Рішення від 17.09.2025 по справі 826/15862/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2025 року № 826/15862/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С."

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю А.Л.М.А.С. звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2018 року №3512615147 та №3522615147.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Кортес-Плюс», ТОВ «Гранді плюс» та ТОВ «Форест Таун 2015» не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає про реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Вважає оскаржувані рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

III. Процесуальні дії у справі

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 квітня 2019 року у справі №826/15862/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, задовольнив повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю А.Л.М.А.С..

Постановою від 15 січня 2021 року Верховний Суд скасував постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.Л.М.А.С. залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.Л.М.А.С. задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасувати, а справу №826/15862/18 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 29.05.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №826/15862/18 та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду. Призначено підготовче засідання на 27 червня 2024 року о 14:30 год.

27.06.2024 року в судове засідання з`явились сторони. Від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі. Вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив надати час представнику відповідача для подачі додаткових доказів та клопотань. В зв`язку з витребовуванням додаткових доказів по справі суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 01.08.2024 року до 14:00.

01.08.2024 року в судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін, судом задоволено клопотання відповідача про виклик свідка. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.09.2024 року о 15:00.

24.09.2024 року в судове засідання з`явились сторони. Свідок не з`явився. Вислухавши думку сторін, у зв`язку з повторним викликом свідка по справі суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 05.11.2024 року до 15:30.

05.11.2024 року в судове засідання з`явились сторони. Свідок не з`явився. Вислухавши думку сторін, суд забов`язує представника відповідача направити повістку про виклик до суду свідку. В зв`язку з повторним викликом свідка суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 16.12.2024 року до 15:30.

16.12.2024 року в судове засідання сторони не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені. Суд на місці ухвалив, відкласти розгляд справи на 23.01.2025 року на 15:30, повідомити сторін про дату та час розгляду справи.

23.01.2025 року адміністративну справу №826/15862/18 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначене на 26.02.2025 року о 16:00 год.

26.02.2025 року судове засідання о 16:00 оголошено відкритим. Головуючий оголосив, яка справа підлягає розгляду. Секретар доповідає про явку сторін: сторони у судове засідання не прибули. Враховуючи викладене, керуючись приписами частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оголошення складу суду і роз`яснення права заявити самовідвід: головуючий суддя: Леонтович А.М., секретар судового засідання: Лебега П.В. Самовідводів не заявлено. Перевіривши матеріали справи, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 20 березня 2025 року о 15:30. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, шляхом надсилання повісток про виклик до суду.

19.03.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання.

20.03.2025 року судове засідання о 15:30 оголошено відкритим. Головуючий оголосив, яка справа підлягає розгляду. Секретар доповідає про явку сторін: сторони у судове засідання не прибули. До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату. Враховуючи викладене, керуючись приписами частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оголошення складу суду і роз`яснення права заявити самовідвід: головуючий суддя: Леонтович А.М., секретар судового засідання: Лебега П.В. Самовідводів не заявлено. Перевіривши матеріали справи: Суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 01 травня 2025 року на 15:30. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, шляхом надсилання повісток про виклик до суду.

01.05.2025 року в судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 29.05.2025 року на 14:30, повідомити сторін про дату та час розгляду справи.

29.05.2025 року в судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сьомічева А.А. прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О., в межах кримінального провадження від 08.12.2015№12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 212, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «А.Л.М.А.С.» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Акротус-Систем» (код 39474962), ТОВ «Арнад плюс» (код 39759943), ТОВ «ТІК «ЕНЕРІЯ» (код 36424719), ТОВ «Ренесанс Славія Інвестмент» (код 32852075), ТОВ «ДРАЙВ ДЕНС КИЇВ» (код 35997875), ТОВ «Біо Плюс» (код 36586825), ТОВ «Світ Фуд» (код 38864306), ТОВ «Металлсервіс Україна» (код 38946535), ТОВ «Фондор Груп» (код 39161539), ТОВ «СТ Мідл» (код 39165685), ТОВ «ГРАН БУТІК» (код 39721811), ТОВ «Арабікус» (код 39795071), ТОВ «Барбадос ЛТД» код 39861332), ТОВ «Бром форс» (код 39879596), ТОВ «ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ» код 39931839), ТОВ «Елітстар Компані» (код 39931996), ТОВ «Марино Торг» (код 39882792), ТОВ «Домініка Трейд» (код 39883204), ТОВ «Бурж Ком» (код 39936470), ТОВ «Бурбон Трейд» код 39941606), ТОВ «Бендер Проджект» (код 39401391), ТОВ «Коралсіті» (код 39472352), ТОВ «ВТК Сиріус» (код 39707891), ТОВ «Молгрант» (код 39832034), ТОВ «Мідленд інвест» (код 39852129), ТОВ «Гард Комьюніті» (код 39873662), ТОВ «Білд Комьюніті» (код 39873730), ТОВ «Бест Комьюніті» (код 39873877), ТОВ «КОНСАЛТКОМ» (код 39932853), ТОВ «Ленсі Груп» (код 39932921), ТОВ «Макао Союз» (код 39938750), ТОВ «Ареал Софт Груп» (код 39954814), ТОВ «Компанія «Інвест Гарант» (код 40136254), ТОВ «Кортес-плюс» код 39710362), ТОВ «Форест-таун 2015» (код 39882090), ТОВ «Олмофо» (код 39930086), ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021), ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» (код 36850050), ТОВ «ЕНКОД КОНСТРАКШН» (код 39237361), ТОВ «ТК Спектр» (код 39730370), ТОВ «Фреш продакшн» (код 38799709), ТОВ «Маджестик Лайн» (код 38952491), ТОВ «Анадора» (код 39937233), ТОВ «Сафарс» (код 39937516), ТОВ «Альтерсвіфт» (код 39832055), ТОВ «Врожай 2015» (код 39983410), ТОВ «Стандарт промбуд» (код 40047395), ТОВ «РЗХ ЛІМІТЕД» (код 39526198), ТОВ «Малаві» (код 39861589), ТОВ «Наполі Груп» (код 39865997), ТОВ «Багіра Фінанси» (код 38750731), ТОВ «ІК «Дельта» (код 39623466), ТОВ «Голд Трейд» (код 39279857), ТОВ «Шериф комфорт» (код 39735866), ТОВ «Сурінам плюс» (код 39861463), ТОВ «Промомаркетгруп» (код 39276264), ТОВ «БІС «Нові Горизонти» (код 39387168), ТОВ «НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015» (код 39816164), ТОВ «Інгер буд» (код 39452095), ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд» (код 39323036), ТОВ «Інтербілд Комьюніті» (код 39932429), ТОВ «Ека Строй Плюс» (код 38637567), ТОВ «Підлога- Бетон» (код 37909981), ТОВ «Біз-лайн» (код 39621563), ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» (код 37354392), ТОВ «Сільник» (код 37692894), ТОВ «Фоса - Інтернешнл» (код 38380067), ТОВ «ІІАНОРАМА-СКАЙ» (код 39343141), ТОВ «Омелюх груп» (код 39343995), ТОВ «БК «Профбуд-2015» (код 39669448), ТОВ «Гранді плюс» (код 39962762), ПП «БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ» (код 37858019), ТОВ «САЛЕС ЛТД» (код 39420964), ТОВ «АРГЕНТО Україна» (код 39621144), ТОВ «АЛТІМА ТРЕЙД» (код 39870310), ТОВ «КОНТИНЕНТ ДК» (код 38387020), ТОВ «НУБІРОМ» (код 39267705), ТОВ «АСТОР АГРОТРЕЙД» (код 39590404), ТОВ «Ковад-Проммонтаж» (код 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами даної перевірки складено акт від 20.06.2018 №142/26-15-14-07-02-10/35533589, складеному за результатами перевірки.

Згідно висновків даного акта відповідач встановив порушення ТОВ «А.Л.М.А.С.» вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді на загальну суму 176 612 грн. за 2016 рік;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 165 804 грн.

Позивач на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України надав заперечення від 25.06.2018 №14 на акт перевірки, за результатом розгляду яких Головне управління ДФС у м. Києві залишило заперечення без задоволення, а висновки акта перевірки без змін, про що позивача повідомлено листом від 06.07.2018 №31494/10/26-15-14-07-02-15.

На підставі акта перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення:

- №3512615147 від 09.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з на прибуток на суму 220 765,00 грн., в тому числі 176 612,00 грн. за основним платежем та 44 153,00 грн. штрафних санкцій (а.с. 40 т. І);

- №3522615147 від 09.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 207 255,00 грн., в тому числі 165 804,00 грн. за основним платежем та 41 451,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 13.09.2018 №29565/6/99-99-11-01-01-25 скарга ТОВ «А.Л.М.А.С.» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

V. Норми права

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

На контролюючі органи, згідно п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), покладено ряд функцій (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу), серед яких: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Порядок призначення документальної позапланової перевірки встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 74.1. ст. 74 ПКУ, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів, а результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, однією із підстав здійснення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

На контролюючі органи, згідно п. 191.1 ст. 19 ПКУ, покладено ряд функцій (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу), серед яких: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Також, п. 83.1 ст. 83 ПКУ передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів підчас проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;

Підпунктом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу

Пункт 198.3 ст. 198 ПКУ встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Так, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ, для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/при дбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

VI. Оцінка суду

Судом встановлено, що у ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «А.Л.М.А.С» встановлено, що у період з 01.01.2014 по 29.07.2016 позивач мав взаємовідносини із і ТОВ «Картес-Плюс», ТОВ «Форест-Таун 2015» (у травні 2016 року) та із ТОВ «Гранді Плюс» (у червні 2016 року).

Під час проведення перевірки перевірялася реальність господарської операції TOB «АЛ.М.А.С» із вказаними контрагентами-постачальниками.

З огляду на те, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат с фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, відповідачем перевірялася наявність у ТОВ «Картес-Плюс», TOB «Форест-Таун 2015», TOB «Гранді Плюс» реальної можливості (наявність на підприємстві основних засобів, трудових ресурсів, товарно-матеріальних цінностей, транспортних засобів, тощо) виконання своїх зобов`язань перед позивачем.

До обов`язків платника податків входить, серед іншого (п. 16.1 ст. 16 ПКУ):

- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 72.1 ст. 72 ПКУ, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

- від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

- від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно п. 74.1. ст. 74 ПКУ, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів, а результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

На контролюючі органи, згідно п. 191.1 ст. 19 ПКУ, покладено ряд функцій (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу), серед яких: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Також, п. 83.1 ст. 83 ПКУ передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів підчас проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Під час проведення перевірки TOB «A.JI.M.A.C.», ГУ ДФС у м. Києві, було досліджено первинну документацію позивача та проаналізовано податкову інформацію.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «А.Л.М.А.С.» встановлено таке.

Між TOB «A.JI.M.A.C.» (Покупець) в особі директора Варданяна A.A., з однієї сторони, та ТОВ «Картес-Плюс» (Продавець), в особі директора Скудар A.B., з іншої сторони, укладено договір поставки від 15.05.2016 №15/05.

За умовами зазначеного договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити сировину та продукти харчування (товар) за ціною, яка прописана у видаткових накладних.

До обов`язків Продавця, за договором, входить: не пізніше 5 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором передати Покупцю товар; забезпечити Покупця інструкцією з експлуатації (використання) товару та надати Покупцеві сертифікат якості на товар; Продавець надає гарантію якості товару протягом 5 днів з моменту його передачі Покупцеві.

Покупець зобов`язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 30 календарних днів.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Картес-Плюс», ТОВ «А.Л.М.А.С.» надало видаткові накладні від 28.05.2016 №206, від 26.05.2016 №2015, від 31.05.2016 №207, які є ідентичними за змістом.

Суд зазначає, що за договором поставки від 15.05.2016 №15/05 видаткова накладна є документом, у якому зазначається ціна за товар, тобто документом за даними якого здійснюється оплата. Таким чином суд вважає обґрунтованим доводи відповідача, що видаткові накладні від 28.05.2016 №206, від 26.05.2016 №2015, від 31.05.2016 №207, не є первинними документами, у розумінні ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закону України від 16.07.1999 №996-XIV), оскільки у них відсутні: посилання на договір поставки (дата та номер), на підставі якого накладні виписані; адреса складу на який поставляється та\або з якого навантажується товар; посада і прізвище особи (представника ТОВ «А.Л.М.А.С.»), відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; місце складання видаткових накладних.

На підставі договору поставки від 15.05.2016 №15/05, ТОВ «Кортес - Плюс» виписало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні від 28.05.2016 №206, від 26.05.2016 №2015, від 31.05.2016 №207, із номенклатурою поставленого товару «Борошно в/г», на загальну суму 1 210 800 грн. (у т. ч. 201 800 грн ПДВ).

Податкові накладні від імені ТОВ «Кортес - Плюс» підписані директором Скудар А.В. Разом із тим, згідно даних ЄРПН, у період 2016 року, ТОВ «Кортес - Плюс» здійснювало придбання товару із номенклатурою «Борошно в/г» у Товариства з обмеженою відповідальністю «САФАРС» (код ЄДРПОУ 39937516) (далі - ТОВ «САФАРС»).

Під час перевірки також встановлено, що товарно-транспортниі накладні (далі - ТТН) від 26.05.2018 №00004723, від 28.05.2018 №00004744, від 31.05.2018 №00004762, які надало до перевірки ТОВ «А.Л.М.А.С.» не містять обов`язкових реквізитів, а саме: не вказано код ЄДРПОУ автомобільного перевізника; у графі водій не вказано номер посвідчення водія; не вказано адресу пункту навантаження товару; не вказано на підставі якого документа водіям Мужичук Р. та Єфименко О. видавався товар, що транспортувався (графа «відпуск за довіреністю вантажоодержувача» не заповнена); не вказано посада і прізвище особи, яка прийняла товар від імені ТОВ «A.JI.M.A.C. (у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)»).

Від слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України отримано матеріали кримінального провадження від 08.12.2015 № 12015000000000630, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 07.06.2016.

У ході допиту ОСОБА_2 повідомила про те, що зареєструвала на своє ім`я ТОВ «Кортес - Плюс» за грошову винагороду; фінансово-господарську діяльність товариства не вела; про те чим займається підприємство їй не відомо; де знаходиться офіс даного товариства - не відомо; жодного фінансової та податкової звітності юридичної особи не підписувала, до державних органів не подала.

Таким чином, суд погоджується із висновком відповідача стосовно не підтвердження позивачем реальності взаємовідносин із ТОВ «Картес-Плюс».

За наслідком перевірки відповідачем встановлено, що між TOB «A.Л.M.A.C.» (Покупець) в особі директора Варданяна A.A., з однієї сторони, та ТОВ «Гранді Плюс» (Продавець), в особі директора Биковського A.A., з іншої сторони, укладено договір поставки від 01.06.2016 №7.

Згідно умов зазначеного договору Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Поставка товару за цим Договором здійснюється окремими партіями зі складу Постачальника (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, поставка партії товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю. Перехід право власності на товар, а також перехід ризику випадкового пошкодження (псування) товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання Покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару.

За умовами Договору поставки (п. 4.1) Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у видаткових накладних.

Ціна товару, яка входить у партію поставки вказується у видатково-прибуткових накладних (п. 4.3).

Оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору та накладних, за якими передавався товар. При здійснені платежу Покупець обов`язково повинен вказувати, у платіжному доручені номер та дату цього договору або номер та дату видатково-прибуткової накладної (ТТН).

В ході проведення перевірки встановлено, що надані до перевірки видаткові накладні (від 06.06.2016 №15, від 10.06.2016 №16) не можна вважати первинними документами, оскільки у них відсутні: посилання на договір поставки (дата та номер), на підставі якого накладні виписані; адреса складу на який поставляється та\або з якого навантажується товар; посада і прізвище особи (представника TOB «A.JI.M.A.C.»), відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають йому ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; місце складання видаткових накладних.

На підставі договору поставки від 01.06.2016 №7, ТОВ «Гранді Плюс» виписало та зареєструвало у ЄРПН податкові накладні від 06.06.2016 №15, від 10.06.2016 №16, із номенклатурою поставленого товару «Борошно в/г», на загальну суму 344 827 грн (у т. ч. 57411,16 грн. ПДВ).

Податкові накладні від імені ТОВ «Гранді Плюс» підписані директором Биковський A.A.

Разом із тим, згідно даних ЄРПН, у період 2016 року, ТОВ «Гранді Плюс» здійснювало придбання товару із номенклатурою «Борошно в/г» у ТОВ «САФАРС».

Із наданих до перевірки ТТН (від 06.06.2016 №00005511, від 10.06.2016 №00005528) також не можливо ідентифікувати: особу автомобільного перевізника (код ЄДРПОУ юридичної особи не вказано); пункт навантаження (вказано лише назва міста - м. Біла Церква); не вказано на підставі якого документа водію Кривуляко І. видавався товар, що транспортувався (графа «відпуск за довіреністю вантажоодержувача» не заповнена); не вказано посада і прізвище особи, яка прийняла товар від імені ТОВ «A.JI.M.A.C. (у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)»).

Встановлено, що товар відправляла відповідальна особа ТОВ «Гранді Плюс» - Биковський А.А. (про що свідчать підпис на ТТН), при цьому на зворотній стороні наданих ТТН, у гарфі «Здав» стоять відтиски печаток ТОВ «Форест-Таун 2015».

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень, у провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 17.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100060000104, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи, серед яких ТОВ «Гранді Плюс», створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 pp. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання (ухвала Печерському районного суду м. Києва від 03.03.2018).

Також, у рамках кримінального провадження № 12015040030000292, досудове розслідування у якому здійснює СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області, встановлено, що ТОВ «Гранді Плюс» зареєстровано за грошову винагороду (ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 31.08.2017).

За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача стосовно не підтвердження позивачем реальності взаємовідносин із ТОВ «Гранді Плюс».

За наслідком перевірки відповідачем встановлено, що Між ТОВ «A.JI.M.A.C.» (Замовник) в особі директора Варданяна А.А., з однієї сторони, та ТОВ «Форест - Таун 2015» (Постачальник), в особі директора Єриша Ю.О., з іншої сторони, укладено договір про надання послуг від 05.05.2016 №05.

Згідно умов договору Продавець зобов`язується виконувати власними та залученими силами й засобами послуги пов`язані з транспортуванням товару, його розвантаженням та навантаженням, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах і у порядку передбаченому цим Договором.

Завдання на виконання послуг від Замовника Постачальник може отримувати як у письмовій так і в усній формі (п. 1.2 Договору).

У відповідності із п. 2.1 укладеного Договору, Замовник зобов`язується перерахувати на поточний Постачальника протягом 30 банківських днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт та надання Постачальником оригіналів законодавчо вірно оформлених актів виконаних робіт, коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що зазначений у ст. 11.1 Договору.

На підставі договору про надання послуг від 05.05.2016 №05, ТОВ «Форест - Таун 2015» виписало та зареєструвало у ЄРПН податкові накладні від 29.06.2016 №189, від 27.06.2016 №162, від 30.05.20169 №143, від 27.05.2016 №142 на загальну суму 410 000 грн. (у т. ч. 68333,34 грн ПДВ).

Податкові накладні від імені TOB «Форест - Таун 2015» підписані директором Єриш Ю.О.

До перевірки надано ТТН від 26.05.2018 №00004723, від 28.05.2018 №00004744, від 31.05.2018 №00004762, від 06.06.2016 №00005511, від 10.06.2016 №00005528, згідно яких: автомобільним перевізником є ТОВ «Форест - Таун 2015» (код ЄДРПОУ юридичної особи не вказано); водії - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (у графі водій не вказано номер посвідчення водіїв) та ОСОБА_5 ; не вказано адресу пункту навантаження товару; не вказано на підставі якого документа водіям видавався товар, що транспортувався (графа «відпуск за довіреністю вантажоодержувача» не заповнена); не вказано посада і прізвище особи, яка прийняла товар від імені ТОВ «А.Л.М.А.С. (у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача).

У ході перевірки проаналізовано подану ТОВ «Форест - Таун 2015» податкову звітність за 2016 рік, а саме: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (звідність форми 1ДФ) за 1 та 2 квартал 2016 року.

Проведеним аналізом встановлено, що на підприємстві працевлаштовано 5 осіб (28.03.2016 прийнято на роботу). Водії ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не працевлаштовані на ТОВ «Форест - Таун 2015».

Водночас, згідно даних ЄРПН, у період 2016 року, ТОВ «Форест - Таун 2015» купляло послуги із номенклатурою «вантажно - розвантажувальні роботи» та транспортні послуги» у ТОВ «САФАРС».

Відповідно даних Єдиного реєстру судових рішень, у провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 17.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100060000104, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи, серед яких ТОВ «Форест - Таун 2015», створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 pp. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2018).

У ході перевірки встановлено, що контрагенти позивача, у період 2016 року, мали взаємовідносини (на предмет придбання товару, послуг, поставлених по ланцюгу постачання и адресу ТОВ «А.Л.М.А.С.») із ТОВ «САФАРС». У період таких взаємовідносин на посаді керівника та головного бухгалтера ТОВ «САФАРС» перебував ОСОБА_7 .

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 07.06.2016, проведеного у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212; ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, останній зареєстрував на своє ім`я ТОВ «САФАРС» за грошову винагороду; веденням фінансово-господарської діяльності товариства не займався; про те чим займається підприємство йому не відомо; де знаходиться офіс ТОВ «САФАРС» - не відомо; жодної фінансової та податкової звітності ТОВ «САФАРС» не підписував та до державних органів не подавав.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача стосовно не підтвердження позивачем реальності взаємовідносин із ТОВ «Форест - Таун 2015».

Крім того, судом встановлено, що у позовній заяві TOB «A.JI.M.A.C.» зазначає, що: «Складське приміщення, де зберігалося борошно та здійснювалося виробництво лавашу, знаходиться у місті Києві по проспекту Повітрофлотський, 28 Військове містечко №63, буд. №13 та належить позивачу на праві користування відповідно до 01.10.2009 №37/3/09.

Разом із тим, вказане не відповідає даним ТТН, які позивач надав до перевірки. Згідно ТТН від 26.05.2018 №00004723, від 28.05.2018 №00004744, від 31.05.2018 №00004762, від 06.06.2016 №00005511, від 10.06.2016 №00005528 пункт розвантаження товару - м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150.

Доказів переміщення борошна із приміщення за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150, в приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 28 Військове містечко №63, буд. №13, позивачем надано не було.

Відносно використання придбаного борошна у господарській діяльності позивача суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що із придбаного у ТОВ «Кортес - Плюс», ТОВ «Форест - Таун 2015», ТОВ «Гранді Плюс» борошна виготовлявся лаваш, який у подальшому був поставлений ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ТОВ «ФОРА» (згідно договорів поставки).

На підтвердження вказаного позивачем надано копії договорів із ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ТОВ «ФОРА» та видаткових накладних.

Разом із тим, надані документи не дають можливості встановити, що лаваш виготовлений із борошна, придбаного саме у ТОВ «Кортес - Плюс», ТОВ «Форест - Таун 2015». ТОВ «Гранді Плюс».

Враховуючи, що основним видом діяльності TOB «A.JI.M.A.C.» є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання. Суд зазначає, що документи TOB «A.JI.M.A.C.» по взаємовідносинах із ТОВ «АТБ- МАРКЕТ», ТОВ «ФОРА» підтверджують лише наявність у позивача сировини для виготовлення товару (лаваш), яка придбавалася у ряду інших контрагентів-постачальників.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини суд погоджується із доводами відповідача стосовно того, що діяльність ТОВ «Кортес - Плюс», ТОВ «Форест - Таун 2015», ТОВ «Гранді Плюс» була спрямована на проведення транзитних фінансових потоків для здійснення операцій надання податкової вигоди суб`єкту реального сектору економіки - TOB «A.Л.M.A.C.».

Таким чином, позивачем не надано доказів реальності операцій із зазначеними вище контрагентами.

Підпунктом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПКУ встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Так, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ, для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/при дбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Платник податку, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб`єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Наведені норми законодавства дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

При цьому, при визначенні податкових наслідків розглядуваних операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання і податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.

Виходячи з вищенаведеного, до підстав включення платником до складу і податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість необхідно віднести: обов`язкове відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності господарської операції, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію, та які оформлені без порушень встановлених до них вимог; фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних; фактичне виконання господарських операцій.

Враховуючи зазначене вище, придбання ТОВ «А.Л.М.А.С.» товарів/послуг у ТОВ «Кортес - Плюс», ТОВ «Форест-Таун 2015», ТОВ «Гранді Плюс» оформлювалось лише документально.

Таким чином, ТОВ «А.Л.М.А.С.», в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 і ст.198 ПКУ, завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 165 804 грн., в тому числі: за травень 2016 року на суму 80 000 грн; в тому числі за червень 2016 року на суму 85 804 грн.

Разом із тим, згідно п. 44.2 ст. 44 ПКУ, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що оформлення TOB «A.JI.M.A.C.» первинних документів, пов`язаних із здійсненням господарських операцій ТОВ «Кортес - плюс», ТОВ «Форест - таун 2015», ТОВ «Гранді плюс» проведено без наміру здійснення господарської діяльності, реальною метою яких є надання фінансових послуг, безтоварних операцій.

Оскільки, реальність здійснення господарських операцій підприємствами- постачальниками належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у TOB «A.Л.M.A.C.» відсутні підстави для декларування витрат по операціях з придбання товару ТОВ «Кортес - плюс», ТОВ «Форест-таун 2015», ТОВ «Гранді плюс».

Отже, TOB «А.Л.М.А.С.» завищено показники «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» рядок 2050 Звіту про фінансові результати та «Інші операційні і витрати» рядок 2180 Звіту про фінансові результати за 2016 рік на суму 829 023 грн. (без ПДВ) по взаємовідносинах з ТОВ «Кортес - Плюс», ТОВ «Форест - Таун 2015», ТОВ «Гранді Плюс», які вплинули на визначення суми фінансового результату до оподаткування.

Згідно ст. 4 Закону № 996, бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються, зокрема, на принципі превалювання сутності над формою - операції і обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, грошові кошти в сумі 842 677 грн. (з ПДВ) за 2016 рік за своєю сутністю є безповоротною фінансовою допомогою, яку ТОВ «А.Л.М.А.С.» надало ТОВ «Кортес - Плюс», ТОВ «Форест - Таун 2015», ТОВ «Гранді Плюс».

Операція з надання безповоротної фінансової допомоги відповідає визначенню витрат, оскільки, призводить до зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, а і саме грошових коштів і відображається у складі витрат поточного періоду та враховується і при розрахунку фінансового результату до оподаткування в інших витратах рядок 2270 Звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

При цьому, ст.ст. 138 - 140 ПКУ не передбачено окремого виду різниць, який би зобов`язував платників податку коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму наданої безповоротної фінансової допомоги.

Таким чином, ТОВ «А.Л.М.А.С.» суму 842 677 грн. за 2016 рік мало право віднести до складу «Інших витрат» рядок 2270 Звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування відповідних періодів.

Натомість, ТОВ «А.Л.М.А.С.» у порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, безпідставно віднесено до складу витрат суми по взаємовідносинах з ТОВ «Кортес - плюс», ТОВ «Форест - таун 2015», ТОВ «Гранді плюс» та не віднесено до витрат безповоротну фінансову допомогу, в результаті чого занижено витрати на 13654 грн. за 2016 рік та, відповідно, занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ на загальну суму 981173 грн. за 2016 рік.

Дане порушення вплинуло на визначення показника р. 2 «Фінансовий результат до оподаткування» Декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік та на визначення сум податкового кредиту з ПДВ Декларацій з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із його контрагентами, а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.

Надані позивачем копії первинних документів по взаємовідносинах із вказаними постачальниками лише фіксують господарські операції та не підтверджують їх товарність.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував дані податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи, оскільки в силу положень частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/6902/15.

При виборі контрагентів залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №200/14551/19-а.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків акта перевірки, на підставі яких контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю А.Л.М.А.С. є необґрунтованими, а тому не підлягає задоволенню.

VIІ. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.