Ухвала від 30.09.2025 по справі 331/5513/23

Дата документу 30.09.2025 Справа № 331/5513/23

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №331/5513/23 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н. С.

Провадження № 22-ц/807/1796/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

30 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від30вересня 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за попереднім договором про намір купівлі-продажу квартири, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за попереднім договором про намір купівлі-продажу квартири.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2024 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв`язку 18 серпня 2025 року, яка надійшла до апеляційного суду 21 серпня 2025 року.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 серпня 2025 року матеріали справи № 331/5513/23 витребувані з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

28 серпня 2025 року зазначені матеріали справи надійшли до Запорізького апеляційного суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надати Запорізькому апеляційному суду заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2024 року; сплати судового збору у розмірі 3259,06 грн на зазначений розрахунковий рахунок (а.с.96-100).

До Запорізького апеляційного суду 22 вересня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.

Запорізьким апеляційним судом встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1ст. 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 354 ЦПК Україниучасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними.

Відповідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 19 серпня 2020 року по справі №522/21763/17-ц (провадження № 61-4312св20), встановлений законом процесуальний строк може бути поновлений лише за відповідною заявою учасника справ, а не з ініціативи суду. Цим самим реалізується принцип диспозитивної цивільного судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2024 року Шевченківським районним судомм.Запоріжжябуло ухвалено вступну та резолютивну частину у відсутності сторони позивача, що підтверджується протоколом судового засідання від 30 вересня 2024 року (т.2 а.с.69-71). Повний текст оскаржуваного судового рішення складений 09 жовтня 2024 року (а.с.72-82).

Таким чином, враховуючи дату ухвалення оскаржуваного судового рішення (30 вересня 2025 року), відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, останнім днем строку для подання позивачем апеляційної скарги було 08листопада 2025року (робочий день, п`ятниця).

Апеляційну скаргу позивачем подано безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв`язку 18 серпня 2025 року, яка надійшла до апеляційного суду 21 серпня 2025 року, а отже із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 272 ЦПК Україниучасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судовогорішення надсилаєтьсяпротягом двохднів здня йогоскладення уповному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (частина шостастатті 272 ЦПК України).

Як вбачається із супровідного листа, 09 жовтня 2024 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя направлено ОСОБА_1 копію повного тексту оскаржуваного судового рішення на адресу зазначену ним, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ) (т.2 а.с.83).

Відомості про отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскаржуваного рішення суду в день його виготовлення або в порядку ч. 5 ст. 272 ЦПК України матеріали справи не містять.

Проте, як вбачається із матеріалів справи 17липня 2025року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваного рішення суду в приміщення суду першої інстанції за його заявою (т.2 а.с.85).

Отже, враховуючи, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримано скаржником 17 липня 2025 року, останній тридцятий день на оскарження судового рішення з моменту його отримання апелянтом припадає на 18серпня 2025року (першийробочий день,понеділок), тобто апеляційну скаргу подано в межах строку, що встановлений ч.2 ст.354 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, а також положення ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, щодо отримання права особи на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, що апелянт має право на поновлення пропущеного строку.

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 слід поновити.

Щодо розгляду клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору у розмірі 3259,06 грн.

Проте, апелянтом докази сплати заявником судового збору за подання апеляційної скарги до апеляційного суду не надано.

Разом з цим, заявник апеляційної скарги звернулася до суду із клопотанням про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке аргументоване тим, що він є військовослужбовцем, який під час виконання обов`язків відсічі збройної агресії отримав тяжке поранення, вимушений тривалий час проходити лікування, купувати ліки, проходити реабілітацію. Розмір судового збору за подання апеляційної скарги наразі є непомірною сумою для нього, яке позбавляє його доступу до правосуддя.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, встановлено, що підстав, передбачених ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавчий збір», для розстрочки чи відстрочки, а також звільнення апеляційним судом від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, із наявних у цій справі матеріалів не вбачається.

Скрутне матеріальне становище це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з УПФУ, УСЗН, ДПА за останній рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відносяться.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129КонституціїУкраїни є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною 4 ст. 10ЦПКУкраїни і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "JedamskiandJedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

В силу п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального стану докази, які б підтвердили наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не надано.

Отже, наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджені належними доказами, а саме ОСОБА_1 не надано довідки ДПІ, УПФУ, УСЗН за 2024 та 2025 роки, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомості про відсутність будь-якого майна, довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (про те, що особа не отримує пасивний дохід).

Додані ОСОБА_1 довідка з медичних закладів, військово-лікарських комісій, направлення на лікування, виписні епікрізи, не може бути доказом щодо відсутності у заявниці доходів, соціальних виплат, банківських вкладів та інше.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідних доказів, які б свідчили про його незадовільний майновий стан, як матеріали апеляційної скарги, так і клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять.

Посилання ОСОБА_1 як на підставу звільнення його від сплати судового збору на підставі п.8,12 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є військовослужбовцем не заслуговує на увагу з наступних підстав.

Так, згідно пункту 8 частини 1статті 5 Закону України№ 3674-VI «Про судовий збір» особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно пункту 12 частини 1статті 5 Закону України№ 3674-VI «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження за цим позовом є стягнення грошових коштів за попереднім договором про намір купівлі-продажу квартири, тобто правовідносини, які виникли між фізичними особами (т.1 а.с.3-6).

Таким чином, зазначені вище вимоги позивача спрямовані на стягнення коштів з відповідача аванс за договором та 3% річних, а тому не стосуються виконання ним обов`язків військової служби.

З огляду на викладене, на відповідні вимоги позивача не поширюються пільги, визначені положеннями п. 8,12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з чим, вважаю за необхідне залишити клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання апеляційної скарги без задоволення.

Водночас, ОСОБА_1 роз`яснюється, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про звільнення його від сплати судового збору, про розстрочення, відстрочення сплати судового збору надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.

З оглядуна наведене, ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3259,06 грн та надати суду оригінал квитанції.

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2025 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.127 ЦПК Українивстановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на викладене, апелянту слід продовжити строк для виконання вимог ухвали Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2025 року з врахуванням цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.127, 185, 354, 357 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний трок на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для виконання вимог ухвали Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2025 року, з врахуванням цієї ухвали та надати їм строк 5днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 3259,06 грн на зазначений розрахунковий рахунок.

Зазначені недоліки усунути у вказані вище терміни.

Оригінал документа про сплату судового збору надіслати на адресу Запорізького апеляційного суду.

У разі не усунення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.С. Подліянова