Рішення

від 22.01.2008 по справі 19/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/313

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.01.08 р.                                                                               Справа № 19/313                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Бойчук А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: без участі представника

Від відповідача: Арестова Н.В., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Монтажно-технологічне управління “Союз” м. Харків

до відповідача: Центрально–Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції

про зобов'язання повернути компресор ЗІФ – 55 та зварювальний апарат АДД –305 власнику ВАТ “МТУ „Союз” м. Харків в повному комплекті і в справному стані та стягнення з Центрально–Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції на користь ВАТ “МТУ „Союз” м. Харків нанесених збитків у сумі 16000,00 грн.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Монтажно-технологічне управління “Союз” м. Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Центрально–Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, про зобов'язання повернути компресор ЗІФ–55 та зварювальний апарат АДД–305 власнику ВАТ “МТУ ”Союз” м. Харків в повному комплекті і в справному стані, та стягнення нанесених збитків у сумі 16000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на акт від 27.01.2005 року опису й арешту майна, яке знаходилось в користуванні Дочірнього підприємства „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, акт опису та арешту майна, складений Державною виконавчою службою Центрально-міського району м. Горлівки, правонаступником якої є відповідач; на виконання рішення суду м. Горлівки про стягнення заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам підприємства; лист відповідача № 17049 від 27.08.07 р., передання майна, а саме, компресору ЗІФ-55 та зварювального агрегату АДД-305, на відповідальне зберігання майбутньому покупцю Голдищуку В.М.; перерахування позивачем в повному обсязі суми боргу ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз” в рахунок виконання судового рішення;  неповернення до теперішнього часу арештованого майна власнику. Крім того, в обґрунтування стягнення з відповідача збитків, позивач посилався на те, що спірне обладнання є головними засобами у виробництві Товариства та постійно використовується при виконанні монтажних робіт.

Відповідно до наданих суду пояснень (вх. № 0241/46234 від 17.12.2007 року), позивач додатково зазначив, що компресор  ЗІФ-55 та зварювальний апарат АДД-305 було передано позивачем до статутного фонду ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз” згідно з актом приймання-передачі матеріальних цінностей на праві повного господарського відання згідно Статуту Дочірнього підприємства.

Відповідач, Центрально–Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, у відзиві на позовну заяву (вх. № 02-41/7065 від 20.11.2007 року) проти позову заперечив. Повідомив, що дійсно в грудні 2005 року позивачем перераховано борг Дочірнього підприємства у повному обсязі, в результаті чого необхідність у подальшій реалізації описаного майна зникла. Послався на неодноразове надсилання листів на адресу Голдищука В.М., якому спірне обладнання було передано на відповідальне зберігання; на відповідь Голдищука В.М. про неможливість транспортування обладнання в зв'язку з його знаходженням у незадовільному стані. Звернення до Прокуратури  про притягнення Голдищука до кримінальної відповідальності.

Стосовно вимог позивача про стягнення збитків відповідач пояснив, що підстав для задоволення таких вимог немає. Позивач не довів понесення ним збитків, не довів вини відповідача. Згідно акту приймання-передачі матеріальних цінностей від 02.01.01 р. зварювальний апарат АДД-305 ( інв. номер 7116) станом на 02.01.01 р. мав залишкову вартість 0,00 грн. Послався на ст. 96, 174, 176, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, 33,34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2,7, 25 Бюджетного кодексу України. Наполягає, що на теперішній час Закону або іншого нормативного акту, який би регулював порядок відшкодування шкоди на підставі ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження” та ст. 11 Закону України „Про державну виконавчу службу” не прийнято.

22.01.2008 р. до матеріалів справи надані пояснення ( лист № 711 від 22.01.08 р.), в яких повідомлено про закінчення виконавчих проваджень стосовно ДП “Донбас” ВАТ МТУ “Союз”. Додав копії постанов про порушення виконавчих проваджень, та копії постанов про закінчення виконавчих проваджень.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши  матеріали справи,  заслухавши в засіданнях пояснення представників сторін, Господарським судом

В с т а н о в л е н о.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Монтажно-технологічне управління “Союз”, є засновником Дочірнього підприємства „Донбас” Відкритого акціонерного товариства “Монтажно-технологічне управління “Союз” ( далі по тексту “ДП “Донбас”).

Зазначене підтверджується Статутом ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, зареєстрованим Розпорядженням міського Голови Горлівської міської ради № 1340-р від 28.12.2000 року, реєстраційний номер 3255.

Відповідно до п. 5.2 Статуту ДП “Донбас”, майно ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз” належить йому на праві повного господарського відання. Підприємство користується та розпоряджується ним в межах, визначених Засновником у цьому статуті.

Документами, що засвідчують факт наповнення статутного фонду Підприємства є, зокрема, акт прийому-передачі майна, підписаний представниками Засновника та Підприємства ( п. 5.5. статуту ДП “Донбас”).

За актом приймання-передачі від 02.01.2001 року позивач передав у статутний фонд ДП „Донбас” матеріальні цінності, до складу яких увійшли, серед інших, зварювальний агрегат АДД-305 та компресор  ЗІФ-55.

Актом опису й арешту майна від 27.01.2005 року державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчих документів про стягнення коштів з ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, описано та накладено арешт на майно боржника, в тому числі, на зварювальний агрегат АДД-305, інв. номер 7116.

Актом опису й арешту майна від 06.09.2005 року державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, описано та накладено арешт на майно боржника, в тому числі, на компресорну установку ЗІФ-55, інв. номер 1956900.

Актом державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції від 06.09.2005 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, майно ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, описане та арештоване 27.01.2005 року та 06.09.2005 року, а саме, зварювальний агрегат АДД-305 та компресорна установка ЗІФ-55, було передано на відповідальне зберігання Голдищуку В.М.

Позивач звернувся до начальника відділу Державної виконавчої служби Центрально-міського району м. Горлівки з вимогою про повернення вилученого майна у зв'язку з погашенням  Відкритим акціонерним товариством “Монтажно-технологічне управління “Союз” заборгованості по заробітній платі ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”.

У зв'язку з перерахуванням у грудні 2005 року Відкритим акціонерним товариством “Монтажно-технологічне управління “Союз” суми боргу Дочірнього підприємства „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз”, закінченням виконавчих проваджень стосовно ДП “Донбас”, Державною виконавчою службою у Центрально-міському районі м. Горлівки, правонаступником якої є відповідач, на адресу Голдищука В.М. було надіслано листи від 31.01.2006 року без номеру, від 01.03.2006 року № 2267, від 27.06.2006 року № 20214 з вимогою негайно повернути компресорну установку ЗІФ-55 та зварювальний агрегат АДД-55 до ДП „Донбас” МТУ „Союз”. При цьому, державною виконавчою службою було звернено увагу на те, що у разі відмови у передачі даного майна, ДВС буде вимушено звернутись до прокуратури з поданням про порушення кримінальної справи.

Листом, адресованим на ім'я голови правління ТОВ „Союз”, громадянином Голдищук В.М на вимогу ДВС у Центрально-міському районі м. Горлівки, повідомлено про те, що обладнання, прийняте на відповідальне зберігання, технічно несправне, знаходиться в Івано-Франківській області та транспортування його неможливе.

21.11.2006 року Начальником ДВС у Центрально-міському районі м. Горлівки було направлено повідомлення Прокурору Центрально-міського району м. Горлівки про притягнення до кримінальної відповідальності Голдищука В.М.

За приписом ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

При цьому, державний виконавець  при  здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Як було встановлено судом, актами державного виконавця від 27.01.2005 року та від 06.09.2005 року при примусовому виконанні виконавчих документів про стягнення з ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз” було описано та накладено арешт на майно боржника, в тому числі, на зварювальний агрегат АДД-305 та компресорну установку ЗІФ-55.

За приписами ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження”, майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в   частині   восьмій  статті  55  цього  Закону,  передається  на зберігання  боржникові  або  іншим  особам,  призначеним державним виконавцем  (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта  опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли  обов'язок  зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.

Відповідач підтвердив, що позивачем погашено заборгованість Дочірнього підприємства по судових рішеннях в повному обсязі.

Пунктом 8 статті 37 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 38 цього ж Закону у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, за виключенням направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Якщо у виконавчому  провадженні  державним  виконавцем  був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого    провадження,   повернення   виконавчого  документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або  іншого органу  (посадовій особі), який його видав,  державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому  додаткові копії  постанови,  вказаної  у частині другій цієї статті,  для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів,  що  здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Як було зазначено вище, майно, що є предметом спору, передано позивачем до статутного фонду ДП „Донбас”. Правовим режимом цього майна є право господарського відання.

Відповідно ст. 136 Господарського кодексу України, Право господарського відання  є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і  розпоряджається майном,  закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з  обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник   майна,   закріпленого  на  праві  господарського відання  за  суб'єктом  підприємництва,   здійснює   контроль   за використанням  та  збереженням  належного йому майна безпосередньо або через   уповноважений   ним   орган,   не   втручаючись    в оперативно-господарську діяльність підприємства.  Щодо  захисту  права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який  здійснює  господарську діяльність на основі права господарського відання,  має право на захист своїх  майнових прав також від власника.

Повідомляючи про ліквідацію ДП “Донбас” – позивач не доводить факт закінчення ліквідаційної процедури.

В статуті Дочірнього підприємства відсутнє положення, що при ліквідації Дочірнього підприємства – майно, що належить Засновнику підлягає поверненню ( Засновнику).

Пунктом 10.6. Статуту Дочірнього підприємства встановлено, що майно або кошти підприємства, що залишилися після розрахунків з бюджетом та задоволення претензій кредиторів, використовуються за рішенням Засновника.

Рішення Засновника про повернення йому майна, переданого до статутного фонду ДП “Донбас” – до матеріалів справи не додано.

Відповідно до п.1,2,ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична  особа припиняється в результаті передання всього свого  майна,  прав  та  обов'язків  іншим  юридичним  особам   - правонаступникам (злиття,  приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою,  що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На запит суду надійшов Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 09.01.2008 р. в реєстрі значиться Дочірнє підприємство “Донбас” Відкритого акціонерного товариства “Монтажно-технологічне управління “Союз”, ДП “Донбас” ВАТ МТУ “Союз” , код 31190740; стан юридичної особи – в стані припинення підприємницької діяльності.

17.01.2008 р. до матеріалів справи надійшов лист позивача № 01-01 від 10.01.2008 р., до якого додано копію Балансу та копію Звіту про фінансові результати ДП “Донбас” ВАТ “МТУ “Союз” за 2006 р.

Отже, Дочірнє підприємство “Донбас” не ліквідовано, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Майно, що є предметом позову, відповідно п. п. 5.2., 5.5. Статуту ДП „Донбас” ВАТ „МТУ „Союз” належить йому на праві повного господарського відання, та є майном, що передано засновником до статутного фонду Дочірнього підприємства “Донбас” .

Стаття 219 Господарського кодексу України, надає право підприємству  використовувати майно, закріплене за ним на праві  господарського  відання, при виконанні порушених зобов”язань чи правил  господарської діяльності.

Відповідно до п.7 ст. 59 Господарського Кодексу України, скасування   державної   реєстрації  позбавляє  суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного  реєстру.  Суб'єкт  господарювання  вважається ліквідованим  з  дня  внесення  до  державного  реєстру запису про припинення  його   діяльності. Такий запис вноситься  після затвердження  ліквідаційного  балансу  відповідно  до  вимог цього Кодексу.

Отже, права позивача ВАТ “Монтажно-технологічне управління “Союз”  у цьому спорі стосовно майна, що є предметом цієї справи, не є порушеними.

Майно, що вимагається має бути повернуто відповідачем боржнику у виконавчому провадженні, Дочірньому підприємству “Донбас” ВАТ “МТУ “Союз”.  Лише після виключення ДП “Донбас” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач отримає право вимагати повернення майна на свою користь.

Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути компресор ЗІФ – 55 та зварювальний апарат АДД –305 власнику ВАТ “МТУ „Союз” м. Харків в повному комплекті і в справному стані, є необгрутованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з Центрально–Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції на користь ВАТ “МТУ „Союз” м. Харків нанесених збитків у сумі 16000,00 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 86 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Отже, предметом доказування мають бути факти неправомірних дій  (бездіяльності)  державного  виконавця  при  виконанні  вимог виконавчого  документа,  виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними  діями  (бездіяльністю)  державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Причому, неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належним доказом, а саме відповідним рішенням суду,  яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків. Водночас необхідно мати на увазі,  що під юридичними особами, які зобов'язані провадити стягнення коштів з боржника,  маються на увазі органи та установи, зазначені у частині 1 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження”  (податкові   органи,   установи   банків, кредитно-фінансові   установи,  а  також  інші  органи,  установи, організації,  що  виконують  судові  рішення  на  вимогу   чи   за дорученням державного виконавця).

Із долучених  до  справи  матеріалів  вбачається,   що   факт неправомірних  дій посадової особи відповідача у передбаченому законом порядку не встановлений. Таке судове рішення до справи не додано.

Докази виникнення у позивача збитків, причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і збитками позивача, в матеріалах справи  відсутні.

Наявні у   матеріалах   справи   докази,   не   підтверджують сукупність необхідних складових та достатніх правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача збитків.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В підтвердження заявлених вимог позивач посилається на те, що обладнання, яке було описано та арештовано актами державного виконавця, є головними засобами у виробництві Товариства та постійно використовується при виконанні монтажних робіт . Враховуючи невикористання обладнання у виробництві з 01.01.2006 року по теперішній час, позивачу нанесені збитки в сумі 16 000,00 грн.

Зазначене твердження позивача спростовується Статутом ДП “Донбас” та актами приймання-передачі від 02.01.2001 року, за якими  позивач передав у статутний фонд Дочірнього підприємства „Донбас” матеріальні цінності, до складу яких увійшли, серед інших, зварювальний агрегат АДД-305 та компресор  ЗІФ-55.

Використання зварювального агрегату АДД-305 та компресору  ЗІФ-55, що передано до статутного фонду Дочірнього підприємства “Донбас”, у виробництві ВАТ “МТУ “Союз”  не підтверджується жодним документом.

Крім того,  позивач не надав  належних  доказів  того,  що дохід від обладнання, що є предметом спору, у випадку його використання, становив би саме заявлену суму -  16 000,00 грн. Отже, факт наявності у позивача збитків  в сумі 16000,00 грн. є недоведеним.

Позивачем не наведено доказів наявності повного складу правопорушення, в результаті якого можуть бути стягнуті збитки, а саме: наявності збитків; протиправної поведінки заподіювача збитків; причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою заподіювача;  вини.

До матеріалів справи не надано жодного іншого  доказу у підтвердження того, що збитки, що вимагаються позивачем до стягнення, були йому завдані взагалі,  та зокрема, завдані відповідачем.

Тому вимоги позивача про стягнення 16000,00 грн. збитків є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові  витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд,-

                                                         В И Р І Ш И В:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству “Монтажно-технологічне управління “Союз” м.Харків  у задоволенні позову до Центрально–Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про зобов'язання повернути компресор ЗІФ–55 та зварювальний апарат АДД–305 власнику ВАТ “МТУ”Союз” м. Харків в повному комплекті і в справному стані, та стягнення нанесених збитків у сумі 16000,00 грн.

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 22.01.2008 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Дучал Н.М.                               

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу