Ухвала від 19.08.2025 по справі 5011-3/1773-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.08.2025Справа № 5011-3/1773-2012

за позовом Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного

університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря

Сікорського»

до Фізичної особи-підприємця Димарської Ніни Леонідівни

про витребування майна

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Маслюк Д.В., самопредставництво

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 15.03.2012 позовні вимоги задоволено повністю та

- зобов`язано Фізичну особу - підприємця Димарську Ніну Леонідівну повернути Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 шт. (по ціні 28,44 грн. з ПДВ за штуку) на загальну суму 56 880,00 грн.;

- стягнуто з Фізичної особи - підприємця Димарської Ніни Леонідівни на користь Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» 1.609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

02.04.2012 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 02.04.2012 було видано відповідні накази.

03.08.2012 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про виправлення описки в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 та в наказі Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у справі № 5011-3/1773-2012.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 та від 12.09.2012 виправлено допущені у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 15.03.2012 та наказі Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 02.04.2012 описку та видано відповідний наказ із здійсненим виправленням.

05.07.2018 Інститут спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» звернувся до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі № 5011-3/1773-2012 (про зобов`язання повернути майно) до виконання, про видачу його дублікату та зазначення у наказі Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 дату народження Димарської Н.Л.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 19.07.2018 заяву Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» задоволено частково. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-3/1773-2012 (про зобов`язання повернути майно). Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва у справі № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 (про зобов`язання повернути майно). В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено повністю.

04.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить:

1) визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагодської В.Ф. від 16.04.2019 про закінчення виконавчого провадження № 56863219;

2) зобов`язати державного виконавця провести всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва №м 5011-3/1773-2012 від 18.06.2019 скаргу Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задоволено повністю. Визнано незаконною та скасувати постанову заступника начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагодської В.Ф. від 16.04.2019 про закінчення виконавчого провадження № 56863219. Зобов`язано Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві провести всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

24.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить:

1) визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагодської В.Ф. від 11.09.2019 про закінчення виконавчого провадження № 59502656;

2) зобов`язати державного виконавця провести всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 03.10.2019 скаргу Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задоволено повністю. Визнано незаконною та скасувати постанову заступника начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагодської В.Ф. від 11.09.2019 про закінчення виконавчого провадження № 59502656. Зобов`язано Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві провести всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

24.07.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-3/1773-2012 із:

«зобов`язати Фізичну особу-підприємця Димарську Ніну Леонідівну повернути Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 штук на загальну суму 56.880,00 грн»

на:

«вилучити у Фізичної особи-підприємця Димарської Ніни Леонідівни та передати на користь Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 штук на загальну суму 56.880,00 грн».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 заяву призначено до розгляду на 19.08.2025.

Позивач у судовому засіданні 19.08.2025 заяву підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання 19.08.2025 не з`явився.

Розглянувши заяву позивача суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорюванням та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.

Таким чином, рішення суду має виконуватися лише у такий спосіб захисту цивільних прав, який застосовано судом відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, а правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17, постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.

З матеріалів справи вбачається, що вжитті державними виконавцями Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві заходи примусового виконання наказу у справі № 5011-3/1773-2012 на протязі 12 років не призвели до його виконання; майно, що належить позивачу, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 штук на загальну суму 56.880,00 грн досі не повернуто.

09.05.2025 позивач надіслав лист до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про надання інформації щодо наявності можливості вжиття додаткових заходів з метою повного виконання наказу № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012; наявності можливості виконати наказ суду у спосіб встановлений судом або необхідності зміни способу та порядку його виконання.

У відповідь Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві листом від 20.05.2025 повідомив позивача про неможливість виконання рішення суду та запропонував звернутись до суду для зміни способу виконання рішення.

Оскільки рішенням у даній справі зобов`язано ФОП Димарську Н.Л. виконати певну дію (повернути позивачу належне йому майно), державний виконавець обмежений комплексом процесуальних заходів, що встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» (виконання рішення немайнового характеру).

Так, відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що на практиці складається ситуація, за якої, не зважаючи на вжиті державним виконавцем заходи примусового характеру з метою виконання рішення суду про зобов`язання боржника повернути майно, що належить стягувачу, не повертається, судове рішення не виконується, проте виконавче провадження є закінченим. Наведене унеможливлює пред`явлення до примусового виконанню наказу повторно та відповідно призводить до неможливості повернення стягувачу присудженого йому майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що зміна способу виконання судового рішення, яку просить здійснити позивач, сприятиме ефективному захисту порушеного права стягувача та виконанню рішення суду. При цьому така зміна способу виконання судового рішення не змінює його по суті та не призводить до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, адже результатом виконання рішення суду із застосуванням і первісного і зміненого способу його виконанням є повернення позивачу майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заява Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» про зміну способу виконання рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 331 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 5011-3/1773-2012 задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 5011-3/1773-2012 2012 із:

«зобов`язати Фізичну особу-підприємця Димарську Ніну Леонідівну ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) повернути Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (м. Київ, вул. Московська, 45/1, код ЄДРПОУ 34979237) майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 штук на загальну суму 56.880,00 грн»

на:

«вилучити у Фізичної особи-підприємця Димарської Ніни Леонідівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та передати на користь Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м. Київ, вул. Верхньоключова, 4, код ЄДРПОУ 34979237) майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 штук на загальну суму 56.880,00 грн».

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова