Рішення

від 23.01.2008 по справі 23/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/316

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.01.08 р.                                                                               Справа № 23/316                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Забарющий М. І.;

при секретарі судового засідання – Колеснікові А. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Єфімова Ю. Ю. – довіреність;

                  від відповідача – не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом орендного підприємства „Шахта ім. О. Ф. Засядька”  м. Донецьк     

до відповідача – державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”                м. Донецьк,     

про стягнення 34 097,58грн., -

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 17.01.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 23.01.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, орендне підприємство „Шахта ім. О. Ф. Засядька”  м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, 29 880,00грн. боргу, 2 365,84грн. пені, 417,50грн. річних та 1 434,24грн. інфляційних за договором №506/06 від 29.12.2006р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості товару, отриманого ним за накладною №341 від 23.03.2007р.;

-          умови договору купівлі-продажу №506/06 від 29.12.2006р.;

-          ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК);           

-          ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив не надав, вимоги позивача не оскаржив. У судове засідання 17.01.2007р. з'явилась гр. Герасимова Н. О., але довіреності на представництво інтересів відповідача не надала. Тому суд не прийняв вказану особу до участі у справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони підписали між собою договір купівлі-продажу №506/06 від 29.12.2006р. (далі -  Договір), згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар в асортименті, кількості, за цінами та у термін, що зазначені у специфікаціях, останній – прийняти та оплатити її вартість.

Згідно п. 11.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007р. Договір підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.  

Сторони домовились, що: доставка продукції здійснюється транспортом постачальника (п.4.2  Договору); асортимент, кількість, ціни та терміни поставки  оговорюється у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1, 2.3 Договору); оплата поставленого товару здійснюється протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.3.1 договору).

Згідно специфікації сторони домовились про поставку ленти резинотросової б/у 2500х1000 у кількості 249 одиниць на загальну суму 29 880,00грн. з ПДВ. Специфікація підписана сторонами та скріплена мокрими печатками

За накладною №341 від 23.03.2007р. відповідач отримав від позивача товар на суму 29 880,00грн.

Факт отримання товару за вищевказаною накладною підтверджується довіреністю серії ЯМЯ №597421 від 22.03.2007р., виданою на ім'я Пашкової Вікторії Вікторівни та підписом уповноваженої особи відповідача на накладній.

Як  визначено  положеннями  ст.193  ГК,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Аналогічні положення містить ст.526  ЦК.

Всупереч умовам договору та приписам вищевказаних статей, відповідач не виконав обов'язки покупця та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 29 880,00грн., про що відповідач по суті не заперечував.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 29 880,00грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно  до  ст.625  ЦК,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

Оскільки,   суд  дійшов висновку  щодо  існування боргу,  з огляду на правильне нарахування, підлягають  задоволенню  й позовні  вимоги  щодо  стягнення   інфляційних в сумі 1 434,24грн. та 3% річних в сумі 417,50грн.

Що  стосується  позовних  вимог  про  стягнення  пені  у  сумі 2 365,84грн. за  прострочення  оплати товару,  суд  приходить  до  висновку,  що  вони підлягають задоволенню  з  наступних  підстав.

Відповідно  до  положень  ст.230  ГК, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

Умовами  Договору  (п.8.1) сторони  передбачили відповідальність за  прострочення  оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк вартості товару за кожен день прострочення.

Зважаючи  на  те,  що  суд  дійшов  висновку про  наявність основного  боргу в  сумі 29 880,00грн., у зв'язку з правильним нарахуванням за період з 22.04.2007р. по 08.10.2007р.,  підлягають  задоволенню й позовні  вимоги  про  стягнення  пені.  

Судові  витрати  підлягають  віднесенню  на відповідача в порядку,  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 230, 232, 233, 264-267 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

                                                          В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63,  ЄДР 33161769) на користь орендного підприємства „Шахта ім. О. Ф. Засядька” (83054, м. Донецьк, пр. Засядька, ЄДР 00174846) - 29 880грн.  боргу, 2 365грн. 84коп. пені, 417грн. 50коп. річних, 1 434грн. 24коп. інфляційних за договором №506/06 від 29.12.2006р., 340грн. 98коп. витрат на сплату держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.     

Суддя                                                                         Забарющий М.І.                               

Вик.: пом. с. Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.