Ухвала від 24.09.2025 по справі 490/274/25

Справа № 490/274/25

н\п 2/490/1653/2025

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail:inbox@ct.mk.court.gov.ua,web:ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Ротар А.Л., представниці відповідача ОСОБА_2 - адвоката Літкової Л.В., розглянув у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніЦентрального районногосуду містаМиколаєва перебуваєцивільна справа за позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Виконавчий комітетМиколаївської міськоїради якорган опікита піклуванняпро стягненняаліментів.

27 серпня 2025 року представницею відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Літковою Л.В. подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю міжнародної підсудності судам України, а тому провадження у справі має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В обгрунтування заяви представниця відповідачки зазначає що дитина постійно проживає в Іспанії, яка є державою звичного місця проживання дитини, посилається на положення статтей 75-77 Закону України "Про міжнародне приватне право", статей 5, 7 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів щодо захисту дітей від 19.10.1996 року та на висновки зроблені в постанові Миколаївського апеляційного суду від 30.06.2025 року у справі №490274/25.

24 вересня 2025 року представницею відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Літковою Л.В. подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю тотожного спору, який розглядається в компетентному суді іншої держави, а тому провадження у справі має бути закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В обгрунтування заяви представниця відповідачки посилається на те що Миколаївський апеляційний суд у своїй постанові від 30.07.2025 року, у шостому абзаці мотивувальної частини, встановив, що "в суді з питань насильства стосовно жінок № 1 міста Марбелья, Королівство Іспанія, ухвалою від 24 червня 2024 року відкрито провадження 48/2024 про розірвання шлюбу", в якому вирішуються також "питання батьківських заходів щодо дитини". Апеляційний суд сам дійшов висновку, що ця обставина "є самостійною обставиною, яка перешкоджає розглядати справу в судах України". Таким чином, факт наявності тотожного спору. на думку представниці відповідачки, вже є встановленим судом апеляційної інстанції.

В підготовчому засіданні представниця позивача позов підтримала, зазначила про відсутність підстав для закриття провадження у справі, просила закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

В підготовчому засіданні представниця відповідачки підтримала своє клопотання про закриття провадження у справі від 27.08.2025 року та наполягала на закритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю міжнародної підсудності даної справи судам України. Додатково зазначила, що у разі відсутності підстав для закриття провадження у справі, на її думку можливо закінчити піготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Суд, заслухав пояснення учасників справи, вивчив матеріали справи та зазначає таке.

В даній справі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щосмісячно, до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

З матеріалівсправи вбачається,що в суді з питань насильства стосовно жінок № 1 міста Марбелья, Королівство Іспанія, ухвалою від 24 червня 2024 року відкрито провадження 48/2024 про розірвання шлюбу", в якому вирішуються також "питання батьківських заходів щодо дитини".

При цьому, суд зазначає, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК України, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 497 ЦПК України).

Преамбулою Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» наведено визначення поняття "приватноправові відносини" - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про міжнародне приватне право», цей Закон застосовується, крім іншого, до питань підсудності судам України справ з іноземним елементом що виникають у сфері приватноправових відносин.

При цьому, підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися (частина перша статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

У статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено підстави визначення підсудності справ судам України та зазначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у таких випадках (пункти 2 та 4 частини першої): якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

При цьому, судом встановлено, що з долучених до позовної заяви доказів вбачається що позивач ОСОБА_1 має місце зареєстроване місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 , крім того, з відповіді №1037489 від 16.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідачка має на території України зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , за такого на підставі пунктів 2 та 4 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказана справа підсудна судам України.

Щодо посилання представниці відповідачки на положенння Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (далі - Гаазька конвенція про батьківську відповідальність 1996 року), суд зазначає таке.

Україна згідно із Законом від 14 вересня 2006 року №136-V є учасницею Гаазька конвенція про батьківську відповідальність 1996 року.

При цьому, сферою застосування Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року є питання набуття, здійснення, припинення чи обмеження батьківської відповідальності, а також її делегування, права опіки, в тому числі права стосовно піклування про особу дитини та, зокрема, право визначати місце проживання дитини, а також права на спілкування, у тому числі право брати дитину на обмежений період у місце інше, ніж звичайне місце проживання дитини.

Суд наголошує, що обмеження сфери застосування Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року, наведені в статті 4 даної конвенції, в якій визначено, що Конвенція не застосовується до:

a) встановлення або оспорювання відносин між батьками і

дитиною;

b) рішень про усиновлення, заходів, що передують усиновленню,

або скасування чи недійсності усиновлення;

c) імені та прізвища дитини;

d) набуття повної дієздатності;

е) зобов`язань щодо утримання;

f) довірчої власності чи спадкування;

g) соціального забезпечення;

h) державних заходів загального характеру з питань освіти чи

здоров`я;

i) заходів, ужитих внаслідок караних правопорушень, учинених

дітьми;

j) рішень про право притулку та про імміграцію.

Таким чином, враховуючи що в даній справі вирішується спір саме щодо утримання дитини (стягнення аліментів на утримання дитини), а тому Гаазька конвенціяпро батьківськувідповідальність 1996року до вказаного спору, з урахуванням пункту е) статті 4 Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року, не може бути застосована.

З урахуванням наведеного вище, вказаний спір підсудний судам України, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України "у зв`язку з відсутністю міжнародної підсудності даної справи судам України".

Також усуду відсутніпідстави длязакриття провадженняу справіна підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки судом не встановлено наявності таких що набрали законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі, які ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, в задоволенні клоптання представниці відповідачки про закриття провадження у справі слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд зазначає таке.

Статтею 200 ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Так, в позовній заяві міститься клопотання про виклик та допит у залі судового засідання в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка зможе, на думку позивача, підтвердити факт неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських прав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з п. 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

За змістом частини першої та пункту 3 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і показаннями свідків.

Право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам встановлено пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України.

Крім того, свідки, у відповідності до частини першої статті 65 ЦПК України, є одними із учасників процесу.

Згідно з частиною першою статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

У відповідності до частини 1 статті 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно вимог частин 1 - 4 статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення можливості учасникам справи реалізації процесуальних прав, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представниці позивача та викликати для допиту в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , для з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Інших клопотань про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста, про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення, про необхідність вчинення інших процесуальних дій сторонами та їх представниками не заявлялось, позивач не відмовився від позову, а відповідач не визнав позову, сторони не уклали мирової угоди.

Отже, при підготовці справи до судового розгляду були проведені усі необхідні підготовчі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України, суд вважає їх достатніми для закінчення підготовки справи до судового розгляду, а за такого суд вважає необхідним закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 76, 77, 90, 91, 197 - 200, 255, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представниці відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Літкової Л.В. про закриття провадження у справі, відмовити.

Клопотання представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Ротар А.Л. про виклик свідка, задовольнити та викликати для допиту в судовому засіданні свідка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду, згідно ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Закрити підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування про стягнення аліментів.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 23.10.2025 року на 15:45 годин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. № 11).

Про дату, час та місце проведення судового розгляду справи по суті повідомити учасників справи.

Роз`яснити, що витрати, пов`язані із залученням свідків належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Свідку у зв`язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Копію ухвали направити учасникам справи до відома та виконання.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud1423/.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статею 261 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Саламатін