Ухвала від 22.10.2025 по справі 714/935/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2025 року місто Чернівці справа №714/935/25

провадження №22-ц/822/866/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Височанської Н.К.,

Суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат АвіловаЕліна Павлівна на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької областівід 21 липня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької областівід 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження земельної ділянки, передачі права користування та розпорядження, та заборони іншим особам вчиняти буд-які дії щодо ряду нерухомого майна.

Непогоджуючись зухвалою суду, ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє адвокат АвіловаЕ.П.сформувала 07жовтня 2025року об20:22год.в системі«Електронний Суд»апеляційну скаргуна вказануухвалу суду.В апеляційнійскарзі просилапоновити строкна поданняапеляційної скарги,оскільки копіюухвали ОСОБА_1 отримав всистемі «ЕлектроннийСуд» - 23вересня 2025 року.

Ухвалою Чернівецькогоапеляційного судувід 08жовтня 2025року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі причини для поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргузалишено безруху,та наданострок протягомдесяти днівз дняотримання копіїцієї ухвалидля усуненнянедоліків скарги,заявнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Роз`яснено, що у разі невиконання зазначених вимог зазначених в ухвалі суду скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Зокрема, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначено про те, що: «з матеріалів апеляційної скарги та єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена судом 21 липня 2025 року, надіслано судом:21 липня 2025 року,зареєстровано:21 липня 2025 року, забезпечено надання загального доступу:22 липня 2025 року.

Останнім днем подання апеляційної скарги було 05 серпня 2025 року.

Апеляційна скарга подана до суду 07 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на оскарження.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, Герцаївським районним судом Чернівецької області 24 липня 2025 року надіслано ОСОБА_1 копію ухвали від 21 липня 2025 року до відома (а.с.39).

22 серпня 2025 року ОСОБА_1 надіслано копію ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2025 року про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї (а.с.43).

Варто зауважити, що 02 вересня 2025 року в системі «Електронний Суд» інший відповідач ОСОБА_3 ,інтереси якогопредставляє адвокат Мечкало І.В. сформувала апеляційну скаргу на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької областівід 21 липня 2025 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою.

Відповідачу ОСОБА_1 дана апеляційна скарга з додатками, в яких містилась і копія оскаржуваної ухвали від 21 липня 2025 року, а також ухвала про відкриття апеляційного провадження надіслані та отримані ним в електронному кабінеті 03вересня 2025року (а.с.74, 77, 79).

15 вересня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Авілова Е.П. сформовано в системі «Електронний Суд» відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якої чітко вбачається про обізнаність ОСОБА_1 про наявність та зміст оскаржуваної ухвали (а.с.111-114).

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 12 вересня 2025 року апеляційну скаргу призначено до розгляду на 01 жовтня 2025 року (а.с.101).

В судовому засіданні 01 жовтня 2025 року приймала участь безпосередньо представник ОСОБА_1 адвокат Авілова Е.П. через засоби відеоконференції. Судове засідання по справі відкладено на 15 жовтня 2025 року (а.с.205-206).

Таким чином, спрямовуючи апеляційну скаргу до апеляційного суду 07 жовтня 2025 року, аргументи ОСОБА_1 як на поважну причину пропуску строку ту обставину, що він отримав копію оскаржуваної ухвали лише 23 вересня 2025 року є неспроможними та не правдивими, а клопотання про поновлення строку з цих підстав не підлягає до задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав оскаржувану ухвалу не пізніше 03 вересня 2025 року» (том 1 а.с.241-244).

Ухвала апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету апелянта 09 жовтня 2025 року (том 1 а.с.245, 246, 247).

20 жовтня 2025 року на виконаннявимог ухвалисуду ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє адвокат Авілова Е.П. сформувала в системі «Електронний Суд» заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказала, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст.272 ЦПК України щодо вручення належним чином копії оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 , а вручення оскаржуваної копії ухвали іншою стороною не є належним способом вручення, оскільки судовий документ має надходити виключно від суду, а не від іншої сторони у справі.

Вирішуючи питання про поновлення строку апелянту та визнання наведених обставин новими й поважними, колегія суддів виходить з наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Кожна сторонанесе ризикнастання наслідків,пов`язанихіз вчиненнямчи невчиненнямнею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 ст.13 ЦПК України).

У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зістаттею 129 Конституції Українита статями2,17 ЦПК Україниоднією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст.126 ЦПК України).

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку колегія суддів враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України,» №17160/06 та №35548/06, § 34).

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена судом 21 липня 2025 року, надіслано судом:21 липня 2025 року,зареєстровано:21 липня 2025 року, забезпечено надання загального доступу:22 липня 2025 року.

Останнім днем подання апеляційної скарги було 05 серпня 2025 року.

Апеляційна скарга подана до суду 07 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на оскарження.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, Герцаївським районним судом Чернівецької області 24 липня 2025 року копію оскаржуваної ухвали від 21 липня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (дана адреса зазначена ОСОБА_1 і у поданій апеляційній скарзі як адреса його місця проживання) (том 1 а.с.39).

ОСОБА_1 в поданій заяві про усунення недоліків вказує, що суд першої інстанції копію оскаржуваної ухвали від 21 липня 2025 року йому не вручив, однак такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Апеляційний суд не позбавлений можливості, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, самостійно витребувати інформацію щодо надсилання судового рішення стороні(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 161/7088/22).

Згідно звіту Герцаївськогорайонного судуЧернівецької області про доставку кореспонденції, вбачається, що вказаний конверт, адресований ОСОБА_1 , разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу районного суду 29 серпня 2025 року, з довідкою поштового зв`язку про причини повернення/досилання/зберігання рекомендованого листа «відсутній адресат за вказаною адресою». В подальшому на запит суду скерований до апеляційного суду (том 2 а.с.19, 20).

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чивідмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Отож, доводи апелянта, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст.272 ЦПК України щодо надсилання оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 є безпідставними.

Крім цього, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної ухвали 03 вересня 2025 року від апеляційного суду є неналежним способом вручення, з огляду на таке.

02 вересня 2025 року в системі «Електронний Суд» інший відповідач ОСОБА_3 ,інтереси якогопредставляє адвокат Мечкало І.В. сформувала апеляційну скаргу на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької областівід 21 липня 2025 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою, а також витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

Відповідачу ОСОБА_1 дана апеляційна скарга з додатками, в яких містилась і копія оскаржуваної ухвали від 21 липня 2025 року, а також ухвала про відкриття апеляційного провадження надіслані апеляційним судом та отримані ним в електронному кабінеті 03вересня 2025року (том 1 а.с.74, 77, 79).

Таким чином, ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної ухвали, адресовану йому апеляційним судом 03 вересня 2025 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 12 вересня 2025 року апеляційну скаргу призначено до розгляду на 01 жовтня 2025 року (том 1 а.с.101).

15 вересня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Авілова Е.П. сформовано в системі «Електронний Суд» відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якої чітко вбачається про обізнаність ОСОБА_1 про наявність та зміст оскаржуваної ухвали (том 1 а.с.111-114).

В судовому засіданні 01 жовтня 2025 року приймала участь безпосередньо представник ОСОБА_1 адвокат Авілова Е.П. через засоби відеоконференції. Судове засідання по справі відкладено (том 1 а.с.205-206).

Таким чином, спрямовуючи апеляційну скаргу до апеляційного суду тільки 07 жовтня 2025 року, аргументи ОСОБА_1 як на поважну причину пропуску строку ту обставину, що він отримав копію оскаржуваної ухвали лише 23 вересня 2025 року є неспроможними та надуманими, вже більше місяця справа перебувала в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про ці обставини було достеменно відомо.

Отож клопотанняпро поновленнястроку знаведених підставне підлягаєдо задоволення,оскільки матеріаламисправи підтверджено,що днемвручення ОСОБА_1 оскаржуваної ухвали є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а це 29 серпня 2025 року (том 2 а.с.20).

Крім цього, апеляційний суд наголошує, що оскаржувану ухвалу надіслано і апеляційним судом ОСОБА_1 03 вересня 2025 року та отримано ним 03 вересня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку наявною в матеріалах справи (том 1 а.с.77, 79).

Таким чином, наведені доводи з приводу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме те що копію оскаржуваної ухвали офіційно апелянт отримав тільки 23 вересня 2025 року та саме з цієї дати необхідно відраховувати строк на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки такі не є новими (іншими) обставинами, на вказані доводи судом надавалася відповідь з належним обґрунтуванням їх безпідставності, про що наведено в постановленій ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Апеляційний суд зауважує, що рішення про поновлення строку після спливу часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Належних підстав для втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності) суд апеляційної інстанції не встановив.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 починаючи з 03 вересня 2025 року необхідно було сумлінно з розумним інтервалом часу та добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отримавши від апеляційного суду копію оскаржуваної ухвали 03 вересня 2025 року, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо подання апеляційної скарги до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, а вважав за необхідне звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про надання копії ухвали суду, чим створює перешкоди для належного розгляду справи у розумні строки.

Наявність інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження стороною апелянта не наведено.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу апелянта на рішення ЄСПЛ в справі «OBARANCHUK v. UKRAINE» (41443/16) від 03.04.2025 року, в якому надавалася правова оцінка на предмет пропорційності прав суб`єктів звернення до національних судів і де суд вказав, що «…В принципі, може бути законним дозволити іншим особам, яких стосується судове рішення, оскаржити його, як тільки вони дізнаються про нього (так само, §51, і див. рішення у справі «Проценко проти росії», № 13151/04, §§ 30-34, від 31 липня 2008 року).

В цьому ж рішенні ЄСПЛ вказав, що «…З огляду на викладене, Суд вважає, що національні суди не надали жодних підстав, які б свідчили про наявність обставин суттєвого та переконливого характеру, які б виправдовували поновлення провадження у справі заявниці. Ці міркування є достатніми для того, щоб Суд дійшов висновку, що рішення про відкриття провадження за апеляційною скаргою Л. на рішення 2012 року порушило принцип правової визначеності. Відповідно, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на свої висновки щодо скарги за пунктом 1 статті 6, Суд вважає, що скасування остаточного рішення у спосіб, несумісний з принципом правової визначеності, зруйнувало надію заявниці на обов`язкове до виконання судове рішення та позбавило її, без надання прийнятного обґрунтування та без будь-якої компенсації, права на землю, яке було встановлено цим рішенням. Це поклало на неї надмірний тягар (див. рішення у справах «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, §§ 77-80, ECHR 1999-VII; «Маковей та інші проти Молдови», № 19253/03 та 5 інших, §§ 49-50, від 25 квітня 2006 року; а також приклади аналогічного підходу: «Міцопулос проти України», № 62006/09, від 9 грудня 2021 року, та «В`єлєв проти України» , №. 57211/13, 20 січня 2022 року)».

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2025 року у справі №726/378/16-ц.

Отже, згідно вимог п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені в клопотанні інші поважні підстави для поновлення строку ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження ухвали суду є непереконливими, неповажними, оскільки апелянтом не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з часу отримання такої.

Колегія суддів вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження в даному випадку не є надмірним формалізмом.

Керуючись ч.4 ст.357, п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької областівід 21 липня 2025 року.

Відмовити увідкритті апеляційногопровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат АвіловаЕліна Павлівна на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької областівід 21 липня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня постановлення.

Головуючий: Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

І.Б. Перепелюк