Рішення

від 03.12.2007 по справі 37/552

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/552

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/552

03.12.07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  "Восток-Ойл" ЛТД

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово - фінансова компанія "Главпродукт"

Простягнення 354149,92 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача  Колоколов В.Г. - представник за довіреністю № б/н від 16.08.2007 року;

Від відповідача  не з'явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Восток-Ойл" ЛТД  до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово - фінансова компанія "Главпродукт" про стягнення 354149,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2007 р. порушено провадження у справі № 37/552, розгляд справи було призначено на 19.11.2007 року о 10-00.

Представник відповідача 19.11.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/552 від 06.11.2007 р. не виконав, але на адресу суду надіслав телеграму про відкладення розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2007 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2007 року.

Представник відповідача 03.12.2007 р. в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/552 від 06.11.2007 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

25 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово - фінансова компанія "Главпродукт"  (Замовник) був укладений договір поставки №0096/2105  (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовнику продукцію, а саме полипропилен ТРР D 30 S ( далі  – товар) відповідно до Додатка №1, який є невід'ємною частиною договору, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Додатком №1 прийняти та оплатити такий товар (п. 1. 1 Договору).

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до розділів 2, 3 Додатку №1 до Договору, сторони погодили наступний порядок поставки та  розрахунків : Замовник проводить оплату у безготівковій формі з розрахункового рахунку відповідно до виставленого Постачальником рахунка-фактури у розмірі 100% за отриманий Товар,  протягом 10 календарних днів з моменту його поставки. Датою поставки товару вважається  дата отримання останнього на складі Постачальника. Кількість товару визначається у відповідності з кількістю зазначеною у накладних.

На виконання умов Договору, Постачальник (позивач) поставив відповідачу наступний товар:  полипропилен ТРР D 30 S у кількісті 40,0 тон,   на загальну суму 338000,000 грн., що підтверджується Довіреністю серія ЯЛП № 164778 від 24.05.2007 р., виданою Кохан  Олександру Юрійовичу, та видатковою накладною №М02-000256 від 24.05.2007р.  на суму 338000,00 грн.

За твердженням позивача відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не розрахувався.

20.08.2007 року на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість, яку останній залишив без відповіді та належного реагування.

Таким чином, на день подання позову, відповідач в порушення вимог договору за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 338000,00 грн., що підтверджується вищезазначеними документами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД  доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладений позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач борг за отриманий Товар позивачу не сплатив у строк, встановлений договором, позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД,  щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 338000,00грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія" "Главпродукт"  обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на п. 7.1 договору та статтю 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 16149,92 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1. Договору за несвоєчасну оплату товару передбачена неустойка у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.  

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна яких за погодженням сторін не допускається.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені обмежується законом, а в договорі сторони встановили пеню в розмірі 1% заборгованості за кожен день прострочення, яка більша ніж та, що передбачена Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд зазначає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі –16149,92  грн., розмір якої визначений обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 530, 546, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 265 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово - фінансова компанія "Главпродукт" (03040, м. Київ, Голосіївський р-н вул. Васильківська, 1, корп. 2-6  код ЄДРПОУ 32597503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД  (юридична адреса 83030, м. Донецьк, вул. Майська,86 А, поштова адреса : 03680, м. київ, вул. Горького, 54, код ЄДРПОУ 25601806) 338000 ( триста тридцять вісім тисяч ) грн. 00 коп. –основний борг, 16149 (шістнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 92 коп. –пені, 3541 (три тисячі п'ятсот сорок одна ) грн. 50  коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.01.2008 р.