Рішення

від 14.12.2010 по справі 7/191-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/191-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р.                                                                  Справа № 7/191-10

  Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос», м. Васильків, Київська область,

про                    стягнення 2 405,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пахольчук О.Ю. –представник за довіреністю №190 від 23.03.2010 року;

від відповідача: не з'явились.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №2306-08-1 від 05.11.2010 року (вх. №5171 від 10.11.2010 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»(далі –відповідач) про стягнення 2 405,92 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №714 про надання послуг електрозв'язку від 23.07.2003 року по оплаті наданих послуг з червня 2009 року по вересень 2010 року, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість у сумі 2 019,41 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 2 019,41 грн., пеню у розмірі 86,18 грн., інфляційні втрати в сумі 232,00 грн. та 3% річних в розмірі 68,33 грн., а всього 2 405,92 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2010 року було порушено провадження у справі №7/191-10 та призначено її розгляд на 30.11.2010 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 30.11.2010 року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, розгляд справи було відкладено на 14.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2010 року позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 14.12.2010 року представники відповідача повторно не з'явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 14.12.2010 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

23.07.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(підприємство зв'язку за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Колос»(відповідач у справі, споживач за договором) був укладений договір №714 про надання послуг електрозв'язку (далі –договір), відповідно до п. 1 якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Відповідно до п. 3.2.8. договору споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.5.).

Згідно п. п. 7.1.-7.2. договору, він набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Господарським судом встановлено, що після закінчення строку дії договору, жодна із сторін не зверталась одна до одної із заявами про припинення дії договору в порядку, визначеному п. 7.2. договору №714, а відтак договір №714 про надання послуг електрозв'язку 23.07.2003 року був пролонгованим сторонами, і є чинним на момент розгляд у спору у господарському суді.

Як стверджує позивач, свої обов'язки по наданню телекомунікаційних послуг ВАТ «Укртелеком»виконувало належним чином і у відповідності до показників належних технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зі сторони відповідача жодних претензій щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань на адресу ВАТ «Укртелеком»не надходило. Однак, в порушення умов договору відповідач виконував свої обов'язки неналежним чином, а саме у період з червня 2009 року по вересень 2010 року надані послуги електрозв'язку оплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2 019,41 грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату телекомунікаційних послуг: від 30.06.2009 року, від 31.07.2009 року, від 31.08.2009 року, від 30.09.2009 року, від 31.10.2009 року, від 30.11.2009 року, від 31.12.2009 року, від 31.01.2010 року та від 28.02.2010 року.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв'язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 року № 1280 однією із умов надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЕ.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005 року, п. 5.1. Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених постановою Кабінету міністрів України №385 від 22.04.1997 року, п. 3.2.8. договору абонент зобов'язаний своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідачем не заперечено існування заборгованості перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги за період з червня 2009 року по вересень 2010 року у сумі 2 019,41 грн.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2 019,41 грн. основного боргу є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати наданих послуг електрозв'язку позивачем нараховано до сплати пеню з врахуванням вимог ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації», в розмірі 86,18 грн.

Здійснивши власний перерахунок пені з розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, та враховуючи вимоги п. 5.8. договору (а саме за період з 21 числа місяця, що настає після розрахункового), господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 232,00 грн. та 3% річних у сумі 68,33 грн.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних збитків та 3% річних (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), господарський суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 186,54 грн. інфляційних втрат та 58,77 грн. 3% річних, а тому вважає, поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних невірним.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 186,54 грн. та 58,77 грн. 3% річних. В задоволенні решти частини вимог, а саме в стягненні 45,46 грн. інфляційних втрат (232,00 грн. –186,54 грн.) та в стягненні 9,56 грн. 3% річних (68,33 грн. –58,77 грн.) суд відмовляє.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 2 350,90 грн., з яких 2 019,41 грн. основний борг, 86,18 грн. пеня, 186,54 грн. інфляційні втрати та 58,77 грн. 3% річних. В іншій частині позову, а саме в стягненні 45,46 грн. інфляційних втрат та 9,56 грн. 3% річних, суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник з вини Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос», судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  44, 49, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 188-А, код ЄДРПОУ 30483649) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр.-т Павла Тичини, буд. 6, код ЄДРПОУ 01184901) 2 019 (дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 41 коп. основного боргу, 86 (вісімдесят шість) грн. 18 коп. пені, 186 (сто вісімдесят шість) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 58 (п'ятдесят вісім) грн. 77 коп. –3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                        Антонова В. М.

Рішення підписане 15.12.2010 року