Рішення

від 19.12.2007 по справі 17/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

                                                                                19.12.07                                                                                                         Справа № 17/271

    За позовною заявою Приватного торговельно-посередницького молого підприєства фірми “Едельвейс”, м. Рава-Руська

До відповідача: ДКП “Миколаїв-фармація”, м. Миколаїв

Про  стягнення 52 380,00 грн

                                                                                                                Суддя  У.І.Ділай

Представники :

Від позивача Савка А.І.  –представник (Довіреність від 20.09.2007р.)

Від відповідача Кравець С.О. –директор

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Приватного торговельно-посередницького молого підприєства фірми “Едельвейс”, м. Рава-Руська до ДКП “Миколаїв-фармація”, м. Миколаїв про стягнення 52 380,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2007р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.11.2007р.

В судовому засіданні 08.11.2007р. оголошувалася перерва до 15.11.2007р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 15.11.2007р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 05.11.2007р. надав Пояснення № 83 від 02.11.2007р., в якому зазначається, що позику в сумі 25 000,00 грн. він сплатив протягом липня-вересня 2007р.

Проте, як встановлено в судових засіданнях, банк як призначення платежу вказав часткове погашення кредиту згідно Договору № 1 від 03.01.2007р. Таким чином вказані кошти було зараховано позивачем на погашення заборгованості згідно вище вказаного Договору.

Зважаючи на наведене представник відповідача факт існування заборгованості перед позивачем визнав, та просив суд враховуючи важке фінансове становище ДКП “Миколаїв-фармація”, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу та пені, реструктуризувати борг та відтермінувати виконання рішення суду терміном на 1 рік.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

04.02.2004р. між сторонами у справі було укладено Договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача безвідсоткову позику в сумі 40 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору, відповідач зобов'язувався повернути позику шляхом перерахування коштів на поточний розрахунок позивача протягом 10 календарних днів після вимоги останнього.

30.11.2005р. позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу № 41229, в якому вимагав повернути на протязі 10 днів суму позики.

Як зазначається у позовній заяві, повернення позики ДКП “Миколаїв-фармація” здіснило частково в сумі 5 080.00 грн. Станом на 01.10.2007р. відповідач не повернув                     34 920,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 2.3. Договору при простроченні повернення позики відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 50% від простроченої суми. Відповідно до розрахунку позивача сума штрафу становить 17 460,00 грн. Загальна сума боргу становить       52 380,00 грн.   

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що  позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими і  такими що підлягають до задоволення

Зважаючи на важке фінансове становище ДКП “Миколаїв-фармація”, та заявлене ним колопотання суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу на 50 % —до 8 730, 00 грн. та відстрочити виконання рішення суду терміном на один місяць.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене  та керуючись  ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст.193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75,  82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути  з  ДКП “Миколаїв-фармація” (81600, Львівська обл., м.Миколаїв, б-р Проектний, 4. П/р 26006340001011 в ЛФ ВАТ КБ “Надра”, МФО 325978, код у ЄДРПОУ 01973992)  на користь Приватного торговельно-посередницького молого підприєства фірми “Едельвейс” (80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5. Р/р 26002011857 в ПЛФ ВАТ “КРЕДОБАНК”, МФО 325365, Код у ЄДРПОУ 13808034.) 34 920,00 грн. боргу, 8 730,00 грн. штрафу, всього –43 650,00 грн.; 523,80 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відстрочити виконання Рішення на один місяць.

4.         Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя