Справа № 2-а-1421 /10/1104
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року смт. Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
встановив :
Позивач звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни .
Згідно ст. 6 Зазначеного Закону відповідач зобов'язаний виплачувати їй щомісячну державну соціальну допомогу , як дитині війни , в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але з 01.01.2008 року по даний час виплачує лише 10%.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась і не обмежувалась, тобто відповідач діє неправомірно.
Просить визнати дії відповідача по невиплаті їй щомісячної державної соціальної допомоги в повному обсязі неправомірними .
Зобов»язати відповідача перерахувати їй пенсію з врахуванням державної соціальної допомоги, як дитині війни, з 01 січня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснювати її виплату в період дії ст. 6 Зазначеного Закону.
Згідно приписів ст. 183-2 КАС України адміністративні справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання пенсійних виплат, виплат та пільг дітям війни можуть розглядатися суддею в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
06.12.2010 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копії якої надіслано сторонам.
Позивач надала суду заяву про слухання справи в її відсутність, позов підтримала.
Відповідач в установлений законом строк надав суду заперечення проти позову в якому зазначив, що Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Голованівському районі є виконавчим органом, який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів. В зв’язку з тим, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України № 2195 відсутній, УПФ при виплаті соціальної допомоги дітям війни керується постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в 2009-2010 роках виплачує позивачу соціальну допомогу в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 49,80 грн., тобто діє правомірно.
Відповідач вважає, що позивач безпідставно пропустив шестимісячний строк для звернення до суду, просить в поновленні пропущеного строку звернення до суду відмовити, позов залишити без задоволення, дії УПФУ в Голованівському районі вважати такими, що не суперечать діючому законодавству.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства вважаю, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження і позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом серії , посвідченням з відміткою «дитина війни», тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .
Згідно ст. 72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами, сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання немає.
В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
П.п. 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась і не обмежувалась , тобто відповідач , виплачуючи позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком , діяв неправомірно.
Згідно довідки УПФУ в Голованівському районі позивачка в 2009-2010 рр одержує надбавку як дитина війни в розмірі 49,80 грн щомісячно.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у 2010 році прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком ) складає : з 01 січня -695 грн , з 01 квітня 706 грн ., з 01 липня 709 грн , з 01 жовтня 723 грн , з 01 грудня -734 грн .
Враховуючи викладене , вважаю , що відповідач зобов'язаний був з 01.05. 2010 року щомісячно нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% визначеної в бюджеті мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб , що втратили працездатність), її вимоги є законними , обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач в запереченні проти позову зазначає, що позивач пропустила строк звернення до суду без поважних причин , тому в поновленні строку необхідно відмовити .
Згідно вимог ст.99, ст.100, п.7 ч. 5 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою суду від 06.12.2010 року позивачу поновлено строк звернення до суду як пропущений з поважних причин.
Ст. 71 КАС України передбачено , що кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення . Якщо відповідач , суб»єкт владних повноважень заперечує проти адміністративного позову , то обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на нього .
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2010 рік.
Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам , які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .
Відповідно до п.1, п.3 , п. 15 «Положення про Пенсійний Фонд України» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади , одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Згідно ст.. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.
Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області,де він перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» .
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області , за місцем проживання позивача.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України .
Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7, 71, ч. 2, 3 ст. 99, 100,183-2, 158-163 , 167 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ,від 09.07.2003р № 1058-У1, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010р» , Рішенням Конституційного Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суддя
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити .
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2010 року по 17 грудня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – неправомірною .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період та здійснювати її подальшу щомісячну виплату в період дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судові витрати по справі розподілити відповідно до ст. 94 КАС України .
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Голованівський районний суд протягом 10 (десяти ) днів з дня її проголошення .
У разі прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії постанови . Якшо суб»єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України , було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді , то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду .
СУДДЯ:
Суд | Голованівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2010 |
Оприлюднено | 12.01.2011 |
Номер документу | 13049496 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Гордійчук В. М.
Адміністративне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Боженко Л. В.
Адміністративне
Недригайлівський районний суд Сумської області
Жмурченко В. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні