12/62-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2010 року Справа № 12/62-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідач)
суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю прокурора: Маньковський К.Л., посвідчення № 080 від 10.10.2009р.
Представники сторін:
від позивача: Костюк А.В., представник, довіреність №4 від 22.07.10;
від відповідача: Міненко В.П., представник, довіреність №2 від 01.01.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010р. у справі №12/62-07
за поданням: Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ (49005, вул. Феодосіївська, 2)
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.07р. у справі №12/62-07
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрохім”, м. Дніпропетровськ (49000, вул. Ливарна, 17А, кв. 16)
до: Військового радгоспу “Степовий” Міністерства оборони України, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (50097, вул. Мериме, 1)
про визнання правочину дійсним та визнання права власності.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрохім» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Військовим радгоспом «Степовий» Міністерства оборони України про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, та про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці 6,7 га, за адресою: 180+000 кв. автошляху Совхоз «Поляна –Знаменівка»Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та складаються з:
- Газорозподільної підстанції, інв. № 1, 1990 р.п., фіз. знос 50%;
- Паркан з плит, інв. № 2, 1992р.п., фіз. знос 50%;
- Високовольтна лінія КТП-100, інв. № 4, 1954 р.п., фіз. знос 50 %;
- Зерносклад пл. 87,6 кв.м., інв. № 6, 1975 р.п., фіз.знос 35%;
- Скважина пл. 9,1 кв.м., інв. № 7, 1985 р.п., фіз. знос 34 %;
- Дорога до птахоферми, інв. № 8, 1987 р.п., фіз. знос 50 %;
- Пилорама, пл. 36,1 кв.м., інв. № 10, 1989 р.п., фіз. знос 32 %;
- Склад ПММ пл.67,7 кв.м. інв. № 11, 1974 р.п., фіз. знос 44 %;
- Їдальня пл. 112,2 кв.м., інв. № 12, 1960р.п., фіз.знос 39 %;
- Кузнечна майстерня пл. 54,6 кв.м., інв. № 13, 1973 р.п., фіз. знос 34 %;
- Гараж для тракторів пл. 156,1 кв.м., інв. № 14, 1978 р.п., фіз. знос 48%;
- Теслярня пл. 105,2 кв.м., інв. № 15, 1965 р.п., фіз.знос 38%;
- Склад № 1 пл. 75,6 кв.м., інв. № 16, 1962 р.п., фіз. знос 40%;
- Конюшня пл. 176,7 кв.м., інв. № 17, 1959 р.п., фіз. знос 36%;
- Склад № 2 пл. 174 кв.м., інв. № 18, 1975 р.п. фіз.знос 35%;
- Водонапірна вежа, інв. № 19, 1985 р.п., фіз.знос 50%;
- Корівник на 100голів пл. 1076,1 кв.м., інв. № 20, 1980р.п. фіз.знос 36%;
- Вузькоколійна дорога пилорами, інв. № 21, 1988 р.п., фіз.знос 50%;
- Скважина гусеферми, інв. № 22, 1996 р.п., фіз.знос 50%;
- Пташник гусеферми пл. 314,9 кв.м., інв. № 23, 1987 р.п., фіз.знос 93%;
- Кормоцех гусеферми пл. 69,8 кв.м., інв. № 24, 1987 р.п., фіз.знос 59%;
- Майданчик для відгодовування, інв. № 25, 1988 р.п., фіз.знос 60%.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Жукова Л.В.) від 20.03.2007р. (у подальшому –Рішення) позов було задоволено у повному обсязі, визнано дійсним договір купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2007р., укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до якого позивач придбав у відповідача об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці 6,7 га за адресою: 180+000 км Автошляху Совхоз "Поляна –Знаменівка" Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; за позивачем визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці 6,7 га за адресою: 180+000 км Автошляху Совхоз "Поляна –Знаменівка" Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 24-28, том 1).
Рішення обґрунтоване тим, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх суттєвих умов при укладенні договору купівлі продажу № 15/02 від 15.02.2007р., позивачем сплачені грошові кошти за об'єкти нерухомого майна, передано майно за актом приймання-передачі, однак відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення договору у зв'язку з чим слід визнати договір купівлі-продажу від 15.02.2007р. дійсним виходячи з вимог ч. 2 ст. 220 ЦУК України. Щодо підстав задоволення позовних вимог про визнання права власності суд зазначив, що позивач придбав спірне нерухоме майно на аукціоні з продажу об'єктів нерухомого майна, який було проведено на товарній біржі «Катеринославська»28.12.2006р., ставши переможцем аукціону, що підтверджується протоколом № 1 про проведення аукціону від 28.12.2006р., сплативши вартість нерухомого майна у розмірі 158 400 грн. та уклавши договір купівлі-продажу від 15.02.2007р. з відповідачем. Вказане, на думку суду першої інстанції, а також те, що відповідач проти позову не заперечує, є підставою для задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2009р. Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону звернулась до суду з поданням про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. за нововиявленими обставинами, у якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009р. вказане подання прокурора було прийнято до провадження, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010р. в задоволенні подання Військового прокурора Дніпропетровського гарнізонна про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. та ухвалення нового рішення було відмовлено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. було залишене без змін.
Ухвала була обґрунтована тим, що при укладанні спірної угоди відповідач діяв у відповідності зі статутом, затвердженим Міністерством оборони України, а також тим, що обставини, зазначені прокурором у якості нововиявлених, такими не є і не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р.
Не погодившись з вказаною ухвалою, прокурор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати у повному обсязі рішення, постановити нове рішення, яким задовольнити заяву прокурора, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. скасувати, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що судом першої інстанції винесено рішення, яке стосується прав та обов'язків Дніпропетровського квартирно-експлуатаційного відділу та військового радгоспу «Поляна», які не були залучені до участі у справі. Також скаржник зазначає, що судом не врахований факт відсутності повноважень у особи, яка підписувала договір купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2007р. з боку відповідача, тому вказаний договір є недійсним.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2010 року, відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд справи призначено на 20.12.2010 року о 12:30год.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін, оскільки обставини, наведені прокурором у заяві про перегляд рішення, не є нововиявленими та не мають істотного значення для справи, обставини, вказані прокурором у поданні, не підтверджуються матеріалами справи, належних доказів необхідності залучення до участі у справі Дніпропетровського квартирно-експлуатаційного відділу суду не надано.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в судовому засіданні просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала має бути залишена без змін, виходячи з наступного.
28.12.2006р. на товарній біржі «Катеринославська», діючій на підставі договору з відповідачем від 09.11.2006р. та заявки від 22.11.2006р. в секції «Об'єкти приватизації та засоби виробництва держпідприємств»було проведено аукціон з продажу об'єктів нерухомого майна, а саме: будівель та споруд відділку № 3 «Поляна»у складі :
- Газорозподільної підстанції, інв. № 1, 1990 р.п., фіз. знос 50%;
- Паркан з плит, інв. № 2, 1992р.п., фіз. знос 50%;
- Високовольтна лінія КТП-100, інв. № 4, 1954 р.п., фіз. знос 50 %;
- Зерносклад пл. 87,6 кв.м., інв. № 6, 1975 р.п., фіз.знос 35%;
- Скважина пл. 9,1 кв.м., інв. № 7, 1985 р.п., фіз. знос 34 %;
- Дорога до птахоферми, інв. № 8, 1987 р.п., фіз. знос 50 %;
- Пилорама, пл. 36,1 кв.м., інв. № 10, 1989 р.п., фіз. знос 32 %;
- Склад ПММ пл.67,7 кв.м. інв. № 11, 1974 р.п., фіз. знос 44 %;
- Їдальня пл. 112,2 кв.м., інв. № 12, 1960р.п., фіз.знос 39 %;
- Кузнечна майстерня пл. 54,6 кв.м., інв. № 13, 1973 р.п., фіз. знос 34 %;
- Гараж для тракторів пл. 156,1 кв.м., інв. № 14, 1978 р.п., фіз. знос 48%;
- Теслярня пл. 105,2 кв.м., інв. № 15, 1965 р.п., фіз.знос 38%;
- Склад № 1 пл. 75,6 кв.м., інв. № 16, 1962 р.п., фіз. знос 40%;
- Конюшня пл. 176,7 кв.м., інв. № 17, 1959 р.п., фіз. знос 36%;
- Склад № 2 пл. 174 кв.м., інв. № 18, 1975 р.п. фіз.знос 35%;
- Водонапірна вежа, інв. № 19, 1985 р.п., фіз.знос 50%;
- Корівник на 100голів пл. 1076,1 кв.м., інв. № 20, 1980р.п. фіз.знос 36%;
- Вузькоколійна дорога пилорами, інв. № 21, 1988 р.п., фіз.знос 50%;
- Скважина гусеферми, інв. № 22, 1996 р.п., фіз.знос 50%;
- Пташник гусеферми пл. 314,9 кв.м., інв. № 23, 1987 р.п., фіз.знос 93%;
- Кормоцех гусеферми пл. 69,8 кв.м., інв. № 24, 1987 р.п., фіз.знос 59%;
- Майданчик для відгодовування, інв. № 25, 1988 р.п., фіз.знос 60%.
Дані об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці 6,7 га за адресою: 180+000 км. Автошляху Совхоз «Поляна –Знаменівка»Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
За результатами проведення аукціону позивача було визнано переможцем аукціону, що підтверджується протоколом № 1 про проведення аукціону від 28.12.2006р. та було зобов'язано позивача протягом 30 календарних днів з дня підписання протоколу проведення аукціону оплатити на розрахунковий рахунок відповідача 158 400 грн. (а.с. 14, том 1).
26.01.2007р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошову суму у розмірі 158 400 грн. за придбаний об'єкт про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 1855350 від 26.01.2007р. (а.с. 16, том 1).
15.02.2007р. між позивачем та відповідачем на підставі протоколу № 1 проведеного аукціону було укладено договір купівлі-продажу № 15/02 та складено відповідний акт приймання-передачі майна від 15.02.2007р., за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв перелічені в ньому об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: 180+000 км. Автошляху Совхоз «Поляна –Знаменівка»Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 11,12, том 1).
Доказів нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу сторонами у матеріали справи не надано.
19.02.2007р. позивач направив на адресу відповідача листа, в якому просив з'явитися в нотаріальну контору для нотаріального посвідчення вищезазначеного укладеного договору купівлі-продажу (а.с. 18, том 1). Однак відповідач 21.02.2007р. у листі, направленому на адресу позивача, повідомив про неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна посилаючись на те, що договір купівлі-продажу на спірне майно вже ним укладено (а.с. 17, том 1).
Відповідно ч. 2 до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином, суд при винесенні рішення дійшов висновку про те, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх суттєвих умов при укладенні договору купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2007р., позивачем сплачені грошові кошти за об'єкти нерухомого майна, передано майно за актом приймання-передачі, однак відповідач відмовився від нотаріального посвідчення договору, у зв'язку з чим слід визнати даний договір купівлі-продажу від 15.02.2007р. дійсним виходячи з вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна, що придбані ним на підставі договору купівлі-продажу № 15/02 від 15.02.2007р., які розташовані за адресою: 180+000 км. Автошляху Совхоз «Поляна –Знаменівка»Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області також слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивач придбав спірне нерухоме майно на аукціоні з продажу об'єктів нерухомого майна, який було проведено на товарній біржі «Катеринославська»28.12.2006р., ставши переможцем аукціону, що підтверджується протоколом № 1 про проведення аукціону від 28.12.2006р., сплативши вартість нерухомого майна у розмірі 158 400 грн. та уклавши договір купівлі-продажу від 15.02.2007р. з відповідачем.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Водночас відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.
З огляду на вказане, а також враховуючи положення ст. 78 ГПК України, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції при винесенні ухвали дійшов до вірного висновку про те, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
У якості нововиявлених обставин прокурор зазначає про відсутність у начальника Управління сільського господарства Міністерства оборони України Шестопалова О.О. повноважень щодо відчуження майна відповідача у зв'язку із створенням ліквідаційної комісії.
Водночас, відповідно до вступної частини Статуту відповідача підприємство підпорядковується Міністерству оборони України через Управління сільського господарства України Міністерства оборони України (у подальшому - орган управління майном).
Матеріали справи містять докази того, що спірна угода (договір купівлі-продажу від 15.02.2007р.) укладалась з дозволу Управління сільського господарства України Міністерства оборони України від 17.11.2006р. №198/141. Вказаний дозвіл містить всі необхідні реквізити, на ньому наявні печатка (а.с. 52, том 2). Доказів скасування (визнання протиправним у судовому порядку) прокурором у матеріали справи не було надано.
Відповідно до п. 4.2 Статуту відповідача підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на всій розсуд. Згідно п. 4.4 Статуту відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством (а.с. 115-117, том 1).
Таким чином, суд при винесенні ухвали дійшов вірного висновку про те, що при укладанні спірної угоди відповідач діяв у відповідності зі статутом, затвердженим Міністерством оборони України .
Крім того, прокурор вказує, що начальник Управління сільського господарства України Міністерства оборони України Шестопалов О.О., надавши дозвіл на відчуження майна відповідача, перевищив свої повноваження. Водночас, у матеріали справи не надано доказів притягнення Шестопалова О.О. до відповідальності у зв'язку з перевищенням ним своїх повноважень, неналежним виконанням службових обов'язків.
Також твердження прокурора про те, що наказом Міністерства оборони України від 27.10.2006р. №621 Управління сільського господарства України Міністерства оборони України було ліквідоване, спростовуються наявним у матеріалах справи наказом Міністра оборони України від 31.05.2008р. №233, яким строк ліквідації вказаного Управління продовжено до 20.11.2008р. (а.с. 37, 88-91, том 1).
Доказів надання повноважень керівника Управління сільського господарства України Міністерства оборони України Шестопалова О.О. іншій особі скаржником у порушення ст. ст. 33, 34 ГПК у матеріали справи не надано.
Також судова колегія вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали було здійснено вірний висновок щодо неможливості застосування до спірних правовідносин ст. 105 ЦК України, оскільки Управління сільського господарства України Міністерства оборони України існувало як орган держаного управління у складі Міністерства оборони України, а майнові відносини між вказаним Міністерством і підпорядкованим йому органом - Управлінням сільського господарства України є адміністративними, тобто заснованими на владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні.
Таким чином, на думку судової колегії, прокурором у поданні про перегляд рішення за нововиявленими обставинами взагалі не були вказані такі обставини, не обґрунтовано, чому вказані обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, не наведено підтвердження їх існування на час розгляду справи та винесення рішення.
Стосовно необхідності залучення до участі у справі у якості третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що прокурором не надано належних і допустимих доказів того, що винесене судове рішення зачіпає права та обов'язки цієї особи. Натомість рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. не визнавалось право власності на земельну ділянку, тому твердження скаржника про те, що у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська відповідно до рішення, що переглядається, було вилучено земельну ділянку площею 6,7 га, не відповідають обставинам справи.
Таким чином, у діях господарського суду першої інстанції у частині незалучення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до участі у справі відсутнє порушення норм процесуального права.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
З наведеного вбачається, що господарський суд першої інстанції правомірно і законно відмовив скаржнику у задоволенні його заяви про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала господарського суду винесена за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд —
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010р. у справі №12/62-07 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 р. у справі № 12/62-07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т. Г. Стрелець
Суддя В.Г. Головко
Суддя А.О. Логвиненко
Постанову виготовлено в повному обсязі 24.12.2010року.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2010 |
Оприлюднено | 27.12.2010 |
Номер документу | 13025504 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваленко Олександр Олексійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Стрелець Тетяна Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні