Рішення

від 22.12.2010 по справі 01/149-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/149-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

 "22" грудня 2010 р.                Справа № 01/149-38

Господарський суд Волинської області, суддя Якушева І.О., при секретарі Пономаренко О.О.,

за участю представників:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент”, м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю “Теополіс”, с. Липини, Луцького району, Волинської області

про стягнення 24262,43 грн.,

встановив:

позивач звернувся з позовною заявою до суду, в якій просив стягнути з відповідача 24262,43 грн., з  них: 22 600 грн. заборгованості за надані на підставі договору-заявки № 02/03 від 3.03.2010р. послуги по перевезенню вантажу, 1007 грн. пені за період з 17.08.2010р. по 29.11.2010р., 195,04 грн. процентів річних за цей же період, 459,68 грн. збитків, завданих інфляцією, за вересень – жовтень 2010р.

17.12.2010р. позивачем до господарського суду було надіслано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 24636,69 грн., з них: 22 600 грн. заборгованості за надані на підставі договору-заявки № 02/03 від 3.03.2010р. послуги по перевезенню вантажу, 1007 грн. пені за період з 17.08.2010р. по 29.11.2010р., 195,04 грн. процентів річних за цей же період, 833,94 грн. збитків, завданих інфляцією, за вересень – листопад 2010р. Крім цього позивач надіслав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі його уповноваженого представника. В клопотанні позивач вказав, що  позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю “Теополіс” зареєстроване за адресою: с. Луцький район, с.Липини, вул.Колгоспна, 14.

Проте ухвала суду від 07.12.2010р. про призначення розгляду справи на 22.12.2010р., надіслана відповідачу за вказаною вище адресою, повернулась з поштовою відміткою «Організація вибула».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України  в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

03.03.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” та товариством з обмеженою відповідальністю “Теополіс” було укладено договір – заявка № 02/03 на перевезення вантажу за маршрутом м. Голіна (Республіка Польща) – м. Київ (Україна) автомобілем Рено Магнум д.р.н.ВС 4256 СВ, н/п: ВС 4650 ХТ.

Пунктом 1 розділу «Порядок розрахунків» договору-заявки встановлено, що оплата перевезення проводиться замовником на протязі 5-ти банківських днів після одержання належним чином  оформлених  товарно-транспортних накладних і рахунку.

На виконання умов договору – заявки на перевезення № 02/03 від 03.03.2010р. позивачем було виконано міжнародне перевезення вантажів автотранспортним засобом Рено Магнум д.р.н.ВС 4256 СВ, н/п: ВС 4650 ХТ за маршрутом: м. Голіна (Республіка Польща) – м. Київ (Україна) на загальну суму 22600 грн.

Факт виконання позивачем послуг по перевезенню вантажу за вказаним маршрутом та його отримання вантажоотримувачем підтверджується відміткою в 24 графі міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) А № 037655 від 05.03.2010 р.

Оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) А № 037655 від 05.03.2010р. було оглянуто в судовому засіданні.

28.07.2008р. позивачем на оплату наданих послуг було відправлено на адресу відповідача  рахунок-фактуру № СФ-0000016 від 25.03.2010 року на суму 22600 грн., оригінал (СМR) А № 037655 від 05.03.2010 р. на суму 22600 грн.

Факт надіслання відповідачеві вказаних документів підтверджується фіскальним чеком від 28.07.2010р., описом вкладень у цінний лист від 28.07.2010р.

Відповідач вказані документи отримав 09.08.2010р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення № 1834941 від 09.08.2010р.

Відповідач в добровільному порядку заборгованості не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином взятого на себе зобов'язання, не оплатив вартості наданих йому транспортних послуг в повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 22 600 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2 розділу «Порядок розрахунків» договору – заявки № 02/03 від 03.03.2010р. визначено за кожен день прострочення платежу  штрафні санкції в розмірі 1% від суми угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2010 року сторони підписали та скріпили печатками договір – заявку № 02/03 без будь-яких зауважень.

Отже, підписуючи договір – заявку, відповідач у відповідності з п.3 ст. 181 Господарського кодексу України погодився з його умовами, в тому числі й застосуванням штрафних санкцій.

З огляду на порушення відповідачем строків платежу, встановлених договором – заявкою          № 02/03 від 03.03.2010р., з нього відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» слід стягнути 1007,71 грн. пені за період з 17.08.2010р. по 29.11.2010р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України – 195,04 грн. процентів річних за період з 17.08.2010р. по 29.11.2010р., 833,94 грн. збитків, завданих інфляцією, за вересень – листопад 2010р.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 625, 903, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

           2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Теополіс” (Луцький район, с. Липини, вул. Колгоспна, 14, код 33062839) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” (м. Львів, вул.Золота, 25, кім.40, код ЄДРПОУ 33169697) 22600 грн. заборгованості, 1007 грн. 71 коп. пені, 833 грн. 94 коп. збитків, завданих інфляцією, 195 грн. 04 коп. процентів річних, а всього 24636 грн. 69 коп.; 247 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                               Суддя                                                    Якушева І. О.