Постанова від 22.09.2025 по справі 910/20884/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2025 р. Справа№ 910/20884/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

при секретарі Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: Вихрицький Р.П. орд.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Семеній Ю.М. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 (повний текст складено 25.06.2025) про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі №910/20884/21(суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо"

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьма Скрябін"

про стягнення 87 500 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, у справі № 910/20884/21 відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, у справі № 910/20884/21 залишено в силі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" 04.07.2025 через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати повністю ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.06.2025 по справі №910/20884/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо" та товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьма Скрябін" про стягнення солідарно 87500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2022 по справі №910/20884/21 за нововиявленими обставинами задовольнити.

- скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2022 по справі №910/20884/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо" та товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьма Скрябін" про стягнення 87 500 грн. повністю і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

- солідарно стягнути з ТОВ "Видавництво Фоліо" та ТОВ "Кузьма Скрябін" на користь ТОВ "Мун Рекордс" компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 87 500,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, оскільки відмовляючи у задоволенні позову суди виходили із того, що позивачем не доведено авторство/співавторство Домішевського Р.З. і Підлужного А.Б., тому позовні вимоги ТОВ "Мун Рекордс" є безпідставними, необґрунтованими та документально не підтвердженими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають, однак у провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №760/17288/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ТОВ "Кузьма Скрябін" про визнання авторського права та суміжних прав і ухвалою вказаного суду від 24.03.2025 було затверджено мирову угоду сторін, згідно якої відповідачами - ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін" було фактично визнано права позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як учасників гурту "Скрябін" та авторів/співавторів музичних творів (пісень) гурту та володільців суміжних прав. Отже позовні вимоги у даній справі були обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, які суд першої інстанції проігнорував та зробив невідповідні матеріалам справи висновки, що призвело до постановлення неправосудного рішення, яке підлягає перегляду за нововиявлених обставин з вказаних підстав. При цьому ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 24.03.2025, якою затверджено мирову угоду у справі №760/17288/24, та її положення щодо розподілу авторських та суміжних прав містять істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки мирової угоди на той час не існувало і ці права заперечувались відповідачами та не були підтверджені зокрема рішенням суду. Авторське право на створені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 твори виникло у цих осіб внаслідок факту їх створення, та фактично у момент створення творів, і воно невіддільне від них та ніколи їх не "покидало", навіть якщо окремий суд/суддя вирішили що ці особи не є авторами творів та відобразили це у фактично неправосудному судовому рішенні. Обставини, які викладені в ухвалі про затвердження мирової угоди не є та не можуть бути такими, що виникли після ухвалення судом рішення, не є новими доказами або новим обґрунтування позовних вимог, оскільки той факт, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є авторами/співавторами творів, є особистим немайновим правом автора та обставиною яка існувала з моменту створення ними творів, належала їм протягом усього періоду з моменту створення твору і належить і досі та вони не можуть бути позбавлені цього статусу за жодних обставин

Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що мирова угода, укладена між сторонами у цивільній справі №760/17288/24, затверджена ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.03.2025 року, не існувала на час розгляду справи № 910/20884/21, а тому вказана Угода не може вважатися нововиявленою обставиною. Скаржник, не враховуючи умов Угоди, помилково стверджує, що в Угоді відповідачами - ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьма Скрябін" було фактично визнано права позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як учасників гурту "Скрябін" та авторів/співавторів музичних творів (пісень) гурту та володільців суміжних прав, а укладення Угоди не може свідчити про будь-які нововиявлені обставини, які існували на час розгляду справи №910/20884/21. Угода, укладена між сторонами у цивільній справі № 760/17288/24, якою затверджено розподіл авторських прав на музичні твори гурту " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", є новим доказом, що підтверджує співавторство ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на деякі твори, проте даний доказ не існував на час розгляду справи №910/20884/21 і не оцінювався судом. Відповідно до п. 8 Угоди Сторони визнають, що розподіл майнових прав, передбачений цією Угодою, вважається узгодженим із дати вступу в силу цією Угодою. Тобто, визначений в Угоді розподіл прав інтелектуальної власності на відповідні пісні між Сторонами діє лише з дати вступу в силу Угоди, а саме - з 09.04.2025 року, і не може поширюватися на відносини, що існували до вступу в силу Угоди, оскільки раніше цей розподіл прав не був узгоджений сторонами. Також п.8 Угоди встановлено, що жодна зі Сторін не має та не матиме претензій або вимог, у тому числі стосовно сплати винагороди, до іншої Сторони чи іншої особи, якій Стороною надане відповідне право, щодо реалізації такою Стороною до вступу Угоди в силу своїх прав на відповідні твори.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів всіх учасників справи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 1.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо" та товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьма Скрябін" 87 500 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позов мотивовано наступними обставинами та підставами:

- ТОВ "Мун Рекордс" відповідно до укладених з ОСОБА_1 договору від 01.12.2020 №128/01-112-20 про передання авторських прав та з ОСОБА_3 договору від 01.01.2021 №01-01-21 про передання авторських та суміжних прав володіє частиною майнових авторських прав на об`єкти інтелектуальної власності (музичні твори з текстом), тексти яких використовує ТОВ "Видавництво Фоліо" у своїй господарській діяльності з комерційною метою;

- ТОВ "Видавництво Фоліо" розміщено як товар на різноманітних торгівельних майданчиках в мережі Інтернет, зокрема, на вебсайті yakaboo.ua, книгу "Я, "Победа" і Берлін" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка, серед іншого, містить тексти визначених музичних творів;

- позивачем не було надано дозволу жодному із відповідачів або будь-якій іншій особі на використання (зокрема, шляхом відтворення) текстів музичних творів, авторські права на які належать ТОВ "Мун Рекордс";

- навіть укладення ТОВ "Видавництво Фоліо" договору з одним із правовласників (ТОВ "Кузьма Скрябін"), якому нібито належать авторські права ОСОБА_6 , без погодження з іншими правовласниками є порушенням майнових авторських прав, частиною яких володіє позивач;

- укладення ТОВ "Кузьма Скрябін" договору на умовах отримання винагороди лише одним із правовласників (ТОВ "Кузьма Скрябін") без урахування інтересів інших правовласників, зокрема, ТОВ "Мун Рекордс", якому було передано авторські та суміжні права на твори, є порушенням майнових авторських прав ТОВ "Мун Рекордс", передбачених статтею 440 Цивільного кодексу України та статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/20884/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Мун Рекордс".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що за наявними в матеріалах справи доказами єдиним автором спірних віршів (текстів пісень) є ОСОБА_7 , після смерті якого права інтелектуальної власності успадкувала його дружина ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 16.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрською Н.В. та зареєстроване в реєстрі за №203, яка надала ТОВ "Кузьма Скрябін" виключні майнові авторські та суміжні права на твори, останній передав ТОВ "Видавництво Фоліо" виключні права на видання і перевидання в будь-якій формі, включаючи електронну, і розповсюдження на території України творів ОСОБА_7 (псевдонім - ОСОБА_8 ), зокрема, "Я, "Побєда" і ОСОБА_9 ", а позивачем не доведено авторство/співавторство ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , тому позовні вимоги ТОВ "Мун Рекордс" є безпідставними, необґрунтованими та документально не підтвердженими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

23.04.2024 ТОВ "Мун Рекордс" подало до Господарського суду міста Києва заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 за нововиявленими обставинами, мотивовану тим, що:

- у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала справа №760/17288/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Мун Рекордс", про визнання авторського права та суміжних прав на музичні твори (пісні) гурту "Скрябін";

- ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06.02.2025 суд перейшов до процедури врегулювання спору за участю судді у справі №760/17288/24;

- у судовому засіданні 07.03.2025 сторони та їх представники звернулися до суду із заявою про затвердження погодженої ними мирової угоди, що була підписана усіма сторонами та/або їх уповноваженими представниками добровільно без будь-якого тиску безпосередньо в залі судових засідань, та відповідно до якої сторони узгодили розподіл прав інтелектуальної власності на музичні твори (пісні)/фонограми/виконання гурту "Скрябін" між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як учасниками гурту "Скрябін" та авторами/співавторами/первинними суб`єктами суміжних прав щодо творів/фонограм/виконань гурту, та ОСОБА_5 , яка є спадкоємицею ОСОБА_7 , учасника гурту " ОСОБА_10 " та автора/співавтора/первинного суб`єкта суміжних прав щодо творів/фонограм/виконань гурту "Скрябін", зокрема, в частині авторських та суміжних прав ОСОБА_7 , викладений у додатку 1 до мирової угоди, який є її невід`ємною частиною;

- ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.03.2025 у справі №760/17288/24 заяву про затвердження мирової угоди задоволено; затверджено мирову угоду, укладену сторонами у справі №760/17288/24, з відповідними умовами;

- у вказаній мировій угоді ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін" було фактично визнано права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як учасників гурту "Скрябін" та авторів/співавторів музичних творів (пісень) гурту та володільців суміжних прав; відповідно ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін" підписанням мирової угоди підтвердили обґрунтованість позовних вимог у відповідній частині та визнали авторство і співавторство інших осіб окрім ОСОБА_7 на створені музичні твори гурту "Скрябін", чого фактично до цього не визнавали багато років, і заперечувало, зокрема, і в рамках розгляду справи №910/20884/21;

- позовні вимоги у даній справі були обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, які суд першої інстанції проігнорував та зробив невідповідні матеріалам справи висновки, що призвело до постановлення неправосудного рішення, яке підлягає перегляду з вказаних підстав;

- при цьому, ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 24.03.2025, якою затверджено мирову угоду у справі №760/17288/24, та її положення щодо розподілу авторських і суміжних прав містить істотні для даної справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки мирової угоди на той час не існувало і ці права заперечувались відповідачами та не були підтверджені, зокрема, рішенням суду, яке відповідно до положень статті 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є підставою для визнання авторського права або суміжних прав.

ТОВ "Кузьма Скрябін" подало суду заперечення на заяву ТОВ "Мун Рекордс", в яких виклало наступні доводи:

- мирова угода не існувала на час розгляду даної справи, а тому вона не може вважатися нововиявленою обставиною, а саме - істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої 2 статті 320 ГПК України; мирова угода є новим доказом, новою обставиною, але ніяк не нововиявленою обставиною;

- згідно з частиною першою статті 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін; таким чином, мирова угода жодним чином не означає визнання позову або визнання доведеними обставин, на які позивач посилається у позові; а отже, укладення мирової угоди не може свідчити про будь-які нововиявлені обставини, які існували на час розгляду справи №910/20884/21;

- відповідно до пункту 8 мирової угоди сторони визнають, що розподіл майнових прав, передбачений цією угодою, вважається узгодженим із дати вступу в силу цією угодою; тобто визначений у мировій угоді розподіл прав інтелектуальної власності на відповідні пісні між сторонами діє лише з дати вступу в силу угоди, а саме - з 09.04.2025, і не може поширюватися на відносини, що існували до вступу в силу мирової угоди, оскільки раніше цей розподіл прав не був узгоджений сторонами;

- також пунктом 8 мирової угоди встановлено, що жодна зі сторін не має та не матиме претензій або вимог, у тому числі стосовно сплати винагороди, до іншої сторони чи іншої особи, якій стороною надане відповідне право, щодо реалізації такою стороною до вступу мирової угоди в силу своїх прав на відповідні твори, зазначені в угоді, їх виконання та фонограми (зокрема, прав, щодо яких така сторона добросовісно вважала, що вони їй належать, навіть якщо це не підтверджене мировою угодою або якщо відповідно до угоди права належать такій стороні у меншій частці), у тому числі стосовно реалізації прав, наданих такою стороною іншій особі на підставі договору, укладеного до вступу в силу мирової угоди;

- відтак, підстави для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/20884/21 за нововиявленими обставинами відсутні.

За наслідком розгляду заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі прийшов до висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, оскільки наведені позивачем обставини за своєю природою є саме новими обставинами, а не нововиявленими.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV ГПК України.

Так, відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина 2 статті 320 ГПК України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 ГПК України).

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 19.03.2025 у справі №906/672/18, від 24.02.2025 у справі №904/5955/19.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 14.01.2025 у справі №914/1565/23, від 20.01.2025 у справі №910/12395/22.

При цьому Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявлена обставина (як факт) і новий доказ (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 14.02.2025 у справі №921/504/20, від 20.06.2024 у справі №910/746/23.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 08.07.2024 у справі №911/465/21, від 20.01.2025 у справі №902/115/22.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2025 у справі №921/504/20, від 25.09.2024 у справі №910/4490/22, від 23.02.2024 у справі №909/837/13, від 17.01.2024 у справі №910/542/21.

Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду в питанні щодо застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах сформулювала правові висновки про те, які обставини не є нововиявленими, зокрема:

- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/819/18 від 14.04.2021);

- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставинами зміна правової позиції суду в інших подібних справах (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);

- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9.06. 2022 у справі № 9901/230/20).

Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом зумовило би прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

При цьому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022, на думку позивача, є пункт 1 частини 2 статті 320 ГПК України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Позивач вказує, що ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 24.03.2025 у справі №760/17288/24 про затвердження мирової угоди містить істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, оскільки мирової угоди на той час не існувало і ці права заперечувались відповідачами.

За доводами позивача, у мировій угоді Бабійчук С.І. та ТОВ "Кузьма Скрябін" було фактично визнано права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як учасників гурту "Скрябін" та авторів/співавторів музичних творів (пісень) гурту та володільців суміжних прав; відповідно ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін" підписанням мирової угоди підтвердили обґрунтованість позовних вимог у відповідній частині та визнали авторство і співавторство інших осіб окрім ОСОБА_7 на створені музичні твори гурту "Скрябін", чого фактично до цього не визнавали багато років, і заперечувало, зокрема, і в рамках розгляду справи №910/20884/21.

Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, укладення сторонами у справі №760/17288/14 мирової угоди не є погодженням відповідачів з обґрунтованістю позовних вимог позивачів у справі №760/17288/24, оскільки авторські права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які на момент розгляду даної справи не були визнані ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін", розподілені між сторонами ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.03.2025 у справі №760/17288/24, яка набрала законної сили 24.03.2025 і саме з наведеної дати визнано наявність у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 авторських прав на ряд музичних творів.

Вказаний висновок суду першої інстанції також підтверджується пунктом 8 вказаної мирової угоди, згідно якого сторони визнають, що розподіл майнових прав, передбачений цією Угодою, вважається узгодженим із дати вступу в силу цією Угодою. Разом із тим, жодна зі Сторін не має та не матиме претензій або вимог, у тому числі стосовно сплати винагороди, до іншої Сторони чи іншої особи, якій Стороною надане відповідне право, щодо реалізації такою Стороною до вступу Угоди в силу своїх прав на відповідні твори, зазначені в Угоді, їх виконання та фонограми (зокрема, прав, щодо яких така Сторона добросовісно вважала, що вони їй належать, навіть якщо це не підтверджене Угодою або якщо відповідно до Угоди права належать такій Стороні у меншій частці), у тому числі щодо реалізації прав, наданих такою Стороною іншій особі на підставі договору, укладеного до вступу в силу Угоди. Якщо такий договір, укладений Стороною, є чинним на дату вступу в силу Угоди, інша Сторона не має і не матиме претензій щодо продовження його виконання до дати припинення такого договору (в тому числі будь-яких вимог щодо сплати винагороди, яка відповідно до умов такого договору сплачена та/або підлягає сплаті до дати вступу в силу цією Угодою), з урахуванням того, що така Сторона зобов`язується утриматися від подальшого продовження строку дії відповідного договору без урахування розподілу прав інтелектуальної власності між Сторонами, встановленого цією Угодою. Перерахунок винагороди у зв`язку із виконанням такого договору до дати вступу в силу цією Угодою не проводиться і Сторони не мають і не матимуть претензій одна до одної у зв`язку із виплатою відповідної винагороди. Разом з цим, після вступу в силу цієї Угоди Сторона, яка не укладала такий договір, має право на одержання від іншої Сторони, яка уклала такий договір та продовжує його виконувати відповідно до вище зазначених положень цього пункту Угоди, винагороду за реалізацію своєї частки прав на відповідні твори/виконання/фонограми, зазначені в Угоді, у відповідності до розподілу прав інтелектуальної власності, що визначений Додатком 1 до цієї Угоди, якщо інше не буде передбачено у відповідному договорі з іншою Стороною/Сторонами чи їх ліцензіатом. До таких договорів належать, зокрема, але не обмежуючись ними, договори на переробку та використання музичних творів (кавер-версій, реміксів тощо), на включення музичних творів/фонограм/виконань до складу фільмів, телепередач та інших аудіовізуальних творів, їх використання в рекламі тощо.

Пунктом 10 мирової угоди також встановлено, що позивачі не вимагають і не вимагатимуть зазначення їх як авторів, виконавців, виробників фонограм у аудіовізуальних творах (фільмах, серіалах, телепередачах, відеокліпах, відеозаписах концертів тощо), кавер-версіях, реміксах, інших переробках, книгах, рекламних матеріалах та інших творах, що були створені до вступу в силу цієї Угоди, в яких використовуються музичні твори/фонограми/виконання, вказані в цій Угоді, і не будуть пред`являти Відповідачам чи будь-яким іншим особам, яким Відповідачами надані права на використання таких творів, їх виконань та фонограм, претензії, вимоги щодо порушення їх немайнових прав, у тому числі щодо відшкодування шкоди, а також не вважатимуть таке використання порушенням недоторканості твору. При цьому, якщо це технічно можливо, не потребує надмірних зусиль та не пов`язано з необхідністю переробки твору, Відповідачі, на вимогу Позивачів, вноситимуть зміни до опису творів, опублікованих Відповідачами в мережі Інтернет, для відображення коректної інформації про Позивачів як авторів та виконавців, як визначено в цій Угоді.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що наведені позивачем у заяві обставини за своєю природою є саме новими обставинами, а не нововиявленими, і тому заява ТОВ "Мун Рекордс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Мун Рекордс" про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами та залишив в силі Господарського суду міста Києва від 12.09.2022.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати. пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 червня 2025 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 02.10.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков