Касаційний цивільний суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 214/5481/24
провадження № 61-11689ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання», яка подана адвокатом Савельєвою Тамарою Джанібеківною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті працівника,
ВСТАНОВИВ:
17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Криворізький завод гірничого обладнання», в якому просила стягнути з відповідача 600 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка ОСОБА_2 внаслідок отриманого ним професійного захворювання.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з АТ «Криворізький завод гірничого обладнання» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завданої смертю чоловіка внаслідок професійного захворювання, у розмірі 200 000,00 грн, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
12 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» АТ «Криворізький завод гірничого обладнання» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у цій справі становить 600 000,00 грн, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно з підпунктами а), б), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, зокрема: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Вказує, що касаційна скарга стосується права, яке містить виключну правову проблему і необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, має виняткове значення для сторін у справі, є досить складною, потребує пояснення сторін у судовому засіданні, дослідження як письмових, так і електронних доказів за участю сторін у судовому засіданні, проведення експертиз тощо. Помилковість віднесення подібних справ до малозначних підтверджується великою кількістю правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах, які судами обґрунтовано розглядалися в загальному позовному провадженні.
Вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, заявник не навів обґрунтованих доводів на підтвердження існування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах, яка полягає вирішенню. Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин та доказів у справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати єдність судової практики. Тому посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права, із зазначенням підстав касаційного оскарження, фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, і, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Разом з тим, представник відповідача не зазначає, в яких інших справах він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням.
Незгода заявника з порядком розгляду справи, визначеним судом першої інстанції, яким помилково справу віднесено до категорії малозначних, не є підставою відкриття касаційного провадження у справі, судові рішення у якій не підлягають касаційному оскарженню, - з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).До того ж ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року не оскаржує, а просить залишити його в силі.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 214/5481/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко
| Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
| Дата ухвалення рішення | 29.09.2025 |
| Оприлюднено | 03.10.2025 |
| Номер документу | 130683407 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні