Вирок

від 09.11.2010 по справі 1-494-2010

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

Справа № 1 494/10

В И Р О К

ІМЯМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Осаулова А.А..

при секретарі: Самченко Т.П., Шевчук О.В.,

за участю прокурора: Курбатової І.Л.

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 31.01.2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст.309 КК України до 1 року і 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2010 року біля 22.00 години ОСОБА_2. разом з особою на ім.»я ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження, сиділи на лавочці неподалік будинку №10 по вул. В.Порика в м. Вінниці, де помітили двох раніше не знайомий їм ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В цей час у ОСОБА_2 та особи на ім.»я ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження, виник злочинний умисел на вчинення хуліганства щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5., в зв»язку з їх проханням отримати цигарки .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно ОСОБА_2. групою осіб із особою на ім.»я ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи загальноприйнятими нормами моралі та поводження в суспільстві, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підійшли до ОСОБА_5. та ОСОБА_4 і завдали їм декілька ударів руками по голові.

В зв»язку з чим, ОСОБА_2. та особа на ім.»я ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження, завдали фізичного болю ОСОБА_5. та заподіяли ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №960 від 31.05.10 легкі тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми в ділянці лівого скату носа з переходом на нижню та верхню повіки лівого ока, крововиливу в склеру в ділянці зовнішнього кута лівого ока, садна в лівій тім»яно-потиличній ділянці.

Підсудний ОСОБА_2. свою вину у вчиненні хуліганства при зазначених обставинах визнав частково та суду пояснив, що він разом з знайомим ОСОБА_3 29.03.10 сиділи на лавочці біля будинку по вул..В.Порика в м.Вінниці і в цей час біля них проходили ОСОБА_4 та ОСОБА_5., запитавши підвищеним тоном чи немає у них цигарок. Раніше з потерпілими він знайомий не був. ОСОБА_2. підвівся та спочатку наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, а потім вдарив ОСОБА_4 Злочин вчинив самостійно, ОСОБА_3 участі у вчиненні злочину не брав, нікого не бив та відговорював його від бійки, відтягував. Чому він це зробив сам не розуміє, запевнивши, що більше такого не вчинятиме, просив суд суворо не карати, шкода потерпілому не відшкодована, оскільки не було можливості.

Не дивлячись на часткове визнання підсудним своє вини у вчиненні хуліганства, його винуватість у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується показаннями потерпілих, їх представників та свідків, що були допитані в судовому засіданні та на досудовому слідстві і дослідженні в суді.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що він разом з знайомим ОСОБА_5 проходили біля будинку 29.03.10 ввечері, де сиділи на лавочці підсудний із товаришем. В цей час ОСОБА_5 коректно запитав чи немає у них цигарок, на що підсудний ОСОБА_2. з товаришем встали з лавки та підійшли до них та хтось спочатку вдарив ОСОБА_5 та потім його і вони втратили свідомість та впали. Він бачив як ОСОБА_2 підходив до ОСОБА_5 та наносив йому ушкодження, а до нього він не підходив.

Представник потерпілого ОСОБА_4 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_4 її син та 29.03.10 вночі він прийшов додому увесь в крові та він пояснив, що його побили невідомі хлопці біля будинку коли вони попросили цигарку. В зв»язку з злочином заподіяна шкода на 2300 грн. та треба лікувати зуби. Мати підсудного підходила до неї та казала, що відшкодує шкоду, але частинами.

Представник потерпілого ОСОБА_5 суду пояснила, що її син був потерпілим по даній справі і на даний час в суд з»явитись не може, бо перебуває на навчанні в м.Києві та просив передати, що підтримує покази, що давав слідчому. По справі їй відомо, що син прийшов додому в крові та повідомив, що його та ОСОБА_4 побили двоє невідомих хлопців. Претензій немає.

Згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5. (оголошено а.с.40) зазначено, що він разом з знайомим ОСОБА_4 проходили біля будинку 29.03.10 ввечері, де сиділи на лавочці підсудний із товаришем. В цей час коректно вони попросили закурити, на що до них підійшли невідомі та виражаючись нецензурними словами один з них в спортивних штанах та чорній куртці вдарив в обличчя його ОСОБА_5. і він впав. Коли піднявся, то побачив, що на лемлі вже також лежить його товариш ОСОБА_4, але хто його вдарив він не бачив. В лікарню не звертався, претензій немає. Одного з злочинців звали ОСОБА_3.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_6 (оголошено а.с.45) зазначено, що він 10.04.10 був запрошений в якості понятого до райвідділу міліції, де особа, що назвалась ОСОБА_4 на фотознімку впізнав особу на фото №1, яка 29.03.10 вдарила його товариша, коли той просив закурити.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 (оголошено а.с.46) зазначено аналогічні показання, показанням свідка ОСОБА_6

Крім показань потерпілих та свідків винуватість ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства групою осіб повністю підтверджується іншими доказами по справі, а саме :

протоколом заяви про злочин від 29.03.10, згідно якого ОСОБА_4 просить встановити та прийняти міри до невідомих осіб, що спричинили ушкодження ( а.с. 3);

протоколом заяви про злочин від 07.04.10, згідно якого ОСОБА_5. просить встановити та прийняти міри до невідомих осіб, що спричинили ушкодження ( а.с. 7);

цивільним позовом ОСОБА_4 на суму матеріальної шкоди в розмірі 3200 грн. із копіями підтверджуючих документів (а.с.19, 148);

характеризуючими даними на ОСОБА_2 (а.с.22-28);

протоколом пред»явлення осіб для впізнання ОСОБА_4, серед яких він впізнав ОСОБА_2 як особу, що вчинила щодо нього злочин (а.с.43-44);

протоколом допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченого від 13.04.10, де останній вину у вчиненні хуліганства визнав повністю (а.с.51-52);

протоколом очної ставки від 31.05.10 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_4, де останній вказав на ОСОБА_2, яку на особу, що в той вечір вдарила кулаком в обличчя ОСОБА_5 І. і він також отримав удар, але від кого не пам»ятає (а.с.58-59);

протоколом очної ставки від 31.05.10 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_5 де останній вказав на ОСОБА_2, яку на особу, що в той вечір вдарила його кулаком в обличчя (а.с.60-61);

висновком експерта №960 від 31.05.2010 року, згідно яких у ОСОБА_4 виявлено легкі тілесні ушкоджень у вигляді: підшкірної гематоми в ділянці лівого скату носа з переходом на нижню та верхню повіки лівого ока, крововиливу в склеру в ділянці зовнішнього кута лівого ока, садна в лівій тім»яно-потиличній ділянці. Вказані ушкодження могли утворитись внаслідок не менш як 2 травматичних дій тупого твердого предмету з відповідними місцями прикладання сил (а.с. 74-75);

розпискою потерпілого ОСОБА_4. про отримання 400 грн. від матері підсудного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (а.с.147).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у скоєнні хуліганства групою осіб була доведена в ході досудового слідства та знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що підсудній до вчинення злочину знайомий не був з потерпілими, а на їх коректне запитання про наявність цигарок, безпричинно в громадському місці наніс удар в обличчя потерпілому ОСОБА_5., заподіявши останньому фізичний біль.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_2. фактично визнав хуліганство, але як вчинене ним одноособово, суд вважає доведений в судовому засіданні факт вчинення ним хуліганство групою осіб, тобто із особою на ім.»я ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження. До вказаних висновків суд прийшов з врахуванням наступних доказів по справі, а саме згідно показань в суді потерпілого ОСОБА_4, останній пояснив, що до нанесення йому удару він бачив як ОСОБА_2 підходив до ОСОБА_5 та наносив йому ушкодження, а до нього він не підходив. Згідно протоколу очної ставки від 31.05.10 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_5 зазначено, що останній вказав на ОСОБА_2, яку на особу, що в той вечір вдарила його кулаком в обличчя (а.с.60-61).

Вказані показання вказують на те, що ОСОБА_2. не міг фізично та не наносив удари одночасно ОСОБА_4 та ОСОБА_5., оскільки він до ОСОБА_4 не підходив взагалі.

Такі висновки суду повністю узгоджуються із висновком експерта №960 від 31.05.2010 року, згідно яких виявлені у ОСОБА_4 легкі тілесні ушкоджень у вигляді: підшкірної гематоми в ділянці лівого скату носа з переходом на нижню та верхню повіки лівого ока, крововиливу в склеру в ділянці зовнішнього кута лівого ока могли утворитись внаслідок не менш як 2 травматичних дій тупого твердого предмету з відповідними місцями прикладання сил (а.с. 74-75).

Невизнання підсудним ОСОБА_2. хуліганства, вчиненого групою осіб, суд розцінює критично та сприймає як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинений злочин.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують його покарання.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що він був раніше судимий (а.с. 23-25), вчинив умисний злочин середнього ступеню тяжкості, на обліку в Вінницькому обласному наркологічному диспансері та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка не перебуває (а.с. 26-27), позитивно характеризується по місцю проживання (а.с. 28).

Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, звільнивши його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

На досудовому слідстві представником цивільного позивача ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов на суму матеріальних збитків, що були витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4, в розмірі 3200 грн.

З врахуванням думки учасників процесу, наявних копій квитанцій про куплені ліки на суму 1925 грн. 87 коп. (а.с.148) та часткового відшкодування вказаної шкоди в розмірі 400 грн. суд вважає за можливе вказаний позов задовільнити частково на суму - 1525 грн. 87 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді - чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію при ГУМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції .

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_4 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти матеріальної шкоди в розмірі - 1525 грн. 87 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м. Вінниці протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя