Ухвала від 03.09.2025 по справі 120/3735/24

УХВАЛА

03 вересня 2025 року

м. Київ

справа №120/3735/24

адміністративне провадження № К/990/34193/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3735/24 за позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Екатерина" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025, позовну заяву задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо формування та видачі витягу з технічної документації №791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261, площею 3492 кв. м.

Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації №791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261, площею 3492 кв. м.

Не погодившись з судовими рішенням першої та апеляційної інстанцій, Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення у справі № 120/3735/24, прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також просить зупинити виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3735/24.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду прийнята 15.07.2025

Касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 13.08.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження судових рішень.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2025 касаційну скаргу Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3537/24 за позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу - залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання уточненої касаційної скарги у відповідності до вимог частини четвертої статті 328 КАС України з доданими копіями.

В межах встановленого ухвалою Верховного Суду від 21.08.2025 строку скаржником надіслано до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу, в якій зазначені обставини є аналогічними тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 21.08.2025 та не наведено інших, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України конкретних та належних підстав для оскарження судових рішення в касаційному порядку.

Дослідивши подану уточнену касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень КАС України свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Недослідження судами зібраних у справі доказів, як порушення норм процесуального права і підстава для скасування судових рішень, може бути підставою для касаційного оскарження судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України) за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, про що прямо зазначено в пункті 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.

В касаційній скарзі позивач, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, по суті посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі, не врахували практику Верховного Суду, викладену у його постановах від 21.08.2018 у справі №807/2064/17, від 30.08.2018 у справі 707/437/16-а, від 31.10.2018 у справі №509/1187/14-а,від 11.06.2019 у справі №820/2639/18, від 31.10.2019 у справі №820/2356/17, від 18.05.2020 у справі №819/723/8, від 24.06.2021 у справі №580/5817/20, від 24.11.2021 у справі №160/14939/20, від 25.05.2022 у справі №120/4896/18-а, від 28.03.2023 у справі №440/6443/21,и від 30.07.2020 у справі №809/1568/17.

Однак скаржник не вказує, які саме норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судами першої та апеляційної інстанції (застосовані інакше, ніж Верховним Судом у зазначених постановах), не обґрунтовує подібності спірних правовідносин тим, що були предметом розгляду у справах, у яких касаційним судом зроблено відповідні висновки.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією судів першої та апеляційної апеляційної інстанції у цій справі та переоцінки обставин справи, з яких виходили останні при ухваленні рішення.

Відтак, наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання ним положень частини четвертої статті 328 КАС України, що виключає підстави для оцінки касаційної скарги як такої, що відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, не можуть бути взяті до уваги і доводи позивача про таку підставу касаційного оскарження як пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України та пункт 1 частини другої статті 353 КАС, оскільки згідно з останніми підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 21.08.2025 про залишення касаційної скарги без руху та не зазначено належних підстав оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин касаційна скарга Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3735/24 за позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді С.Г. Стеценко

Н.В. Коваленко

А.І. Рибачук