Постанова

від 08.09.2010 по справі 4-363/2010

ЗАМОСТЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

Справа № 4-363-2010

П О С Т А Н О В А

8 вересня 2010 року м. Вінниця

Суддя Замостянського районного суду міста Вінниці Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурора Грималюка В.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши подання в.о. старшого слідчого прокуратури Замостянського району м. Вінниці про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянство України, навчається на 5-му курсі КНУВС на факультеті психології, не одруженому, не працюючому, раніше не судимому, проживаючому в АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И В:

В .о. старшого слідчого прокуратури Замостянського району м. Вінниці звернувся в суд з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_2. Зазначене подання погоджене з прокурором Замостянського району м. Вінниці.

Дане подання мотивоване тим, що 28 серпня 2010 року близько 18.30 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись поряд з буд. №10 по вул. Індустріальна в м. Вінниці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи аморально та з особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, демонструючи свою безкарність нанесли численні удари в різні частини тіла ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, чим спричинили останнім тілесні ушкодження.

29 серпня 2010 року ОСОБА_2 був затриманий згідно ст.115 КПК України та поміщений до ІТТ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області.

30 серпня 2010 року ОСОБА_2 допитаний в якості підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України.

Постановою Замостянського районного м. Вінниці від 01.09.2010 р. строк затримання ОСОБА_2 продовжено до 10 діб.

Слідчий просив суд застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до пяти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років, злочин вчинено групою осіб, однак жоден з підозрюваних свою вину у вчиненні злочину не визнав, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може ухилятись від слідства і суду, а також може перешкодити встановленню істини у справі, оскільки він може вступити в змову з іншими підозрюваними та давати по справі показання, які будуть узгоджені між підозрюваними, що може негативно відбитись на обєктивності проведення досудового слідства. Також слідчий зазначив, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може перешкодити встановленню істини у справі шляхом впливу на потерпілих чи свідків з метою зміни ними показань. Слідчий вказав, що потрібно врахувати, що через невеликий проміжок часу після порушення кримінальної справи слідство не мало можливості провести всі першочергові слідчі дії, зокрема відтворення обстановки і обставин події, допит свідків і потерпілих, проведення очних ставок між підозрюваними та потерпілими, тому перебування ОСОБА_2 на волі може затягнути проведення цих слідчих дій що негативно відібється на обєктивності та повноті проведення досудового слідства.

Слідчий повідомив, що потрібно врахувати ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_6, який до цих пір не допитаний, через його стан здоровя, оскільки останній впродовж кількох днів перебував без свідомості. На даний момент визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень слідство не має можливості, оскільки ОСОБА_6 до цих пір перебуває на лікуванні. Дана обставина вказує на особливий цинізм в діях нападників, а також потребує додаткової кваліфікації після проведення судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні, заслухавши адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, які заперечили щодо задоволення подання, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та місце навчання, не має наміру переховуватись від слідства та суду, прокурора, в.о. старшого слідчого , які підтримали подання, суд вважає, що подання про обрання запобіжного заходу не обґрунтоване та не підлягає задоволенню в звязку з наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 розділу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або затримання, має право на судовий розгляд, при якому суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

За п. 3 ст. 5 Конвенції кожен, кого заарештовано або затримано має негайно постати перед суддею чи іншою службовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд упродовж розумного строку або на звільнення до початку судового розгляду.

Згідно ч.1, 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки. Треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).

Крім того, за ч. 7, 8 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” при розгляді подання про взяття під варту досліджуються також обставини, які відповідно до ст. 150 КПК мають бути враховані при обранні запобіжного заходу: вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя). Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 хоча і підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк більший трьох років, однак він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, має постійне місце навчання є курсантом 5 курсу Київського національного університету внутрішніх справ України, за яким характеризується виключно позитивно. Суд вважає, що підозрюваний залишити місце постійного проживання, ухилятися від явки до слідчих органів та суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі та продовжувати злочинну діяльність наміру не має.

Крім даних про тяжкість вчиненого злочину підозрюваним досудовим слідством не надано будь-яких доказів про те, що підозрюваний має намір залишити місце постійного проживання та ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі та продовжувати злочинну діяльність.

Отже, сукупність зазначених обставин дає підстави суду вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, не буде переховуватись від слідства і суду, перешкоджати проведенню досудового слідства та встановленню істини в справі та продовжувати свою злочинну діяльність.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 4 ст. 5 розділу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.. 62 Конституції України, ст.155, 156, 1652 КПК України, п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, ст.. 4, 9 Закону України “Про попереднє ув”язнення”, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні подання та в обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти з залу суду негайно.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 3-х діб з дня її винесення.

С У Д Д Я : підпис

З оригіналом вірно :

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці С.Ю. Клапоущак

Секретар: