Рішення

від 22.05.2007 по справі 35/122-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/122-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.07р.

Справа № 35/122-07

За позовом  Міського комунального підприємства

"Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ 

до  Дочірнього підприємства "Побут"

колективного підприємства Дніпропетровської

     виробничо-торгівельної фірми "Славутич",

     м. Дніпропетровськ 

про стягнення 81 939,59 грн

та за зустрічним позовом - Дочірнього підприємства "Побут"

                                              колективного підприємства Дніпропетровської

                                              виробничо-торгівельної фірми "

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача – Остапенко О.І., юрисконсульт, дов.№006 від 27.01.06 р від відповідача  - Бондаренко А.О., представник, дов. від 02.03.07 р Остапенко 

СУТЬ СПОРУ :

          16.02.2007р. позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з Відповідача борг за спожиту теплову енергію – 78 808,81 грн, пеню – 3130,78 грн, посилаючись на договір № 020508 від 15.10.2002р. та договір №020508 від 15.10.2005р. про постачання теплової енергії.

          10.04.2007р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача борг  за спожиту теплоенергію з травня 2005р. по лютий 2007р.  включно –85 329,97 грн та пеню –1321,30 грн з тих же підстав.

          В подальшому заявою від 10.05.2007р. №816 позивач знову збільшив позовні вимоги та просить стягнути заборгованість по квітень 2007р. включно з тих же підстав в сумі 90 923,80 грн та пеню 2123,25 грн.

         Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

         Відповідач просить зобов'язати позивача здійснити дії, спрямовані на визначення дійсної суми заборгованості відповідача за фактично спожиту теплоенергію шляхом вчинення перерахунку та залишити позов без задоволення в частині надмірно пред'явлених до оплати сум грошових коштів, мотивуючи тим, що вказана сума позову на 751,34 грн перевищує фактичну суму боргу, вказує, що гуртожиток не веде господарської діяльності та не міг своєчасно сплачувати послуги, оскільки його єдиний рахунок було арештовано державною виконавчою службою. Посилається, що в травні та червні 2005р. гуртожиток було відключено від теплопостачання, а позивач нарахував йому за ці місяці плату за гарячу воду,  та позивач постачав теплову енергію неналежної якості, тобто не дотримувався температурного режиму, та невірно застосовував тарифи на теплову енергію щодо опалення контори, яка не займається підприємницькою діяльністю, та, на думку відповідача, повинні застосовуватися тарифи як для житлових приміщень. Також вказує, що частина приміщень не обладнана опалювальними приладами, але позивач нараховує плату за опалення цих приміщень.

         Відповідач заявив зустрічний позов та просить зобов'язати позивача зробити перерахунок сум, надмірно пред'явлених до сплати відповідачу в період з 01.05.2006р. по 31.12.2006р. за неопалювані приміщення на 11,5%. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що частина приміщень взагалі необладнана опалювальними приладами та їх площа становить 11,5% від загальної площі гуртожитку 4016 кв. м.

        11.05.2007р. відповідач змінив свої зустрічні позовні вимоги  та просить суд

        - зобов'язати позивача поновити постачання теплової енергії за договором від 15.10.2005р. №020508  з початку нового опалювального сезону,

        - зобов'язати відповідача зробити перерахунок сум, надмірно пред'явлених до сплати відповідачу в опалювальні періоди 2005-2006р.р., 2006-2007р.р. за неопалювані приміщення на 11,5%,

        - зобов'язати позивача внести зміни в п. 1.1 Додатку №1 до Договору від 15.10.2005р. №020508 щодо кількості квадратних метрів, із яких провадиться розрахунок середньомісячного теплового навантаження в опалювальному сезоні з 4016 кв. м на 3550 кв.м,

       - зобов'язати позивача внести зміни в п. 1.1 Додатку №1 до Договору від 15.10.2005р. №020508 щодо визначення кількості житлових і нежитлових приміщень  та розмежування нарахування плати за них,

      - зобов'язати виправити перерахунок та зменшити суму, пред'явлену до сплати  відповідачу, за опалювальний період 2006р. -2007р. на 20%.

          Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним не здійснювалося перепланування при-міщень, та позивач не забезпечив надання послуг належної якості; частина приміщень не опалюється, та не являється житловими; населенню мікрорайону за опалювальний період 2006-2007р. в кінці періоду зроблено перерахунок на 22%, а відповідачу лише на 2%.   

           Відповідач зустрічні позовні вимоги не визнає, вказує, що відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язаний встановити прилад обліку теплової енергії, та в цьому разі будуть відсутні будь-які розбіжності між сторонами щодо розрахунку кількості спожитої теплоенергії; посилається на те, що він несе відповідальність за постачання теплоенергії до межі розподілу, а відповідач –за внутрішньо будинкові мережі теплопостачання, які останній утримує в неналежному стані, в зв'язку з чим кінцевий споживач отримує послуги з теплопостачання неналежної якості.

           За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 20.05.2007р.

           За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

-          15.10.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №020508 на постачання  теплової енергії строком дії до 15.10.2005р. та аналогічний договір №020508 від 15.10.2005р. строком дії до 15.10.2008р. До договору від 15.10.2002р. було укладено додаток №1, згідно якого опалювана площа гуртожитку становила 4055 кв.м, кабінет 12 кв.м, орендовані приміщення 340 кв.м. До договору від 15.10.2005р. було укладено додаток №1, згідно якого опалювана площа гуртожитку становила 4016 кв.м, кабінет 12 кв.м, орендовані приміщення 176 кв.м.

          Згідно умов вказаних договорів позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію за адресою м. Дніпропетровськ, вул. С. Ковалевської, 78 (гуртожиток), а відповідач –оплачувати її в установлені договором строки.

           На виконання умов договору в спірний період з травня 2005р. по березень 2007р. включно позивач постачав теплову енергію, а відповідач її споживав. Про постачання теплової енергії позивачем щомісячно були направлені відповідачу акти приймання-передачі виконаних робіт. Акти за травень 2005р. на суму 385,01 грн, за жовтень 2005р. на суму 1626,68 грн, за грудень 2006р. на суму 17874,98 грн підписані сторонами, в тому числі і відповідачем, без зауважень. Акти за листопад 2006р. на суму 18129,91 грн, за жовтень 2006р. на суму 2999,16 грн, за березень 2006р. на 6937,76 грн, за листопад 2005р. на суму 6958,54 грн, за червень 2005р. на суму 14,59 грн, за січень 2007р. на суму 19631,77 грн, за лютий 2007р. на суму 21 984,54 грн та за березень 2007р. на суму 20316,25 грн  відповідач відмовився підписати без зазначення підстав, про що представниками позивача складені відповідні акти. Акти за квітень 2006р. на суму 526,10 грн, за лютий 2006р. на суму 9778,44 грн, за січень 2006р. на суму 10 330,26 грн, за грудень 2005р. на суму 6881,89 грн підписав із зауваженнями щодо неналежної якості послуг, які надаються.

         Суд вважає, що відповідач частково безпідставно відмовився від підписання актів. Факт подачі теплової енергії в спірні  опалювальні періоди підтверджується актами про готовність до опалювального сезону на ці періоди, що підписані представниками позивача та відповідача. Відповідачем не заперечується сам факт постачання тепла, наявні заперечення щодо кількості спожитої теплової енергії та періодів постачання гарячої води.

        В зв'язку з відсутністю розрахункових приладів обліку, які повинен встановити відповідач на підставі п. 5.1. договору, за умовами п. 5.2. договору кількість теплової енергії визначається розрахунковим шляхом та визначена сторонами в Додатках №1 до договорів, в яких і визначена опалювана площа. Зміни в цій частині в договір сторонами не вносилися. Таким чином, позивач правомірно розраховує кількість спожитої теплової енергії відповідно до умов договору.

        Суд погоджується з запереченнями відповідача в частині неправомірності нарахування плати за гарячу воду в квітні 2006р. в сумі 526,10 грн, оскільки, як вказано ним в акті вода була відключена 30.03.2006р. Позивачем не доведено іншими доказами про постачання гарячої води в цьому місяці, тому його вимоги в цій частині судом відхиляються. Також судом не задовольняються вимоги позивача щодо стягнення плати за гарячу воду за квітень 2007р. в сумі 478,38 грн, оскільки ним не надано доказів постачання води в цей період.

       Із запереченнями відповідача щодо відсутності гарячої води в травні-червні 2005р. суд не погоджується, оскільки відповідачем акт про постачання води за травень 2005р. підписано без зауважень, за червень 2006р. акт не підписано без зазначення мотивів,  в акті від 29.03.2005р., складеному сторонами, мова йде лише про відключення центрального теплопостачання. Застереження відповідача щодо припинення гарячого водопостачання  в його екземплярі  суд не приймає до уваги, оскільки воно не внесено в екземпляр акту позивача.

       З врахуванням викладеного позивач правомірно нарахував відповідачу плату за теплопостачання та гарячу воду за спірний період в сумі 143 849,78 грн.

       Листами №1 від 30.01.2006р. та №2 від 09.02.2006р. відповідач звертався до позивача щодо проведення замірів температури в гуртожитку. На підтвердження проведених замірів кожна із сторін надала акти від 30.01.2006р. та від 09.02.2006р., які підписані в односторонньому порядку, і  відрізняються показниками температури, суд не може прийняти жодний акт як належний доказ невідповідності теплопостачання встановленому температурному режиму. Разом з тим, позивач здійснив перерахунок плати на підставі складених ним актів відповідно на суму 1156,37 грн та 3229,46 грн та зменшив на цю суму заборгованість відповідача.  Крім того, за підсумками опалювальних сезонів ним здійснені коригування в лютому 2007р. на суму 1458,86 грн та в квітні 2007р. - на 6159,66 грн, Всього на суму 12 004,35 грн.  

         Отже, позивачем всього за період з травня 2005р. по березень 2007р. надано послуг на суму 131 845,43 грн.

          За умовами п. 7.3., 7.4 договорів відповідач повинен сплачувати за спожиту тепло-енергію до 10 числа місяця наступного за звітним на підставі наданих позивачем рахунків, які відповідач отримав за спірний період.  Відповідач частково розрахувався за тепло- енергію, а саме: платіжними дорученнями №2 та №1 від 28.02.2006р. сплатив 391,22 грн та 421.58 грн, платіжними дорученнями №3 та №4 від 30.03.2006р. відповідно 236,69 грн та 225, 54 грн із зазначеннями, що оплата здійснюється саме за спірний період. Вказані платежі не враховані позивачем при розрахунку суми позові та в стягненні 1275,03 грн слід відмовити.  Платіжними дорученнями №3 та №4 від 27.03.2007р. відповідач сплатив 526,11 грн та 530,70 грн,  №1 та №2 від 27.03.2007р. –504,70 грн та 3323,46 грн, №1 від 26.03.2007р. – 28 000,00 грн та в квітні 2007р. –10 500 грн (відображено в розрахунку позивача). Всього сплатив  суму 43 384,97 грн, що враховано позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 10.05.2007р. Крім того, платіжним дорученням від 10.05.2007р. відповідач сплатив 8700,00 грн та в цій частині провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору на час розгляду справи. Всього сплачена сума 53 360,00 грн.    Заборгованість становить 78 485,43 грн.

          Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не надано та вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

           Відповідно до п. 8.2.3. договору за несплату за надані послуги відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що за період прострочення платежів з 15.03.2006р. по 16.02.2007р. становить 2123,25 грн. При розрахунку пені позивачем застосовані приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та пеня розрахована в межах строку позовної давності в один рік, що встановлено ст.258 Цивільного кодексу України.

          В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

            Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 78 485,43 грн та пені 2123,25 грн. В решті позову слід відмовити.

            Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі за первісним позовом відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

            За приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України сторони звертаються до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних  прав і охоронюваних законом інтересів. Захист порушеного права здійснюється судом у спосіб, визначений ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. В зустрічному позові позивач просить зобов'язати позивача поновити постачання теплової енергії за договором від 15.10.2005р. №020508  з початку нового опалювального сезону. Рішення про початок опалювального сезону приймається органами місцевого самоврядування, що може статися не раніше 15 жовтня 2007р. Тобто, на час розгляду справи права відповідача щодо отримання теплової енергії в опалювальному сезоні 2007-2008р. не порушені та його зустрічні вимоги в цій частині безпідставні.

-            Щодо зобов'язання позивача здійснити перерахунок за неопалювані приміщення  на 11,5% та  зменшити суму до оплати за опалювальний період 2006-2007р.р. на 20% суд вважає ці вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного. Зобов'язання сторін виникають із правочинів, зокрема, із договору. В договорах №020508 від 15.10.2002р. та  від 15.10.2005р. сторонами обумовлена опалювана площа гуртожитку, що становила 4055 кв.м, кабінет 12 кв.м, орендовані приміщення 340 кв.м. та  4016 кв.м гуртожитку, кабінет 12 кв.м, орендовані приміщення 176 кв.м. Зміни в договір сторонами не вносилися, отже, відсутні правові підстави для вказаного перерахунку плати за опалення приміщень.

          Як встановлено вище, позивач здійснив перерахунок плати за теплоенергію, спожиту в опалювальний період 2006-2007р.р., - в лютому 2007р. на суму 1458,86 грн та в квітні 2007р. - на 6159,66 грн.  Обґрунтованих розрахунків та доказів того, що вказана плата повинна бути зменшена на 20% (сума відповідачем не визначена, як і не визначено, виходячи із якої суми повинно бути зроблено зменшення) відповідачем не надано, та  в цій частині вимоги відповідача суд вважає недоведеними.

         Порядок внесення змін до договору встановлено ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якої сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції  про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозиції  про зміну або розірвання договору у двадцятиденний строк після одержання пропозиції  повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.  Зміни в договір за рішенням суду можуть вноситися у разі істотної зміни обставин та при наявності одночасно умов, що визначені ст. 652 Цивільного кодексу України.

          Всупереч наведеним вимогам відповідач не направляв позивачу в установленому порядку пропозицій щодо внесення змін до договору відносно зміни опалюваної площі та визначення площі житлових і нежитлових приміщень, суд не наділений повноваженнями самостійно вносити зміни до договорів. Листи, що направлялися відповідачем на адресу позивача, не можна вважати пропозиціями щодо внесення змін до договору, оскільки ці листи таких пропозицій не містять. Та вказані зустрічні вимоги відповідача задоволенню не підлягають.

           З огляду на викладене, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

           Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за зустрічним позовом відносяться на відповідача. Судом відхиляється клопотання відповідача про повернення йому сплаченого державного мита з посиланням на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»не передбачено звільнення суб'єктів господарювання, яким є відповідач, від сплати державного мита. Відповідач не являється споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він купує теплову енергію з метою подальшого її постачання кінцевому споживачу –мешканцям гуртожитку.

           Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 60, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 20,188, 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526 Цивільного кодексу України  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

             В частині стягнення боргу 8700,00 грн провадження у справі припинити.

             Первісний позов задовольнити частково.

   Стягнути з Дочірнього підприємства «Побут»колективного підприємства                                Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми «Славутич» - 49087, м. Дніпропетровськ, вул. С. Ковалевської,78, код ЄДРПОУ 24990779 (р/р 26002110729001 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" –49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37,  код ЄДРПОУ 32082770 (р/р 37129805001006 в УДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012) борг –78 485,43 грн (сімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять   грн 43 коп), пеню –2 123,25 грн (дві тисячі сто двадцять три грн 25 коп), витрати по сплаті держмита –871,85 грн (вісімсот сімдесят одну грн 85 коп) та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -  110,57 грн (сто десять грн 57 коп).

        В решті первісного позову відмовити.

        В задоволенні зустрічного позову відмовити.

        Наказ  видати після набрання  рішенням законної сили.   

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 18 травня  2007р.