Рішення

від 22.04.2009 по справі 23/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  23/316

22.04.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків"

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко"

про                        розірвання договору та стягнення 43 652,00 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Демський В.Ю. (за дов. № 1 від 01.02.2009)      

від відповідача - не з'явилися   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко" (далі - відповідач) про розірвання договору доручення № 261 від 07.08.2007 та стягнення 43 652,00 грн. (у тому числі 35 350,00 грн. –сума передплати та 8 302,00 грн. - пені).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було виконано свої зобов'язання за договором доручення № 261 від 07.08.2007, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 (суддя Демидова А.М.) порушено провадження у справі № 23/316 та призначено розгляд справи на 03.02.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 продовжено строк вирішення спору у справі № 23/316.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 розгляд справи відкладено на 24.02.2009.

Розпорядженням голови Госпеодарського суду міста Києва № 01-1/34 від 20.02.2009 у зв'язку з обранням Демидової А.М. на посаду судді Вищого господарського суду України справу № 23/316 передано на розгляд судді Хоменку М.Г.

Ухвалою від 23.02.2009 суддею Хоменком М.Г. справу № 23/316 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2009 розгляд справи відкладено на 17.03.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 розгляд справи відкладено на 22.04.2009.

У судове засідання 22.04.2009 відповідач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, поважних причин неявки в судове засідання суд не повідомив. У день судового засідання станом на час слухання справи будь-яких заяв чи клопотань від відповідача через канцелярію суду не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко" укладено договір доручення № 261 (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого Довіритель (позивач) доручає, а Повірений (відповдач) приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок Довірителя здійснити в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою отримання правовстановлюючих документів на нежилу споруду, об'єкт нерухомості загальною площею 202 м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Завода Комсомолець, 34, та зареєструвати цей об'єкт в БТІ.

Відповідно до п. 1.2. Договору Довіритель зобов'язується сплатити Повіреному винагороду на умовах та порядку, передбаченому цим Договором.   

Згідно з п. 2.1. Договору винагорода за виконання Повіреним зобов'язань за цим Договором складає 50 500,00 грн.

Крім того, сторони передбачили порядок виплати винагороди за виконання Повіреним зобов'язань за вказаним Договором.

Так, п. 2.2. Договору встановлено, що Довіритель сплачує аванс у розмірі 70% від загальної суми Договору, а саме 35 350,00 грн. до початку виконання робіт на протязі 3-х банківських днів після підписання даного Договору. До моменту отримання авансу Повірений має право не приступати до виконання зобов'язань по Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору 15% від загальної суми Договору, а саме 7 575,00 грн., сплачується після позитивного рішення суду на користь Довірителя, а відповідно до п. 2.4 Договору 15% від загальної суми Договору, а саме 7 575,00 грн., сплачується на момент підписання Акту прийняття-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 35 350,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 278 від 17.08.2007 (належним чином засвідчена копія наявна у справі), довідкою ЗАТ "Прокредит Банк" вих. № 129/4 від 21.01.2009 (наявна у справі) та не спростовано відповідачем.

Умовами Договору (п. 4.2. Договору) передбачено, що Повірений зобов'язується виконати доручення Довірителя в термін до шести календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати послуг.

Відповідно до п. 5.1. Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі виконаних робіт, протягом 2-х робочих днів з моменту повідомлення Повіреним Довірителя про готовність до передання робіт. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з п. 6.3. Договору у випадку неперерахування чи несвоєчасного перерахування коштів у розмірі та терміни, зазначені у розділі 2 даного Договору, Повірений має право відмовитись від виконання зобов'язань по Договору, по що повідомляє Довірителя.

Однак, як стверджує позивач і не спростовано відповідачем, останній так і не повідомив позивача про готовність до передання виконаної роботи та не відмовився від виконання зобов'язань по Договору, а отже не виконав у встановлений Договором термін прийнятих на себе згідно з Договором зобов'язань.

   Позивачем було направлено Президенту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко" Синиченку В.А. лист вих. № 218 від 13.06.2008 (наявний у справі) з вимогою повернути позивачу суму перерахованого авансу –35 350,00 грн., після чого вважати договір доручення № 261 від 07.08.2007 розірваним. Отримання зазначеного листа адресатом підтверджується матеріалами справи. Однак письмової відповіді на зазначений лист позивач не отримав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

    Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

    Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору доручення № 261, укладеного 07.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко", позивач просить суд розірвати вказаний Договір та стягнути з відповідача кошти у розмірі 35 350,00 грн., що були перераховані позивачем на рахунок відповідача як передплата за Договором.  

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

        Пунктом 3.4.2. Договору встановлено, що Довіритель має право розірвати Договір та вимагати від Повіреного повернення грошових коштів у випадку, якщо Повірений виконує взяті зобов'язання так повільно, що існує явна загроза невиконання їх у встановлений термін.

        Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку невиконання Повіреним п. 1.1. даного Договору чи дострокового розірвання Договору за ініціативою Повіреного, останній повертає Довірителю отриману як передплату суму згідно з даним Договором.

          Враховуючи невиконання відповідачем п. 1.1. Договору у термін, встановлений п. 4.2. Договору, позовні вимоги щодо розірвання Договору та стягнення суми попередньої оплати у розмірі 35 350,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 302,00 грн. пені.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України пеня є однією форм неустойки.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.5. Договору визначено, що у випадку несвоєчасного повернення грошових коштів, що передбачено в п. 3.2.5. цього Договору, та терміну виконання робіт, Повірений несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми Договору та нараховується за кожен день прострочки.

Водночас суд відзначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, статтею 233 Господарського кодексу України  передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши позовні вимоги, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 1 000,00 грн.

       Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

  Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

На день винесення рішення сума попередньої оплати, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 35 350,00 грн., пені –1 000,00 грн.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при  частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 448,50 грн. державного мита та 108,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" задовольнити частково.

2. Розірвати договір доручення № 261 від 07.08.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10; банківські реквізити: р/р 2600050509 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805; код ЄДРПОУ 34003774), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" (61180, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 10, кв. 70; банківські реквізити: р/р 26000830151550 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016; код ЄДРПОУ 31556204) суму попередньої оплати у розмірі 35 350 (тридцять п'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 108 (сто вісім) грн. 13 коп.

4. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда-Харків" відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання.

             Суддя                                                                                                        М.Г. Хоменко

                                                                                 Дата підписання рішення: