Рішення

від 13.12.2010 по справі 58/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/106

13.12.10

За позовом

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

До

Асоціації “Українська спілка підприємств заготівельників, переробників та утилізаторів відходів “Зелена Крапка”

Про

стягнення 5 142,41 грн.

                                                                                       Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивача

ОСОБА_2

Від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Асоціації “Українська спілка підприємств заготівельників, переробників та утилізаторів відходів “Зелена Крапка” про стягнення заборгованості по договору оренди-найму навантажувача в розмірі 5 142, 41 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. порушено провадження у справі № 58/106, призначено розгляд справи на 22.10.2010 р.

22.10.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв‘язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. розгляд справи призначено на 10.11.2010р.

09.11.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 10.11.2010р. представники сторін не з‘явились.

Враховуючи неявку позивача та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи 10.11.2010р. відкладався.

26.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою суду від 06.12.2010 р. розгляд справи було призначено на 13.12.2010 р.  

       У судове засідання призначене на 13.12.2010 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 58/106 не виконав, позовні вимоги не спростував, докази відсутності заявленої до стягнення суми боргу не подав. У зв’язку з чим та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

       Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.  

      У судовому засіданні 13.12.2010 року, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України,  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ

30.10.2009 р. між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Асоціацією “Українська спілка підприємств заготівельників, переробників та утилізаторів відходів “Зелена Крапка” (орендар) був укладений договір оренди-найму навантажувача № 2/32 (надалі –договір), відповідно до якого орендодавець зобов’язався передати в тимчасове користування навантажувач, а орендар зобов’язався прийняти, оплатити користування та своєчасно повернути навантажувач в справному стані з урахуванням нормального зносу у відповідності з актами прийому-передачі, додатками до даного договору, які є його невід’ємною частиною.  

Згідно з п. 1.2 договору найменування навантажувача –TOYOTA 02-6FD20, кузов –6 FD25-15477, рік випуску –1998 р., вантажопідйомність –2 т., висота підйому –3 м., державний № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 3.1 договору навантажувач передається орендодавцем та приймається орендарем на протязі 4 днів, з  моменту укладання цього договору.

Передача навантажувача в оренду оформляється актом прийому-передачі, з зазначенням комплектності (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору доставка навантажувача до місця роботи та повернення до місця передачі здійснюється власними силами орендаря та за його рахунок.

На виконання договору орендодавець передав орендарю навантажувач, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.11.2009 р.

Відповідно до п. 4.2 договору строк оренди навантажувача складає 3 місяця.

Відповідно до п. 6.1 договору орендна плата складає 5 500,00 грн. за один місяць оренди навантажувача та сплачуються орендарем незалежно від роботи навантажувача або його простою.

Відповідно до п. 6.4.1 договору орендар сплачує орендодавцю передоплату за місяць оренди навантажувача в розмірі 5 500,00 грн. на протязі 3 днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 6.4.2 договору орендар сплачує орендодавцю передоплатою в розмірі 5 500,00 грн. кожного місяця, на протязі 3 днів з моменту отримання рахунка, але не пізніше 3 числа кожного поточного місяця.  

Відповідно до п. 4.3 договору строк оренди може бути скорочений чи подовжений тільки за письмовим погодженням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виставленого рахунку –фактури № ФО-0000483 від 03.11.2009 р. на суму 5 990,00 грн. з яких 5 500,00 грн. –орендна плата з 03.11.2009 р. по 02.12.2009 р., 490,00 грн. – оплата доставки навантажувача, відповідач оплатив 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Як стверджує позивач, сторони домовились скоротити строк оренди до 18.12.2009 р.

Таким чином, відповідно до акту приймання-передачі від 18.12.2009 р. відповідач повернув позивачу навантажувач.

Зважаючи на зазначене позивач виставив відповідачу рахунки –фактури: № ФО-0000520 від 14.12.2009 р. на суму 2 690,00 грн. з яких 2 200,00 грн. –орендна плата з 03.12.2009 р. по 14.12.2009 р., 490,00 грн. –оплата доставки навантажувача; № ФО-0000524 від 21.12.2009 р. на суму 975,00 грн. з яких 825,00 грн. –орендна плата з 15.12.2009 р. по 17.12.2009 р., 150,00 грн. –заміна замку запалювання навантажувача.

Таким чином, враховуючи часткову оплату відповідачем рахунку –фактури № ФО-0000483 від 03.11.2009 р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4 655,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат з доставки навантажувача, позивач надав: рахунок –фактуру № В-00000093 від 03.11.2009 р. та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № В-00000073 від 03.11.2009 р. на суму 490,00 грн. (послуги евакуатора); рахунок –фактуру № В-00000094 від 18.12.2009 р. та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № В-00000074 від 18.12.2009 р. на суму 490,00 грн. (послуги евакуатора).

З акту приймання-передачі від 18.12.2009 р., за яким відповідач повернув позивачу навантажувач вбачається, що навантажувач повернений в повній комплектності, без ключа запалювання.

Проте, позивач не надав суду належних доказів, що на заміну замка запалювання позивач поніс витрати саме у сумі 150,00 грн.

Отже, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 150,00 грн. витрат на заміну замка запалювання за недоведеністю понесених позивачем витрат у цій сумі.   

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 4 505,00 грн.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вищезазначеного, на користь позивача стягненню підлягають 4 505,00 грн. основного боргу.

Крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 442,41 грн. пені та 45,00 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.1 договору за прострочення оплати згідно п. 6.4.1, п. 6.4.2, п. 5.1.4, п. 5.1.5 цього договору орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, за розрахунком суду пеня підлягає стягненню у розмірі 419,79 грн.

Згідно п. 7.3 договору якщо протягом дії договору при поверненні навантажувача була виявлена некомплектність, механічні пошкодження які потребують ремонту, згідно п. 5.1.5 цього договору орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 30 % від вартості недостатніх чи пошкоджених запчастин та ремонту, на протязі 3 днів з дня отримання рахунку.

Враховуючи відмову судом у задоволенні 150,00 грн. витрат на заміну замка запалювання за недоведеністю понесених позивачем витрат у цій сумі,  підстави для стягнення штрафу нарахованого на цю суму відсутні.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.   

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

  В И Р І Ш И В:

                1.  Позов задовольнити частково.

             2. Стягнути з Асоціації “Українська спілка підприємств заготівельників, переробників та утилізаторів відходів “Зелена Крапка” (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, код ЄДРПОУ 35913287) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (54029, АДРЕСА_1 код ІПН НОМЕР_2), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 4 505,00 грн. (чотири тисячі п’ятсот п’ять гривень 00 коп.) основного боргу, 419,79 грн. (чотириста девятнадцять гривень 79 коп.) пені, 49,25 грн. (сорок дев’ять гривень 25 коп.) державного мита, 226,01 грн. (двісті двадцять шість гривень 01 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               3. В іншій частині позову відмовити.

              4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

                5.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

       Суддя                                                                                                         О.Є. Блажівська

Повний текст складено : 17.12.2010 Р.