Рішення

від 13.12.2010 по справі 10/397

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/397

13.12.10

За позовом Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до                 1. Комунального підприємства «Плесо»

                    2. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про               визнання недійсним договору № 166 від 03.08.2010 року, звільнення земельної

                    ділянки та приведення її у попередній стан

                                                                                                                       суддя Котков О.В.

                                                                                               секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від прокуратури:  Пилипенко Т.А.

від позивача:        Гулько А.Б., довіреність № 225-КР-1059 від 15.10.2010 року;

від відповідача 1: не з’явились;

від відповідача 2: ОСОБА_4, довіреність від 03.11.2010 року;

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська природоохоронна прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до суду з позовом про визнання договору № 166 про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою об’єкта благоустрою за адресою м. Київ, острів Долобецький, за молодіжним пляжем, укладений 3 серпня 2009 року між Комунальним підприємством «Плесо»та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, недійсним; про зобов‘язання Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 124 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, острів Долобецький, за Молодіжним пляжем Київській міській раді, привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог законодавства України про оренду землі, а саме: ст. 9, 125, 126 Земельного кодексу України. Розпорядником земельної ділянки площею 124 кв. м., розташованої за адресою м. Київ, острів Долобецький, за Молодіжним пляжем є Київська міська рада. Повноважень у галузі земельних відносин Київська міська рада комунальному підприємству «Плесо»не делегувало і останнє не є власником або розпорядником земельниї ділянок, тому не може надавати її в оренду. Спірний договір передбачає оренду земельної ділянки площею 124 кв. м., а отже відповідач 1 самовільно передав у тимчасове користування відповідачу 2 згідно спірного договору земельну ділянку площею 124 кв. м. Таким чином, спірний договір суперечить законодавству України, а тому на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним, земельна ділянка, яку займає відповідач 2, повинна бути звільнена та передана розпоряднику вказаної земельної ділянки –Київській міській раді.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач 1 надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що оспорюваний Прокуратурою договір був укладений відповідно до рішення Київської міської ради III сесії VI скликання від 22.01.2009 № 38/1093 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві». Відповідно до пункту 6 цього рішення якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року. Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних об'єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»№ 111 від 04.02.2009, КП «Плесо»являється балансоутримувачем території вказаної в договорі. Всі вказані в розпорядженні КМДА № 111 від - 4.02.2009 водні об'єкти з прилеглим до них береговими смугами (всього 417 об'єктів і найменувань у межах міста Києва) закріплені за КП «Плесо»на праві господарського відання. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»балансоутримувач об'єкта благоустрою з метою належного його утримання та здійснення своєчасного ремонту може залучати для цього на умовах договору інші підприємства, установи, організації. Підприємства, установи, організації, які розміщуються на території об'єкта благоустрою, можуть утримувати закріплену за ними територію та брати пайову участь в утриманні цього об'єкта відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону. Враховуючи викладене відповідач 1 вважає, що договір благоустрою ніяким чином не порушує права та інтереси Київської міської ради. Навпаки, договір спрямований на виконання рішень міськради, розпоряджень його виконавчого органу. Укладання таких договорів знаходиться в межах делегованих повноважень, якими місцеві органи влади наділили (делегували) Комунальне підприємство «Плесо»щодо питань благоустрою земель водного фонду та прибережних захисних смуг для виконання його статутних завдань.

Відповідач 2 позову не визнав, у поданих в судовому засіданні 13.12.2010 запереченнях проти позову відзначив, що договір про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою ніяким чином не є договором оренди земельної ділянки та не порушує права та інтереси Київської міської ради; договір спрямований на виконання рішень міськради, розпоряджень його виконавчого органу; укладання такого договору знаходиться в межах делегованих повноважень, якими місцеві органи влади наділили (делегували) Комунальне підприємство «Плесо»щодо питань благоустрою земель водного фонду та прибережних захисних смуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

3 серпня 2009 між Комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(оператор, відповідач 1) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (абонент, відповідач 2) був укладений договір № 166 про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою об’єкта благоустрою (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору за умовами цього договору оператор закріплює за абонентом визначену територію для розміщення тимчасових споруд та здійснення благоустрою.

Згідно п. 2.4, 2.5 договору, місце розташування об’єкту благоустрою та загальна площа визначеної території визначаються в додатку № 2 цього договору.

У додатку № 2 до договору, визначено, що місцем розташування об‘єкту благоустрою є м. Київ, о. Долобецький, за молодіжним пляжем. Загальна площа визначеної території, яка закріплюється за відповідачем 2 для розміщення тимчасових споруд становить 24 кв. м. Загальна площа прилеглої території до визначеної території, яка закріплюється за відповідачем 2 становить 100 кв. м. Розмір грошової суми пайової участі (з ПДВ) відповідача 2 у заходах благоустрою прилеглої території станом на дату укладення договору становить 1 500 грн.

Відповідно до п. 2.8. договору договір є підставою для отримання дозволів, погоджень та інших дозвільних документів, які передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 3.2.1. договору відповідач 2 зобов‘язаний отримати передбачені нормативно-правовими актами України документи (згоди, ліцензії, свідоцтва та інші дозвільні документи) для розміщення тимчасових споруд, їх експлуатації та для здійснення діяльності з використанням об‘єкту благоустрою.

Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо», яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 6 вказаного рішення передбачено, що якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Тобто, згаданий пункт рішення передбачає можливість укладення КП «Плесо»угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних об’єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»вирішено вжити заходів щодо закріплення за комунальним підприємством «Плесо»на праві господарського відання внутрішніх водних об’єктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду м. Києва.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»доручено:

2.1. В установленому законодавством порядку подати до Київської міської ради клопотання про передачу в користування земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, зазначені в п. 1 цього розпорядження.

2.2. Забезпечити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх погодження в установленому порядку.

2.3. Після затвердження проектів землеустрою звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Згідно з п. 3 зазначеного розпорядження Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за зверненнями КП «Плесо»забезпечити організацію робіт із встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Відповідно до п. 4. розпорядження № 111 від 04.02.2009 підприємствам, установам та організаціям виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати, а КП «Плесо»взяти на баланс внутрішні водні об'єкти та гідротехнічні споруди згідно з додатком.

Як вбачається з додатку до розпорядження № 111 від 04.02.2009 до переліку внутрішніх водних об'єктів та гідротехнічних споруд, що передаються на баланс КП «Плесо»,  входить затока Русанівська (о. Долобецькому) у Деснянському районі м. Києва (саме затока Русанівська).

Отже, згідно вказаного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»не передавались в користування земельні ділянки на яких розташовані об’єкти, які за цим розпорядженням КП «Плесо»отримало на баланс.

Докази того, що КП «Плесо»в установленому законодавством порядку отримало документи, що посвідчують право користування земельними ділянками на яких розміщенні ці об’єкти у КП «Плесо»відсутні.

Доказів того, що відповідач 2 має дозвільну документацію на розміщення об’єкту площею 24 кв. м., що знаходиться у Деснянському районі м. Києва, о. Долобецький та документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою площею 124 кв. м. в тому числі на умовах оренди згідно вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як встановлено судом, між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір № 166 від 03.08.2009 року про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою об’єкта благоустрою, відповідно до якого відповідач 1 передав відповідачу 2 територію для розміщення тимчасової споруди площею 15 кв. м., при цьому відповідач 2 має отримати відповідну довільну документацію, та прилеглу територію площею 100 кв. м. (загальна площа об’єкту благоустрою складає 124 кв.м.), за які відповідач 2 має сплачувати відповідачу 1 - 1 500 грн. в місяць.

З наведеного вбачається, що фактично між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва, о. Долобецький, загальною площею 124 кв. м.

Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.   

Судом встановлено, що документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою у Деснянському районі м. Києва, о. Долобецький, загальною площею 124 кв. м. у відповідачів відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка за адресою Деснянський район м. Києва, о. Долобецький знаходиться у комунальній власності м. Києва.                                                  

Київською міською державною адміністрацією було надано дозвіл на оформлення відповідачем 1 земельних ділянок на яких розташовані внутрішні водні об’єкти та гідротехнічні споруди у користування. Таким чином, відповідач 1 не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір та передавати частину цієї земельної ділянки відповідачу 2 у платне користування.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури про визнання договору № 166 від 03.08.2009 року недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов‘язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Надані прокуратурою докази свідчать про те, що відповідачем 2 на земельній ділянці за адресою Деснянський район м. Києва, о. Долобецький встановлено дерев’яну споруду.

Враховуючи те, що власником земельної ділянки за адресою Деснянський район м. Києва, о. Долобецький є територіальна громада міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада та матеріалами справи підтверджується знаходження на ній споруд встановлених відповідачем 2, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури про зобов’язання відповідача 2 повернути земельну ділянку площею 124 кв. м. саме Київській міській раді привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та  споруд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надали.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів порівну в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 166 від 03.08.2009 року про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою об’єкта благоустрою, укладений між Комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1.

3. Зобов’язати Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 (04060, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) повернути земельну ділянку площею 124 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, острів Долобецький, за Молодіжним пляжем Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідент. код 22883143), привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

4. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (04060, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України державне мито в сумі 42,50 грн (сорок дві гривні 50 копійок) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Комунального підприємства «Плесо»(м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, ідент. код 23505151) до Державного бюджету України державне мито в сумі 42,50 грн (сорок дві гривні 50 копійок) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                                                       О.В. Котков

                                                                            дата підписання повного тексту рішення 24.12.2010р.