Рішення

від 20.12.2010 по справі 05/280-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/280-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р.                                                            Справа № 05/280-10

вх. № 9003/5-05

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І. 

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Поника І.С. (довіреність №3 від 05.11.10 р.),

 відповідача - Малишевої Т.А. (довіреність від 01.03.10 р.),

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Авто" (м. Вінниця)  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" (м. Харків)  

про стягнення 23389,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача за договором №134 від 01.08.09 р. основний борг у розмірі 17523,03 грн., пеню у розмірі 3229,99 грн., суму боргу з урахуванням індексу інфляції - 2134,68 грн. та 3% річних - 502,22 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №134 від 01.08.09 р.

Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій, в якій просить стягнути з відповідача за договором №134 від 01.08.09 р. основний борг в сумі 17523,03 грн., пеню за період з 01.05.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 1303,91 грн., інфляційні за період з 01.08.09 р. по 30.09.10 р. в сумі 724,54 грн. та 3% річних за період з 30.05.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 220,36 грн.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе прийняти її в наданій редакції.

У вищевказаній заяві позивач також просить витребувати у відповідача номери усіх його банківських рахунків з метою майбутнього накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача з метою забезпечення позову або майбутнього виконання рішення суду.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, як необґрунтоване.

Позивач надав письмове пояснення, в якому вказує, що у зв'язку з тим, що менеджер Ванюгова Ю.О., яка безпосередньо приймала замовлення на окремі партії товару від відповідача та формувала замовлений товар у видаткових накладних останньому, звільнилася з роботи 25.05.10 р. за власним бажанням, замовлення відповідача, які вона отримувала електронною поштою, в її робочому комп'ютері до теперішнього часу не збереглися.

Також позивач надав супровідний лист, в якому просить долучити документи згідно додатку.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач, в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що станом на 26.10.10 р. товар повністю не реалізований відповідачем, а оплата згідно п. 6.4 договору поставки №134 від 01.08.09 р. має здійснюватися після реалізації товару кінцевому споживачу. Крім того, як зазначає відповідач в відзиві, при розрахунку штрафних санкцій позивачем не враховано суми оплат, здійснених відповідачем в період дії договору; пеня має обчислюватися від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання та індекс інфляції і 3% річних, відповідно до вимог діючого законодавства, обчислюються від простроченої суми, а не від загальної суми поставок, як це робить позивач, тому вважає, що з боку відповідача жодних порушень умов договору не було.

Відповідач надав письмове пояснення, в якому просить вважати інвентаризаційний опис, наданий відповідачем до матеріалів справи 02.12.10 р., належним та допустимим доказом у справі та проводити подальший розгляд справи з його урахуванням.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за необхідне відхилити як необґрунтоване, оскільки: по-перше, наданий відповідачем інвентаризаційний опис товарно–матеріальних цінностей №17, складений відповідачем на 15.11.10 р., не підтверджує того факту, що відповідачем не реалізовано товар на суму 17522,97 грн., отриманий від позивача за договором поставки №134 від 01.08.09 р.; по-друге, з даного інвентаризаційного опису не вбачається, що це саме той товар, який був поставлений позивачем на виконання вказаного договору поставки; в третє, зазначений інвентаризаційний опис товарно–матеріальних цінностей було складено відповідачем без участі представників позивача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.08.09 р. сторонами був укладений договір поставки №134 (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується в порядку і строки, встановлені даним договором, передати у власність покупцю (відповідачу) товар, в ухваленій кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Договір поставки №134 від 01.08.09 р. підписаний уповноваженими представниками сторін з протоколом розбіжностей.

Згідно п. 1.3 договору кількість і асортимент кожної партії постачаємого товару вказується в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яке є невід'ємною частиною даного договору. Накладні оформлюються на кожну партію постачаємого товару і мають силу специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 2.7 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку партії товару протягом семи календарних днів від дати узгодження сторонами замовлення.

Згідно п. 3.3 договору право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару на складі покупця і засвідчується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару покупцем вказується в товарно-транспортній накладній, про що покупець робить відповідну відмітку.

Відповідно до п. 6.4 договору покупець здійснює оплату на умовах реалізації з оплатою один раз у 14 днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

17.11.09 р. сторони уклали додаткову угоду до договору поставки №134 від 01.08.09 р., в якій пункт 11.1 договору поставки №134 від 01.08.09 р. виклали в наступній редакції: „даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.10 р.”.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 36523,03 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 20-22, 24-44) та довіреностей відповідача на отримання товару (а.с. 54-61).

Відповідач частково оплатив отриманий товар в загальній сумі 19000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень відповідача: №2419 від 16.10.09 р. на суму 6000,00 грн., №789 від 04.12.09 р. на суму 11000,00 грн. та №987 від 13.01.10 р. на суму 2000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17523,03 грн., що підтверджується копіями актів звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.09 р. по 31.12.09 р. та з 01.01.10 р. по 09.09.10 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що положення п. 6.4 договору щодо оплати товару на умовах реалізації, не є вказівкою на подію, яка неминуче має настати, оскільки сама реалізація не є подією, яка має неминуче настати. Таким чином, суд вважає, що сторонами в договорі не встановлений строк оплати відповідачем товару.

30.03.10 р. позивачем була надіслана відповідачу претензія №25 від 25.03.10 р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 17523,03 грн., що підтверджується копіями опису вкладення та чеку №9844.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Отже, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.07 р. та зареєстровані в МУЮ 19.12.07 р. за № 1383/14650, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання слід вважати 11.04.10 р. (5+7), але відповідач заборгованість не сплатив і відповіді не дав.

Посилання відповідача на те, що копії опису вкладення та чеку №9844 про відправлення позивачем претензії не можуть вважатися належними та допустимими доказами по справі, оскільки в них вказана не юридична адреса відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, вони відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.09 р. №270; по-друге, отримувачем в них вказаний відповідач, а за вказаною в опису адресою, як пояснив представник позивача, знаходиться магазин відповідача, куди поставлявся товар.

Посилання відповідача на те, що строк оплати товару не настав, оскільки весь товар не реалізований, а згідно п. 6.4 договору оплата здійснюється на умовах реалізації, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, умови договору не містять обов'язку або будь-яких зобов'язань відповідача реалізовувати товар; по-друге, договір взагалі не містить будь-яких умов щодо порядку реалізації товару, про яку йдеться в п. 6.4 договору, а саме хто зі сторін повинен реалізовувати вказаний товар, на користь кого та в який строк, на яких умовах, тощо.

Враховуючи характер правовідносин сторін за спірним договором, а так само відсутність в даному договорі будь-яких положень, які б регулювали реалізацію переданого позивачем товару, сам факт наявності в п. 6.4 договору посилань на таку реалізацію (а саме вислову “на умовах реалізації з оплатою один раз в чотирнадцять днів”) не може бути прийнятий судом до уваги та врахований при визначенні строку виконання відповідачем грошових зобов'язань, який і регулює вказаний пункт договору, оскільки вказані посилання є нелогічними за своєю суттю, та не відповідають суті існуючих між сторонами правовідносин, а сам вислів “на умовах реалізації з оплатою один раз в чотирнадцять днів” в контексті вказаного пункту договору не дає змоги однозначно стверджувати, що мали на увазі сторони, вносячи його до п. 6.4 договору.

Крім того, положення п. 6.4 договору суперечать умовам п. 3.3 цього ж договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач відповідно до положень п. 8.2 договору, ст. 232 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахував відповідачу на суму заборгованості пеню за період з 01.05.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 1303,91 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу на суму заборгованості інфляційні за період з 01.08.09 р. по 30.09.10 р. в сумі 724,54 грн. та 3% річних за період з 30.05.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 220,36 грн.

Посилання представника відповідача на відсутність замовлень покупця, які мають містити асортимент та кількість товару, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи, а саме видаткових накладних, вбачається, що асортимент та кількість товару містяться у відповідних накладних.

Відповідачем товар був прийнятий, претензій щодо якості товару позивачу не надіслано, товар не повернуто (відповідно до п. 4.2. договору), а поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про взаємне волевиявлення сторін на настання відповідних правових наслідків.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає зменшені позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки зменшення розміру позовних вимог має такі ж самі наслідки, що і відмова від позову.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій.

2. Зменшені позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, код ЄДРПОУ 31060630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Авто" (21027 м. Вінниця, вул. Космонавтів, 42, кв. 50. Код ЄДРПОУ 34701282) заборгованість за договором поставки №134 від 01.08.09 р. в сумі 17523,30 грн., пеню за період з 01.05.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 1303,91 грн., інфляційні за період з 01.08.09 р. по 30.09.10 р. в сумі 724,54 грн., 3% річних за період з 30.05.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 220,36 грн., державне мито в сумі 197,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199,49 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 23.12.10 р.