Ухвала від 18.06.2019 по справі 5011-3/1773-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2019Справа № 5011-3/1773-2012

За скаргою Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного

технічного університету України Київський політехнічний інститут

на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби

міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі за позовом Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного

технічного університету України Київський політехнічний інститут

до Фізичної особи -підприємця Димарської Ніни Леонідівни

про витребування майна

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Маслюк Д.В., довіреність № 25/19-20187 від 14.05.2019

від відповідача не з`явився

від ДВС не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 15.03.2012 позовні вимоги задоволено повністю та

- зобов`язано Фізичну особу - підприємця Димарську Ніну Леонідівну повернути Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 шт. (по ціні 28,44 грн. з ПДВ за штуку) на загальну суму 56 .880,00 грн;

- стягнуто з Фізичної особи -підприємця Димарської Ніни Леонідівни на користь Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут 1.609,50 грн витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 02.04.2012 було видано відповідні накази.

03.08.2012 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про виправлення описки в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 та в наказі Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у справі № 5011-3/1773-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 виправлено допущену у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 15.03.2012 описку та видано відповідний наказ із здійсненим виправленням.

05.07.2018 Інститут спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського звернувся до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі № 5011-3/1773-2012 (про зобов`язання повернути майно) до виконання, про видачу його дублікату та зазначення у наказі Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 дату народження ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 19.07.2018 заяву Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут задоволено частково. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-3/1773-2012 (про зобов`язання повернути майно). Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва у справі № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 (про зобов`язання повернути майно). В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено повністю.

04.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить:

1) визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагодської В.Ф. від 16.04.2019 про закінчення виконавчого провадження № 56863219;

2) зобов`язати державного виконавця провести всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Скарга мотивована тим, що Інститутом разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2018 пред`явлено наказ Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Постановою державного виконавця від 27.07.2018 відкрито виконавче провадження № 56863219. Заступник начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Лагодська В.Ф. постановою від 16.04.2019 керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження закінчила виконавче провадження обґрунтовуючи таке рішення тим, що боржником не виконано рішення суду, рішення суду не може бути виконано без участі боржника. Скаржник зазначає, що посилання на п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження є безпідставним, оскільки даний пункт визначає закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Вказує на те, що державним виконавцем всупереч нормам Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 не було вжито ефективних заходів примусового характеру до боржника, а тому закриття виконавчого провадження є передчасним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 06.06.2019 скаргу призначено до розгляду на 18.06.2019.

Позивач в судовому засіданні 18.06.2019 вимоги скарги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 18.06.2019 не з`явився.

Дніпропетровський РВДВС міста Київ в судове засідання 18.06.2019 представника не направив, вимог ухвали від 06.06.2019 не виконав, а саме не подав копію матеріалів виконавчого провадження № 56863219 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012; письмові пояснення щодо фактів, які викладені у скарзі, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та боржника.

Дніпропетровський РВДВС міста Київ належним чином повідомлений про розгляд скарги, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення 10.06.2019 органу ДВС ухвали суду № 5011-3/1773-2012 від 06.06.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив:

Відповідно до ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Стаття 10 Закону України Про виконавче провадження визначає, що заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Позивач звернувся до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про примусове виконання дублікату наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012.

27.07.2018 заступником начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Шеремет Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56863219 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 про зобов`язання Фізичну особу - підприємця Димарську Ніну Леонідівну повернути Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут майно, а саме простирадла полуторні стандартні (190х145) в кількості 2000 шт. (по ціні 28,44 грн. з ПДВ за штуку) на загальну суму 56.880,00 грн.

16.04.2019 заступником начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Лагоцькою В.Ф. постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження .

Даною постановою встановлено, що відповідно до вимог ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, а також у зв`язку з тим, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника, 16.04.2019 до Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві надіслано повідомлення про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ознаками, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.

Статтею 28 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з матеріалів справи постанова Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ про закінчення виконавчого провадження № 56863219 від 16.04.2019 була надіслана на адресу позивача 23.05.2019 рекомендованою кореспонденцією № 0209418061207, отже з порушенням строків встановлених вказаною вище нормою.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження встановлює, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, при винесені постанови державним виконавцем невірно зазначено норму Закону на підставі якої винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Таким чином, виходячи з мотивів викладених у постанові виконавче провадження мало бути закінчено з посиланням на п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція) акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка від підпису відмовився проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

16.04.2019 заступником начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Лагоцькою В.Ф. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 складено акт державного виконавця, відповідно до якого встановлено, що за виходом за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна боржника не розшукано, майна за рахунок якого можливо звернути стягнення не виявлено.

З акту не вбачається за якою конкретно адресою було здійснено вихід державного виконавця (не вказано номер будинку та квартири). З акту вбачається, що він складений лише за участі державного виконавця, в акті відсутня інформація про присутніх осіб або понятих та відмітка про відмову цих осіб від підписання акту, а отже він складений в односторонньому порядку з порушенням вимог Інструкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 абз 2 ч. 1 вказаної статті).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дніпровський РВДВС міста Київ жодних належних та допустимих доказів того, що державним виконавцем здійснено всі примусові дії направлені на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-3/1773-2012 від 05.09.2012 визначені ст. 18 Закону України Про виконавче провадження та доказів наявності обставин визначених в ст. 63 цього Закону не подано.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що дії Дніпровського РВДВС міста Київ щодо винесення постанови № 56863219 від 16.04.2019 про закінчення виконавчого документа стягувачеві є неправомірними, а постанова підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 234, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагодської В.Ф. від 16.04.2019 про закінчення виконавчого провадження № 56863219.

3. Зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві провести всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 24.06.2019.

СуддяВ.В. Сівакова