Рішення

від 03.11.2010 по справі 8/121-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/121-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2010 р.                                                                  Справа № 8/121-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії цьогож товариства, ідентифікаційний код: 01184901, місцезнаходження: 02098, м. Київ , пр.П.Тичини, 6,

до відповідача: військова частина А-2215, ідентифікаційний код: 08081802, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко, 1,

про стягнення 17019,94 грн.

за участю представників сторін

від позивача: юрисконсульт 1-ї категорії відділу правового забезпечення Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»Кабанець Н.М., яка діє на підставі довіреності від 25.01.2010 року за №96, та юрисконсульт 2-ї категорії відділу правового забезпечення Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»Скочко О.О., яка діє на підставі довіреності від 25.01.2010 року за №99;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії  (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до військової частини А-2215 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 18.01.2008 року за №2495-32 (далі за текстом: Договір), штрафних санкцій у вигляді пені, 3-х відсотків річних та інфляційних нарахувань на загальну суму 17019,94 грн. і судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує умови договору оренди нерухомого майна від 18.01.2008 року за №2495-32 щодо виконання взятих на себе зобов»язань по сплаті орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача станом на 20.09.2010 року виникла заборогованість на загальну суму 17692,77 грн.

Відповідно до ухвали від 28.09.2010 року порушено провадження у справі №8/121-10 та призначено її розгляд на 11.10.2010 року. Явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою, сторін зобов»язано провести взаємозвірку розрахунків та Відповідача зобов»язано надати відзив на позов.

11.10.2010 року в судове засідання з»явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Позивача надав суду акт звірки розрахунків станом на 01.07.2010 року. Представник Відповідача в засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позов до суду не надав. У зв'язку неявкою Відповідача розгляд справи відкладено на 18.10.2010 року.

18.10.2010 року в судове засідання з»явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Відповідача в засідання 18.10.2010 року не з»явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позов до суду не надав. У зв'язку неявкою Відповідача розгляд справи відкладено на 25.10.2010 року.

25.10.2010 року в судове засідання з»явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Відповідача в засідання 18.10.2010 року не з»явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позов до суду не надав. У зв'язку неявкою Відповідача розгляд справи відкладено на 03.11.2010 року.

03.11.2010 року в судове засідання з»явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Відповідача в засідання 03.11.2010 року не з»явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позов до суду не надав. У зв»язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 03.11.2010 року.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника Позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.2008 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна за №2495-32.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору, Позивач надав Відповідачу у платне строкове користування належне йому на праві власності нерухоме майно у вигляді частини кімнати, площею 2,0 м. кв., спеціалізованих технологічних приміщень на 3-му поверсі 3-х поверхового нежитлового будинку центру електрозв»язку №3 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком», який розташований за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.К.Шлях, 86-А, для розміщення Відповідачем обладнання систем передачі.

Вказаний Договір у п. 12.1. передбачає, що він набирає чинності з дати підписання та діє з 01.02.2001 року до 31.12.2010 року включно.

Згідно із п.п. 3.1., 3.2., 3.2.1., 3.4., 3.5. Договору, розмір орендної плати за користування частиною кімнати, площею 2,0 м. кв., спеціалізованих технологічних приміщень становить 503,0 грн. з податком на додану вартість в розмірі 20-ти процентів з послідуючим щомісячним зростанням через врахування індексу інфляції без врахування вартості комунальних послуг, які орендар споживає при використанні майна та щомісячно сплачує згідно додатково виставлених рахунків одночасно зі сплатою основної суми орендної плати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача не  пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.  

На виконання умов п.2.1. Договору, сторони підписали Акт приймання–передачі майна від 01.02.2008 року, згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування частини кімнати, площею 2,0 м. кв., спеціалізованих технологічних приміщень на 3-му поверсі 3-х поверхового нежитлового будинку центру електрозв»язку №3 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком», який розташований за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.К.Шлях, 86-А.  

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Цей же Кодекс у ст. 762 передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 286 передбачає, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач в порушення вимог п.п. 3.1., 3.2., 3.2.1., 3.4., 3.5. Договору, ст.ст. 526, 530, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України у період з березня 2008 року по червень 2010 року не сплачував орендну плату за користування нерухомим майном, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем винила заборгованість в сумі 15784,71 грн. (п»ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 71 коп.).

В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 20.09.2010 року складає 15784,71 грн. (п»ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 71 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 15784,71 грн. (п»ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 71 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засіданні жодного разу не з'явився; заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав та не надіслав.  

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 549 Цивільного України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Цивільний Кодекс України у ст. 625 передбачає, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).

Дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно п. 8.2. Договору, за порушення строків сплати, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення

За розрахунком Позивача її розмір становить 624,00 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 00 коп.), перевіркою обґрунтованості та правильності якого встановлено, що він є обґрунтованим  і вірним.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п. 8.2 Договору, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд задовольняє позовні вимоги Відповідача щодо стягнення пені у сумі 624,00 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 00 коп.).

Відповідно до п.п.2, 3 Роз'яснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський  суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань ґрунтуються на Законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, то позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3-х процентів річних в сумі 148,45 грн. (сто сорок вісім гривень 45 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 462,78 (чотириста шістдесят дві гривні 78 коп.) є обґрунтованими і вірними, внаслідок чого підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи наведені у позовній заяві та доданих до неї документах розрахунки суми позову заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 20.09.2010 року складає 17692,77 грн., яка включає в себе: - заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 15784,71 грн. (п»ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 71 коп.); - пеня в сумі 624,00 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 00 коп.); - 3-и проценти річних в сумі 148,45 грн. (сто сорок вісім гривень 45 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 462,78 грн. (чотириста шістдесят дві гривні 78 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обгрунтованим та вірним, внаслідок чого вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу, 3-х процентів річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими і вірними, внаслідок підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини А-2215, ідентифікаційний код: 08081802, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко, 1, на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії цьогож товариства, ідентифікаційний код: 01184901, місцезнаходження: 02098, м. Київ , пр.П.Тичини, 6, основний борг в сумі в сумі 15784,71 грн. (п»ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 71 коп.); пеню в сумі 624,00 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 00 коп.), три проценти річних в сумі 148,45 грн. (сто сорок вісім гривень 45 коп.), інфляційні нарахування у сумі 462,78 грн. (чотириста шістдесят дві гривні 78 коп.), державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                               П.Ф.Скутельник

Повний текст рішення підписано 08.11.2010 року.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.