Постанова

від 12.09.2006 по справі 8/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/156

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12.09.06 р.                                                                                                            Справа № 8/156

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Ємельянова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою Закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія

                                   "Юнкерс", ЄДРПОУ 00443358, м.Єнакієве та Компанії "Reef

                                   Holdings PLC", м.Лондон

до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної

    діяльності в Донецькій області, ЄДРПОУ 25607275, м.Донецьк

про скасування рішення та визнання права

в адміністративній справі №8/156

Представники:

від позивача 1: Кирилюк Н.О.-по дов., Загребельний В.О.-дир.

від позивача 2: не з'явився

від відповідача: Капустін М.В.-секр.

                                                             Суд перебував у нарадчій кімнаті з 11 год. 03 хвил.  

                                                              до 11 год. 15 хвил.   

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Продовольча компанія "Юнкерс", м.Єнакієве та Компанія "Reef Holdings PLC", м.Лондон звернулись до господарського суду Донецької області з позовом до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк про:

- визнання протиправним та скасування протокольного рішення №3 від 30.09.2005р. Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк;

- спонукання відповідача на термін 150 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили поновити реалізацію інвестиційного проекту позивача 1 "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування" та свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту;

- визнання права позивача 1 на реалізацію протягом 150 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили інвестиційного проекту "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", схваленого відповідачем 22.12.2000р., відповідно до договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., в тому числі за додатковими угодами та додатками до нього, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладання договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., тобто із застосуванням пільг, передбачених ст.14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції до 31.03.2005р., та підзаконних нормативно-правових актів, які діяли до 31.03.2005р.;

- визнання права позивача 1 на пільги, передбачені ст.14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції до 31.03.2005р. при реалізації інвестиційного проекту "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", схваленого відповідачем 22.12.2000р., відповідно до договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., в тому числі за додатковими угодами та додатками до нього.

В судовому засіданні 12.09.2006р. у відповідності із ст.ст.51, 59, 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем 1 змінено термін, з якого відраховуються 150 днів, на які поновлюється дія інвестиційного проекту та протягом яких повинно діяти право позивача на пільги: замість дати "з моменту набрання судовим рішенням законної сили" вказано "з моменту поновлення дії свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту".

Згідно з заявою від 12.09.2006р. позивачами надані доповнення до позову, за якими пункти 2 та 3 резолютивної частини позовної заяви викладено наступним чином:

- про спонукання відповідача поновити реалізацію інвестиційного проекту позивача 1 "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування" та свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту на 150 днів;

- визнання права позивача 1 на реалізацію протягом 150 днів з моменту поновлення дії свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р. інвестиційного проекту "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", схваленого відповідачем 22.12.2000р., відповідно до договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., в тому числі за додатковими угодами та додатками до нього, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладання договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., тобто із застосуванням пільг, передбачених ст.14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції до 31.03.2005р., та підзаконних нормативно-правових актів, які діяли до 31.03.2005р.;

В обгрунтування своїх вимог позивачі посилаються на невідповідність дій відповідача чинному законодавству України.

Відповідач в судовому засіданні 12.09.2006р. проти позовних вимог заперечував, посилаючись на ті обставини, що спірне рішення про анулювання свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту було винесено ним у повній відповідності з вимогами закону.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено наступне:

29.02.2000р. між ЗАТ "Сатурн" (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наявними в матеріалах справи документами є позивач 1) та виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради був підписаний договір на реалізацію на території пріоритетного розвитку інвестиційного проекту "Модернизація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування".

Згідно з умовами вказаного договору позивач 1 взяв на себе зобов'язання відповідно до схваленого (затвердженого) інвестиційного проекту та умов договору забезпечити реалізацію проекту, а виконавчий комітет Єнакієвської міської ради - забезпечити необхідні умови для його реалізації.

Строк дії вказаного договору в п.7.1 сторонами узгоджено до 2006року.

22.12.2000р. відповідачем було видано позивачам свідоцтво №99/7-20 про схвалення інвестиційного проекту.

Виходячи зі змісту вказаного свідоцтва, позивачі набули права на пільгових умовах ввозити з-за кордону на протязі 5 років обладнання, устаткування, сировину, матеріали, предмети для здійснення проекту, а також не сплачувати податок на прибуток, отриманий від інвестиційної діяльності перші три роки, та сплачувати його за ставкою 50% від діючої ставки наступні три роки.

30.09.2005р. на засіданні Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області було прийняте протокольне рішення №3.

Згідно з вказаним рішенням визнано закінченою з 01.12.2005р. реалізацію інвестиційного проекту позивачів "Модернизація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", анульовано з 01.12.2005р. свідоцтво №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту, зобов'язано виконавчий комітет Єнакієвської міської ради розірвати договір на реалізацію на території пріоритетного розвитку вказаного інвестиційного проекту.

За твердженнями позивачів, вказане рішення відповідача є протиправними, таким, що підлягає скасуванню.

Зокрема, як вказують позивачі, у відповідача відсутні повноваження щодо прийняття рішень про завершення інвестиційних проектів та анулювання свідоцтв про схвалення інвестиційних проектів.

Одночасно, виходячи зі змісту позовної заяви, позивачі посилаються на неправомірне позбавлення їх пільг по обкладенню ввізним митом та податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, на 150 днів раніше, ніж гарантувалось законодавством, в зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. №2505-4.

За таких обставин, позивачами заявлені та судом розглянуті вимоги згідно з заявою №639 від 28.08.2006р. та заявою, зробленою позивачем 1 в судовому засіданні 12.09.2006р.

Відповідач в судовому засіданні 12.09.2006р. позовні вимоги не визнав, посилаючисть на ті обставини, що анулювання свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту відбулось у повній відповідності з вимогами закону.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідача до уваги не приймає та вважає вимоги позивачів такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Порядок  утворення  і  функціонування  в Донецькій області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності встановлений Законом України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим           інвестиційної діяльності в Донецькій області".

За змістом ст.5 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим           інвестиційної діяльності в Донецькій області" одним із органов управління спеціальними економічними зонами і територіями пріоритетного розвитку є Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області (далі - Рада).

В ст.7 вказаного вище закону передбачено повноваження Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, зокрема щодо розгляду і схвалення інвестиційних проектів, видачі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту тощо.

Як встановлено судом, згідно з нормами ст.7 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" 22.12.2000р. Радою було видано позивачам свідоцтво №99/7-20 про схвалення інвестиційного проекту.

30.09.2005р. на засіданні Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області було прийняте протокольне рішення №3, згідно з яким визнано закінченою з 01.12.2005р. реалізацію інвестиційного проекту позивачів "Модернизація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", анульовано з 01.12.2005р. свідоцтво №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту, зобов'язано виконавчий комітет Єнакієвської міської ради розірвати договір на реалізацію на території пріоритетного розвитку вказаного інвестиційного проекту.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області як спеціально уповноважений орган управління спеціальними економічними зонами та спеціальним режимом інвестиційної діяльності, що запроваджується на територіях пріоритетного розвитку, зобов'язана діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вказувалось вище, ст.7 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" встановлено перелік повноважень Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.

Так, до повноважень Ради крім розгляду і схвалення інвестиційних проектів, видачі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту, також відносяться підготовка пропозицій  відповідним радам щодо ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів; розгляд у досудовому порядку спорів, що виникають між органом господарського розвитку спеціальної економічної зони, суб'єктами підприємницької діяльності та органами місцевого самоврядування тощо.

Одночасно, ст.7 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" не передбачено право відповідача анулювати раніше видані нею свідоцтва про схвалення інвестиційних проектів.

Перелік повноважень Ради, визначений ст.7 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" не є вичерпним: крім прав, які містяться у ст.7, Рада також реалізує інші повноваження, передбачені цим законом.

Проте, Закон України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" також не містить права Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області здійснювати анулювання свідоцтв про схвалення інвестиційних проектів.

За таких обставин, виходячи з того, що Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області не має повноважень на анулювання свідоцтв про схвалення інвестиційних проектів, дії відповідача з анулювання свідоцтва  №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту позивачів "Модернизація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування" є такими, що не відповідають Конституції України та Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", а протокольне рішення №3 від 30.09.2005р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, скасування судом протокольного рішення №3 від 30.09.2005р. Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, згідно з яким анульовано свідоцтво  №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту позивачів, дія останнього підлягає поновленню.

За приписом ст.9 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" свідоцтво Ради про схвалення інвестиційного проекту  є підставою для укладення органом місцевого самоврядування контракту з інвестором та державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, укладення органом господарського розвитку спеціальної економічної зони договорів оренди землі, приміщень тощо.

Відповідно до ст.ст.4, 151 Цивільного кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 29.02.2000р. між ЗАТ "Сатурн" (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наявними в матеріалах справи документами є позивач 1) та виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради був підписаний договір на реалізацію на території пріоритетного розвитку інвестиційного проекту "Модернизація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування".

За змістом умов вказаного договору ЗАТ "Сатурн" прийняло на себе зобов'язання відповідно до схваленого (затвердженого) інвестиційного проекту та умов договору забезпечити реалізацію проекту, а виконавчий комітет Єнакієвської міської ради-забезпечити необхідні умови для його реалізації.

Згідно з додатком №4 до договору від 29.02.2000р. в зв'язку зі зміною ЗАТ "Сатурн" назви на ЗАТ "Продовольча компанія "Юнкерс", сторонами було узгоджено у всіх розділах договору під інвестором розуміти ЗАТ "Продовольча компанія "Юнкерс".

Строк дії договору від 29.02.2000р. в п.7.1 сторонами узгоджено до 2006року.

При цьому, посилання відповідача на розірвання вказаного договору згідно з угодою від 06.10.2005р. судом до уваги не приймаються, враховуючи, що згідно з вказаною угодою позивачем 1 та виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради було розірвано договір на реалізацію інвестицінйого проекту від 22.02.2000р., в той час, як договір, який є предметом розгляду по цій справі, був укладений 29.02.2000р.

Відповідно до ст.254 Цивільного кодексу України строк, визначений роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Таким чином, з урахуванням норм ст.254 Цивільного кодексу України строк дії договору на реалізацію інвестиційного проекту від 20.02.2000р. закінчується 31.12.2006р.

За приписом ст.598 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За висновками суду, зобов'язання у позивача та виконавчого комітету Єнакіївської міської ради за договором на реалізацію інвестиційного проекту від 29.02.2000р. на момент розгляду справи не припинились.

Посилання відповідача на розірвання вказаного договору судом до уваги не приймаються.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів: сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Будь-яких доказів, які б підтверджували розірвання сторонами договору від 29.02.2000р. до матеріалів справи не надано.

Одночасно, протокольне рішення №3 від 30.09.2005р., згідно з яким відповідачем зобов'язано виконавчий комітет Єнакіївської міської ради розірвати контракт від 29.02.2000р., як доказ припинення дії цього контракту судом до уваги не приймається, враховуючи, що вказане рішення прийняте відповідачем поза межами його повноважень.

Виходячи зі змісту договору від 29.02.2000р., згідно якого виникли взаємні господарсько-правові зобов'язання, позивача 1 та виконавчого комітету Єнакіївської міської ради, судом встановлено, що вказаний договір регулює зустрічні відносини сторін в галузі модернізації діючого  виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування.

При цьому, вказаний договір містить всі істотні умови для угод подібного роду, визначені Законом України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" та Типовим договором (контрактом) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.99 року № 1199.

Таким  чином, з урахуванням ст.4 Цивільного кодексу УРСР, Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", розділів 1-2 договору від 29.02.2000р., позивач 1 зобов'язався на власний ризик та за власні кошти забезпечити реалізацію вищевказаного інвестиційного проекту, а виконавчий комітет Єнакіївської міської ради - створити умови для реалізації інвестиційного проекту строком до 31.12.2006р., у тому числі шляхом надання позивачу 1 пільг.

Статтею 14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції, яка діяла до 31.03.2005р., передбачено, що звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на п'ять років, від обкладення ввізним митом сировина, матеріали, предмети, устаткування (обладнання), крім підакцизних товарів, і податком на додану вартість - устаткування (обладнання) під час їх ввезення в Україну, а також звільняється на три роки від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, а прибуток таких підприємств, одержаний з четвертого по шостий рік, оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Відповідно до Порядку контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 07.04.1999р. №188/204, звільняються від обкладення ввізним митом сировина, матеріали, предмети устаткування (обладнання), крім підакцизних товарів, і податком на додану вартість-устаткування (обладнання) під час їх ввезення в Україну - на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на 5 років, починаючи з дати першого ввезення (оформлення ввізної митної декларації).

Як встановлено судом, вперше позивачами було ввезено на територію пріоритетного розвитку обладнання згідно схваленого інвестиційного проекту 27.08.2000р., внаслідок чого п'ятирічний термін користування пільгами мав закінчуватись у серпні 2005р.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р., який набрав чинності 31.03.2005р., скасовано пільги для території пріоритетного розвитку, встановлені ст.ст.11-14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області".

Таким чином, в період з 31.03.2005р. по 27.08.2005р. позивачі позбавились пільг по обкладенню ввізним митом та податком на додану вартість на 150 днів раніше (1 день (березень)+30 днів (квітень)+31 день (травень)+30 днів (червень)+31 день (липень)+27 днів (серпень)).

Враховуючи, що дія свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту позивачів судом поновлена, реалізація інвестиційного проекту позивачів "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування" також підлягає поновленню на строк 150 днів з моменту поновлення дії свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р.

Статтями 4 Цивільного кодексу УРСР та статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що рівними за юридичним значенням підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є договір (правочин) та акт цивільного законодавства.  

Нормами ст.9 Конституції України, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлено загальнообов'язкове правило стосовно того, що міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства, причому у разі наявності колізії між нормами міжнародного договору та нормами національного законодавства правовий пріоритет мають саме правила міжнародних договорів.

Ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основних свобод людини від 04.11.50 року, яка набрала чинності для України 17.07.97 року, встановлено непорушність права особи мирно володіти майном. Суд вважає загальновідомим та таким, що не підлягає доведенню в порядку частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України той факт, що наміри позивача стосовно користування у майбутньому грошовими коштами, заощадженими в процесі реалізації інвестиційного проекту через отримання пільг, гарантованих державою та органами управління територією пріоритетного розвитку Донецької області, - є намірами майнового характеру, а використання у майбутньому позивачами цих грошових заощаджень є частиною реалізації прав власника на заощаджене майно (грошові кошти). Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.2005 року у справі "Полтораченко проти України" встановлено, що існує усталена практика конвенційних органів щодо включення до поняття "майно" також і вимог, на підставі яких особа може стверджувати, що вона має законне сподівання на фактичне користування правом власності, а оскільки в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадане судове рішення є джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що позбавлення позивача користуватися пільгами є цілком еквівалентним позбавленню позивача прав власності на заощаджені згідно пункту 1.2 договору від 29.02.2000р. грошові кошти.  

Імперативні приписи спеціальних норм ст.397 Господарського кодексу України, ст.13 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" та ст.19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачають особливі правові важелі захисту іноземних інвестиції, у тому числі державні гарантії захисту іноземних інвестицій у разі зміни національного законодавства, які (гарантії) виражаються у непорушності та незмінності об'єму цих державних гарантій, не зважаючи на можливі зміни у законодавстві, а також у праві інвестора вимагати від держави застосування державних гарантій, у тому числі й пільг, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій.

Доказів того факту, що припинення захисту прав позивачів на пільги здійснено в суспільних інтересах, або за припинення користування пільгами позивачі отримали від держави відповідну негайну компенсацію, яка би була адекватною, ефективною та еквівалентною за розміром втратам, що вже понесені позивачами і будуть понесенні у майбутньому до закінчення строку дії договору – 31.12.2006р., суду не представлено.

Нормами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р., який набрав чинності 31.03.2005 року – у день оприлюднення його змісту в газеті "Урядовий кур'єр" №58-59 за 2005 рік – внесено зміни у текст Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", відповідно до яких виключено статті 11-14, які здійснювали правове регулювання наступних правовідносин:

-          плати за використання природних ресурсів на територіях спеціальних економічних зон;

-          порядку ввезення товарів та інших предметів на території спеціальних економічних зон "Донецьк" та "Азов" та вивезення товарів та інших предметів з цих територій;

-          особливості оподаткування та валютного регулювання в спеціальних економічних зонах "Донецьк" та "Азов";

-          спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Водночас, чинні норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" та Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" не містять жодних посилань на те, що з внесенням змін до останнього позивач втрачає право на визначені пунктом 1.2 договору пільги, гарантовані цьому суб'єкту господарювання державою в порядку захисту іноземних інвестицій.

Навпаки, зміст статті 401 Господарського кодексу України вказує на ті обставини, що на території пріоритетного розвитку встановлюється спеціальний режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України, причому в межах його можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів, у тому числі і надання пільг в силу закону або в силу договору, яким є договір.

Норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" та Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в силу статті 58 Конституції України – не мають зворотної сили та не можуть бути підставою для нівелювання або визнання недійсним пункту 1.2 договору в частині надання позивачу пільг через такі обставини.

Стаття 58 Конституції України відноситься до розділу, що регулює конституційні права та обов'язки людини та громадянина, втім норми статті 91 Цивільного кодексу України встановлюють однаковий обсяг цивільної правоздатності як для фізичних, так і для юридичних осіб, окрім тих прав, які за своєю природою можуть належати лише людині (на кшталт права на життя, на відпочинок, на страйк). Вказане також опосередковано витікає і з частини 4 пункту 3 рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 року, у зв'язку з чим суд вважає, що правові норми, які стосуються дії нормативних актів в часі, однаковою мірою  поширюються як на фізичних, так і на юридичних осіб.  

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що з моменту укладення договору (29.02.2000р.) позивач 1 має безумовне, передбачене пунктом 1.2 договору та гарантоване правилами національного та міжнародного законодавства, право на пільги, як на засіб державної гарантії захисту інвестицій. При цьому,  забезпечення чіткого та неухильного дотримання усіма суб'єктами господарювання та державними органами цього права позивачів на пільги – є безпосереднім договірним обов'язком держави, представленої виконавчим комітетом Єнакіївської міської ради в силу умов договору, а також визначеним законом обов'язком держави в особі державних органів управління територією пріоритетного розвитку.

Обраний позивачами спосіб захисту цивільного права (визнання прав та спонукання вчинити дії) повністю відповідає приписам пунктів 2 та 4 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а в частині визнання права позивачів на пільги суд вважає можливим застосувати приписи останньої частини статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняти постанову у такий спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивачів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, застосувавши способи захисту права, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та пунктом 1 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України – визнання права.

Судом також враховуються ті обставини, що позовна заява є наслідком правомірної реалізації позивачами права, передбаченого частиною 2 статті 418 Господарського кодексу України, щодо звернення до суду за захистом майнових та інших прав позивачів від незаконного обмеження в умовах спеціального режиму господарювання, а самі позовні вимоги є цілком обґрунтованими з правової та доказової точки зору, через що ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне невизнання відповідачем права позивачів на пільги, а також порушення відповідачем норм Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших норм, які регулюють режим інвестиційної діяльності, захисту іноземних інвестицій та права власності.

Зміст вищезазначених пільг, визначений пунктом 1.2 договору від 29.02.2000р. на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, укладеного з виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради, та полягає у звільненні у разі ввезення товарів, сировини, обладнання, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) від обкладання митом та податком на додану вартість на період реалізації інвестиційного проекту, але не більш ніж на 5 років, а також звільнення від оподаткування прибутку підприємства від провадження господарської діяльності під час реалізації інвестиційного проекту (з 1 по 3 рік) та оподаткування у розмірі 50% діючої ставки оподаткування (з 4 по 6 рік).

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. присуджуються до відшкодування позивачу 1 з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 17, 41, 48, 52, 55, 60, 69, 71, 72, 79, 87, 94, 122-154, 162, 163, 181, пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Юнкерс", м.Єнакієве та Компанія "Reef Holdings PLC", м.Лондон до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення №3 від 30.09.2005р. Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк.

Зобов'язати Раду з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк поновити дію свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р. про схвалення інвестиційного проекту на 150 днів.

Зобов'язати Раду з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк поновити реалізацію інвестиційного проекту Закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Юнкерс", м.Єнакієве "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування" на 150 днів.

Визнати право Закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Юнкерс", м.Єнакієве на реалізацію протягом 150 днів з моменту поновлення дії свідоцтва №99/7-20 від 22.12.2000р. інвестиційного проекту "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", схваленого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк 22.12.2000р., відповідно до договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., в тому числі за додатковими угодами та додатками до нього, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладання договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., тобто із застосуванням пільг, передбачених ст.14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції до 31.03.2005р., та підзаконних нормативно-правових актів, які діяли до 31.03.2005р.

Визнати право Закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Юнкерс", м.Єнакієве на пільги, передбачені ст.14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції до 31.03.2005р. при реалізації інвестиційного проекту "Модернізація діючого виробництва м'ясопродуктів та ковбасних виробів, яка передбачає випуск широкого асортименту високоякісної продукції, а також створення нових виробництв по виготовленню продуктів харчування", схваленого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк 22.12.2000р., відповідно до договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.02.2000р., в тому числі за додатковими угодами та додатками до нього.

Відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір, сплачений Закритим акціонерним товариством "Продовольча компанія "Юнкерс", м.Єнакієве в сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2006р.

      Суддя                                                                                                            Ємельянов А.С.