Постанова

від 14.01.2008 по справі 35/122-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/122-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2008                                                                                   Справа № 35/122-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)

суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В.  

при секретарі судового засідання: Савін В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапенко О.І., довіреність №006  від 27.01.06,  юрисконсульт;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу                                         дочірнього підприємства “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич”, м.Дніпропетровськ   на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007р. у справі №35/122-07

за позовом  міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ

до дочірнього підприємства “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич”, м.Дніпропетровськ  

про стягнення 81939,59грн.

та

за зустрічним позовом дочірнього підприємства “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич”, м.Дніпропетровськ,

до Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ,

про зобов'язання вчинити дії та внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2007р. міське комунальне підприємство “Дніпропетровські міські теплові мережі” (далі –підприємство “Дніпропетровські міські теплові мережі”) звернулося до  господарського суду Дніпропетровської області  з позовом до дочірнього підприємства “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич” (далі –підприємство “Побут”) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 90923,80грн., пені  - 2123,25грн., всього –93047,05грн. (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 10.04.07р. та 10.05.07р.)

В квітні 2007р. дочірнє підприємство “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”  про зобов'язання поновити постачання теплової енергії за договором від 15.10.2005р. №020508 з початку нового опалювального сезону; зробити перерахунок сум, надмірно пред'явлених до сплати в опалювальні періоди 2005-2006р.р., 2006-2007р.р. за неопалювані приміщення на 11,5%; внести зміни в п.1.1 Додатку №1 до Договору від 15.10.2005р. №020508 щодо кількості квадратних метрів, із яких провадиться розрахунок середньомісячного теплового навантаження в опалювальному сезоні, з 4016 кв. м на 3550 кв. м.; внести зміни в п.1.1 Додатку №1 до Договору від 15.10.2005р. №020508 щодо визначення кількості квадратних метрів житлових і нежитлових приміщень  та розмежування нарахування плати за них; виправити перерахунок та зменшити суму, пред'явлену до сплати, за опалювальний період 2006р. -2007р. на 20% (з урахуванням змін позовних вимог за зустрічним позовом від 11.05.07р.).

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області  від 15.05.07р. (суддя Широбокова Л.П.) по справі №35/122-07 в частині стягнення боргу 8700,00грн. провадження у справі припинено. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич” на користь міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” борг 78485,43грн., пеню 2123,25грн., витрати по сплаті держмита  871,85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 110,57грн. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що доказів сплати заборгованості на час розгляду справи не надано; умовами договору передбачено сплату пені в розмірі 1%;  зміни в договір сторонами не вносились; рішення про початок опалювального сезону приймається органами місцевого самоврядування; пропозиції щодо внесення змін до договору відповідачем за первісним позовом позивачу не направлялись.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач  звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 15.05.07р. у справі №35/122-07 частково (в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про зобов'язання вчинити певні дії, окрім п.7 позовних вимог щодо повернення держмита) та прийняти нове рішення; залишити рішення від 15.05.07р. без змін в частині, якою передбачено припинення провадження по стягненню боргу у розмірі 8700грн.; виділити зустрічний позов підприємства “Побут” про зобов'язання вчинити певні дії в окреме провадження; зупинити виконавче провадження, що відкрито на підставі постанови №4659 від 14.09.07р. Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції;  зобов'язати відділ Державної виконавчої служби зняти арешт з банківських рахунків.

Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано ст. 188 Господарського  кодексу України та ст. 652 Цивільного кодексу України; кількість неопалювальної площі гуртожитку помилково включено до кількості квадратних метрів, із яких провадиться розрахунок середньомісячного теплового навантаження в опалювальному сезоні; законні права апелянта були порушені у вигляді відключення від теплопостачання; висновки місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення  господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15.10.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №020508 на постачання  теплової енергії строком дії до 15.10.2005р. та аналогічний договір №020508 від 15.10.2005р. строком дії до 15.10.2008р. Згідно умов вказаних договорів позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію за адресою м. Дніпропетровськ, вул. С.Ковалевської, 78 (гуртожиток), а відповідач –оплачувати її в установлені договором строки.

За додатком №1 до договору від 15.10.2002р. опалювана площа гуртожитку становить 4055 кв. м., кабінет 12 кв. м., орендовані приміщення 340 кв. м. За додатком №1 до договору від 15.10.2005р. опалювана площа гуртожитку становить 4016 кв. м, кабінет 12 кв. м, орендовані приміщення 176 кв. м. Таким чином, в договорах №020508 від 15.10.2002р. та  від 15.10.2005р. сторонами обумовлена опалювана площа гуртожитку.

Відповідно до п.5.1 договору №020508 споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії. У разі відсутності приладу обліку, за умовами п.5.2. договору, розрахунок кількості спожитої теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

В зв'язку з відсутністю розрахункових приладів обліку, для визначення кількості теплової енергії підприємством “Побут” була надана інформація щодо опалювальної площі гуртожитку, яка визначена сторонами в Додатках №1 до договорів.     

За умовами п.7.3., п.7.4 договорів відповідач повинен сплачувати за спожиту теплову енергію до 10 числа місяця наступного за звітним на підставі наданих позивачем рахунків, які відповідач отримав за спірний період.  

На виконання умов договору в спірний період з травня 2005р. по березень 2007р. включно позивач постачав теплову енергію, а відповідач її споживав. Відповідачем не заперечується сам факт постачання тепла, наявні заперечення щодо кількості спожитої теплової енергії та періодів постачання гарячої води.

На підставі аналізу щомісячних актів прийому-передачі виконаних робіт, актів обстеження та заміру температур та актів про готовність до опалювального сезону, враховуючи, що зміни в договір сторонами не вносились, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про правомірність розрахунку підприємством “Дніпропетровські міські теплові мережі” кількості спожитої теплової енергії відповідно до умов договору та нарахування плати за теплопостачання та гарячу воду за спірний період в сумі 131845,43грн.

Відповідачем за теплову енергію сплачено 53 360,00грн. Отже, заборгованість становить 78 485,43 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

Відповідно до п. 8.2.3. договору за несплату за надані послуги відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що за період прострочення платежів з 15.03.2006р. по 16.02.2007р. становить 2123,25 грн.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що акти замірів температури в гуртожитку не є належними доказами невідповідності теплопостачання встановленому температурному режиму, оскільки кожна із сторін надала акти, що підписані в односторонньому порядку та відрізняються показниками температури.  

Крім того, в листі підприємства “Побут”, який надійшов на адресу підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” 07.12.2007р. за №1473, зазначено про визнання заборгованості за спожиту теплову енергію та гарантія її сплати в сумі 79000грн. (т.2 а.с. 107).   

Щодо вимоги підприємства “Побут” зобов'язати позивача поновити постачання теплової енергії за договором від 15.10.2005р. №020508  з початку нового опалювального сезону, то на час розгляду справи в суді першої інстанції права відповідача щодо отримання теплової енергії в опалювальному сезоні 2007-2008р. не були порушені. В апеляційній інстанції підприємством “Дніпропетровські міські теплові мережі” надано акт від 07.12.2007р. про включення централізованого теплопостачання споживача.

Щодо зобов'язання позивача здійснити перерахунок за неопалювані приміщення  на 11,5% та  зменшити суму до оплати за опалювальний період 2006-2007р.р. на 20%, то зміни в договір сторонами не вносилися, отже, відсутні правові підстави для вказаного перерахунку плати за опалення приміщень.

Порядок внесення змін до договору встановлено ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозиції про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Зміни в договір за рішенням суду можуть вноситися у разі істотної зміни обставин та при наявності одночасно умов, що визначені ст. 652 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу в установленому порядку пропозицій щодо внесення змін до договору відносно зміни опалюваної площі та визначення площі житлових і нежитлових приміщень. Листи відповідача на адресу позивача не можна вважати пропозиціями щодо внесення змін до договору, оскільки ці листи таких пропозицій не містять. Суд не наділений повноваженнями самостійно вносити зміни до договорів.

Щодо інших вимог скаржника, то відповідно до ч.3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України зупинити виконання рішення господарського суду може суд касаційної інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою.

Таким чином, апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 року у справі №35/122-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Побут” колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми “Славутич”,  м. Дніпропетровськ   залишити  без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                 І.А. Сизько

Суддя

І.В. Тищик

Суддя

Л.В. Чоха