Постанова

від 01.12.2010 по справі 5/82

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.10 Справа № 5/82

Львівський апеляці йний господарський суд у скл аді колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну с каргу ТзОВ "А1 Груп", м. Київ.

на рішення господарськ ого суду Івано-Франківської області від 07.10.2010 р.

у справі №5/82

за позовом: ПАТ "Страхо ва компанія "Універсальна", м . Київ

до відповідачів: 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ .

2) Т зОВ "А1 Груп", м. Київ.

за участю третьої особи на стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ "Тикаф ерлюкс-Н", м.Тисмениця.

за участю третьої особи на стороні відповідача-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ВАТ «ХДІ ст рахування», м.Київ.

про відшкодування шкод и в порядку регресної вимоги в сумі 500354,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача- Степанюк Н .Л.- представник.

Івлєва О.І.- пре дставник.

від відповідача-1: ОСОБА_ 2- представник.

відповідача-2: Павлюк В.О.- представник.

від третьої особи на сторо ні відповідача-1, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору: Леник Ю.М.- предста вник.

від третьої особи на стор оні відповідача-2, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору: не з»явився.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.с т.22,27 ГПК України. Заяв про відв ід суддів не поступало. Клопо тань про здійснення технічно ї фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господа рського суду Івано-Франківсь кої області від 07.10.2010р. у справі №5/82 (суддя Цюх Г.З.) задоволено п озовні вимоги, стягнено з від повідача - 2 (Товариства з обме женою відповідальністю "А1 Гр уп", вул. М.Кривоноса, 5/1, м.Київ, і дент. код 33945495) на користь позива ча (Публічного акціонерного товариства "Страхова компані я "Універсальна", вул. П.Орлика , 24/1, м.Київ, ідент. код 20113829) в поря дку регресу 500354 грн. 72 коп. збитк ів, 5003 грн. 55 коп. держмита та 236 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого госпо дарського суду мотивовано не виконанням відповідачем-2 св оїх зобов»язань за договоро м на централізовану охорону , укладеним з СПД ФО ОСОБА_1 , а саме тим, що виконавець не в икликав замовника (ОСОБА_1 ) при спрацюванні сигналізац ії та прибутті на об»єкт, не пе ревірив причину спрацювання сигналізації, не вжив заході в по охороні ввіреного йому о б»єкту, що зумовило проникне ння та викрадення невідомими особами в магазині по вул. Че рвоноармійській,29 в м.Києві ма йна, що належить ТзОВ «Тикафе рлюкс-Н».

Оскільки майнові інтере си ТзОВ «Тикаферлюкс-Н»були застраховані згідно договор у добровільного страхування з ВАТ «Страхова компанія «Ун іверсальна», яка виплатила с трахувальнику страхове відш кодування в розмірі 500354,72 грн., т о остання має право на підста ві ст.27 Закону України «Про ст рахування»та ст.993 ЦК України, право вимоги до особи, відпо відальної за завдані збитки.

Вина відповідача-2 та йог о протиправна поведінка дове дена матеріалами справи.

Натомість, місцевий госп одарський суд, прийшов до вис новку, що вина відповідача-1 у викраденні майна з приміщенн я магазину по вул.Червоноарм ійській,29 в м.Києві, відсутня, оскільки підприємцем ОСОБ А_1 вжито всі заходи для збер еження майна, а саме укладено договір на централізовану о хорону приміщення.

Не погоджуючись з рішенн ям господарського суду, ТзОВ «А1 Груп»оскаржено в апеляці йному порядку.

Вимоги та доводи апеляці йної скарги скасувати рішенн я та відмовити позивачу в стя гненні з відповідача-2 500354,72 грн. збитків обґрунтовано наступ ним.

Додатком №3 до договору н а централізовану охорону пе редбачено, що у випадку краді жки, умисного знищення або по шкодження майна, що сталися в наслідок проникнення на об»є кт через місця, необладнані т ехнічними засобами охорони і безпеки, виконавець не несе м атеріальної відповідальнос ті.

Відповідно до Плану (схе ми) та акту вводу в експлуатац ію, які підписані сторонами т а є додатками до договору, бул и заблоковані місця можливог о проникнення, так як в приміщ енні до ремонту була капітал ьна стіна, датчиками вона не б локувалася, тому ОСОБА_1, н а думку апелянта порушила св ої обов»язки по договору, а са ме п.3.18 договору, яким передбач ено, що замовник повинен пись мово повідомити виконавця пр о необхідність внесення змін в схему блокування об»єкта т ехнічними засобами сигналіз ації або проведення ремонтни х робіт на об»єкті, в зв»язку з чим було здійснено викраден ня чужого майна.

Позивачем не доведено н аявність жодної з умов цивіл ьно-правової відповідальнос ті за завдання позивачеві зб итків, в тому числі вини і прот иправності дій відповідача т а причинного зв»язку між ним и.

Регрес виникає лише, як з воротня вимога до винної осо би у заподіянні шкоди особою , якою ТзОВ «А1 Груп»не являєть ся, оскільки не є учасником кр адіжки та не вчиняв жодних ді й щодо нанесенню пошкоджень майну ТзОВ «Тикаферлюкс-Н».

Згідно п.7.3 договору страх ування, розмір збитків визна чається за згодою сторін на о снові документів, що підтвер джують розмір збитку, апелян т вказує на те, що такі докумен ти в матеріалах справи відсу тні, що свідчить про те, що стр аховик не дослідив обставини страхового випадку в повній мірі та здійснив виплату нез аконно.

Крім, наведеного, апелян т вказує на те, що господарськ им судом при винесенні оскар жуваного рішення, порушено н орми процесуального права, о скільки, на його думку фіксув ання судового процесу здійсн ювалось неналежним чином, су ддя безпідставно відмовляла у задоволенні клопотання пр о відтворення технічного зап ису судового процесу, допуст ила до участі у справу особу, я ка не підтвердила свої повно важення, а саме представника відповідача-1, наполягала на т ому, щоб сторони написали пис ьмове клопотання про продов ження строку розгляду справи .

ТзОВ "Тикаферлюкс-Н", м.Ти смениця у відзиві на апеляці йну скаргу вказує, що обстави ни викладені в останній не ві дповідають дійсності та не с тверджуються відповідними д оказами, оскаржуване рішення суду вважає законним та обґр унтованим.

Доводи апеляційної ска рги заперечуються фізичною о собою - підприємцем ОСОБА_1 , м.Івано-Франківсь у подано му відзиві, а саме вважає дово ди апеляційної скарги надума ними і такими , що не відповіда ють дійсності, так як з момен ту взяття об»єкту відповідач ем-2 на централізовану охорон у, на об»єкті не проводилось ж одних ремонтних робіт, при сп рацюванні сигналізації його не перевірено на предмет про никнення, не викликано замов ника для його перезакриття. ОСОБА_1 належно виконано зо бов»язання згідно договору к омісії, оскільки вжито заход ів, а саме укладено договір на централізовану охорону прим іщення, щодо збереження пере даного на комісію майна.Крім наведеного, вважає безпідст авними покликання апелянта щ одо вчинення судом процесуал ьних порушень та обмежень пр оцесуальних прав апелянта, я кі вплинули на правильність прийнятого рішення, оскільки такі не підтверджено доказа ми, в зв»язку із чим вважає, що відсутні правові підстави д ля задоволення апеляційної с карги.

Доводи апеляційної ска рги також заперечуються у ві дзиві ПАТ "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ, в яком у вказується на те, що відпов ідач-2 не виконав свої зобов»я зання за договором на центра лізовану охорону, прибувши н а місце події, охоронна група провела обстеження лише міс ць відповідно до акту вводу в експлуатацію об»єкта, які об ладнані технічними засобами охоронної сигналізації, одн ак пунктом 1.2 договору передба чено, що охороні підлягає об» єкт в цілому, ТзОВ «А1 Груп»зді йснює діяльність на підставі ліцензії, а тому в силу ч.2 ст.936 Ц К України є професійним збер ігачем, який повинен нести ві дповідальність за втрату реч ей, яким не доведено обставин непереборної сили, договір № 0925-5030 на централізовану охорон у об»єкта в частині обмеженн я відповідальності охорони с уперечить п.3 ст.614 ЦК України, а отже є нікчемним, визнання йо го недійсним в судовому поря дку не вимагається, своїми ум исними діями по невиконанню обов»язків за договором стра хування відповідальності су б»єктів охоронної діяльност і №134-0002/09-21 від 11.03.2009р. спричинив нем ожливість виконання обов»яз ків, які передбачені пунктам и 4.1 та 8.1-8.4 договору №0925-5030 на центр алізовану охорону об»єкта ві д 17.09.2008р.

ВАТ «ХДІ страхування», м .Київ участь повноважного пр едставника в судове засіданн я не забезпечила, причини нея вки суду не повідомлено, про н алежне повідомлення судом тр етьої особи про час та місце р озгляду апеляційної скарги с відчить повідомлення про вру чення поштового відправленн я.

Позивачем виконано вим оги ухвали суду від 10.11.2010р., судо м долучено до матеріалів спр ави копію заяви про виплату с трахового відшкодування від 04.08.2009р., копії прихідних та розх ідних документів, поштовий д окумент про направлення трет ій особі без самостійних вим ог на стороні відповідача-2 ко пії позовної заяви з додатка ми.

В судовому засіданні, к ожен із присутніх представни ків учасників судового проц есу підтримали свою правову позицію, викладену відповід но у апеляційній скарзі та ві дзивах на неї.

Заслухавши представни ків сторін та третьої ос оби на стороні відповідача-1, я ка не заявляє самостійних ви мог на предмет спору, обговор ивши доводи апеляційної скар ги та заперечення на неї, пере віривши матеріали справи і п рийняте в ній судове рішення , Львівський апеляційний гос подарський суд вважає, що апе ляційна скарга ТзОВ «А1 Груп» підлягає до задоволення, вих одячи з наступного.

Постановою слідчого П ечерського РУГУМВС України в м.Києві від 30.07.2009р. порушено кри мінальну справу по факту вчи нення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та встановл ено, що в період часу з 29.07.2009р. о 21.0 0 год. по 30.07.2009р. о 10.50 год. не встанов лена особа шляхом пошкоджен ня стіни підсобного приміщен ня салону-магазину «Тикаферл юкс-Н», що знаходиться в м.Киє ві по вул.Червоноармійській, 29 проникла до вказаного салон у-магазину, звідки таємно вик рала чуже майно, яке належить компанії ПП «Тикаферлюкс-Н» , а саме хутрові вироби (шуби) в кількості 25 штук.

Майнові інтереси ТзОВ «Тикаферлюкс-Н», що пов»язан і з володінням, користування м та розпорядженням майном, щ о знаходиться за адресою вул .Червонорамійська,23 в м.Києві застраховані згідно договор у страхування майна №2011\07\041 в Т зОВ Страховій компанії «Унів ерсальна».

На підставі заяви стра хувальника, страхового акту №09\23\07\213, висновку спеціаліста, акту погодження розміру стра хового відшкодування між ТзО В «Тикаферлюкс-Н»та ВАТ СК «У ніверсальна», останнім випла чено страхувальнику страхов е відшкодування в сумі 500354,72 грн ., що підтверджується платіжн им дорученням №587 від 15.01.2010р., пла тіжним дорученням №12733 від 21.12.2009р .

Виплативши страхуваль нику страхове відшкодування , ПАТ «Страхова компанія- Унів ерсальна»пред»явила позов д о СПД ФО ОСОБА_1 та ТзОВ «А1 Груп»про стягнення з них роз міру відшкодованого страхув ання, обґрунтовуючи вимоги с т.27 Закону України «Про страху вання»та ст.993 ЦК України, вваж аючи, що до нього перейшло пра во вимоги, яке страхувальник , який отримав страхове відшк одування має до особи відпов ідальної за завдані збитки.

Оскільки відповідачам и-1 та 2 не забезпечено жодних у мов зберігання товару, прийн ятого на комісію, то вони пови нні нести відповідальність з а відшкодовані страховиком з битки.

Відповідно до ст.993 ЦК Ук раїни, ст.27 Закону України «Пр о страхування», до стра ховика, який виплатив страхо ве відшкодування за договоро м майнового страхування, у ме жах фактичних витрат переход ить право вимоги, яке страхув альник або інша особа, що одер жала страхове відшкодування , має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зі змісту вказаних нор м Закону слідує, що відбуваєт ься заміна осіб у зобов»язан ні шляхом переходу прав кред итора до іншої особи, страхов ик замінює собою страхувальн ика в його вимогах до особи, ві дповідальної за збитки.

Особою відповідальною за завдані збитки є винна осо ба, яка відповідно до норм ЦК У країни, може нести відповіда льність за завдані збитки у з в»язку з невиконанням нею зо бов»язань за договором (ст.623 Ц К України) та відповідальніс ть за спричинення позадогов ірної шкоди (ст.1166 ЦК України).

Із змісту заявлених по зовних вимог вбачається, що п озивач обгрунтовує його прав о вимоги до осіб, які порушил и умови договору (не виконали чи неналежно виконали), а саме СПД ФО ОСОБА_1- договору ко місії, а ТзОВ «А1 Груп»- умови д оговору на централізовану ох орону.

Сторонами договору ко місії від 12.09.2008р., відповідно є Т зОВ «Тикаферлюкс-Н», як «комі тент»та СПД ФО ОСОБА_1, як «комісіонер».

Сторонами договору на централізовану охорону об»є кта №0925-5030 є ТзОВ «А1 Груп»(викон авець) та ФОП ОСОБА_1 (замов ник).

Відповідно до ст.623 ЦК Ук раїни, боржник, який порушив з обов»язання має відшкодува ти кредиторові завдані ним з битки.

Тобто за порушення зоб ов»язання,яке виникає з дого вору, право вимоги відшкодув ання збитків від боржника на лежить кредитору, а не будь-як ій особі.На кредитора поклад ається обов»язок доказу вим ог розміру збитків (ч.2 ст.623 ЦК У країни).

Отже, право вимоги - стр ахувальник ТзОВ «Тикаферлюк с-Н», якому виплачено страхов е відшкодування, в даному вип адку має до СПД ФО ОСОБА_1, з якою укладено договір коміс ії, а не до ТзОВ «А1 Груп», догов ірні відносини між якими від сутні. А тому, на підставі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону Україн и «Про страхування», до страх овика перейшло таке право до СПД ФО ОСОБА_1

Право вимоги ТзОВ «Стр ахова компанія «Універсальн а»до ТзОВ «А1 Груп»не ґрунтує ться на нормах вищевказаних статей, оскільки страхувальн ику ТзОВ «Тикаферлюкс-Н»не н алежить право вимоги до цієї особи про відшкодування зби тків за невиконання зобов»яз ань по договору на централіз овану охорону, так як він не є кредитором по відношенню до відповідача-2 у зобов»язання х, які виникають з договору на централізовану охорону об» єкта, а тому вимоги позивача д о відповідача ТзОВ «А1 Груп»є безпідставні.

Покликання місцевого господарського суду в рішенн і на ст.ст. 1166,1172 та на ст.1191 ЦК Укра їни, апеляційна інстанція вв ажає помилковим, оскільки зм іст глави 82 ЦК України «Відшко дування шкоди», регулює прав овідносини щодо зобов»язань , що виникають не з договорів, а із завдання позадоговірної шкоди, тобто деліктних зобов »язань

Апеляційна інстанція вважає, що місцевим господар ським судом до спірних право відносин вірно застосовано н орми ст.ст.623,993 ЦК України та ст.2 7 Закону України «Про страхув ання», однак невірно зроблен о висновок про встановлення особи, відповідальної за зап одіяний збиток та право вимо ги до якої перейшло до страхо вика від страхувальника.

Враховуючи, що вимоги п озивача ґрунтуються на обста винах невиконання відповіда чем-1 та відповідачем-2 умов до говорів, апеляційна інстанці я вважає, що страхувальнику Т зОВ «Тикаферлюкс-Н», який отр имав страхове відшкодування , належить право вимоги до СП Д ФО ОСОБА_1, з якою укладен о договір комісії, тому таке п раво вимоги до цієї особи в по рядку ст.27 Закону України «Про страхування»та ст.993 ЦК Украї ни перейшло до страховика- по зивача у справі.

В позовній заяві, позив ач вказує, що СПД Пукіш Р,В, не в жито всіх заходів для збереж ення хутрових виробів, перед аних комітентом для реалізац ії, а отже порушено зобов»яза ння за договором комісії.

Обов»язок комісіонера зберегти майно комітента вс тановлено ст.1021 ЦК України та п.2.1 договору комісії на прода ж хутрових виробів від 12.09.2008р.

Відповідно до ч.1 ст.1021 ЦК України, комісіонер відповід ає перед комітентом за втрат у, нестачу або пошкодження ма йна.

Відповідальність комі сіонера базується на загальн их підставах, передбачених Ц К України, а саме відповідаль ність останнього настає, у ра зі порушення комісіонером ум ов договору та при умові, що ма йно пошкоджено чи втрачено з його вини.

У такому разі останній п овинен відшкодувати комітен ту заподіяні збитки.

Частиною 3 ст.1021 ЦК Україн и встановлено відповідальн ість комісіонера у випадку, я кщо він не застрахував майно , а такий обов»язок на нього по кладено умовами договору ком ісії, то в такому випадку він н есе відповідальність за втра ту, недостачу та пошкодження майна комітента.

Оскільки умовами догов ору комісії, а саме п.4.2, сторони обумовили, що обов»язок по с трахуванню майна, переданого на комісію несе комітент ТзО В «Тикаферлюкс-Н», який несе р изик пошкодження товару вклю чно з ризиком втрати від поже жі, крадіжки та інших випадкі в, що передбачені умовами стр ахування, то в даному випадку застосуванню підлягає ч.1 ст.1 021 ЦК України, тобто відповіда льність комісіонера настає з а наявності його вини.

Відповідальність у г осподарському праві насту пає за господарське правопо рушення, що являє собою проти правну дію або бездіяльніст ь суб'єкта господарських від носин, яка не відповідає вим огам норм господарського, ци вільного права, не узгоджуєт ься з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушу є суб'єктивні права іншого уч асника відносин. Залежно ві д юридичної підстави розріз няються договірні та позадог овірні правопорушення. Статтею 610 Цивільного коде ксу України встановлено, що п орушенням зобов'язання є йог о невиконання або виконання з порушенням умов, визначени х змістом зобов'язання (ненал ежне виконання).

Згідно 611 Цивільного к одексу України у разі поруше ння зобов'язання настають пр авові наслідки, встановлені договором або законом, зокре ма: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.22 Цивільног о кодексу України, особа, якій завдано збитків у результат і порушення її цивільного пр ава, має право на їх відшкодув ання. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі зни щенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зр обила або мусить зробити для відновлення свого порушеног о права (реальні збитки); 2) дохо ди, які особа могла б реально о держати за звичайних обстави н, якби її право не було поруше не (упущена вигода).

В силу ст. 218 Господарськ ого кодексу України, учасник господарських відносин відп овідає за невиконання або не належне виконання господарс ького зобов'язання чи поруше ння правил здійснення господ арської діяльності, якщо не д оведе, що ним вжито усіх залеж них від нього заходів для нед опущення господарського пра вопорушення.

Стаття 614 Цивільного ко дексу України передбачає, що відповідальність за невикон ання або неналежне виконання зобов' язань покладається п ри наявності вини (умислу або необережності). Особа є невин уватою, якщо вона доведе, що вж ила усіх залежних від неї зах одів щодо належного виконанн я зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.623 Цив ільного кодексу України, бор жник, який порушив зобов' яз ання, має відшкодувати креди торові завдані цим збитки.

Притягнення до цивіль но-правової відповідальност і можливе лише за певних, пере дбачених законом умов, сукуп ність яких формують склад пр авопорушення, що є підставою цивільно-правової відповіда льності. При цьому складовим и правопорушення, необхідним и для відповідальності у виг ляді відшкодування збитків, є суб' єкт та об' єкт правоп орушення, а також суб' єктив на та об' єктивна сторони.

Суб' єктом цивільног о правопорушення є боржник, а об' єктом правопорушення - зобов' язальні правовіднос ини кредитора та боржника.

Суб' єктивну сторону становить вина боржника, а об ' єктивну - протиправна пов едінка боржника (невиконання або неналежне виконання обо в' язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, пр ичинний зв' язок між протипр авною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоч а б одного з цих елементів цив ільна відповідальність не на стає.

Важливим елементом д оказування наявності збиткі в є встановлення причинного зв' язку між протиправною по ведінкою боржника та збиткам и потерпілої сторони. Слід до вести, що протиправна дія чи б ездіяльність заподіювача є п ричиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідко м такої протиправної поведін ки.

На підставі зазнач ених правових норм, з урахува нням п. 2 Постанови Пленуму Вер ховного Суду України „Про пр актику розгляду судами цивіл ьних справ за позовами про ві дшкодування шкоди ” від 27.03.1992 ро ку. №6 та з урахуванням п. 6 Роз' яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі пита ння практики вирішення спорі в пов'язаних з відшкодування м шкоди ” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазн ачає таке. Задоволення позов них вимог про стягнення збит ків може вважатись законним та обґрунтованим в разі вста новлення судом наявності в о бставинах справи одночасно ч отирьох умов. Ними є наявніст ь правила поведінки, встанов леного законом або договором ; наявність факту порушення т акого правила поведінки винн ою особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявніст ь безпосереднього причинно-н аслідкового зв' язку між про типравною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збиткам и потерпілої сторони.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь.

Матеріалами справи не доведена вина комісіонера у втраті майна, адже він вжив вс і необхідні заходи для його з береження, а саме уклав догов ір на централізовану охорону об»єкта.

В чому саме виразилось протиправна поведінка відпо відача-1 щодо невиконання умо в договору комісії, позиваче м належними та допустимими д оказами у справі не доведено .

Приймаючи рішення у сп раві, місцевим господарським судом неповно з»ясовано обс тавини у справі, висновки не в ідповідають обставинам спра ви, що відповідно до ст.104 ГПК Ук раїни є підставою для скасув ання рішення у справі.

Крім того, приймаючи рі шення про задоволення позову до відповідача-2, місцевим гос подарським судом в резолютив ній частині рішення не зробл ено висновку щодо позовних в имог позивача до відповідача -1: СПД ФО ОСОБА_1, що є поруше нням ст.84 ГПК України.

Враховуючи наведене, ви моги позивача до відповідача -1 є безпідставні.

Керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГП К України, Львівський апеляц ійний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТзО В "А1 Груп", м. Київ задоволити .

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської обл асті від 07.10.2010 р.

у справі №5/82 скасувати.

3.Прийняти нове рішення. В по зові ПАТ "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ про ст ягнення з фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, м.Івано-Фр анківськ (ідент.№ НОМЕР_1) т а ТзОВ "А1 Груп", м.Київ (ідент. Ко д 33945495) 500354,72 грн. та стягненні суд ових витрат відмовити.

4.Стягнути з ПАТ "Страхова ко мпанія "Універсальна", м. Київ (код ЄДРПОУ 20113829) на користь ТзО В "А1 Груп", м. Київ (код ЄДРПОУ 33945 495) 2501,80 грн. держмита за розгляд а пеляційної скарги.

Доручити місцевому госпо дарському суду видати наказ.

5.Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку.

6.Матеріали справи повернут и в господарський суд Івано-Ф ранківської області.

Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.