Ухвала від 08.12.2025 по справі 714/935/25

Ухвала

Іменем України

08 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 714/935/25

провадження № 61-14578ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Авілової Еліни Павлівни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за договором про співпрацю у розмірі 26 955 027,50 грн.

Разом із позовною заявою ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження нерухомого майна, передачі права користування та розпорядження, та заборони іншим особам вчиняти буд-які дії щодо нерухомого майна, яке належить:

ОСОБА_1 , а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2142337112101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: машино-місце №135, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Загальна площа (кв. м): 15.7, Опис: У житловому комплексі літ.Ш-10 з вбудовано-прибудованими приміщеннями нежитлового призначення на ІІ-му поверсі у нежитловому приміщенні НОМЕР_2 - паркінг - машино-місце № НОМЕР_1 ; Адреса: АДРЕСА_1 ;

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216545612214; Тип об`єкта: Опис об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 135.8, житлова площа (кв. м): 52.6, Опис: А - житловий будинок, № 1-5, І - споруди; Адреса: АДРЕСА_2 ; Земельні ділянки місця розташування кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351;

3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 172990812214; Тип об`єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351; Опис об`єкта: Площа (га): 0.114; Цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку; Адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3020460512020; Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт; Тип об`єкта: будівля Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3503385.4845006.20240718.04.0000.42; Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 143.6; Адреса: АДРЕСА_3 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:02:331:0042;

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2764469712020 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт; Тип об`єкта: машиномісце/паркомісце; Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.8883.47 Опис об`єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвалу паркінга - парко-місце № 122, загальною площею 15,5 кв. м; Адреса: АДРЕСА_4 ;

3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2764442712020 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: машиномісце/паркомісце Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.5506.74; Опис об`єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвалу паркінга - парко-місце НОМЕР_3, загальною площею 15,5 кв. м; Адреса: АДРЕСА_5 ;

4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144244912101; Об`єкт речових прав: Тип об`єкта: закінчений будівництвом об`єкт будівля, нежитлова будівля магазину; Ідентифікатор об`єкта ЄДЕССБ: 01.3507070.4841225.20240802.91.0000.03; Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 45.5; Адреса: АДРЕСА_6 ;

5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2119885112101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: нежитлові будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис: Л-1 - Виробничо-складська будівля, Л1-2 - прибудова, л-рампа, л-1 - навіс над рампою, Л2-1 - прибудова, Л3-1 - прибудова, загальна площа 2409,8 кв. м, л1-1 - навіс, л2-1 - навіс, л3-1 - навіс, О - трансформаторний пункт, Ж-1 - будівля, загальна площа 127,9 кв. м, З-1 - будівля, загальна площа 63,7 кв. м, И-1 - будівля 90,9 кв. м, Ф-1 - будівля, загальна площа 459,6 кв. м, № 8 - Естакада, № 9 - огорожа, № 18 -ворота, ІІ - замощення; Адреса: АДРЕСА_7 ; Розмір частки: 1/2;

6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2093660312101; Тип об`єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001; Опис об`єкта: Площа (га): 0.072, Реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 2093621112101; Адреса: АДРЕСА_8 ;

7. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2093621112101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 53.4, житлова площа (кв. м): 29, Опис: літ. А-1 -житловий будинок, літ. Б - гараж, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, літ. Д - сарай, літ. Ж - вхід в погріб, літ. З - сарай, літ. И - сарай, 1-8,І - огорожа, споруди. Адреса: АДРЕСА_8 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001, площа: 0.072 га; Номер обєкта в РПВН: 17665156;

8. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1254225312101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 135.8, житлова площа (кв. м): 105.5, Опис: квартира складається з : 1-вітальня, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, 5-ванна, 6-гардеробна, 7-кабінет; Адреса: АДРЕСА_9 ; Розмір частки: 1/2;

9. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 779394212101; Тип об`єкта: нежитлове приміщення, будівля прибудови торгівельного призначення, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 29.9, Опис: зала літ. А{1}-1 площею 24,5 кв. м; склад площею 5,4 кв. м; загальна площа 29,9 кв. м, основна площа 24,5 кв. м; Адреса: АДРЕСА_10 ; Номер об`єкта в РПВН: 23208005;

10. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107275312101 Тип об`єкта: Опис об`єкта: нежитлове приміщення, НОМЕР_4, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Загальна площа (кв. м): 135.4, Опис: житловий будинок літ. А-9, нежитлове приміщення НОМЕР_4, загальною площею 135,4 кв. м, яке складається з позицій 1-8, а-ганок. Адреса: АДРЕСА_11 ;

11. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80864468101; Тип об`єкта: комплекс, адмінбудинок та склади загальною площею 2298,6 кв. м, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об`єкта: Адреса: Загальна площа (кв. м): 2298.6, матеріали стін: цегла; АДРЕСА_12 ; Номер об`єкта в РПВН: 2260931.

Герцаївський районний суд Чернівецької області ухвалою від 21 липня 2025 року заяву задовольнив.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 07 жовтня 2025 року адвокат Авілова Е. П. як представника ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що копію ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року ОСОБА_1 отримав в системі «Електронний Суд» 23 вересня 2025 року.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 08 жовтня 2025 року визнав наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року неповажними. Апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали суду, а саме - заявнику необхідно було подати до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій навести інші поважні причини його пропуску, і роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Суд вважав неповажними вказані представником заявника причини пропуску визначеного законом строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав оскаржувану ухвалу не пізніше 03 вересня 2025 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском визначеного законом строку.

На виконання вимог ухвали Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року адвокат Авілова Е. П. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказала, що судом першої інстанції не виконано вимоги статті 272 ЦПК України щодо вручення належним чином копії оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 , а вручення оскаржуваної копії ухвали іншою стороною не є належним способом вручення, оскільки судовий документ має надходити виключно від суду, а не від іншої сторони у справі.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2025 року визнав наведені ОСОБА_1 у заяві від 20 жовтня 2025 року підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року неповажними. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Авілова Е. П., на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

20 листопада 2025 року адвокат Авілова Е. П. як представника ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом невірно застосовано пункт 4 частини шостої статті 272 ЦПК України, оскільки суд фактично здійснив підміну понять процесуального закону, довільно розширив зміст норми та штучно переклав обов`язки щодо належного вручення судового рішення на сторін у справі та самостійно обрав зручний спосіб вручення такого рішення, що призвело до позбавлення скаржника фундаментальних процесуальних прав. Таке тлумачення є свідомим перекрученням правил судового процесу закріпленого ЦПК України, прямо порушив принципи законності, верховенства права, змагальності, диспозитивності, рівності сторін, право на справедливий суд та доступ до правосуддя, а також принцип пропорційності, що робить ухвалене рішення необґрунтованим та незаконним.

Представник заявника вказує, що наявне в матеріалах справи поштове відправлення, яке повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу районного суду 29 серпня 2025 року з довідкою поштового зв`язку про причини повернення/досилання/зберігання рекомендованого листа «адресат відсутній за вказаною адресою» - не є належним способом вручення судового рішення.

Також представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 та його представник не отримували судове рішення під розписку або засобами поштового зв`язку, не відмовлялись отримувати жодних судових рішень, не повідомляли суд на дату винесення оскаржуваної ухвали про будь-які адреси місця проживання або перебування. При цьому жодних повідомлень від операторів поштового зв`язку про необхідність отримати документи ОСОБА_1 не отримував.

Представник заявника зазначає, що оскаржувана ухвала була отримана ОСОБА_1 через зареєстрований Електронний кабінет «ЕСІТС» 23 вересня 2025 року. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 , будь-яким іншим засобом, окрім надходження такої ухвали до Електронного кабінету «ЕСІТС» у вищенаведену дату.

Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та докази на підтвердження таких причин.

За приписами частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Частинами п`ятою, шостою статті 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, процесуальне законодавство, передбачає два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС

Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України

(Висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22).

Апеляційним судом встановлено, що ухвала Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 24 липня 2025 року.

Згідно із звітом Герцаївського районного суду Чернівецької області про доставку кореспонденції, вказаний конверт, адресований ОСОБА_1 , разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернуто на адресу суду 29 серпня 2025 року, з довідкою поштового зв`язку про причини повернення «відсутній адресат за вказаною адресою».

Таким чином, направлення рішення суду за місцем знаходження особи та його повернення поштою з відміткою про відсутність цієї особи за місцем її перебування є належним підтвердженням дати вручення цього рішення суду.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 03 вересня 2025 року відкрив провадження за апеляційною скаргою адвоката Мечкало І. В. як представника ОСОБА_3 на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ОСОБА_1 вказана апеляційна скарга з додатками, в яких містилась і копія оскаржуваної ухвали від 21 липня 2025 року, а також ухвала про відкриття апеляційного провадження від 03 вересня 2025 року надіслані апеляційним судом до його електронного кабінету та отримані ним 03 вересня 2025 року.

Також, оскаржувана ухвала від 21 липня 2025 року була надіслана апеляційним судом ОСОБА_1 в його електронний кабінет та отримана ним 03 вересня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку, яка наявна в матеріалах справи.

15 вересня 2025 року адвокатом Авіловою Е. П. як представником ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» було подано відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якої чітко видно про обізнаність ОСОБА_1 про наявність та зміст оскаржуваної ухвали від 21 липня 2025 року.

07 жовтня 2025 року адвокат Авілова Е. П. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Отже, встановивши, що наведені заявником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки вони не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення заявника та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції, врахувавши вимоги наведених норм закону, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Доводи, якими заявник мотивує касаційну скаргу, не можуть слугувати підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й незгоді з висновками суду щодо встановлених обставин справи та відносяться до переоцінки доказів.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Авілової Еліни Павлівни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов