Ухвала від 19.08.2025 по справі 560/9639/24

УХВАЛА

19 серпня 2025 року

м. Київ

справа №560/9639/24

адміністративне провадження №К/990/33892/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №560/9639/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 11.08.2025 надійшла касаційна скарга адвоката Сподаренка Олександра Миколайовича - представника ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №560/9639/24.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність Хмельницької митниці, яка полягає y відмові митного оформлення транспортного засобу та зобов`язати Хмельницьку митницю Державної митної служби України завершити митне оформлення транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA, модель PROACE, 2019 року виготовлення, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницької митниці Державної митної служби України щодо не здійснення митного оформлення транспортного засобу Toyota Proace, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_2 . Зобов`язано Хмельницьку митницю Державної митної служби України провести митне оформлення транспортного засобу автомобіля марки Toyota Proace, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UAUA401160/2021/009794 від 02.04.2021. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу Хмельницької митниці задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Скаржником безпосередньо в касаційній скарзі не зазначено про наявність винятків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, натомість заявлено клопотання про відкриття касаційного провадження у справі та призначення її до судового розгляду.

Верховний Суд зауважує, що нормами КАС України не передбачене подання окремого клопотання з зазначеного питання - підстави для відкриття касаційного провадження мають бути викладені в самій касаційній скарзі.

Скаржником вчинено посилання на підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначено, що позивач вважає, що вказана справа має для неї виняткове значення, оскільки вона ще у 2021 року придбала автомобіль «ТОУОТА РРОАСЕ», 2019 р.в., сплативши за нього повну вартість та 154 000,00 грн за митне оформлення транспортного засобу, але через відмову відповідача у митному оформленні до цього часу позбавлена можливості зареєструвати свій автомобіль.

Крім цього, скаржником вчинено посилання на підпункт «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначено, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності, оскільки свого часу ОСОБА_1 в прохальній частині позову прямо просила: «Позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом та повідомленням сторін». Проте це прохання позивача судом першої інстанції було проігноровано. Разом з цим, як позивач, так відповідач - Хмельницька митниця Державної митної служби України неодноразово звертались до суду першої та апеляційної інстанцій з проханням здійснити розгляд справи за участі представників сторін, але ці клопотання були проігноровані.

Верховний Суд зауважує, що критерії для віднесення справи до категорії справ незначної складності та розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження наведені в статтях 12, 257 КАС України. Скаржником не доведено, що судом першої інстанції порушено приписи даних норм права, не враховано відповідні критерії та помилково віднесено справу до категорії справ незначної складності.

Отже, скаржнику слід обґрунтувати можливість касаційного оскарження судового рішення у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Натомість скаржником не викладено підстави касаційного оскарження, не вказано відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України та не обґрунтовано відповідну підставу касаційного оскарження.

Як встановлено зі змісту оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, вважаючи, що її права порушено відмовою у митному оформленні транспортного засобу. для завершення митного оформлення вказаного автомобіля може або виконати вимоги наведені у картці відмови та подати іншу митну декларацію на такий товар, якій буде присвоєно інший реєстраційний номер, або оскаржити картку відмови. При цьому, позивач не оскаржила вказану картку відмови №400040/2022/000200 та обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, адже відповідач не зможе завершити митне оформлення вказаного автомобіля в обхід встановленої процедури з урахуванням наявності чинної картки відмови №400040/2022/000200. Зобов`язуючи Хмельницьку митницю здійснити митне оформлення транспортного засобу на підставі реєстраційних свідоцтв, які не видавались вповноваженими органами країни придбання (підроблених реєстраційних свідоцтв) Хмельницький окружний адміністративний суд не забезпечив ефективний юридичний захист прав та свобод позивача.

Скаржником такі висновки суду апеляційної інстанції не спростовано, не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування положень митного законодавства, риторичного питання «Що в цій ситуації робити добросовісному набувачу…», висловлення незгоди з постановою суду апеляційної інстанції, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №560/9639/24 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

М.М. Гімон

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду