12/173-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
17 грудня 2010 р. Справа 12/173-10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб'юшн" (вул.Першотравнева, 10, смт Кача, м.Севастополь, 99804; поштова адреса: вул.Гонти, 88А, м.Вінниця, 21000)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ "Нива" (вул. Стеценка, 48, м.Вінниця, 21000)
про стягнення 1 847,62 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : Харченко І.В.- за довіреністю;
відповідача : не з'явився.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов ТОВ "Еллада-Дистриб''юшн" до ТОВ "Нива" про стягнення 1 847,62 грн. заборгованості за поставлений товар., з яких 1 596,69 грн. - основного боргу, 110,21 грн. пені, 31,06 грн.- 3 % річних та 109,66 грн. інфляційних нарахувань.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 1711.2010 р. порушено провадження у справі №12/173-10 (суддя Кожухар М.С.) та призначено її до розгляду в засіданні на 17.12.2010 р.
Враховуючи, що Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 року суддю господарського суду Вінницької області Кожухар М. С. обрано на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду, відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Вінницької області від 08.12.2010 року справу № 12/173-10 передано для подальшого розгляду судді Мельнику П.А.
Ухвалою суду від 10.12.10 р. справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з"явився, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 12/173-10, про що свідчить реєстр поштових відправлень вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
ТОВ "Еллада-Дистриб''юшн" (далі по тексту-Позивач) на виконання умов договорів та на підставі видаткових накладних VIN- 00255595 від 15.06.09 р., VIN- 00258455 від 29.06.09 р., VIN- 00259913 від 06.07.09 р., VIN- 00261447 від 13.07.09 р., VIN- 00261449 від 13.07.09 р., VIN- 00330595 від 07.07.10 р., VIN- 00331906 від 13.07.10 р., VIN- 00332299 від 14.07.10 р. поставило, а ТОВ "ТФ "Нива" (далі по тексту-Відповідач) отримав товар, зазначений у накладних, на загальну суму 1 669,43 грн.
В свою чергу, відповідачем було здійснено лише часткову оплату за отриманий товар на суму 75,36 грн.
В зв'язку з наведеним, за відповідачем утворився борг у розмірі 1 596,69 грн., який в добровільному порядку останній не повертає позивачу.
За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.
На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є видаткові накладні VIN- 00255595 від 15.06.09 р., VIN- 00258455 від 29.06.09 р., VIN- 00259913 від 06.07.09 р., VIN- 00261447 від 13.07.09 р., VIN- 00261449 від 13.07.09 р., VIN- 00330595 від 07.07.10 р., VIN- 00331906 від 13.07.10 р., VIN- 00332299 від 14.07.10 р. , підписані та скріплені печатками обох сторін , згідно яких відповідач отримав зазначений у накладних товар.
В порушення норм закону відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 1 596,69 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму та обопільно підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.09.10 р.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 1 596,69 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за поставлений товар позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 110,21 грн. - пені.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно п. 5 укладених Договорів за прострочення оплати поставлених товарів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.
З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 110,21 грн. - пені заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки пеня нарахована згідно вимог чинного законодавства.
Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 109,66 грн. інфляційних нарахувань та 31,06 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 109,66 грн. інфляційних нарахувань та 31,06 грн. - 3% річних, заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, враховуючи, що відповідачем позов не спростований, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з ТОВ "ТФ "Нива" (м.Вінниця, вул.Стеценко, 48, код ЄДРПОУ 13328475) на користь ТОВ "Еллада-Дитриб''юшн" (99804, м.Севастополь, смт.Кача, вул.Першотравнева, 10, ідент.код 35526000) 1 596,69 грн. - боргу, 110,21 грн. пені, 109,66 грн. інфляційцних нарахувань, 31,06 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 грудня 2010 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (вул.Першотравнева, 10, смт Кача, м.Севастополь, 99804;
поштова адреса: вул.Гонти, 88А, м.Вінниця, 21000)
4 - відповідачу (вул. Стеценка, 48, м.Вінниця, 21000)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2010 |
Оприлюднено | 24.12.2010 |
Номер документу | 12984681 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні