Постанова від 22.09.2025 по справі 292/285/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №292/285/24 Головуючий у 1-й інст. Лотуга В. Ф.

Категорія 8 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №292/285/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третіособи,якінезаявляють самостійнихвимогщодопредмета спору:Високівська сільськарадаЖитомирськогорайону Житомирськоїобласті,державний реєстраторОсіпчукЛесяМиколаївна,приватнийнотаріусЖитомирського міськогонотаріальногоокругуКулініч НаталіяАдамівна,Курненськасільська територіальнагромадаЖитомирського районуЖитомирськоїобластіпро скасування рішеннядержавногореєстратора,визнаннянедійснимсвідоцтва проправонаспадщину зазаповітом

за апеляційноюскаргою ОСОБА_2

на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Лотуги В.Ф.

в с т а н о в и в :

У березні 2024 року позивач звернулась до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати незаконним та скасувати: рішення державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Осіпчук Л.М. про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 13.07.2022, номер запису про право власності 47355818, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2611813418040, про реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,9 кв.м; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64380492 від 03.08.2022 18:19:52 приватного нотаріуса Кулініч Н.А. про реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_2 , а також просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 290 на спірний будинок, видане 03 серпня 2022 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н.А. на ім`я ОСОБА_2 .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Червоноармійським районним судом Житомирської області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Курненської сільської ради про виселення без надання житла та зняття з реєстрації.

Вказувала, що ОСОБА_2 з 03.08.2022 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1965 році, головою двору якого був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього, головою двору стала ОСОБА_6 , яка володіла даним будинком до 2013 року та як власник їм розпоряджалася.

У 2013 році ОСОБА_6 відчужила житловий будинок позивачу за грошові кошти, що підтверджується розписками на суму 15000,00 грн. від 29.06.2013 та 40300,00 грн. від 21.09.2013, також сума у розмірі 4700,00 грн. була передана без написання розписки.

29.11.2013 ОСОБА_6 вибула з голови двору вказаного будинку, а ОСОБА_1 з цього часу стала головою двору. Право володіння, користування та розпорядження даним будинком у ОСОБА_1 виникло на підставі облікової картки об`єкта погосподарського обліку за 2011-2015 роки.

Вказувала, що 29.11.2013 вона зі своїми дітьми, як нові володільці будинку АДРЕСА_2 , зареєструвалися за цією адресою, а попередній власник - ОСОБА_6 знята з реєстрації.

Однак 13.07.2022 державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області зареєстровано право власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_6 .

Вважала, що рішення державним реєстратором прийняте у порушення законодавства, а тому вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

ОСОБА_2 державному реєстратору надала довідку №139 від 12.07.2022, видану Стрибізьким старостинським округом №1 Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги значився за померлою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підстава: погосподарська книга №3 с. Павлівка Житомирського району Житомирської області за 2011-2015 р.р., особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Зазначала, що ОСОБА_6 значилась головою домогосподарства лише до 29.11.2013, а в подальшому головою стала ОСОБА_1 .

Вказувала, що державний реєстратор Осіпчук Л.М. при прийнятті рішення проігнорувала саму погосподарську книгу за 2011-2015 роки та зареєструвала за померлою ОСОБА_6 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а інформація зазначена в довідці № 139 є неповною. У подальшому приватний нотаріус Кулініч Н.А. в порядку спадкування зареєструвала право власності за ОСОБА_2 . Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської від 04 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Осіпчук Лесі Миколаївни про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 13 липня 2022 року, номер запису про право власності 47355818, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2611813418040, про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,9 кв.м. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом №290, видане 03 серпня 2022 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Наталією Адамівною та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64380492 від 03.08.2022 о 18:19:52 приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Наталії Адамівни про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив норми ст. 189 ЦПК України, оскільки підготовче судове засідання у справі було призначено та проведено понад шістдесят днів після відкриття провадження у справі.

Зазначає, що подана 22.10.2024 року адвокатом Шмат Р.П. заява про уточнення позовних вимог не відповідає положенням ст. 49 ЦПК України, яка передбачає, що позивач вправі або збільшити, або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вважає, що районний суд безпідставно прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав та предмету позову, оскільки позивача було знято з реєстраційного обліку за вказаною адресою 14.04.2023 року, про що свідчить запис в її паспорті. При цьому позивач не оскаржувала зняття її з реєстраційного обліку за даною адресою.

Зазначає, що власником даного будинку була її мати ОСОБА_6 , однак позивач ніякого відношення до даного будинку по справі не має, оскільки не являється згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцем за законом або за заповітом спірного майна. Тому, на її думку, ОСОБА_1 не може скасовувати (визнавати недійсним) свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.08.2022 року виданого приватним нотаріусом Кулініч Н.А. та оспорювати реєстрацію в Спадковому реєстрі №69647001 права власності за відповідачем на спірне нерухоме майно.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не звернув увагу на ті обставини, що з 29.11.2013 року її мати ОСОБА_6 була знята з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та через проблеми зі здоров`ям та віком переїхала проживати до відповідача в м. Житомир. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла.

Вказує, що вона є власником спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.08.2022 року, виданого приватним нотаріусом Кулініч Н.А., яке зареєстроване в Спадковому реєстрі за №69647001. Про те, що вона являється власником будинку АДРЕСА_2 , підтверджує також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306489127.

Звертає увагу, що згідно ст. 1261 ЦК України, відповідач є спадкоємцем за заповітом щодо майна померлої матері. Вказує, що вона та її покійна мати домовилися з позивачем по справі про купівлю-продаж даного будинку за 120000,00 грн. На підставі даної усної домовленості позивач дала їй завдаток в розмірі 15000,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_4 сторони домовилися, що до кінця 2013 року ОСОБА_1 заплатить їй ще 105000,00 грн. і вони укладуть та посвідчать нотаріально договір купівлі-продажу даного будинку. Позивач у вересні 2013 року на виконання усної домовленості згідно розписки передала 40300,00 грн., у зв`язку з чим позивач була зареєстрована в даному будинку і отримала дозвіл на проживання. Відповідач та її мати стали чекати, коли позивач виплатить решту коштів, щоб переоформити на неї будинок. Але, як видно, ОСОБА_1 вирішила решту коштів не сплачувати, продовжуючи проживати в даному будинку. У зв`язку з чим відповідач в 2023 році звернулася до суду з позовом про виселення позивача з будинку та його продаж.

Зазначає, що її покійна мати дійсно зареєструвала позивача в даному будинку у зв`язку з майбутнім його продажем. Однак твердження представника позивача, що право власності (володіння, користування, розпорядження) вказаним вище будинком у ОСОБА_1 виникло на підставі облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки є помилковим, оскільки реєстрація і проживання не породжує автоматичного права власності на майно іншої особи. Так, дійсно спадкоємці першої черги за законом можуть стати власниками майна своїх покійних батьків, але ОСОБА_1 такою не являється.

Книги погосподарського обліку є реєстрами статистичного обліку, що заповнюється шляхом опитування проживаючих громадян в житловому будинку. Погосподарський облік не передбачає реєстраційних дій і не несе жодних правових наслідків для об`єктів відносно яких він здійснюється.

У поданому відзиві на позовну заяву державний реєстратор Осіпчук Л.М. зазначає, що реєстрація права власності на вказаний будинок була проведена у відповідності до вимог закону, оскільки відповідачем для здійснення державної реєстрації на зазначену нерухомість за ОСОБА_6 були подані Державний акт на дану земельну ділянку серії ЖТ №938713 від 06.08.2009 року, виданий Павлівською сільською радою Червоноармійського району на ім`я ОСОБА_6 ; технічний паспорт на спірний будинок та відповідна виписка із погосподарської книги (довідка) №139 від 12.07.2022 року.

Що стосується виписки із погосподарської книги (довідка) №139 від 12.07.2022, то вона має відповідати дійсності: в даній довідці вказано, що будинок в АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги, належав померлій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ніякого відношення до даного нерухомого майна немає, оскільки будинок згідно записів погосподарської книги рахувався за ОСОБА_6 , а тому право власності на вказаний будинок після смерті ОСОБА_6 перейшло до її спадкоємиці за заповітом ОСОБА_2 . Крім того звертає увагу, що право власності на земельну ділянку, на які розташований житловий будинок, також було зареєстровано за померлою ОСОБА_6 .

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач та її представник просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника Курненської сільської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням положень ч. 2ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межахстатті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела належними та допустимими доказами наявність існування порушення права з боку відповідача, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що рішення про реєстрацію 13.07.2022 за ОСОБА_6 права власності на спірний будинок, проведений в порушення вимог законодавства України діючого на час спірних правовідносин, а тому рішення державного реєстратора з даного приводу підлягає скасуванню. На підставі вказаного рішення державного реєстратора від 13.07.2022 про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н.А. видано відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.08.2022 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 . Беручи до уваги те, що померлій ОСОБА_6 на час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 не належав житловий будинок, на який ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а тому він не міг бути предметом спадкування. На підставі викладеного, суд вважав, що позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом №290, виданого 03.08.2022 ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н.А., підлягає задоволенню. Оскільки вказане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що було підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню, тому підлягає до задоволенню похідна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64380492 від 03.08.2022 о 18:19:52 приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Наталії Адамівни про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.08.2022, виданого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н.А. та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №366222767 від 16.02.2024, спадкоємицею майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.23-25 т.1).

Згідно копій розписок від 29.06.2013 та 21.09.2013, ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_7 15 000,00 грн., як завдаток за продаж будинку, та ОСОБА_6 одержала гроші в сумі 40 300,00 грн. від ОСОБА_7 за продажу будинку в селі Павлівка (а.с.6-7 т.1).

Як вбачається з довідки №123 від 21.10.2021, виданої Павлівським старостинським округом №9 Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області на підставі погосподарської книги №3 за 2011-2015 роки по Павлівській сільській раді, ОСОБА_6 знята з місця реєстрації: АДРЕСА_1 , 29.11.2013 в зв`язку з вибуттям до м. Житомира. 29.11.2013 за даною адресою зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , 2009 р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . У 2016-2021 роках головою домогосподарства, яке знаходиться за вказаною адресою у погосподарській книзі значилась ОСОБА_1 (а.с.8 т.1).

Відповідно до договорів №18.071.0068 від 24.12.2019 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та довідки про стан розрахунків побутового споживача, дані договори буди укладені з ОСОБА_1 , яка є споживачем за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.10-22 т.1).

Згідно записів погосподарської книги №3 за 2011-2015 роки по с. Павлівка Павлівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, номер об`єкта погосподарського обліку 0105-1, головою домогосподарства по АДРЕСА_1 до 29.11.2013 була ОСОБА_6 , яка вибула в м. Житомир та знята з реєстрації. 29.11.2013 за вказаною адресою прибули ОСОБА_1 , яка записана головою двору та члени її сім`ї - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , місце проживання яких за вказаною адресою зареєстровано цього ж дня. В обліковій картці погосподарського обліку наявні підписи особи, що відповідає за об`єкт: з 2011 по 2013 роки стоять підписи ОСОБА_6 , а за 2014 та 2015 роки - підписи ОСОБА_1 (а.с.49-52 т.1, а.с. 54-60 т.2).

Відповідно до погосподарської книги №3 за 2016-2020 роки по с. Павлівка Павлівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, номер об`єкта погосподарського обліку 00-0104-1, головою домогосподарства по АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_1 , яка вибула 14.04.2023 за заявою власника. Мається відмітка, що житловий будинок згідно витягу №2611813418040 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.08.2022 належить ОСОБА_2 . В обліковій картці погосподарського обліку наявні підписи особи, що відповідала за об`єкт у 2016-2019 роки, ОСОБА_1 ( а.с.53-57 т.1, а.с.46-53 т.2).

З виписки №902 від 03.10.2024 погосподарських книг с. Павлівка за 1967-2029 роки, виданої Стрибізьким старостинським округом №1 Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги №2 в с. Павлівка за 1967-1970 роки, побудований у 1968 році та рахувався за померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Хронологія голів двору будинку: голова двору з 10.03.1993 по 29.11.2013 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; голова двору з 29.11.2013 по 14.04.2023 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; власник будинку від 03.08.2022 і по даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.45 т.2).

06.06.2024 Високівською сільською радою Житомирського району Житомирської області надано документи реєстраційної справи 2611813418040, які сформовані за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, а саме: довідка №139 від 12.07.2022, заява про державну реєстрацію та їх обтяжень, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, довідка №61/02-14 від 23.02.2022, витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), державний акт на право власності на земельну ділянку, витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, технічний паспорт, довідка №8 від 07.04.2022 (а.с.152-177, 192-217 т.1).

Відповідно до довідки №139 від 12.07.2022, виданої Стрибізьким старостинським округом №1 Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги значився за померлою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підстава: погосподарська книга №3 село Павлівка Житомирського району Житомирської області за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.9, 153 т.1).

Згідно заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 13.07.2022, зареєстровану ОСОБА_8 у Високівській сільській раді, ОСОБА_2 звернулася для реєстрації за померлою ОСОБА_6 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 1825484100:01:002:0005 (а.с.154, 193 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №305210476 від 18.07.2022, ОСОБА_6 належали на праві приватної власності земельні ділянки кадастровий номер 1822382800:11:000:0097, площею 2.2313 га, кадастровий номер 1822382800:06:000:0247, площею 2.7083 га. (а.с.155-159, 211-215 т.1).

З відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 18.07.2022, вбачається, що 13.07.2022 ОСОБА_8 у Високівській сільській раді Житомирської області, зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825484100:01:002:0005 та житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.160-161, 209-210 т.1).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №64211675 від 18.07.2022, державним реєстратором прав на нерухоме майно Осіпчук Л.М. у Високівській сільській раді Житомирської області, проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1825484100:01:002:0005 (а.с.162, 216 т.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 305218054 від 18.07.2022, державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Л.М., 13.07.2022 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 938713, виданий 06.08.2009 Павлівською сільською радою Червоноармійського району Житомирської області, виписки із погосподарської книги №139, виданої 12.07.2022 Курненською сільською радою Житомирського району Житомирської області (Стрибізький старостинський округ), за ОСОБА_6 на праві приватної власності зареєстровано житловий будинок АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 47355818, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2611813418040 (а.с.163, 217 т.1).

Як вбачається з довідки №61/02-14 від 23.02.2022 та витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №68841895 від 22.04.2022, виданих приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Н.А., 04.10.2021 заведено спадкову справу №81/2021 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 . Згідно зі спадковою справою заяву про прийняття спадщини подано дочкою померлої, спадкоємицею за заповітом ОСОБА_2 (а.с.164-165, 194-195 т.1).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №938713 від 06.08.2009, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1825484100:01:002:0005, площею 0.2500 га., яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.166-167, 196, 208 т.1).

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та технічного паспорта, виготовленого КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 18.02.2022, він виданий за замовленням ОСОБА_2 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 1825484100:01:002:0005, площею 0.25 га. (а.с.168-176, 197-205 т.1).

Згідно довідки КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №8 від 07.04.2022, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.177, 207 т.1).

Як вбачається з виписки №156 від 17.07.2025 року Стрибізького старостинського округу №1 Курненської сільської ради Житомирського району, головою домогосподарства житлового будинку за адресою: по АДРЕСА_1 , згідно погосподарських книг за 1967-2024 рр. значяться такі особи:

-станом з 1967-1993 р. головою домогосподарства був гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 даний громадянин помер;

-станом з 1993-2013 головою домогосподарства була ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вибула в м. Житомир 29.11.2013 року;

-станом з 2013-2022 головою домогосподарства була ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-станом з 03.08.2022 по теперішній час власником будинку являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на підставі витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №2611813418040 від 03.08.2022 року.

Відповідно достатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зіст.1216ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1217ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Статтею 1218ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

За змістомст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно зіст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до вимогст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України від 01 квітня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV), права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 31 Закон № 1952-IV для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року №112/5 (далі - Вказівки 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26, та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48 (далі Інструкція № 48).

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до пунктів 9, 14, 19 Інструкції № 48 особові рахунки господарств в погосподарській книзі відкриваються під час закладки книг станом на 01 січня на всіх осіб, що постійно проживають на території сільської Ради. На кожне господарство, включаючи піднаймачів, відкривається окремий особовий рахунок. Номер особового рахунку є постійним для даного господарства протягом всього періоду (п`ять років). Не змінюється номер особового рахунку у випадку заміни голови господарства (наприклад, у зв`язку із смертю або з інших причин). В цих випадках особовий рахунок господарства не переписується на новий, в той же час: а) у верхній частині особового рахунку вписується прізвище, ім`я та по батькові нового голови господарства (сім`ї), прізвище попереднього закреслюється; б) у розділі 1 «Список членів господарства», у рядку 2-му «Відносини до члена господарства, записаного першим» під його прізвищем записується «голова», а проти всіх інших членів сім`ї записуються їх родинні відносини до нового голови господарства (сім`ї) «батько», «мати», «дружина», «чоловік», «брат», «сестра», «дочка», «син» і т. д. Раніше записані родинні відносини членів господарства (сім`ї) повинні бути обов`язково закреслені та змінені. Особовий рахунок відкривається на ім`я голови господарства (сім`ї), який визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім`ї за їх спільною згодою, і записується в особовому рахунку першим.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги №2 в с. Павлівка за 1967-1970 роки, побудований у 1968 році та рахувався за померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Хронологія голів двору будинку: голова двору з 10.03.1993 по 29.11.2013 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; голова двору з 29.11.2013 по 14.04.2023 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; власник будинку від 03.08.2022 і по д.ч. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.45 т.2).

За життя ОСОБА_6 право власності на будинок не зареєструвала. 29.11.2013 ОСОБА_6 знята з реєстрації за місцем проживання по АДРЕСА_1 та з даної дати уже не була головою домогосподарства, оскільки вибула у м. Житомир, де і проживала на час смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , як є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , померла. Все майно, в тому числі і спірний будинок, вона заповіла своїй доньці, ОСОБА_2 . Відповідач являється власником будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.08.2022, виданого приватним нотаріусом Кулініч Н.А.

ОСОБА_2 звернулася із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), від 13.07.2022, зареєстровану ОСОБА_8 у Високівській сільській раді, для реєстрації за померлою ОСОБА_6 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 1825484100:01:002:0005 (а.с.154, 193 т.1).

При реєстрації права власності на спірний будинок 13.07.2022, підлягали застосуванню норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»№ 1952-IVта Порядку продержавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25 грудня 2015 року, які передбачають реєстрацію індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і споруд, прибудов до них, що закінченні будівництвом до 5 серпня 1992 року.

З положень Закону№ 1952-IV (п.3 ч.1 ст.3) слідує, щозаявником щодо реєстрації права власності є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 не могла бути заявником щодо державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка за життя право власності на будинок не зареєструвала та за померлою з 29.11.2013 не був закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі на даний будинок.

Реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (надалі - об`єкти), що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, врегульована, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»№ 1952-IV (надалі Закон № 1952-IV),Порядком про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року (надалі Порядок).

За змістом ч.3 ст.10 Закону№ 1952-IV(в редакції на час виникнення спірних правовідносин 13.07.2022) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;наявність обтяжень прав на нерухоме майно;наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії;4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

Відповідно до статті 31 Закону№ 1952-IV(в редакції на час виникнення спірних правовідносин 13.07.2022) для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, провадження № 61-12451св19; від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, провадження № 61-1978св20.

При цьому в п.3ст.2 Закону№ 1952-IV, заявником щодо такої реєстрації права власності є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Відповідно до пункту 40 Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин 13.07.2022)державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбаченихЗаконом України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Згідно п.80 Порядку, державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може проводитися на підставі документів, передбаченихстаттею 31Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо у відомостях про адресу завершеного будівництвом об`єкта, передбаченого цим пунктом, відсутні необхідні реквізити адреси, передбаченічастиною четвертоюстатті 26-3Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», застосовуютьсяпункти 77або79цього Порядку.

Якщо у відомостях про завершений будівництвом об`єкт, передбачений цим пунктом, відсутні необхідні відомості про нерухоме майно, передбаченіпунктом 29Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 застосовуєтьсяпункт 77цього Порядку в частині відомостей про технічну інвентаризацію завершеного будівництвом об`єкта.

У пункті78 Порядку передбачено, що документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Згідно п.66 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбаченіст.27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Посилання представника позивача, що спірний будинок на момент смерті не належав ОСОБА_6 , а тому не міг бути успадкований після смерті її дочкою ОСОБА_9 є помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке зберіглося.

Суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Отже, застосування судами норм статей 120, 123 ЦК України (1963 року) без належного з`ясування питання про правильність віднесення будинку до суспільної групи господарства (колгоспного двору) є помилковим.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Таким чином, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є нормативно-правові акти, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме: Технічні вказівки по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затверджені Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26) та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.

Суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім`ї. Глава сім`ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім`ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім`ї, господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робітників, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім`ї, відносяться до господарства колгоспників. Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Господарства пенсіонерів, які не мають працюючих членів сім`ї відносяться до тієї суспільної групи, до якої ці особи відносилися до переходу на пенсію.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що господарства, в яких є працюючі члени колгоспу, відносяться до колгоспного двору незалежно від роду занять голови двору.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність»,колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК України 1963 року, таким чином право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після його припинення, мають ті члени двору, які станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні.

Під час розгляду справи було встановлено, що спірне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 1967 року по 1991 рік було віднесено до суспільної групи господарств - колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року головою колгоспного двору був ОСОБА_5 , а членами колгоспного двору його дружина ОСОБА_6 . А тому майно колгоспного двору належало на праві спільної власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та члену його сім`ї дружині ОСОБА_6 , матері відповідачки ОСОБА_2 . На підставі вищевказаного, ОСОБА_6 отримала у 2009 році у власність земельну ділянку площею 0.2500 га, кадастровий номер 1825484100:01:002:0005, яка розташована по АДРЕСА_1 , про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №938713 від 06.08.2009.

Отже до спадкової маси після смерті ОСОБА_6 увійшло наступне майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка 1825484100:01:002:0005, площею 0.2500 га. за цією адресою,і це майно охоплене заповітом.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.08.2022, виданого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н.А. та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №366222767 від 16.02.2024, спадкоємицею майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_2 .

При цьому посилання суду першої інстанції, що право власності (володіння, користування, розпорядження) вказаним вище будинком у ОСОБА_1 виникло на підставі облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки є помилковим, оскільки реєстрація і проживання у спірному домоволодінні з 2013 року не породжує автоматичного права власності на спірне майно.

Проте суд на зазначені обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на будинок та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи викладене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_6 і як наслідок видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я відповідача ОСОБА_2 , як спадкоємиці після померлої матері, проведено згідно положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374, пп.1, 4 ч. 1 ст.376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зіст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням того, що рішення суду підлягає скасуванню, з відмовою у задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3633,60 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Червоноармійськогорайонного судуЖитомирської областівід 04листопада 2024року скасуватита ухвалитинове судоверішення провідмову узадоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.

Головуючий Судді