Рішення

від 10.12.2010 по справі 15/151-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/151-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" грудня 2010 р.                                                     Справа № 15/151-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Штиколенка В.В. - представника за довіреністю від 22.10.2010р.,

від відповідача: Куліди М.Г. - представника за довіреністю №02-04/473   

                        від 05.07.2010р.,     

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" (м.Житомир)  

до Приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (м.Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича (м.Київ)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні  оголошувались перерви з 23.11.2010р. до 29.11.2010р., з 29.11.2010р. до 02.12.2010р. та з 02.12.2010р. до 10.12.2010р.

Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Байкал" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання  вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. виконавчого напису від 15.06.2010р. зареєстрованого в реєстрі за №3911 про звернення стягнення на заставне рухоме майно таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2010р. заявив клопотання про припинення провадження у справі за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що умовами кредитного договору та договору застави (п.п. 6.1., 6.2 договорів), сторони передбачили порядок врегулювання спорів шляхом передачі їх на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що згідно з ч. 5 ст. 80 ГПК України, є підставою для припинення провадження у справі  №15/151-НМ.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2010р. проти заявленого представником відповідача клопотання про припинення провадження у справі заперечив, зокрема зазначив, що третейська угода, яка міститься у п.6.1., 6.2. договору застави майна №8714 від 28.08.2007р. не містить відомостей про найменування сторін, їх місцезнаходження, предмет спору, місце, дату укладення угоди, тобто є такою, що укладена без додержання правил передбачених ст. 12 Закону України "Про третейські суди". Вказує на те, що спір про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню випливає з вчиненої приватним нотаріусом нотаріальної дії, а не у зв'язку з укладанням та виконанням договору застави майна №8714 від 28.08.2007р.

Третя особа повноважного представника в судове засідання  23.11.2010р. не направила.

В судовому засіданні 23.11.2010р. оголошувалась перерва до 29.11.2010р.

Після оголошеної перерви, господарський суд заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, прийшов до висновку про відмову Приватному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі з огляду на таке.

Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Стаття 1 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Стаття 12 Закону України "Про третейські суди" встановлює вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в Договорі (контракті) Закон "Про третейські суди" не передбачає.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Стаття 6 Закону "Про третейські суди" встановлює, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсним нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Так, пунктом 6.1. договору невідовлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.2007р. передбачено, що всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв'язку з укладанням та виконанням положень цього договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників.

Пунктом 6.2. договору невідовлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.2007р.  встановлено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України ”Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Договір застави майна №8714 від 28.08.2007р., укладений між сторонами, містить аналогічні  умови - п. 6.1 та п. 6.2 договору застави.

З аналізу зазначених умов кредитного договору та договору застави  вбачається, що у разі неможливості вирішення спору сторонами шляхом переговорів, спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв'язку з укладанням та виконанням положень цих договорів розглядаються третейським судом.

Приватне транспортно-експедиційне підприємство “Байкал” звернулось до господарського суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У даному випадку, предметом дослідження є правомірність вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. виконавчого напису та відповідність його вимогам чинного законодавства. Таким чином, даний спір випливає з вчиненої приватним нотаріусом нотаріальної дії – вчинення виконавчого напису і не пов'язаний з укладенням та виконанням кредитного договору та договору застави майна, а тому передбачені п. 6.1 та п. 6.2 договорів умови застереження не розповсюджуються на даний предмет спору.

Слід також зазначити, що відповідно до положень статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

За приписами статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто  не  може  бути  позбавлений  права  на розгляд його справи в суді,  до підсудності якого вона віднесена  процесуальним законом.

В силу статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 3 даної статті передбачає, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Третейське застереження, викладене у п.6.2 договорів, не обмежує позивача у зверненні з відповідним позовом до господарського суду, та не містить переліку спорів, які передаються на розгляд третейського суду.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд обирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи, у разі виникнення спору, звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті  такий спір.

За наведених обставин, господарський суд відмовляє Приватному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у задоволенні заяви від 25.10.2010р. про припинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві посилається на те, що Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не передбачено такий позасудовий спосіб звернення стягнення на заставлене майно як стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Також позивач зазначає, що відповідно до норм статті 88 Закону України ”Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і  такою, що не потребує додаткового доказування. Між тим, позивач вказує на те, що із документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису вбачається, що боргові зобов'язання, зазначені у виконавчому написі, не співпадають із зобов'язаннями, зазначеними в договорі застави як за розміром визначених сум, строком їх сплати, так і за характером та підставою, тобто виконавчий напис вчинено на виконання зобов'язань, які договором такими не визначено. Так, в супереч приписам вищенаведених нормативних актів, відповідачем були надані нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису щодо зобов'язання, строк виконання якого на момент вчинення виконавчого напису ще не настав. Відповідно до п. 1.3.1. договору застави - остаточний строк повернення кредиту позичальником - 27.08.2010р., а у виконавчому написі від 15.06.2010 року (реєстр. №3911) зазначається, що строк платежу за договором застави настав 15.04.2010р., хоча жодних змін або доповнень до договору застави між позивачем та відповідачем не укладалось. Позивач зазначає, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на користь юридичної особи АКБ ”Укрсоцбанк”, яка на момент вчинення виконавчого напису (15.06.2010р.) змінила своє найменування на Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”. Позивач посилається також на те, що на підтвердження прострочення позичальника і безспірності заборгованості останнього, відповідачем було надано лише примірник договору застави із відомостями про суму заборгованості позивача перед відповідачем. Зазначені документи (договір застави, відомість про суму заборгованості позивача перед відповідачем) у жодному випадку не можуть однозначно свідчити про прострочення з боку позивача і підтверджувати безспірність суми заборгованості. Документами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють її розмір, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.  Водночас, при вчиненні виконавчого напису, нотаріус не отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позичальника перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками банку щодо наявності грошового зобов'язання позичальника по тілу кредиту, відсотків та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може підтверджувати правові підстави для стягнення відповідних сум, а також бути доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позичальника.

Представник відповідача в судовому засіданні  проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач у відзиві посилається на те, що положення Закону України ”Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не містять жодної заборони щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Договір застави ніким не оскаржувався і всі його положення на даний час є чинними та підлягають обов'язковому виконанню сторонами, відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України. Спірні відносини, що склалися між сторонами, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про нотаріат", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Захист цивільних прав та інтересів унормовано Главою 3 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 18 зазначеного Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" унормовано право обтяжувача на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Зазначена норма не обмежує обтяжувача у виборі інших способів звернення стягнення на майно, зокрема, у вчиненні виконавчого напису нотаріуса. Згідно із статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Перевага застави перед іншими способами забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що для кредитора застава забезпечує збереження у боржника майна, за рахунок якого останній зможе розрахуватись з ним у разі невиконання зобов'язань. Однак, Цивільний Кодекс України регулює загальні питання правового регулювання застави як способу забезпечення виконання зобов'язань у цивільних відносинах, тобто в тих, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Детально ці питання врегульовані Законом України "Про заставу". Так, відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу", реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, проводиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку. Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що посилання позивача на те, що Банком не були надіслані нотаріусу всі документи, які б підтверджували  наявність безспірної суми є також безпідставним. Сума яка підлягає стягненню складається з сум про які позичальник повідомлений на момент видачі кредиту, а це сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту), відсотки, пені і штрафи. Відповідно до договору кредиту відсотки за користування кредитом, нараховуються Банком подекадно кожного місяця, а у зв'язку з їх несплатою нараховується пеня. Тобто сума на момент вчинення виконавчого напису збільшилась на розмір відсотків, пені і штрафів в зв'язку з несплатою позичальником відсотків у відповідності до графіку погашення кредиту, який є у позичальника. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Таким чином, відповідач вважає, що вчинення виконавчого напису нотаріусом 15.06.2010року (реєстровий № 3911) в повному обсязі відповідає положенням чинного законодавства, а позов Приватного транспортно-експедиційного підприємства “Байкал” необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович в судове засідання не з'явився. 18.10.2010р. від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. надійшли письмові пояснення на позовну заяву у яких, нотаріус  заперечує проти позовних вимог позивача, посилається на те, що виконавчий напис від 15.06.2010р. за реєстровим №3911 було вчинено з дотриманням всіх вимог, встановлених Законом України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5. У зв'язку з великою завантаженістю просить суд розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 28.08.2007р. між  Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (відповідач/кредитор) та Приватним транспортно-експедиційним підприємством “Байкал” (позивач/позичальник) було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 282/22-40 (а.с. 20-24).

Пунктом 1.1. договору №282/22-40 визначено, що кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - “Кредит”, на умовах визначених цим договором.

Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - “Транш”, а у сукупності - “Транші”, зі сплатою 12% (дванадцять) процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом - “Тарифи”, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі 100000,00 Євро (сто тисяч євро 00 євроцентів), з наступним порядком надання траншів кредиту: з 28 серпня 2007 року по 28 листопада 2007 року - 100000,00 Євро (сто тисяч євро 00 євроцентів) (п. 1.1.1 договору № 282/22-40).

Відповідно до п. 1.1.2 договору невідновлювальної кредитної лінії № 282/22-40 від 28.08.2007р. погашення кредиту буде здійснюватись відповідно до графіку, що міститься в додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27 серпня 2010 року на умовах, визначених цим договором. При цьому, у разі якщо день повернення кредиту  (Траншу Кредиту) припадає на неробочий день кредитора, то днем повернення кредиту вважається попередній робочий день кредитора.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником в день укладення цього договору - нотаріально посвідчений договір застави майна (п.1.4 договору невідновлювальної кредитної лінії № 282/22-40 від 28.08.2007р.).

28.08.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку ”Укрсоцбанк” (заставодержатель) та Приватним транспортно-експедиційним підприємством “Байкал” було укладено договір застави майна №8714, згідно з яким у якості забезпечення виконання заставодавцем у повному обсязі зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.2007р., заставодавець передає заставодержателю в заставу наступне майно:

-  н/причіп бортовий-Е марка KRONE модель SDP 27, 1995 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № SW1063728, реєстраційний номер 11102ВА, заставною вартістю 62075,61 грн. (Шістдесят дві тисячі сімдесят п'ять гривень 61 копійка), або 9000,00 Євро (дев'ять тисяч євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

- сідловий тягач-Е марки SCANIA модель R124GA4, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер 3542ІОВ, шасі (кузов, рама, коляска) №YS2R4X20001232960, заставною вартістю 206918,70грн. (двісті шість тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 70 копійок), або 30000,00 Євро (Тридцять тисяч євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

- н/причіп бортовий-Е марки SOMMER модель SP 240 С, 1997 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № W09111111V5S24264, реєстраційний номер 11101ВА, заставною вартістю 131048,51 грн. (Сто тридцять одна тисяча сорок вісім гривень 51 копійка), або 19000,00Євро (дев'ятнадцять тисяч євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

- сідловий тягач-Е марки SCANIA модель 124, 1997 року випуску, білого кольору,  реєстраційний номер 00004ВА, шасі (кузов, рама, коляска) №YS2R4X20001232963, заставною вартістю 206918,70грн. (Двісті шість тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 70 копійок), або 30000,00 Євро (Тридцять тисяч євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

- сідловий     тягач-Е марки DAF модель 95XF, 2000 року випуску, білого кольору,  реєстраційний номер АМ1050АЕ, шасі (кузов, рама, коляска) №XLRTE47XS0E529939, заставною вартістю 241405,15грн. (Двісті сорок одна тисяча чотириста п'ять гривень 15 копійок) або 35000,00 Євро (Тридцять п'ять тисяч євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

- н/причіп  бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, 2002 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № WK0SN002420708260, реєстраційний номер АМ3166ХХ, заставною вартістю 121392,30 грн. (Сто двадцять одна тисяча триста дев'яносто дві гривні 30 копійок), або 17600,00 Євро (Сімнадцять тисяч шістсот євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

- сідловий тягач-Е марки MAN модель 19 414 FLT, 2001 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер АМ6577АК, шасі (кузов, коляска) WMAT32ZZZ1M320601,  заставною вартістю 241405,15грн. (двісті сорок одна тисяча чотириста п'ять гривень 15 копійок), або 35000,00 Євро (Тридцять п'ять тисяч євро 00 євроцентів) за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

-  н/причіп бортовий-Е марки KRONE модель SDP 27, 2001 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер АМ5938ХХ, шасі (кузова, рами) 355964/6000002 WKESDP27000Y42712, заставною вартістю 101390,19грн. (Сто одна тисяча триста дев'яносто гривень 19 копійок), або 147000,00 Євро (Чотирнадцять тисяч сімсот євро, 00 євроцентів)  за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007 року, що знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, провулок Меблевий, 3а;

Згідно п. 1.2 договору застави майна №8714, загальна заставна вартість предмета застави  визначена за погодженням сторін і становить 1312554,28 грн., або 190300,00Євро, за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2007р. Зазначений договір застави 28.08.2007р. посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Малярчук Т.І. та  зареєстровано в реєстрі за №8714  (а.с. 79-80).

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2010р. Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. з заявою на вчинення виконавчого напису на договорі застави майна від 28 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Малярчук Т.І. за реєстровим номером 8714, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань по договору кредиту № 282/22-40 від 28 серпня 2007 року.

15.06.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм  Павловичем було вчинено виконавчий напис за реєстровим №3911 (а.с. 41), згідно з яким запропоновано звернути стягнення на майно, а саме:

-  н/причіп бортовий-Е марка KRONE модель SDP 27, 1995 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № SW1063728, реєстраційний номер 11102ВА, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 03 червня 2003 року;

- сідловий тягач-Е марки SCANIA модель R124GA4, 1997 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № YS2R4X20001232960, реєстраційний номер 3542ІОВ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 03 червня 2003 року;

- н/причіп бортовий-Е марки SOMMER модель SP 240 С, 1997 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № W09111111V5S24264, реєстраційний номер 11101ВА, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 03 червня 2003 року;

- сідловий тягач-Е марки SCANIA модель 124, 1997 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № YS2R4X20001232963, реєстраційний номер 00004ВА, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 22 серпня 2003 року;

- сідловий     тягач-Е марки DAF модель 95XF, 2000 року випуску, білого кольору,  шасі (кузов, рама, коляска) № XLRTE47XS0E529939, реєстраційний номер АМ1050АЕ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 11 квітня  2006 року;

- н/причіп  бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, 2002 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № WK0SN002420708260, реєстраційний номер АМ3166ХХ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ  11 квітня 2006 року;

- сідловий тягач-Е марки MAN модель 19 414 FLT, 2001 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, коляска) WMAT32ZZZ1M320601, реєстраційний номер АМ6577АК, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 06 липня 2007 року;

-  н/причіп бортовий-Е марки KRONE модель SDP 27, 2001 року випуску, чорного кольору, шасі (кузова, рами) №355964/6000002 WKESDP27000Y42712, реєстраційний номер АМ5938ХХ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 06 липня 2007 року,

що належить на праві власності Приватному транспортно-експедиційному підприємству "Байкал", код ЄДРПОУ - 32066811, місцезнаходження: м.Житомир, провулок Меблевий, будинок №3а, п/р №26004282258780 в Житомирській філії АКБ ”Укрсоцбанк” МФО 311272.  Зазначене майно передане  в заставу за договором застави майна №8714, посвідченим Малярчук Т.І., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, 28 серпня 2007 року за реєстром №8714, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28 серпня 2007р., укладеним між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Байкал" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", строк платежу за яким настав 15 квітня 2010 року. Період за який здійснюється стягнення: з 15 квітня 2009 року по 15 квітня 2010 року. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, запропоновано задовольнити вимоги Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Київської міської  філії АКБ"Укрсоцбанк" (місцезнаходження якого: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 9-11, код ЄДРПОУ  -  09322018) в сумі 67318 (шістдесят сім тисяч триста вісімнадцять) євро  24 євроцента, що в еквіваленті за курсом  НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 726475  (сімсот двадцять шість тисяч чотириста сімдесят п'ять)грн.  35коп., з яких:

- сума заборгованості за кредитом 60597 (шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто сім) євро 00 євроцентів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 653942 (шістсот п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 04 коп.;

- сума заборгованості за відсотками 805 (вісімсот п'ять) євро 43 євроцента, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на  15 квітня 2010 року складає 8691 (вісім тисяч шістсот дев'яносто одна)грн. 92 коп.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 5765 (п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять) євро 55 євроцентів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 62219 (шістдесят дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 84 коп.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 150 (сто п'ятдесят) євро 26 євроцентів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 1621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн. 55 коп.

У письмових поясненнях на позовну заяву нотаріус зазначив, що вищевказаний виконавчий напис відповідає вимогам чинного законодавства.   

На відповідності виконавчого напису вимогам закону також наголошував у своєму відзиві відповідач.

Разом з тим, досліджуючи питання дотримання нотаріусом вимог закону при  вчиненні виконавчого напису від 15.06.2010 року, судом встановлено наступне.

Предметом договору застави №8714 від 15.06.2010р. є рухоме майно.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003р. №1255-IV цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону, до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Як передбачено ч.1 ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 6 ст. 20 Закону України „Про заставу" передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом  або договором застави.

Але Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який регулює підстави і порядок обтяження рухомого майна, передбачено інше.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 статті 26 зазначено закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Отже, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено такий позасудовий спосіб звернення стягнення на заставлене майно як стягнення на підставі виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Крім того, частиною 2  розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15), який набрав чинності з 01.01.2004р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Цей Закон (1255-15) застосовується до реалізації прав за обтяженнями, які виникли до набрання ним чинності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2008р. у справі № 22/228/07, від 20.04.2010р. у справі №9/108, від 13.07.2010р. у справі №7/11/10.

Також судом враховується й наступне.

З матеріалів справи вбачається, що п.4.2 договору застави №8714 від 28.08.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Малярчук Т.І., визначено, що звернення стягнення на предмет застави чи на відповідну його частину здійснюється відповідно до норм чинного законодавства України та умов цього договору в судовому або позасудовому порядку.

Тобто, вказаний договір застави містить, крім іншого, відсильні на діюче законодавство положення щодо звернення стягнення на предмет застави, та не містить положень, які б встановлювали інший спосіб звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно, ніж передбачено законом.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що з врахуванням особливостей договору застави, в даному випадку застосовуються положення діючого законодавства, які передбачають лише судовий спосіб звернення стягнення на предмет застави або застосування позасудових способів, серед яких відсутній спосіб звернення стягнення на заставлене майно шляхом  вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином,  приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. неправомірно вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на заставлене майно.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що заборгованість має бути безспірною та такою, що не потребує додаткового доказування.

Із контекстного аналізу наведених вище норм, можна зробити висновок, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо. А відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж які безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих приватним нотаріусом письмових пояснень, для вчинення виконавчого напису, відповідачем було подано нотаріусу наступні документи:  заяву на вчинення виконавчого напису від 01.06.2010р. № 08.4-09/26-22840, розрахунок заборгованості по договору кредиту №282/22-40 від 28.08.2007р., договір застави майна №8714 від 28.08.2007р., копію договору невідновлювальної кредитної лінії № 282/22-40 від 28.08.2007р. з додатками, у тому числі графік погашення кредиту, копію довідки про взяття на облік платника податків, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довіреності начальника департаменту ризиків – заступника керуючого Звершховської С.Д.

Доданий відповідачем до заяви від 01.06.2010р. про вчинення виконавчого напису  розрахунок суми заборгованості  Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" по договору кредиту №282/22-40 від 28.08.2007р. (а.с. 47), не може вважатися документом, який підтверджує безспірність заборгованості боржника та встановлює прострочення виконання зобов'язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

При вчиненні виконавчого напису нотаріусу не були надані та останнім не вимагались від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери,  розписки, чеки тощо). За таких умов, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та відсотків, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Із розрахунку відповідача (а.с. 47), який надавався приватному нотаріусу вбачається, що станом на 15.04.2010р. настав строк повернення Приватним транспортно-експедиційним підприємством “Байкал” усієї суми кредиту.  

З виконавчого напису, вчиненого 15.06.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, запропоновано задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”  в особі Київської міської  філії АКБ"Укрсоцбанк" на загальну суму 67318 (шістдесят сім тисяч триста вісімнадцять) євро  24 євроцента, що в еквіваленті за курсом  НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 726475  (сімсот двадцять шість тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн.  35коп., з яких:

сума заборгованості за кредитом 60597 (шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто сім) євро 00 євроцентів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 653942 (шістсот п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 04 коп.;

сума заборгованості за відсотками 805 (вісімсот п'ять) євро 43 євроцента, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на  15 квітня 2010 року складає 8691 (вісім тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 92 коп.;

розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 5765 (п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять) євро 55 євроцентів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 62219 (шістдесят дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 84 коп.;

розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 150 (сто п'ятдесят) євро 26 євроцентів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 1621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн. 55 коп.

При цьому, у виконавчому написі зазначено, що строк платежу за вимогами  настав 15.04.2010р.

У відповідності до умов договору невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.07р. погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення  кредиту (а.с. 26).

Згідно з п. 1.1.2 договору невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.07р., п. 1.3.1 договору застави №8714 від 28.08.07р., кінцевий термін погашення кредиту  - не пізніше 27 серпня 2010р.

Матеріали справи не містять будь-яких змін та доповнень до договору невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.07р., зокрема щодо зміни  кінцевого терміну погашення кредиту, а отже кінцевим строком виконання позивачем зобов'язань щодо повернення усіє суми кредиту є 27.08.2010р. Про вказані обставини також наголошував відповідач у відзиві на позовну заяву.

Згідно з графіком погашення кредиту та наданим відповідачем розрахунком заборгованості по кредиту (а.с. 108), станом на 15.04.2010р. (дата за якою згідно з виконавчим написом настав строк платежу по договору кредиту), заборгованість Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" по договору кредиту №282/22-40 від 28.08.2007р. становила 45465,00 Євро, тоді як у виконавчому написі зазначено, що станом на 15.04.2010р. сума заборгованості за кредитом становить 60597,00Євро.

Право банку на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом, у відповідності до п. 3.2.7 договору невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28.08.07р., виникає лише за умови направлення Банком письмової вимоги позичальнику про дострокове виконання останнім своїх зобов'язань по кредитному договору.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем вимоги позивачу про дострокове повернення кредиту після отримання якої, у позивача виник би обов'язок щодо повернення усієї суми кредиту в строк до 15.04.2010р. по кредитному договору №282/22-40 від 28.08.07р. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив той факт, що вимога про дострокове повернення кредиту позивачу не направлялась (протокол судового засідання від 02.12.2010р.).

З вищезазначеного вбачається, що станом на 15.04.2010р. не настав строк дострокового повернення позивачем усієї суми кредиту відповідачу, а тому сума заборгованості за кредитом зазначена у виконавчому написі нотаріуса від 15.06.2010р., не є безспірною.

Не є безспірними і суми пені нараховані відповідачем за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, оскільки розрахунок пені здійснено відповідачем без урахування вимог ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності характеру правовідносин сторін та розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172.

Крім того, слід зазначити, що нотаріусом виконавчий напис за реєстровим №3911 вчинено на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”. Серед документів, які подавались відповідачем при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, відповідачем було подано нотаріусу Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Публічного акціонерного товариства ”Укрсоцбанк” та Статут ПАТ ”Укрсоцбанк”, державну реєстрацію якого було проведено 14.06.2010р. (нотаріально засвідчені копії зазначених документів приватним нотаріусом було направлено господарському суду), тобто, на час вчинення виконавчого напису - 15.06.2010р., приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчуку С.П. було відомо, що Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” набуло всіх прав та обов'язків по зобов'язаннях Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”. Проте, вказані докази не досліджувались приватним  нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. при вчиненні виконавчого напису від 15.06.2010р.  

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, а оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням приписів закону.

Керуючись  ст. 590 ЦК України, ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу", ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п.п. 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 44, 49, 82-85  ГПК України, господарський суд    

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у задоволенні заяви від 25.10.2010р. про припинення провадження у справі.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати виконавчий напис від 15.06.2010р., вчинений приватним  нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм  Павловичем, зареєстрований в реєстрі за №3911, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на майно, а саме:

-  н/причіп бортовий-Е марка KRONE модель SDP 27, 1995 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № SW1063728, реєстраційний номер 11102ВА, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 03 червня 2003 року;

- сідловий тягач-Е марки SCANIA модель R124GA4, 1997 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № YS2R4X20001232960, реєстраційний номер 3542ІОВ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 03 червня 2003 року;

- н/причіп бортовий-Е марки SOMMER модель SP 240 С, 1997 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № W09111111V5S24264, реєстраційний номер 11101ВА, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 03 червня 2003 року;

- сідловий тягач-Е марки SCANIA модель 124, 1997 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № YS2R4X20001232963, реєстраційний номер 00004ВА, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 22 серпня 2003 року;

- сідловий     тягач-Е марки DAF модель 95XF, 2000 року випуску, білого кольору,  шасі (кузов, рама, коляска) № XLRTE47XS0E529939, реєстраційний номер АМ1050АЕ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 11 квітня  2006 року;

- н/причіп  бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, 2002 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № WK0SN002420708260, реєстраційний номер АМ3166ХХ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ  11 квітня 2006 року;

- сідловий тягач-Е марки MAN модель 19 414 FLT, 2001 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, коляска) WMAT32ZZZ1M320601, реєстраційний номер АМ6577АК, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 06 липня 2007 року;

-  н/причіп бортовий-Е марки KRONE модель SDP 27, 2001 року випуску, чорного кольору, шасі (кузова, рами) №355964/6000002 WKESDP27000Y42712, реєстраційний номер АМ5938ХХ, зареєстрований Житомирським ОРЕВ УДАІ 06 липня 2007 року,

що належить на праві власності Приватному транспортно-експедиційному підприємству "Байкал", код ЄДРПОУ - 32066811, місцезнаходження: м.Житомир, провулок Меблевий, будинок № 3а, п/р № 26004282258780 в Житомирській філії АКБ”Укрсоцбанк” МФО 311272 та передане  в заставу за договором застави майна №8714, посвідченим Малярчук Т.І., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, 28 серпня 2007 року за реєстром №8714, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії №282/22-40 від 28 серпня 2007р., укладеним між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Байкал" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна запропоновано задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Київської філії АКБ “Укрсоцбанк” в сумі 67318  (шістдесят сім тисяч триста вісімнадцять) євро  24 євроцента, що в еквіваленті за курсом  НБУ станом на 15 квітня 2010 року складає 726475  (сімсот двадцять шість тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн.  35коп., таким що не підлягає виконанню.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (03150, м.Київ, вул.Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019)

на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства “Байкал” (10001, м.Житомир, пров.Меблевий, 3-А, ідентифікаційний код 32066811)

- 85,00грн. витрат на оплату державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

                                Повний текст рішення підписано: "14" грудня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам

4 - третій особі - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчуку С.П. (01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 9-Б, оф. 11) ( рек. з пов.)