Ухвала від 29.09.2025 по справі 490/274/25

УХВАЛА

29 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 490/274/25

провадження № 61-10020ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ротар Аліни Леонідівни на постанову Миколаївського апеляційного суду в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Ротар А. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду, в якій просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі.

11 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме уточненнядати оскаржуваної постанови; подання до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України; надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів; надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявниці детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Копію ухвали Верховного Суду від 11 серпня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху направлено та доставлено в електронному вигляді до електронних кабінетів ОСОБА_1 та адвоката Ротар А. Л. 26 серпня

2025 року.

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

27 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Ротар А. Л. про усунення недоліків касаційної скарги.

Заявниця надала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Водночас вимог касаційної скарги, зокрема, щодо уточнення дати оскаржуваної постанови й подання до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів представник ОСОБА_1 - адвокат Ротар А. Л. не виконала.

Отже, встановлені в ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2025 року недоліки касаційної скарги заявницею повністю не усунуто.

Указане перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ротар Аліни Леонідівни на постанову Миколаївського апеляційного суду в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів вважати неподаною та повернути заявниці.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська