Постанова

від 01.10.2010 по справі 4-52

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4-52/2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2010 року м. Буринь.

Суддя Буринського районного суду Сумської області Куцан В.М. при секретарі Кошелєвій Н.В., з участю прокурора Бауліна О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постану органу дізнання Буринського РВ ГУМВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.07.2010 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України, мотивуючи тим, що дана постанова є незаконною і висновки викладені в ній є необєктивні та неправильні, а тому вона підлягає скасуванню. Крім того просив визнати поважними та поновити пропущений строк для її оскарження.

ОСОБА_1 про розгляд скарги повідомлений належним чином, в судове засідання не зявився повторно, клопотання про відкладення судового засідання не надав. Вважаю за можливим розглянути скаргу за його відсутності по наданим доказам.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, який вважає, що скарга є надуманою, а постанова слідчого обґрунтована, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується або її представником, до районного (міського) суду, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови. При цьому суддя, ознайомившись з матеріалами, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення осіб, в залежності від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з передбачених ч.3 ст.236-2 КПК України рішень.

В судовому засіданні встановлено, що 02.07.2010 року до Буринського РВ ГУМВС в Сумській області надійшла заява ОСОБА_4 за фактом спричинення їй та ОСОБА_1 і ОСОБА_5 тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_2 в ході хуліганських дій останнього.

05.07.2010 року з аналогічною заявою до Буринського РВ ГУМВС в Сумській області звернувся ОСОБА_1, який просив притягнути до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.296 КК України за цим же фактом ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Органом дізнання Буринського РВ ГУМВС була проведена перевірка вказаних заяв, за наслідками якої 10 липня 2010 року оперуповноваженим СКР Романенко А.Г. винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст.6 п.2 КПК України, у звязку з відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст.296 КК України.

Дана постанова була оскаржена прокурору Буринського району, який 12.08.2010 року дав висновок щодо обґрунтованості прийнятого органом дізнання рішення та направив повідомлення скаржнику про відмову в її скасуванні, що вбачається з наглядового провадження №39-10 прокуратури Буринського району.

Зазначене повідомлення було отримано скаржником 26.08.2010 року, що вбачається з тексту скарги.

Разом з тим, з даною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду тільки 13.09.2010 року, тобто через 18 днів, пропустивши визначений законом семиденний термін. Доказів, щодо поважності пропущеного строку ним не наведено та суду не надано, у звязку з чим підстав для його поновлення не вбачається.

Крім того перевіряючи доводи скаржника щодо приводів та підстав порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2, приходжу до висновків про обґрунтованість прийнятого рішення органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи відносно вказаних осіб.

Так, згідно ст.99 КПК України, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи слідчий своєю постановою відмовляє в порушенні кримінальної справи.

Для перевірки поданої ОСОБА_1 заяви органом дізнання Буринського РВ УМВС були опитані всі учасники вказаної події, проведено огляд місця події, зібрані матеріали, що характеризують зазначених осіб, прийняті до уваги отримані тілесні ушкодження скаржників, що вбачається з матеріалів №381 про відмову у порушенні кримінальної справи.

При цьому було встановлено, що близько 20-ї години 02.07.2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в м. Буринь на вулиці Центральній, біля стадіону «Урожай», на автомобілі ВАЗ-21115 д.нНОМЕР_1, вживали спиртні напої. В цей час до них підїхав автомобіль ВАЗ-2109 д.н.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 з якого вийшов пасажир ОСОБА_2, та попросив їх прибрати авто з дороги, щоб вони змогли проїхати. Однак на це прохання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповіли відмовою, при цьому останній висловився на адресу ОСОБА_2 в грубій формі. З цих підстав між ним виникла сварка, яка переросла у бійку в якій прийняли участі всі скаржники та ОСОБА_2 з ОСОБА_3. В результаті ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді плями на спинці носа, садна: під лівим оком та над лівою надбрівною дугою, на шиї зліва, на лівому плечовому суглобі, на правій гомілці та синець під лівою лопаткою, які відносяться до категорії легких. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також отримали легкі тілесні ушкодження. Вказані обставини підтверджуються як письмовими поясненнями фігурантів вказаної події так і актами судово-медичного обстеження.

Як вбачається з диспозиції ст.296 КПК України, хуліганство це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

При цьому для кваліфікації дій винного необхідно враховувати також спрямованість умислу, мотиви, цілі та обставини учинення кримінально караних дій, на що звертав увагу і Пленум Верховного Суду України в Постанові №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство».

Таким чином безпосередній обєкт хуліганства є громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності, побуту і відпочинку людей.

Субєктивна сторона хуліганства характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства.

Саме цей мотив виступає одним із головних критеріїв відмежування хуліганства від суміжних злочинів. При цьому відсутність у вчиненому мотиву явної неповаги до суспільства свідчить про відсутність хуліганства, хоча б дії винного в тій чи іншій мірі порушували громадській порядок і характеризувались застосуванням насильства до потерпілого.

Вважаю, що орган дізнання належно, обєктивно і повно, з дотриманням кримінально - процесуальних норм, перевірив заяву ОСОБА_1 щодо обставин спричинення йому легких тілесних ушкоджень, і обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ст.296 КК України, про що оперуповноваженим ОСОБА_6 була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 02.07.2010 року, так як конфлікт між ними і скаржником та іншими особами, виник не з хуліганських мотивів, а на ґрунті недоброзичливої поведінки потерпілих (відмовою прибрати автомобіль, грубість на прохання ОСОБА_2.) та подальшого зясування взаємних стосунків.

При цьому скаржнику розяснено можливість звернення до суду із скаргою відповідно до ст.27 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 89, 94-99, 2361- 2362 КПК України, суд -

П о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку на оскарження постанови о/у СКР Буринського РВ ГУМВС України в Сумській області Романенко А.Г. від 02.07.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Скаргу ОСОБА_1 на постанову о/у СКР Буринського РВ ГУМВС України в Сумській області Романенко А.Г. від 02.07.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст.296 КК України залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд на протязі семи діб з дня її винесення.

Суддя Буринського

районного суду В.М.Куцан