Рішення

від 09.02.2007 по справі 43/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/46

09.02.07

За позовом    малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю

                        «АПОФАРМ»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства

                        «Фармвест»

про                  стягнення 82 735, 10 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача                    Хасін І.Б. - предст. за довір.,

від відповідача          не з'явились.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 82 735, 10 грн. (77 465, 67 грн. основного боргу, 4 489, 55 грн. пені, 779, 88 грн. 3 % річних) у зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов договору № 05-Дн-26 від 27.04.2005 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.07 порушено провадження у справі          № 43/46 та призначено її розгляд  на 09.02.07.

Належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання  Відповідач в судове засідання не з'явились. Відповідач  відзив на позовну заяву не подав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.                 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.05 між малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АПОФАРМ» (далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Фармвест» (далі Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 05-Дн-26 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язується передати медичні препарати далі Товар) у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору Позивач передає Відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, які будуть зазначені у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами Договору.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 77 465, 67 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних №№ А-001091 від 18.05.2006 року на суму        25 156,37 грн., А-001441 від 27.06.2006 року на суму 3 612,30 грн., А-001445 від 29.06.2006 року на суму 48 697, 00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата кожної партії товару проводиться в повному обсязі в термін, що вказано у видатковій накладній, але не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних.

Відповідач в порушення умов Договору за отриманий товар не розрахувався.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку, заборгованість Відповідача за договором № 05-Дн-26 від 27.04.05 складає 77 465, 67 грн. основного боргу, 779, 88 грн. 3 % річних та  4 489, 55 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 8.1 договору.        

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Враховуючи, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 8.1 Договору, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 4 489,55 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 779,88 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно        ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Фармвест» (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/, код 23932640) на користь малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АПОФАРМ»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду,  17-А, к. 289, код 21597031) 77 465,67 грн. основного боргу, 4 489,55 грн. пені, 779,88 грн. 3 % річних, 827,36 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько