Постанова

від 17.12.2010 по справі 11/206-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/206-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2010 року                                                                    Справа №  11/206-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Джихур О.В. (доповідач)    

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:       

від позивача: Кроль М.Б., представник, довіреність № 211/22  від 11.06.10 (був присутнім в судовому засіданні 29 листопада 2010 року);  Розгон І.А., представник, довіреність № 187/22  від 09.06.10;

від відповідача:  Шестіріков В.В., представник, довіреність № б/н  від 26.11.10.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”, м. Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 30 вересня 2010 року у справі № 11/206-10

за позовом відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрМеханіка”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 221 625, 00 грн. за договором поставки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позов про стягнення штрафних санкцій на непоставку продукції та поставку неякісної продукції задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача 7 683 грн. пені, судові витрати по справі. В решті позову відмовлено.

Господарський суд прийшов до висновку, що прострочення в поставці товару мало місце 18 днів, факт непоставки продукції взагалі не підтверджується матеріалами справи, оскільки поставка продукції підтверджується товарно –транспортною накладною № 070299 від 04 квітня 2010 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Позивач стверджує, що неякість поставленої продукції підтверджується актом вхідного контролю від 08 квітня 2010 року, складеним за участю представника постачальника. Факт поставки продукції згідно п.5.3 договору повинен підтверджуватися актом приймання –передачі. Між сторонами не було підписано акту приймання –передачі та до відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” не перейшло право власності на продукцію, оскільки остання була повернута постачальнику, у зв'язку з її неналежною якістю, що підтверджується актом вхідного контролю продукції від 08 квітня 2010 року.

Скаржник просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року в частині відмови  в стягненні штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 59 100 грн., пені за непостачання продукції в сумі 154 842 грн., позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

29 листопада 2010 року розгляд справи відкладався до 15 грудня 2010 року.

В судовому засіданні 15 грудня 2010 року року оголошувалась перерва до 17 грудня 2010 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом 29 грудня 2009 року сторони уклали договір поставки №12/57, згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити покупцю (позивачу) редуктори ЦДН 710-50-21 ТЦ, ЦДН 710-50-20 ТЦ (код згідно ДК 016-97-29.22.19.300) в кількості 2-х одиниць на загальну суму 295 500 грн.

Згідно п.3.2 договору сторони досягли згоди щодо строку поставки продукції на протязі 40 днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця.

Відповідач письмову заявку від позивача отримав 04 лютого 2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.55-56), отже поставка продукції повинна бути здійснена до 16 березня 2010 року включно.

Проте поставка продукції здійснена 04 квітня 2010 року, про що свідчить товарно –транспортна накладна №070299 (а.с.74).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що прострочка в поставці товару складає 18 днів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема стягнення неустойки.

В п.8.2. договору, сторонами встановлено, що у випадку непостачання або неповного постачання продукції в строки, передбачені договором, постачальник за кожний з перших 10-ти днів прострочення сплачує покупцеві штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення. При цьому за кожний з наступних 10-ти днів прострочення штраф збільшується на 0,1% у порівнянні з штрафом: кожний день попереднього періоду (за прострочення 1-10 днів-0,1% від вартості непоставленої продукції за кожний день; за прострочення 11-20 днів-0,2% від вартості непоставленої продукції за кожен день і т.д). Зазначена вище відповідальність в договорі помилково зазначена як штраф, оскільки як вбачається із її суті, фактично сторони дійшли згоди про стягнення пені, на що посилається у позовній заяві позивач та не спростовує відповідач. До того ж,  в другій  частині п.8.2 сторонами досягнуто згоди і щодо застосування штрафу, який повинен бути стягнутий в розмірі 7% вказаної ціни, у випадку, коли прострочення поставки буде складати понад тридцять днів, і крім цього, постачальник повинен  відшкодувати всі понесені покупцем збитки заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язанння.

Таким чином господарський суд правомірно стягнув з відповідача пеню за прострочку поставки товару в сумі 7 683 грн.

Твердження скаржника, що поставка продукції взагалі не була здійснена оскільки акт прийому –передачі продукції між сторонами не складався не відповідає фактичним обставинам справи, тому що факт поставки підтверджується товарно –транспортною накладною №070299 від 04 квітня 2010 року, накладною –вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів відповідно до якого отримана продукція була повернена відповідачеві.

Отже, не є правомірною вимога позивача щодо стягнення пені за непостачання продукції в період з 17 березня 2010 року по 24 червня 2010 року в розмірі 162 525 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 59 100 грн. штрафу за поставку неякісної продукції.

Поставку неякісної продукції позивач обґрунтовує складеним 08 квітня 2010 року за участю представника відповідача актом вхідного контролю редукторів ЦДН 710-50-21 ТЦ, ЦДН 710-50-20 ТЦ (а.с.57).

Згідно з ч.1 ст.679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ч.1 ст.687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 договору поставки №12/57 від 29 грудня 2009 року передбачено, що приймання –передача продукції за цим договором здійснюється сторонами на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року №П-6 зі змінами і доповненнями, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7 зі змінами і доповненнями, з урахуванням особливостей, передбачених даним договором.

В порушення вказаного пункту договору акт відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7 не складався, акт вхідного контролю від 08 квітня 2010 року вказаній Інструкції не відповідає, його складення не передбачено договором.

Оскільки позивачем було порушено порядок приймання продукції за якістю та комплектністю, акт вхідного контролю від 08 квітня 2010 року не може вважатися належним доказом в підтвердження продукції неналежної якості.

З врахуванням викладеного доводи скаржника до уваги не приймаються.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

  ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року у справі № 11/206-10 залишити без змін.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”, м. Київ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В. Джихур      

Суддя                                                                                  О.М. Виноградник     

Суддя                                                                                  О.М. Лисенко  

 (Дата підписання постанови в повному обсязі  22.12.10р.)