтереси осіб, які не залучені до участі у справі; всупереч вимогам ст. 49 КАС України відмовлено у задоволенні клопотань про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Елін Плюс», та заяв ТОВ "БК "АЛЬТАБУД КОМПАНІ" і АТ ЗНВКІФ "АННОНА" про вступ у справу як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Елін Плюс»;

5) судом першої інстанції не надано оцінки підставам для представництва прокурором інтересів держави в суді; Дніпровська міська рада наділена повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом, зокрема з метою захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах у сфері містобудівної діяльності; відсутність органу, уповноваженого на звернення до суду, в даному випадку зумовлено виключно невірним уявленням самого прокурора, в чому саме полягає порушення інтересів держави, та, як наслідок, неправильного визначення ним суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження для їх захисту;

6) прокурором не доведено права та повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, для звернення до суду як самостійного суб`єкта, а також законодавчого визначення способу для такого звернення; наведені прокурором аргументи про підтвердження прокурором обраного способу захисту є такими, що суперечать положенням ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки згідно із законодавством належним способом захисту інтересів держави є припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт і лише за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю (ДІАМ) як суб`єкта владних повноважень, що здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з значними (СС3) наслідками (ч. 5 ст. 41-1 Закону № 3038-VI), при застосуванні своєї компетенції, а не позову прокурора із вимогою скасувати (анулювати) дозвіл за рішенням суду; прокурор не довів підстав представництва інтересів держави та самостійного звернення з позовом в частині позовних вимог, в яких Верховний Суд направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7) прокурором не обґрунтовано порушення інтересів держави як підстави для представництва держави в суді;

8) позбавлення прокурором прав та інтересів держави Україна на судовий захист: позов прокурора до «неналежного відповідача» за відсутності правонаступництва порушує інтереси держави на судовий захист, завдання та основні засади адміністративного судочинства, а судом першої інстанції не встановлено належний суб`єктний склад відповідачів;

9) недотримання прокурором строку звернення до суду, адже володіючи інформацією про надання спірного дозволу 06 травня 2021 року, прокурор не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема до ДІАМ, з моменту її створення у 2021 році, у тому числі щодо оскаржуваного дозволу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк, визначений приписами статті 122 КАС України; прокурор звернувся до суду лише 28 березня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку майже на два з половиною роки;

10) у даній справі відсутні позовні вимоги до ТОВ Елін Плюс, що вказує на те, що він не є належним відповідачем у справі, що ставить під сумнів вірність обраної прокурором юрисдикції цієї справи;

11) позовні вимоги прокурора в частині скасування (анулювання) дозволу на будівництво та рішення ДАБІ щодо видачі дозволу на будівництво стосуються управлінських рішень ДАБІ, по яких ДІАМ не є компетентним органом відповідати і фактично не в змозі надати пояснення відносно дій та управлінських рішень, що нею не приймались, тобто позовні вимоги звернуто до неналежного відповідача; законодавством визначені об`єкти нагляду, відносно яких можуть здійснюватися заходи державного архітектурно-будівельного нагляду, у зв`язку із чим ДІАМ не наділена повноваженнями щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт за реєстраційним номером ІУ013210428976, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 06.05.2021;

12) відсутня підстава для застосування представницьких повноважень прокурором - протиправна бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування, тому позовні вимоги в цій частині не підлягали задоволенню;

13) судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо наявності порушень вимог містобудівного законодавства, що стало підставою для скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06 травня 2021 року №1У013210428976; матеріали позову не містять доказів, які б підтверджували притягнення ТОВ «Елін Плюс» до відповідальності за вчинення будь-якого правопорушення містобудівного законодавства; судом першої інстанції не взято до уваги, що в позовній заяві прокурор посилається на Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1104, якій втратив чинність в травні 2011 року; на час подання заяви на отримання дозволу на виконання будівельних робіт, порядок регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, тобто вимоги прокурора ґрунтуються на нечинних нормативно-правових актах; проектна документація відповідає вихідним даним, отже є законною, що підтверджується позитивним експертним звітами від 23.12.2020 №32948 та від 10.04.2024 №46611, а тому висновок суду першої інстанції, що відсутність порушень вимог законодавства в проектній документації не підтверджено матеріалами справи, не відповідає дійсності;

14) оскарження прокурором дозволу на виконання будівельних робіт є втручанням у господарську діяльність ТОВ «Елін Плюс» та у право мирного володіння майном; порушення прав невизначеного кола інвесторів.

У доповненні до апеляційної скарги ТОВ «Елін Плюс», крім зазначених доводів, зазначено наступні аргументи:

1) висновки комісії щодо розгляду звернень громадян України у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 21 листопада 2023 року, від 24 жовтня 2023 року фактично підтверджують відсутність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, що є безумовно вагомою підставою (самостійною підставою) для відмови прокурору в позові; висновки є чинними, прокурором не оскаржувалися та підтверджують відсутність підстав для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю згідно із постановою КМ України №553 від 23 травня 2011 року;

2) ДІАМ не наділена повноваженнями щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 за реєстраційним номером ІУ013210428976, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ДАБІ), оскільки остання не належить до об`єктів нагляду за рішеннями ДАБІ, що судом першої інстанції також було проігноровано;

3) суд першої інстанції за наявності у ДІАМ відповідних повноважень щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у питанні скасування дозволу на виконання будівельних робіт 06.05.2021 № ІУ013210428976 фактично перебрав на себе повноваження (спеціальні функції центрального органу виконавчої влади нагляду і контролю об`єктів містобудування та повноваження щодо анулювання дозволу на будівництво) із неправильним застосуванням положень ст. 37, не застосуванням положень ст. ст. 41, 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та повноваження щодо скасування дозволу на будівництва (за відсутності правових підстав для такого скасування);

4) приймаючи рішення про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976, суд першої інстанції перебрав на себе функції контролю і нагляду у сфері будівництва, виключно якими наділений центральний орган виконавчої влади нагляду і контролю об`єктів містобудування, який також наділений виключними повноваженнями у випадках, визначених ст. 37 Закону, припиняти дію дозволу на виконання будівельних робіт;

5) непідтвердження абстрактних припущень прокурора про наявність допущених ДАБІ та ТОВ «Елін Плюс» порушень вимог містобудівного законодавства України;

6) суд першої інстанції захистив право позивача на позов у невстановлений КАС України спосіб, всупереч положенням п. 2, 4 ч. 1 ст. 5 та п. 2, 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, а також без будь-яких обґрунтувань вийшов самостійно за межі позовних вимог прокурора в порушення ч. 2 ст. 9 КАС України;

7) відсутні докази, які б підтверджували існування звернення прокурора до ДІАМ щодо необхідності анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, а запит про інформацію від прокурора до ДІАМ № 15/4- 839вих.23 від 10.11.2023, а також звернення до іншого (відмінного від ДІАМ) органу місцевого самоврядування, не наділеного функціями державного архітектурно-будівельного контролю (УДАБК ДМР) № 15/4-925вих-23 від 13.12.2023, не є підставою визнавати в судовому порядку бездіяльність ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт протиправною, оскільки вказана вимога не була предметом розгляду ДІАМ за запитом прокурора, що виключає існування будь-якої бездіяльності;

8) суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення, не розглянувши заяву ТОВ «Елін Плюс» про залишення позовної заяви без руху.

В апеляційній скарзі Державна інспекція архітектури та містобудування України просить скасувати рішення в частині визнання протиправної бездіяльності ДІАМ як таке, що ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Вказує, що ДІАМ не заперечує, що анулювання дозволу на виконання будівельних робіт належить до її компетенції, однак судом першої інстанції проігноровано, що Закон № 3038-VI визначає виключні випадки, коли таке анулювання може бути здійснено органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом першої інстанції залишено без уваги той факт, що як в листі до ДІАМ від 10.11.2023 за № 15/4-839вих-23, так і в безпосередньо в позовній заяві, прокуратурою не зазначені обставини, які є підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт в розумінні частини шостої статті 37 Закону № 3038-VI.

В діяннях ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт відсутні ознаки бездіяльності, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Законодавством визначені об`єкти нагляду, відносно яких можуть здійснюватися заходи державного архітектурно-будівельного нагляду. ДІАМ не наділена повноваженнями щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 за реєстраційним номером ІУ013210428976, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ДАБІ), оскільки остання не належить до об`єктів нагляду.

У спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона» просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного дослідження доказів у сукупності з обставинами справи, не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Аргументи апелянта:

1) не зважаючи на об`єктивну можливість впливу ухваленого у цій справі судового рішення на права й обов`язки Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «АННОНА», останній не був залучений судом першої інстанції до участі у справі як третя особа;

2) ухвалою суду першої інстанції від 03.03.2025 в адміністративній справі №160/8007/24 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «АННОНА» безпідставно та необґрунтовано відмовлено, проте суд першої інстанції фактично прийняв рішення про права свободи, інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення;

3) суд першої інстанції помилково відніс дану справу до категорії справ незначної складності та помилково здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;

4) судом обрано неналежний спосіб захисту порушеного права за положеннями ч. 2 ст. 245 КАС України, у зв`язку з чим, останній перебрав на себе повноваження щодо вирішення питання, яке законодавством віднесено до компетенції цього органу державної влади;

5) в порушення ст. ст. 122, 123 КАС України здійснено розгляд позовної заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, поданої з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не наведення причин поважності пропуску такого строку;

6) висновки суду першої інстанції ґрунтуються лише на позиції прокурора, судом попередньої інстанції не здійснено всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи;

7) за позицією ЄСПЛ якщо дозволи на будівництво були видані органами влади, але згодом оскаржені, це не має ставати підставою для порушення прав інвесторів;

8) фактично прийняте рішення про майнові права особи, яка не була залучена до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення;

9) суд, визнаючи протиправною бездіяльність ДІАМ щодо невжиття нею заходів з анулювання спірного дозволу, скасував спірний дозвіл, чим здійснив втручання в дискрецію конкретного суб`єкта владних повноважень;

10) за наявності у центральних органів виконавчої влади спеціальних функцій нагляду і контролю об`єктів містобудування та повноважень щодо анулювання дозволу на будівництво за наявності передбачених чинним законодавством підстав (стаття 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), суд не вправі перебирати на себе функції таких органів;

11) враховуючи процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво ДІАМ, на яке посилається у своєму рішенні суд першої інстанції, прокурором не заявлено вимогу про визнання протиправними дій ДАБІ щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршал Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро» замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» як основної позовної вимоги, від задоволення якої залежало б задоволення судом першої інстанції похідної вимоги, заявленої прокурором, а саме: визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976;

12) питання проведення заходів архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», прокурор перед ДІАМ не ставив;

13) судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаному запиту прокурора про надання інформації, скерованому до ДІАМ, на який було надано відповідь, - інформацію, та не досліджено, що ДІАМ у даному випадку тимчасово на підставі нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України саме не мала повноважень для здійснення заходу державного нагляду без належного звернення на те прокурора.

Крім того, ТОВ «Будівельна компанія «Альтабуд Компані» в заяві про приєднання до апеляційної скарги ТОВ «Елін Плюс» просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.

Вказує, 06.05.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Елін Плюс» як замовнику та ТОВ «БК «АЛЬТАБУД КОМПАНІ» як генеральному підряднику (підряднику) надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210428976 від 06.05.2021 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинка 60 м. Дніпро». Між ТОВ «Елін Плюс» (замовник) та ТОВ «БК «АЛЬТАБУД КОМПАНІ» (підрядник) укладено договір № 117 від 22.11.2023 підряду на будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: вул. Маршала Малиновського в районі буд. № 60, м. Дніпро, тому рішення в цій справі безпосередньо впливає на права та обов`язки ТОВ «БК «Альтабуд Компані».

Зазначає, що припинення здійснення будь-яких будівельних робіт на об`єкті будівництва, скасування дозволу на виконання будівельних робіт, передбачає додаткові витрати на консервацію техніки та спеціального устаткування та вимагає постійних адміністративних витрат на утримання об`єкта будівництва та забезпечення безпеки будівельного об`єкта.

У відзивах на апеляційні скарги ТОВ «Елін Плюс» та ДІАМ прокурор просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року до участі у справі залучено третіх осіб на стороні відповідача ТОВ «Елін Плюс», які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона» (далі - АТ «ЗНВКІФ «Аннона»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтабуд Компані» (далі - ТОВ «БК «Альтабуд Компані»).

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Елін Плюс» та третьої особи ТОВ «БК «Альтабуд Компані» апеляційні скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи третьої особи АТ «ЗНВКІФ «Аннона» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ДІАМ до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача ДІАМ.

Представник третьої особи управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника третьої особи.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, які з`явились до судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційні скарги мають бути задоволені частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні фактичні обставини справи.

Земельна ділянка площею 0,1848 га з кадастровим номером 1210100000:01:007:0094 по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро передана в оренду ТОВ Елін Плюс відповідно до договору оренди землі від 23.09.2009 (додаткові угоди укладені 10.09.2013, 08.10.2015, 05.09.2018).

Наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №192 від 28.05.2019? ?затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро.

ТОВ Елін Плюс зверталося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявами про надання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 січня 2021 №40-30/1101-67 та від 01 лютого 2021 №40-30/0102-3.

За результатами розгляду заяви від 11 січня 2021 №40-30/1101-67 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України винесено відмову у видачі дозволу від 27.01.2021 р., яка вмотивована наступним:

проектна документація розроблена без врахування вимог п. 20 Порядку розроблення проектної документації, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 та ДСТУ Б.А.2.4-4:2009; не дотримано вимоги п.2 Містобудівних умов та обмежень щодо максимально допустимого відсотку забудови; не дотримано вимоги п.3 Містобудівних умов та обмежень щодо максимально допустимої щільності населення; не надано фотокопію розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірену замовником, що не відповідає переліку документів для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, передбачених додатком 9-1 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13.04.2011; генеральний план розроблений не у відповідності до ДСТУ Б А.2.4- 6:2009; не дотримано вимоги п. 6.1.26 табл. 6.3 ДБН 6.2.2-12:2019 щодо мінімально розрахункової площі земельної ділянки для окремо розташованого житлового будинку; не дотримано вимоги п. 6.1.28 табл. 6.4 ДБН 5.2.2-12:2019 щодо розрахункових показників граничних розмірів майданчиків, що мають бути розташовані на прибудинкових територіях; не забезпечено нормативну кількість машиномісць відповідно табл.10.5 ДБН 5.2.2-12:2019..

За результатами розгляду заяви 01 лютого 2021 №40-30/0102-3 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України винесено відмову у видачі дозволу від 27.01.2021 р., яка вмотивована наступним:

договір підряду на здійснення технічного нагляду не містить печатки та підпису замовника; проектна документація розроблена без врахування вимог п. 20 Порядку розроблення проектної документації, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 та ДСТУ Б.А.2.4-4:2009, а саме: на кутових штампах проектної документації відсутні дати; не надано фотокопію розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірену замовником, чим не дотримано вимоги п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (у чинній редакції); згідно предмету договору підряду на виконання будівельних робіт встановлено, що договір укладено на будівництво іншого об`єкта будівництва; не надано генерального плану на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000, чим не дотримано вимоги п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (у чинній редакції)..

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021:

- замовнику ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЛІН ПЛЮС", 49000, УКРАЇНА, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, Дніпровська територіальна громада, м. Дніпро (станом на 01.01.2021), вулиця Січових стрільців, б. 4-А , ЄДРПОУ 34561353;

- генеральному підряднику (підряднику) Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬТАБУД КОМПАНІ" (43277075);

- на об`єкт будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинка №60, м. Дніпро;

- місце розташування об`єкта будівництва: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, Дніпровська територіальна громада, м. Дніпро (станом на 01.01.2021), вулиця Малиновського маршала в районі будинка №60.

На момент розгляду справи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, проводяться будівельні роботи.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з запитом від 15.12.2023 р. №15/4-941вих 23, в якому вказано про те, що прокуратурою за результатом моніторингу мереж Інтернет виявлено публікації щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро з порушенням вимог містобудівного законодавства.

В запиті наведено виявлені прокуратурою порушення вимог ДБНБ.

Прокурором запитано інформацію щодо підстав для надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро, підстав адресації вказаного об`єкту та документи, в обґрунтування для надання вищезазначених містобудівних умов та обмежень.

Аналогічний за змістом запит від 13.12.2023 р. №15/4-925вих-23 Дніпропетровською обласною прокуратурою було направлено начальнику управління архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та запитано інформацію щодо підстав для надання 06.05.2021 дозволу №ІУ013210428976 на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро та документи, в обґрунтування для його надання, враховуючи, що порушення, які стали підставою попередніх відмов у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, замовником будівництва не усунено, та повідомити про вжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду на об`єкті будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60. м. Дніпро.

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надано відповідь від 22.12.2023 р. №10/1-238, в якій зазначено, що для вирішення порушеного питання прокуратура може звернутися до Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надано відповідь на запит прокуратури від 25.12.2023 р. №12/19-480, яким повідомлено, зокрема, про надання ТОВ Елін Плюс містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Державної інспекції архітектури та містобудування України з запитом від 10.11.2023 р. №15/4-839 вих-23, в якому викладено обставини аналогічно зазначеним в попередніх запитах та просила надати інформацію щодо підстав для надання 06.05.2021 дозволу №ІУ013210428976 на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро та документи, в обґрунтування його надання, враховуючи, що порушення, які стали підставою попередніх відмов у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, замовником будівництва не усунено.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України на запит надано відповідь від 24.11.2023 р. №3052/05/18-23, в якій зазначено, що ДІАМ не наділена повноваженнями щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 дозволу №ІУ013210428976.

Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора щодо:

в даному випадку максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку за адресою вул. Сонячна Набережна, 60 має становити 30% від площі земельної ділянки (для будинків 11 поверхів і вище), а з проектної документації, що подавалася для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, вбачається, що відсоток забудови земельної ділянки перевищує гранично допустимий показник та становить 37%, що свідчить про порушення вимог п.6.1.14 ДБНБ.2.2-12:2019 (площа земельної ділянки наданої в оренду під будівництво становить 0,1848 га, а площа забудови становить 0,068 га) та невідповідність вимогам п. 2 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро;

для житлових будинків 11 поверхів і вище площу ділянки слід приймати за інтерполяцією, але не менше 10,5 м. кв. на особу, проте відповідно до договору оренди землі від 23.09.2009, додаткових угод до договору оренди землі від 10.09.2013 та від 08.10.2015, додаткового договору до договору оренди землі від 05.09.2018 площа земельної ділянки є значно менше нормативної, що свідчить про недотримання вищезазначених норм ДБНБ.2.2-12:2019 та порушення вимог п.3 містобудівних умов та обмежень;

як вбачається з проектної документації, ступінь вогнестійкості оточуючих будинків та питання їх інсоляції та освітленості взагалі не вивчалися, відповідні обстеження не були проведені, а технічні висновки не виконані, таким чином, висновок про відсутність впливу будівництва на показники нормативної інсоляції прилеглих житлових будинків та території, наведений в містобудівному розрахунку, не ґрунтується на будь-яких об`єктивних даних;

проектом будівництва визначено, що нормативні майданчики будуть влаштовані на прилеглій території двору житлового будинку та багаторівневому паркінгу, що стоїть окремо, без вказівки на розташування такого паркінгу, при цьому, на орендованій земельній ділянці проектом не передбачено розміщення будь-якого паркінгу, а проектом передбачено лише розміщення стоянки на прибудинковій території на 30 машиномісць у загальній паркувальній кишені вздовж вулиці, тобто, на земельній ділянці територіальної громади міста Дніпра, яка у власності чи користуванні у замовника будівництва не перебуває, а наявні у містобудівному розрахунку листи від Акціонерного товариства Дніпропетровський стрілочний завод, що ніби-то має можливість виділити в платне користування 65 парко-місць на автостоянці по вул. Любарського, 181, та заступника директора заводу ім. Артема Днепротяжбумгормаш про готовність надати у платне користування 50 парко-місць за адресою: вул. Любарського, 98Б у м. Дніпро, не містять підтвердження наявності таких парко-місць, належності земельних ділянок вказаним юридичним особам, укладених у зв`язку з цим правочинів, тобто наявні порушення п. 6.1.28 ДБНБ.2.2-12:2019.

Суд першої інстанції вважав, що ДІАМ наділена повноваженнями щодо перевірки законності дозволу на виконання будівельних робіт та мала належним чином розглянути звернення прокурора про виявлені порушення норм законодавства, тому дійшов висновку, що в даному випадку наявна протиправна бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, виданого замовнику будівництва ТОВ Елін Плюс Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Також зауважено, що законодавством передбачено можливість оскарження дозволу як в порядку адміністративного оскарження, так і в судовому порядку.

Суд першої інстанції вважав, що способом захисту порушеного права, встановленим КАС України, є саме визнання протиправним та скасування індивідуального акта - дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 р.

Оскільки законодавством не передбачено винесення органом державного архітектурно-будівельного контролю окремого рішення про надання дозволу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Суд визнає приведені висновки необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ) видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року замовнику ТОВ «Елін Плюс», генеральному підряднику (підряднику) ТОВ «Будівельна компанія «Альтабуд Компані» на об`єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку №60, м. Дніпро»; місце розташування об`єкта будівництва: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Дніпровська територіальна громада, м. Дніпро (станом на 01.01.2021), вулиця Малиновського маршала в районі будинку №60 (а.с.227-228 т.1).

Земельна ділянка площею 0,1848 га з кадастровим номером 1210100000:01:007:0094 по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, на який здійснюються будівельні роботи, передана в оренду ТОВ «Елін Плюс» на підставі договору оренди землі від 23 вересня 2009 року, укладеного з Дніпровською міською радою, та відповідних додаткових угод від 10 вересня 2013 року, 08 жовтня 2015 року, 05 вересня 2018 року.

Наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №192 від 28 травня 2019 року? ?затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро».

На звернення Дніпропетровської обласної прокуратури до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та управління архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради із запитами від 15 грудня 2023 року та від 13 грудня 2023 року відповідно з питання надання інформації щодо підстав для надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро», підстав адресації вказаного об`єкту та документів, в обґрунтування для надання вищезазначених містобудівних умов та обмежень; інформації щодо підстав для надання дозволу №ІУ013210428976 на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро» та документів, в обґрунтування для його надання, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повідомлено листом від 22 грудня 2023 року №10/1-238 про необхідність звернення з цього питання до Державної інспекції архітектури та містобудування України, а Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомлено про надання ТОВ «Елін Плюс» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Державної інспекції архітектури та містобудування України з запитом від 10 листопада 2023 року №15/4-839 вих-23 про надання інформації щодо підстав для надання 06.05.2021 дозволу №ІУ013210428976 на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро» та документів, в обґрунтування його надання, враховуючи, що порушення, які стали підставою для попередніх відмов у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, замовником будівництва не усунено.

ДІАМ листом від 24 листопада 2023 року №3052/05/18-23 повідомлено прокуратуру про відсутність у ДІАМ повноважень щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт від 06 травня 2021 року №ІУ013210428976.

Спірними в цій справі є питання:

1) дотримання прокурором строку звернення до суду з цим позовом;

2) наявність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом;

3) наявність підстав для висновку про допущення ДІАМ бездіяльності щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

4) доведеність порушення ТОВ «Елін Плюс» вимог містобудівного законодавства як підстави для скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06 травня 2021 року №1У013210428976.

Крім того, апелянти вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального права:

1) розгляд справи неповноважним складом суду, обраним з порушенням встановленої статті 31 КАС України процедури;

2) справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; не розглянуто клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та всупереч вимогам ст. 253 КАС України ухвалою від 24 лютого 2025 року про виправлення описки змінено зміст ухвали від 19 лютого 2025 року;

3) необґрунтоване вжиттям судом першої інстанції заходів забезпечення позову;

4) рішенням вирішені права, свободи та інтереси осіб, які не залучені до участі у справі.

Стосовно питання дотримання прокурором строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб. Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20.

Враховуючи особливість спірних правовідносин, підстави для звернення до суду в інтересах держави могли виникнути у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про ймовірність наявності порушень при видачі дозволу на виконання будівельних робіт, тобто після отримання офіційної інформації від відповідних суб`єктів у листопаді 2023 року.

Прі цьому такі підстави виникли у наприкінці грудня 2023 року, а тому звернення прокурора із позовом 28 березня 2024 року здійснено у межах тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом суд вказує на таке.

Верховний Суд у постанові від 07 січня 2025 року у цій справі, скасовуючи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, якою повернута заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури позовна заява на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24, якою ухвала суду першої інстанції залишена без змін, вказав наступне.

« 16. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;

- структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;

- виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

17. Відповідно до ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) (в редакції на час подання позову) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

18. Згідно зі ст. 13 Закону №687-XIV до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

19. Наведеними положеннями нормативно-правових актів визначено низку органів державної влади та місцевого самоврядування, які є уповноваженими органами містобудування та архітектури.

20. Діяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

21. Постановою № 1340 було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (п. 1) та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування (п. 2).

22. Спеціальним законодавством, яким регулюються правові основи діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури, не передбачено права таких органів на оскарження в судовому порядку рішень, дій (бездіяльності) іншого суб`єкта владних повноважень, який також є уповноваженим органом в сфері містобудівної діяльності.

23. З огляду на викладене, за відсутності уповноваженого органу, який може захищати інтереси держави у сфері містобудування шляхом звернення до суду, та виявлення порушення інтересів держави в частині дотримання містобудівного законодавства, Суд вважає, що прокурор у цій частині позовних вимог має право на звернення до суду.».

Отже, оскільки судом касаційної інстанції в цій справі зроблено висновок про наявність у прокурора права на звернення до суду в частині позовних вимог, що направлені на продовження розгляду до суду першої інстанції, суд відхиляє доводи апелянта про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з позовними вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Також суд визнає помилковими доводи апелянта про розгляд справи неповноважним складом суду, обраним з порушенням встановленої статті 31 КАС України процедури.

Частиною першою статті 31 КАС України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Основним доводом апелянта з цього питання є здійснення автоматизованого розподілу позовної заяви та заяви про забезпечення позову у даній справі з порушенням послідовності їх реєстрації, які передбачені при поданні заяви про забезпечення позову разом із позовною заявою, а саме фактична реєстрація заяви про забезпечення позову раніше за реєстрацію самої позовної заяви, а також у здійсненні автоматичного розподілу справи до моменту фактичної реєстрації, неправомірне присвоєння коефіцієнта складності та невідповідності документів, які підлягали розподілу, фактичним.

Суд відхиляє такі доводи апелянта з тих підстав, що про дотримання порядку визначення судді для розгляду цієї справи свідчить протокол автоматизованого розподілу справи, за яким саме шляхом автоматизованого розподілу справи визначений суддя для розгляду конкретної справи.

Суд зауважує, що послідовність реєстрації заяви та заяви про забезпечення позову, ймовірне здійснення автоматизованого розподілу справи до моменту фактичної реєстрації позовної заяви, присвоєння коефіцієнту складності, на що звертає увагу апелянт, жодним чином не свідчить про порушення порядку визначення судді для розгляду цієї справи, а може лише вказувати на існування окремих недоліків у функціонуванні Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системі, за допомогою якої здійснюється автоматизований розподіл справ між суддями.

Суд визнає помилковим довід про необґрунтоване вжиттям судом першої інстанції заходів забезпечення позову, адже питання вжиття заходів забезпечення жодним чином не впливає на подальший розгляд та вирішення справи судом першої інстанції.

Наступним доводом апелянтів є розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; не розгляд клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, зміну тексту ухвали, якою розглянуто клопотання відповідача ТОВ «Елін Плюс» про розгляд справи із викликом сторін.

Судом першої інстанції справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

При цьому в ухвалі про відкриття провадження у справі від 30 січня 2025 року судом першої інстанції віднесено цю справу до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За правилами статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга).

Ця справа не відноситься до справ, перелік яких визначено у частині четвертій статті 12 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України установлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

ТОВ «Елін Плюс» 17 лютого 2025 року подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 160/8007/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт відмовлено.

ТОВ «Елін Плюс» 20 лютого 2025 року повторно подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року по справі № 160/8007/24, зазначивши:

- замість «В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін» зазначити вірне «В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін»;

- замість «Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін» зазначити вірне «Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін»;

- замість «У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи 160/8007/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін» зазначити вірне «У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи 160/8007/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін».

Суд погоджується із доводами апелянта ТОВ «Елін Плюс», що судом першої інстанції фактично не розглянуто клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвали суду першої інстанції від 19 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 160/8007/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та від 24 лютого 2025 року, яким виправлено описку в ухвалі від 19 лютого 2025 року, не містять обґрунтування підстав відмови у розгляді цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, при цьому суд зауважує, що ТОВ «Елін Плюс» не заявлялось клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині безпідставної відмови у розгляді цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а також розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадження) за наявності клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, ця обставина не є тим порушенням норм процесуального права, які в силу частини третьої статті 317 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Наступним доводом ТОВ «Елін Плюс» є те, що рішенням суду першої інстанції вирішені права, свободи та інтереси осіб, які не залучені до участі у справі.

Судом встановлено, що ТОВ «Елін Плюс» в ході розгляду справи в суді першої інстанції заявлялись клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «БК «Альтабуд Компані» та АТ «ЗНВКІФ «АННОНА», оскільки рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цих осіб.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні таких клопотань.

Судом встановлено, що рішення у цій справі безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси та обов`язки ТОВ «БК «Альтабуд Компані», позаяк, як вище встановлено судом, дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року видано ДАБІ замовнику ТОВ «Елін Плюс» та генеральному підряднику (підряднику) ТОВ «Будівельна компанія «Альтабуд Компані» на об`єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку №60, м. Дніпро»; місце розташування об`єкта будівництва: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Дніпровська територіальна громада, м. Дніпро (станом на 01.01.2021), вулиця Малиновського маршала в районі будинку №60, тобто скасування дозволу на виконання будівельних робіт впливає на тільки на права та обов`язки замовника ТОВ «Елін Плюс», але й на права та обов`язки генерального підрядника ТОВ «БК «Альтабуд Компані».

Крім того, судом встановлено, що між АТ «ЗНВКІФ «АННОНА» як покупцем (інвестором) та ТОВ «Елін Плюс» як продавцем укладено договори купівлі-продажу майнових прав в об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинка №60».

За твердженням ТОВ «Елін Плюс» станом на 31 січня 2025 року розмір інвестицій АТ «ЗНВКІФ «АННОНА» в об`єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку № 60 м. Дніпро» з урахуванням податку на додану вартість становить 14 683 200,01 грн.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що рішення у цій справі має безпосередній вплив на права АТ «ЗНВКІФ «АННОНА».

Пунктом 4 частини третьої статті 317 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції прийнято рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки ТОВ «БК «Альтабуд Компані» та АТ «ЗНВКІФ «АННОНА», які не залучені судом першої інстанції до участі у справі, суд скасовує рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Прокурором заявлені у межах цієї справи позовні вимоги (з урахуванням постанови Верховного Суду в цій справі) про:

визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Отже, спірним в цій справі є питання правомірності рішення ДАБІ про надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», наявності з боку ДІАМ бездіяльності щодо анулювання цього дозволу на виконання будівельних робіт та наявності підстав для скасування такого дозволу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Статтею 37 Закону №3038-VI врегульовано питання видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

На час надання ТОВ «Елін Плюс» дозволу на виконання будівельних робіт (06 травня 2021 року) стаття 37 Закону №3038-VI мала таку редакцію

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (частина перша).

Відповідно до частини другої статті 37 Закону №3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону №3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об`єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання заяви);

6) відомості про складові частини об`єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна).

У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.

Порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 37 Закону №3038-VI встановлено, що підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Прокурором підставою цих позовних вимог вказується не дотримання вимог містобудівних умов та обмежень щодо максимально допустимого відсотку забудови, щодо максимальної щільності населення, не відповідність вимогам ДБН Б.2.2- 12:2019.

Тобто прокурором у позові приведено загальні твердження про видачу дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року з порушенням вимог чинного містобудівного законодавства, невідповідність вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та чинних будівельних норм.

Разом з тим, прокурором не обґрунтовано у контексті застосування частини четвертої статті 37 Закону №3038-VI, які саме підстави були наявні у ДАБІ для відмови у видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт, зокрема, які саме подані документи не відповідали вимогам законодавства та яким правовим нормам.

Судом відхиляється аргумент прокурора про те, що відповідно до даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 27.01.2021 та 23.02.2021 ДАБІ України відмовлено ТОВ «Елін Плюс» у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а внесення змін та коригування документів, що містяться в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, не проводилося та вони є ідентичними до документів, що надано 28.04.2021 та на підставі яких видано дозвіл на проведення будівельних робіт, що свідчить про відсутність відмінностей між ними та про не усунення порушень, що стали підставою для попередніх відмов.

Суд зауважує, що наявність раніше виданих рішень про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт не вказує, що під час звернення позивача з питання видачі дозволу 28 квітня 2021 року ТОВ «Елін Плюс» подано документи, які не відповідають вимогам законодавства, або у ДАБІ були наявні інші підстави, визначені частиною четвертою статті 37 Закону №3038-VI, для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, ДАБІ не ухвалювалось будь-якого рішення про видачу ТОВ «Елін Плюс» дозволу на виконання будівельних робіт, ухвалення будь-якого рішення про надання такого дозволу Законом №3038-VI не передбачено.

Відтак, суд визнає такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро».

Стосовно наявності з боку ДІАМ бездіяльності щодо анулювання цього дозволу на виконання будівельних робіт та наявності підстав для скасування такого дозволу суд зазначає таке.

Частиною шостою статті 37 Закону №3038-VI в редакції, чинній на час подання позову (28 березня 2024 року), установлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

У випадку, що є спірним в цій справі, відсутній факт подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, відсутні відомості про ліквідацію юридичної особи, що є замовником.

Стосовно можливості анулювання ДІАМ дозволу на виконання будівельних робіт на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №3038-VI (на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт) суд зазначає наступне.

Виходячи з наведених приписів, скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт можливе після набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Отже, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 3038-VI ДІАМ може анулювати дозвіл тільки у виключних випадках, зокрема на підставі відповідного судового рішення, як і для скасування містобудівних умов та обмежень, так і для припинення будівельних робіт необхідно судове рішення, і ДІАМ позбавлений можливості вчинити такі дії самостійно.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду (абзаци частини восьмої статті 29 Закону №3038-VI).

Відтак, дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ДАБІ, може бути анульований органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт. Тобто у справі, що розглядається, скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт можливе, зокрема після набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

У спірному випадку відсутнє судове рішення про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт, отже у ДІАМ на час звернення прокурора були відсутні законодавчо встановлені підстави для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Прокурор у обґрунтування підстав позову щодо наявності з боку ДІАМ протиправної бездіяльності з не анулювання дозволу на виконання будівельних робіт посилається на частину четверту статті 37 Закону №3038-VІ, відповідно до якої рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

З цього питання суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 6 Закону №3038-VI у редакції станом на 06 травня 2021 року управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" (частина друга статті 6 Закону №3038-VI).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

(...)

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

(...)

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Відповідно до статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

В свою чергу, відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 23 грудня 2020 року, (далі - Положення № 1340) основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, під час провадження ними містобудівної діяльності.

Отже, ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, який може здійснювати державний архітектурно-будівельний нагляд та перевіряти рішення об`єкта нагляду та, у разі виявлення порушень норм законодавства об`єктом нагляду під час прийняття такого рішення, - звертатися до суду з позовом про скасування відповідного рішення.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі Порядок № 698), відповідно до підпункту 1 пункту 3 якого основними завданнями нагляду є, зокрема виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону № 3038-VI, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Підпунктом 15-4 пункту 4 Положення № 1340 передбачено, що ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань розглядає в порядку нагляду рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації (без права реєстрації декларацій), рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт (без права видачі дозволу), рішення про відмову у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (без права видачі сертифіката).

Таким чином, законодавством визначені об`єкти нагляду, відносно яких можуть здійснюватися заходи державного архітектурно-будівельного нагляду.

При цьому до об`єктів нагляду на належить ДАБІ, відповідно, ДІАМ не наділена повноваженнями щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт, виданого ДАБІ.

Щодо покликання прокурора у позові про нездійснення ДІАМ функцій державного архітектурно-будівельного контролю у контексті перевірки правомірності видачі дозволу на виконання будівельних робіт, суд звертає увагу, що реалізація таких повноважень відбувається шляхом проведення планових та позапланових перевірок (стаття 41 Закону №3038-VI).

При цьому Законом №3038-VI визначено виключний перелік підстав, за наявності яких може бути призначена позапланова перевірка.

Суд звертає увагу, що прокурором не ставилось питання про проведення такої перевірки.

Дніпропетровська обласна прокуратура зверталась до ДІАМ з запитом (від 10 листопада 2023 року №15/4-839 вих-23), в якому просила надати інформацію щодо підстав для надання 06.05.2021 дозволу №ІУ013210428976 на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Сонячна Набережна (колишня назва - вул. Маршала Малиновського) в районі буд. 60, м. Дніпро» та документи, в обґрунтування його надання, враховуючи, що порушення, які стали підставою попередніх відмов у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, замовником будівництва не усунено.

ДІАМ на цей запит листом від 24 листопада 2023 року №3052/05/18-23 повідомлено прокурора про відсутність повноважень щодо проведення перевірки дозволу на виконання будівельних робіт від 06 травня 2021 року №ІУ013210428976.

Крім того, судом встановлено, що ДІАМ розглянуто звернення громадян щодо будівництва житлового будинку по вул. Маршала Малиновського, 60, м. Дніпро, за наслідками яких установлено не підтвердження обставин, викладених у зверненнях, а також, що обставини, викладені у зверненнях, не є підставою для здійснення позапланової перевірки.

По деяким зверненням через неявку заявників на засідання комісії звернення залишені без розгляду.

Відтак, у контексті застосування пункту 6 частини першої статті 41 Закону №3038-VI щодо підстав для призначення позапланової перевірки (звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності) суд зазначає, що оскільки питання проведення заходів архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро» прокурор перед ДІАМ не ініціював, а за зверненнями фізичних осіб не встановлено підстав для призначення позапланової перевірки, то у ДІАМ не виникло підстав, визначених частиною першою статті 41 Закону №3038-VI для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

У постанові від 03 червня 2020 року у справі №464/5990/16-а Верховний Суд сформулював наступний висновок:

«Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.».

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ДІАМ допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, тому відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Також прокурором заявлені вимоги про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Вище судом вже зроблено висновок, що дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ДАБІ, може бути анульований органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт, тобто у справі, що розглядається, скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт можливе, зокрема після набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

Отже, зважаючи на те, що частина шоста статті 37 Закону №3038-VI містить вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу на будівництво, серед яких відсутня така підстава, як «у судовому порядку», то звернення до суду з позовом у частині позовної вимоги про скасування дозволу на виконання будівельних робіт є передчасним.

Відповідно до сформованої практики, зокрема, у постанові Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19, суб`єкти владних повноважень повинні дотримуватися правової процедури (fair procedure - справедлива процедура), що є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів (вчинення дій) органами публічної влади. Правова процедура встановлює, зокрема, чітку послідовність дій щодо проведення перевірок суб`єктів приватного права із зазначенням способів та методів їх здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої контрольної діяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-ІХ) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вони зачіпають. Встановлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати, в першу чергу, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань.

Зокрема, правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708/17 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19, від 18 травня 2022 року у справі № 826/12131/17, від 20 травня 2022 року у справі № № 340/370/21 та від 21 березня 2023 року у справі № 640/17821/21.

Отже, оскільки Законом №3038-VI чітко визначені правові підстави, уповноважених суб`єктів та процедуру анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, то звернення прокурора з адміністративним позовом у цій частині є передчасним.

Зокрема, у цій справі анулювання дозволу на початок будівельних робіт може бути здійснено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контрою після набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень або припинення права на виконання будівельних робіт.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 лютого 2024 року у справі № 300/2289/23.

Тому суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги про скасування дозволу на будівництво, не можуть бути предметом судового розгляду у суді жодної юрисдикції, а тому провадження у справі в частині цих позовних вимог має бути закрите на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 600/2709/22-а, предметом спору у якій було, зокрема, скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відтак, в частині позовних вимог про скасування дозволу на виконання будівельних робіт суд закриває провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог суд доходить до висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», Державної інспекції архітектури та містобудування України, Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона», заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтабуд Компані» про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року в справі № 160/8007/24 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року в справі № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтабуд Компані», про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу скасувати.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

В задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександр Анатолійович в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 13 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко