Рішення

від 15.01.2008 по справі 8/599

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/599

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.08                                                                                 Справа № 8/599

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Форум-Інвест», місто Євпаторія Автономна Республіка Крим,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК», місто Луганськ, -

про стягнення 29045 грн. 83 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Аброскіна Н.С., - довіреність №б/н від 19.12.07 року;

від відповідача – не з'явився, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

основного боргу у сумі 28442,67 грн., 3% річних  у сумі 100,52 грн. та договірної пені у сумі 502,61 грн.,

витрат по сплаті державного мита у сумі 290,46 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Клопотання позивача про забезпечення позову ухвалою суду від 13.12.07 року відхилено.

          На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено з 24 грудня 2007 року до 15 січня 2008 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4  та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наступне.

            Згідно матеріалам справи, місцезнаходженням відповідача є місто Луганськ, вул. Кошового, 31.

            Судом на цю адресу 14.12.07 року за вих. №2058 та 24.12.07 року за вих. №2092 спрямовано ухвали суду про призначення справи до судового слухання.

          Оператором поштового зв'язку перше поштове відправлення повернуто на адресу суду з службовою поміткою: «за закінченням терміну зберігання».

          Будь-які інші дані щодо іншої юридичної адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

           Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

У зв'язку з цим суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.

Представник позивача не заперечив проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.  

          З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, а тому, керуючись ст.ст. 22, 43 та 75 ГПК України, розглянув справу за  відсутності  відповідача –за наявними у ній доказами.

          І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані  докази, суд дійшов наступного.

18.09.07 року між Приватним підприємством «Форум-Інвест»(Постачальник), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕК»(Покупець), - з іншого боку, - укладено договір № б/н на поставку продукції, згідно якому Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець приймає та своєчасно оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (додатки до договору) (п. 1.1 договору).

Кількість поставленого товару з кожної позиції визначається в Специфікаціях(п.2.1).

Товар повинен бути переданий в розпорядження Покупця не пізніше 5-ти дня з моменту подання заявки (п.3.1).

Право власності, а також ризики на товар переходять у момент передачі товару Покупцеві (п. 3.5).

Загальна вартість товару, який постачається за цим договором, визначається  вартістю товару, поставленого Покупцеві згідно специфікацій до Договору та накладних (або актів приймання-передачі) (п. 4.1).

Покупець сплачує вартість поставленого товару за цінами, передбаченими у специфікаціях (п. 4.2).

Форма розрахунків: безготівкова –шляхом перерахування коштів на поточні рахунки Постачальника в кредитних установах України або готівкою шляхом внесення  до каси Постачальника –з урахуванням обмежень, передбачених законодавством України про касові операції (п. 4.3).

Умови платежів: відстрочення платежу на 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки (п.4.4.).

За ініціативою будь-якої із сторін, останні зобов'язуються  здійснювати  звірення взаємних розрахунків, що оформлюється актом, підписаним повноважними  представниками обох сторін (п. 4.5).

Передача (приймання-передача) товару оформляється накладною або актом приймання-передачі товару –на розсуд сторін (п. 6.3).

За невиконання або неналежне виконання  зобов'язань за договором винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, спричинені таким невиконанням (п.8.1).

За прострочення оплати вартості товару Покупець сплачує Постачальнику  неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми недоплати, а також несе іншу відповідальність, передбачену законом (п. 8.2).

Договір набирає чинності  з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.07 року, а у випадку, якщо на момент закінчення терміну дії договору будуть  виконані не всі зобов'язання  по ньому, -  то до повного виконання зобов'язань  за договором (п. 10.1).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Постачальник  29.09.07 року відпустив харчові продукти  та фрукти на загальну суму 28442,70 грн., що підтверджується наданими ним до справи видатковою накладною №РН-0000257 від 29.09.07 року на суму 28442,70 грн., на якій мається печатка ТОВ «СНЕК»та підпис його представника про отримання товару, а також рахунком-фактурою № СФ-0000247 від 29.09.07 року на таку ж суму.

Докази оплати вартості товару в матеріалах справи відсутні.

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок:

суми основного боргу, який становить 28442,70 грн.;

3% річних, яка становить 100,52 грн.;

договірної неустойки (пені), яка становить 502,61 грн., -

а всього –29045,83 грн.

ІІ. Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

           Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець    зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

            Якщо  ціну  встановлено  залежно  від  ваги  товару,  вона визначається за вагою нетто, якщо інше  не  встановлено  договором купівлі-продажу.

            Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників,  що зумовлюють ціну  товару (собівартість,  затрати тощо),  але при цьому не визначено способу її перегляду,  ціна визначається виходячи  із  співвідношення  цих показників  на  момент  укладення  договору  і на момент передання товару.

           Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо  передання товару,   ціна   визначається   виходячи   із  співвідношення  цих показників на  момент  укладення  договору  і  на  день  передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором,  - на день,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.  

           Положення цієї    частини    про   визначення   ціни   товару застосовуються,  якщо  інше  не  встановлено   актами   цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

           Тобто відповідач, отримавши від позивача вищезгадану кількість продуктів харчування та фруктів, повинен був у визначений договором 21-денний строк оплатити їх вартість, тобто   дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов пунктів 1.1 та 4.1-4.4 договору, тобто у 21-денний термін оплатити його вартість.

          Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

          Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

         З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Згідно частині 1 статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання  встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

          Частиною 2 статі 625 ЦКУ, визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти   річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими нормативно та документально, - тобто такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила закон.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623-625, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК», ідентифікаційний код 31995680, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Кошового, 31, - на користь Приватного підприємства  «Форум-Інвест», ідентифікаційний код 32783887, яке знаходиться  за адресою: місто Євпаторія, вул. Крупської, 9 Автономної Республіки Крим, - заборгованість у сумі 29045 (двадцять дев'ять  тисяч сорок п'ять) грн. 83 коп., у тому числі: основний борг у сумі 28442 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 100 грн. 52 коп., пеню у сумі 502 грн. 61 коп., а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 290  (двісті дев'яносто) грн. 46 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.01.2008 року за згодою позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 16 січня 2008 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа