Рішення

від 25.01.2008 по справі 23/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/300

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.01.08 р.                                                                               Справа № 23/300                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Забарющий М. І.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  -  не з'явився;

                  від відповідача – не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом - товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька машинобудівельна компанія” м. Донецьк

до відповідача – державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ,

про стягнення 31 318,36 грн., -

  СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 22.01.2008р. була оголошена перерва до 23.01.2007р. В засіданні,  яке відбулось 23.01.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 25.01.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька машинобудівельна компанія” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ, 31 318,36 грн. боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: укладення ТОВ “АРС Холдінг”, правонаступником якого є позивач, та ДВАТ “Шахта “Комуніст” ДП ДХК “Шахтарськантрацит”, правонаступником якого є відповідач, договору №16-04/2003-КО від 16.04.2003р. (далі –договір від 16.04.2003р.); п.4.3 договору від 16.04.2003р.; не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 16.04.2003р. щодо сплати боргу на суму           31 318, 36грн.; ст. ст. 11, 16, 526, 527, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Відповідач вимоги відповідача не визнав тому, що: шахта мала борг перед ТОВ “АРС Холдінг”, а не перед позивачем; позивач пропустив строк позовної давності щодо даного боргу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив:

ТОВ “АРС Холдінг”, правонаступником якого є позивач (згідно статуту позивача), та ДВАТ “Шахта “Комуніст” ДП ДХК “Шахтарськантрацит” підписали текст договору від 16.04.2003р., згідно умов якого ДВАТ “Шахта “Комуніст” (далі – Шахта) зобов'язались передати рем фонд гірничо-шахтного обладнання (далі – ГШО) та оплачувати його ремонт, а ТОВ “АРС Холдінг” (далі – Товариство) зобов'язалось приймати ремфонд ГШО та провадити його ремонт (п. 1.1. договору). Крім того, за умовами цього договору (п. 1.2) Товариство зобов'язувалось постачати Шахті ГШО та матеріали, а Шахта зобов'язалась їх оплачувати за ціною, і строки та на умовах вказаних у специфікаціях, доповненнях та додатках, які є невід'ємною частиною договору від 16.04.2003р. (п.1.2 договору). Пунктом 3.2.1 договору було встановлено, що базисні умови поставки обладнання приймаються сторонами у відповідності з правилами “Інкотермс-1990р.”, конкретні умови поставки сторони узгоджують в специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною договору. У п. 4.1 договору зазначено, що ціни на ГШО та матеріали вказуються в специфікаціях. Шахта та Товариство домовились ( п. 4.3 договору), що строк максимальної відстрочки платежу за поставлене обладнання і матеріали – 160 календарних днів.

Представник Шахти Тищенко В.А. за довіреністю серія ЯЖД № 525930 від 25.04.2003р. за накладною №25-04/2003-ко від 25.04.2003р. отримав у Товариства кабельну продукцію. Вартість цієї продукції зазначена у цій накладній в сумі 46 245, 26 грн. у т.ч. податок на додану вартість (далі -  ПДВ). Довіреність серії ЯЖД №525930 від 25.04.2003р. не містить ціни на продукцію, яка підлягає отриманню.

Позивач не надав специфікацію, доповнень інших додатків до договору від 16.04.2003р., які б свідчили про узгодження Шахтою та Товариством ціни на отриману продукцію. Суд не приймає до відома акт звірення від 27.12.3004р. як документ щодо узгодження ціни на конкретний товар тому що: акт не містить вказівки про ціну конкретної продукції; акт є похідним документом і містить  лише вказівку про сальдо станом на 01.12.2004р.; акт не визначає чи мали особи, які його підписали, повноваження для узгодження ціни на продукцію; акт не містить прізвища та посади особи яка зі сторони Шахти підписала цей документ; акт підписано майже 9 місяців від дня поставки; за текстом акту сума 31 318, 36 грн. стосується послуг, а позивач вимагає вартість поставленої продукції; текст акту “послуги за надання товарного кредиту” стосується лише суми 9 289, 71 грн.; за умовами договору ціни визначається договором, специфікацією чи доповненням до договору, а не актом звірення; згідно ч.3 ст. 43 Господарського процесуально кодексу України (далі – ГПК) визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для  господарського суду не є обов'язковим.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі – ГК) встановлено, що: господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови визнані такими за законом чи необхідні для договорів  даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Для договору від 16.04.2003р. такого істотною умовою є ціна на продукцію яку отримала Шахта. Оскільки документів щодо узгодження ціни на цю продукцію суду не подано суд вважає, що договір саме на цю продукцію вважається неукладеним. Позивач не вимагає стягнути з відповідача збитки чи повернути продукцію, а вимагає борг за договором від 16.04.2003р. У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку що у Шахти не виникло зобов'язання перед Товариством щодо сплати суми зазначеної у вищевказаній накладній.

Суд не приймає до уваги доданий до позову рахунок-фактуру №25-04/2003-ко від 25.04.2003р. тому, що: не надано доказів його відсилки (вручення) Шахті; не надано договору - замовлення  №16-04/2003-ко який фігурує у цьому документі; він Шахтою не підписаний і не доведено, що з нею узгоджений.

Сторони не надали суду доказів, що відповідач, є правонаступником Шахти. Лист відповідача №02-01/324 від 26.09.2003р. суд не приймає до відома, як доказ правонаступництва відповідача, щодо Шахти тому, що: згідно  ч. 4ст. 34 Закону “Про підприємства в Україні” підприємство вважається реорганізованими (злиття є видом реорганізації) з моменту виключення його  з державного реєстру України – довідки облстатуправління з цього приводу суду не надано (ця інформація є відкритою); згідно ч. 13 ст. 37 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (далі – Закон “Про державну реєстрацію...”), злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття – суду не надано доказів про припинення юридичної особи ДВАТ “Шахта “Комуніст”. Крім того, суд зауважує, що: згідно з ч. 2 ст. 33 Закону  “Про реєстрацію...” юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи; згідно ч.1 ст. 20 Закону “Про реєстрацію...” відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі є відкритими і загально доступними.

Зважаючи на встановлені обставини справи, сул дійшов висновку, що вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст.20, 173, 180, 193, 264-267 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

                                                          В И Р I Ш И В :

Позивачу у позові відмовити.

Суддя                                                                         Забарющий М.І.                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.