Постанова

від 22.12.2010 по справі 16/682-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня  2010 року                                                            Справа №16/682-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача –Ластіна Ю.С., дов. №29 від 14.06.10 року.

відповідачів –ОСОБА_1, приватний підприємець.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3878С/1-35) на рішення господарського суду Сумської  області від 16 серпня 2010 року по справі №16/682-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл",                                   м. Дніпропетровськ

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Глухів

про стягнення 203205,46 грн., -

встановила:

Позивач -  Товариство з обмеженою відповідальністю "Вініл" звернувся до господарського суду Сумської  областіз позовом до   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідача, про  стягнення 203 205,46 грн. в порядку відшкодування шкоди за неналежне виконання умов укладеного сторонами договору №29-05/08 від 29.05.2008р. транспортного експедирування автомобільним транспортом.

Рішенням господарського Сумської  області від 16 серпня 2010 року по справі №16/682-08  (суддя Малафєєва І.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вініл" 189623,03 грн. матеріальної шкоди за неналежне виконання умов договору "№29-05/08 від 29.05.08 р. транспортного експедирування автомобільним транспортом, 1896,23 грн. витрат по сплаті державного мита, 110,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині позовних вимог щодо стягнення 13582,43 грн. відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 29.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вініл", замовником, та Фізичноюї особою-підприємцем ОСОБА_1, виконавцем, було укладено договір № 29-05/08 транспортного експедитування автомобільним транспортом (далі договір), згідно з умовами якого (пункт 1.1 договору) виконавець зобов'язався за плату та за рахунок замовника виконати і організувати експедирування вантажів в міжнародному сполучені на підставі заявки позивача.

27 травня 2008 року позивач надав відповідачу заявку № 27/051 від 27-05/08 на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Бохольт (Німеччина) - м. Дніпропетровськ (Україна), в якій визначено місце завантаження, місце розвантаження, характер вантажу, вартість послуги та інші умови, і яку відповідач прийняв та повідомив реквізити автомобіля, яким буде здійснюватися перевезення (автомобіль FG 58018/FG 92558). Вантаж –блок очистки підходящого повітря з використанням  термоефекту, нове, фактурною вартістю –900000,00 EUR відповідно до контракту № 0612/07 від 06.12.2007 року замовник  перевезення  та одержувач вантажу - позивач (товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл»).

При прийнятті вантажу було виявлено, що вантаж надійшов пошкодженим, про що 18.06.2008 комісією в складі представника позивача (ТОВ «Вініл») - замовника перевезення та вантажоотримувача, представників перевізника вантажу, вантажовідправника та виробника обладнання був складений Акт № 1 від 18.06.2008 про виявлені пошкодження вантажу та викладений опис пошкоджень наступного характеру: змята обшивка корпусу (22м2), зірвані крипіжни болти на обшивці корпусу (22м2), деформовані кріплення обшивці і кронштейни кріплення обшивки корпусу (22м2), змята термоізоляція (22м2), з протилежного боку основного пошкодження порушено кріплення листів обшивки (25м2).

Крім того, про отримання вантажу пошкодженим в СМR від 05.06.2008 року була здійснена відповідна відмітка.

До того ж, характер зазначених пошкоджень вантажу підтверджується висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати, викладеним в Акті експертизи № Ги-20 від 19.06.2008.

Згідно зі статтею 3 Закону України № 671/97-ВР от 02.12.1997 «Про торгово-промислові палати в Україні»торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»регіональні торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних товарів) і визначати їх вартість.

Частиною 2 цієї норми встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх компетенції, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Проведення експертизи експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати відбувалось відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товари народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, в акті чітко вказано: «Эксперту предьвлен один блок очистки отходящего воздуха с использованием термоэффекта, находящийся в полуприцепе автомобиля № FG58018/ FG92681 без упаковки», що підтверджує той факт, що, встановивши пошкодження товару, позивач залишив його в напівпричепі та розвантажувати не став, що спростовує твердження  відповідача про те, що в акті експертизи № Ги-20 від 19.06.2008 року не містяться дані щодо місцезнаходження вантажу на момент проведення експертизи.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право  не було порушено.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Відповідальність особи у вигляді обов‘язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється  у здійсненні заборонених правовою нормою  дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб‘єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Крім того, згідно з пунктом 5.1.4 договору розмір збитків визначається сторонами самостійно, або незалежним експертом, в тому числі і експертом при торгово-промисловій палаті України.

Розрахунок збитків, завданих пошкодженням вантажу, поряд з іншим включає вартість частин блоку для промислового очищення відпрацьованого повітря (1 комплект для ремонту та монтажу блоку очищення повітря - дистанційні кільця для кріплення обшивки корпуса - 24 шт., мати із стекло вати - 5 шт., упаковка болтів з шестигранною головкою і шайбами з нержавіючої сталі - 1 упаковка), яка згідно рахунку № 28072008/А від 28.07.2008 складала 1 800, 00 євро, що в перерахунку на гривні складала - 13 652, 86 гривень (1 800, 00 х 7, 584921, де - 7, 584921 - курс гривні до євро на момент оплати 07.07.2008 року.

Необхідність придбання саме цих запчастин вбачається з акту експертизи № Ги-20 від 19.06.2008 р., в якому встановлено та перелічено наявні механічні пошкодження блоку очищення відпрацьованого повітря: зім'ята обшивка корпусу блока очищення відпрацьованого повітря; зірвані болти для кріплення на обшивці; деформовані кронштейни обшивки корпуса; зіпсовано кріплення листів обшивки; зім'ята термоізоляція.

Для ремонту наявних пошкоджень відповідно придбано 1 комплект для ремонту та монтажу блоку очищення повітря: фасонні листи металу, які є обшивкою корпусу -24 шт., дистанційні кільця для кріплення обшивки корпуса - 4 шт., упаковка болтів з шестигранною головкою і шайбами з корозійностійкої сталі - 1 упаковка, ізоляційний матеріал (мати зі скловолокна) - 5 шт.

Отже, позивачем придбані ті частини обладнання, які були пошкодженні під час перевезення, і які необхідно було замінити для подальшої нормальної експлуатації обладнання.

Вартість монтажу дистанційних кілець із оцинкованої смугастої сталі з приклепаними поперечинами,  ізолюючою  прокладкою  і пружинами ізолюючими скобами, ремонт ізоляції шляхом заміни частини матів із мінерального волокну новими, складала 23 200, 00 євро, що в перерахунку на гривні складала - 175 970, 17 гривень (23 200, 00 х 7, 584921).

Таким чином, вартість матеріалів та монтаж їх на блоку становить 25 000,00 євро, що в перерахунку на гривні складала - 189 623, 03 гривень. Данні витрати -підтверджуються: актом виконаних робіт від 31.08.2008 на загальну суму 25000, 00 євро, підписаним генеральним директором ТОВ "Вініл" Циганковим В.О., з одного боку, та керівником фірми "Негbert Jlbrich GMBH & Co. KG" Клаусом Гротке, з іншого боку; платіжним дорученням в іноземній валюті № 680 від 07.07.2008 на суму 25 000, 00 євро, в графі 70 "Призначення платежу" якого, зазначено: "Оплата за установку и монтаж оборудования ".

Платіжне доручення в іноземній валюті № 680 від 07.07.2008 було подано до обслуговуючого банку позивача 07.07.2008 р. і прийнято банком до виконання 07.07.2008 р. о 15-42, про що свідчить печатка банку зазначеного платіжного доручення в графі «Відмітки банку».

Відповідно до п. 3.1.9. договору виконавець несе відповідальність в повному обсязі за вчинення третіми особами матеріальних збитків замовнику, як прямого, так і не прямого (в т.ч. у вигляді не отриманого прибутку замовником), у зв'язку з виконанням третіми особами зобов'язань виконавця за договором.

Згідно з пунктом 5.1.6 договору сторона, яка залучила третю особу до виконання свого обов'язку за договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків цією третьою особою, як за власні дії.

Також пунктом 5.2.2 договору передбачено, що матеріальна відповідальність за пошкодження вантажу наступає з моменту підписання представником виконавця (водієм перевізника) товарно-транспортної накладної, оформленої вантажовідправником і до моменту передачі вантажу отримувачу, що підтверджується підписом та печаткою вантажоотримувача.

Статтею 17 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року (Закон України „Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів" від 01.08.2006 року) передбачено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки.

Відповідно до ст.ст. 929, 932, 934 Цивільного кодексу України в разі укладення договору транспортного експедирування з залученням до його виконання інших осіб, за порушення зобов'язання транспортного експедирування відповідальність перед клієнтом несе експедитор згідно вимог глави 51 Цивільного кодексу України.

Таким чином, збитки, завдані позивачу неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо організації перевезення вантажу, покладаються на відповідача.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог  в частині  стягнення 189623,03 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були надані місцевому господарському суду вантажно-митна декларація, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, подорожній лист.

Однак, як вірно встановив місцевий господарський суд, автомобіль  перебував в декількох містах Німеччини, а не тільки за місцем знаходження завода-виробника, який знаходиться в м. Ветолар, у зв‘язку з чим витрати на транспортування саме запчастин для ремонту пошкодженого вантажу були  розраховані умовно.

Довідка про вартість  витрат на оплату праці робітникам позивача при демонтажі пошкодженої обшивки  блоку  очищення повітря  є одностороннім документом і не може бути  належним доказом по справі.

Утилізація відходів в сумі 88,18 грн. також не має  документального підтвердження, а надана господарському суду першої інстанції копія договору про утилізацію не має жодних посилань на прізвище, ім’я та по ботькові осіб, які уповноважені на підписання договору та наявність їх підписів в розділі 9 договору. Відсутні  транспорті документи, акти виконаних робіт, платіжні документи про сплату вказаної суми з вивозу відходів, у зв»язку з чим неможливо встановити обставину щодо того,  коли  ці відходи вивозились і таке інше.

А тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що  позовні вимоги  в частині стягнення 13582,43 задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що акт експертизи № Ги-20 від 19.06.2008 не може вважатися належним доказом у даному господарському спорі, оскільки він не відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу", та Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 24.10.2003 р. № 170/5).

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими посиланнями, зважаючи на таке.

Згідно зі статтею З Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України.

Відповідно до статті 11 «Про торгово-промислові палати в Україні»регіональні торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних товарів) і визначати їх вартість. Частиною 2 цієї статті Закону передбачено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх компетенції, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Також не може вважатися обґрунтованим твердження апелянта про те, що що акт експертизи № Ги-20 від 19.05.2008 оформлений неналежним чином, повідомляю наступне.

Торгово-промислові палати засвідчують факт постачання неякісного товару, тощо. Проведення судової експертизи не відноситься до повноважень торгово-промислових палат України.

Проведення судових експертиз, згідно із Законом України № 4038-ХП від 25.02.1994 «Про судову експертизу»(надалі - Закон) здійснюють державні спеціалізовані установи.

Відповідно до статті 1 цього Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у проваджені органів дізнання, досудового та судового слідства. Підставою для проведення експертизи є встановлений законом процесуальний документ (постанова, ухвала).

Проведення експертизи експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати відбувалось відповідно до п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товари народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Твердження відповідача про те, що замість вказаної Інструкції (№ П-7 від 25.04.1966 р.) сторони мали керуватися Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України (затв. Наказом Мінтранспорту України від 20.12.1998 р. № 128/2568), є хибним, оскільки відповідно до абз. 2 Преамбули зазначених Правил, встановлено, що ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Таким чином, нез'ясування повноважень торгово-промислової палати та ненадання належної правової оцінки акту експертизи № Ги-20 від 19.06.2008, призвело до винесення незаконного та неправомірного рішення, яке було скасоване Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 р..

При новому розгляді справи у рішенні господарського суду Сумської області від 16.08.2010 року, місцевий господарський суд  дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт експертизи № Ги-20 від 19.06.2008, виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, є законним та належним доказом, та складений у відповідності до чинного законодавства.

При цьому, місцевим господарським судом при розгляді даної справи враховано вказівки, зазначені в Постанові Вищого господарського суду України від 05.08.2009 р., з'ясовано обсяги пошкоджень майна та відшкодувань на відновлення товарної придатності вантажу, та зроблені висновки про необхідність тих чи інших витрат на усунення пошкоджень.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що матеріали справи містять розбіжності та суперечливі відомості стосовно зовнішнього стану та пошкоджень обладнання позивача, так як зафіксований даний висновком експертизи об'єм пошкоджень обшивки корпуса обладнання позивача загальною площею 47 м2 суттєво відрізняється від зафіксованого об'єму пошкодження вантажу довідкою ДАІ м. Львову, згідно з якою пошкоджень зазнала обшивка корпусу обладнання площею лише 10кв. м.

Однак, відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ»з подальшими змінами та доповненнями, на державну автомобільну інспекцію покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні. Згідно з пунктом З цього Положення основними завданнями ДАІ, зокрема, є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, в також; виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Отже, до повноважень органів ДАІ не входить обов'язок встановлювати об'єм пошкоджень вантажу або транспортного засобу.

До того ж, на підтвердження зазначених обставин щодо об'єму пошкоджень відповідач надавав місцевому господарському суду доповнення до протоколу серії АВ № 326352 про порушення правил дорожнього руху та Схему ДТП. Позивач також надав суду докази (фотографії), які підтверджують об'єм пошкоджень, зафіксованих в Акті експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати № Ги-20 від 19.06.2008 року.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

Постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського Сумської  області від 16 серпня 2010 року по справі №16/682-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                  Ільїн О.В.

Суддя                                                                                         Бондаренко В.П.

Суддя                                                                                         Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 21.12.2010 року.